30.09.2025 Справа № 908/3019/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович розглянувши матеріали заяви за вих. від 26.09.25 (вх. № 3312/08-07/25 від 29.09.25) про видачу судового наказу
від заявника (стягувача): товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання», 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35
до боржника: комунального підприємства Бердянської міської ради “Міськліфт», 71108, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Софіївська, буд. 34
про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 939 від 01.04.20, укладеного шляхом фактичного споживання електричної енергії Споживачем на умовах комерційної позиції “Універсальна» у розмірі 5 196,04 грн та 242,24 грн судового збору.
26.09.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» з заявою від 26.09.25 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - комунального підприємства Бердянської міської ради «Міськліфт» заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 939 від 01.04.20, укладеного шляхом фактичного споживання електричної енергії Споживачем на умовах комерційної позиції “Універсальна» у розмірі 5 196,04 грн за період з 01.02.22 по 28.02.22. Крім того, заявник просить стягнути з боржника 242,24 грн судового збору.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/3019/25 між суддями від 29.09.25 вказану заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, в зв'язку з наступним.
Наказне провадження, відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частиною 1 ст. 147 та ч. 1 ст. 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Положеннями ч. 2 ст. 150 ГПК України визначено форма і зміст заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом (п. 1 ст. 151 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 21 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу встановлена в розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028,00 гривень.
Частиною 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що заява про видачу судового наказу надійшла до суду в електронній формі через систему “Електронний суд», розмір судового збору, який підлягає до сплати за подання даної заяви із застосуванням коефіцієнту для пониження ставки судового збору, складає 242,24 грн (3028,00 х 0,1 х 0,8).
Проте, судом встановлено, що заявником при зверненні до господарського суду із даною заявою, не додано документ, що підтверджує оплату судового збору.
На сторінці 8 своєї заяви ТОВ “Запоріжжяелектропостачання» в переліку додатків зазначає про надання доказу сплати судового збору - оригіналу платіжного доручення від 18.09.25. Водночас, на сторінці 9 заяви в наведеному заявником переліку додатків посилання на надання доказу сплати судового збору відсутнє. Фактично при зверненні до суду через систему “Електронний суд» доказу оплати судового збору до заяви про видачу судового наказу заявником не надано.
Тому, як наслідок, суд констатує про те, що заявником (стягувачем) подано заяву за вих. № від 26.09.25 про видачу судового наказу з порушеннями вимог п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України.
Статтею 152 ГПК України визначено підстави для відмови у видачі судового наказу, а саме суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст. 150 цього Кодексу (п. 1 ч. 1).
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст.ст. 147, 148, 150-153, 155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» у видачі судового наказу про стягнення з комунального підприємства Бердянської міської ради «Міськліфт» заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 939 від 01.04.20, укладеного шляхом фактичного споживання електричної енергії Споживачем на умовах комерційної позиції “Універсальна» у розмірі 5 196,04 грн та 242,24 грн судового збору.
Екземпляр ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 30.09.25 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.Л. Корсун