номер провадження справи 4/82/25
09.09.2025 Справа № 908/1682/25
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», (вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4, м. Київ, 01024)
до відповідача-1 Фермерського господарства «Плодородіє-2012», (вул. Генкіна, буд. 49, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, 72040)
до відповідача-2 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )
до відповідача-3 ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 )
про солідарне стягнення 1 697 605,65 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Батрак М.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Бендюг І.В., на підставі довіреності № 16200/250 від 27.11.2023 (адвокат), в режимі відеконференції;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився;
від відповідача 3 - не з'явився;
02.06.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 16211/196/1 від 29.05.2025 (вх. № 1833/08-07/25 від 02.06.2025) Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», М. Київ до Фермерського господарства «Плодородіє-2012», с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області (відповідач-1), ОСОБА_1 , с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області (відповідач-2) та ОСОБА_2 , м. Запоріжжя (відповідач-3) про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 697 605,65 грн., з яких: 1 126 347,50 грн. заборгованість по тілу кредиту, 571 258,15 грн. заборгованість по відсотках. Позов обґрунтовано умовами кредитного договору та договору поруки.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 справу № 908/1665/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1682/25, справі присвоєно номер провадження справи 4/85/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1682/25 до 08.09.2025, підготовче засідання відкладалося на 06.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.08.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/1682/25, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 09.09.2025.
В судове засідання 09.09.2025 з'явився представник позивача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
До системи відеоконференцзв'язку 09.09.2025 приєднався представник позивача.
В судовому засіданні 09.09.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.
Представники відповідачів 1, 2 і 3 так само як і відповідачі 2 і 3 особисто, в жодне судове засідання у справі № 908/1682/25 не з'явилися, про поважність причин неявки суд жодного разу завчасно не повідомили.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 05.11.2025 включно.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку (з урахуванням наступних змін і доповнень) вся територія Плодорідненської сільської територіальної громади Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 24.02.2022 по теперішній час).
Враховуючи територіальне перебування відповідачів 1 і 2 на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» всі ухвали Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1682/25 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України.
За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Про дату, час та місце розгляду справи № 908/1682/25 відповідач 3 повідомлялася належним чином ухвалами суду по справі, які направлялися відповідачу 3 на адресу її реєстрації та повернулися до суду без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв'язку: «За закінченням терміну зберігання».
За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Частиною третьою статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем 3 місцезнаходження на адресу суду не поступало.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем 3 та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача 3 щодо їх належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів 1, 2 і 3 про відкриття провадження у справі № 908/1682/25 та подальший розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі 1, 2 і 3 могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 09.09.2025 за відсутністю відповідачів 1, 2 і 3 оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 11, 509, 525, 526, 530, 553, 543, 554, 610-612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України. Позов пред'явлений позивачем з підстав невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за договором про надання банківських послуг № 19-г/2021 від 24.06.2021 (кредитним договором), укладеним між позивачем та Фермерським господарством «Плодородіє-2012», щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. В забезпечення зобов'язань за кредитним договором позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1/19-г/2021 від 24.06.2021, за умовами якого відповідачі 2 і 3 зобов'язалися відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 його боргових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Станом на 10.03.2025 заборгованість за кредитним договором № 19-г/2021 від 24.06.2021 становить 1 697 605,65 грн., в тому числі прострочена заборгованість по кредиту становить 1 126 347,50 грн. та заборгованість по простроченим процентам становить 571 258,15 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідачів 1, 2 і 3 солідарно прострочену заборгованості по кредиту в розмірі 1 126 347,50 грн. і заборгованості по простроченим процентам в розмірі 571 258,15 грн. та покласти на відповідачів 1, 2 і 3 витрати зі сплати судового збору в сумі 25 464,08 грн.
Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідачі 1, 2 і 3 суду не надали.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із не поданням відповідачами відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.
Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
24.06.2021 Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» (Банк, Кредитор, позивач у справі) та Фермерським господарством «Плодородіє-2012» (Клієнт, Позичальник, Боржник, відповідач 1 у справі) укладено Договір про надання банківських послуг № 19-г/2021 (далі Договір, Кредитний договір).
Відповідно до пункту 3 «Предмет договору» відповідно до умов Договору Банк надає на вимогу Клієнта банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно такої Банківської послуги, в т.ч. своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку. … Якщо плата обчислюється в процентах річних, то залежно від валюти Банківської послуги, щодо якої нараховується плата, база для нарахування плати є наступною: для Банківських послуг, виражених у гривнях база нарахування становить дійсну кількість днів у році (366 днів у високосному році, 365 днів у році іншому, ніж високосний). Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти нараховуються в останні банківський день кожного календарного місяця на суму фактичної заборгованості Клієнта за Банківською послугою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті клієнтом Банку протягом перших п'яти днів місяця з наступного за місяцем нарахування. … У випадку порушення Клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов'язань за договором (у т.ч., строків/термінів повернення кредиту), плата у вигляді процентів за користування Банківською послугою продовжує нараховуватись та підлягає сплаті у розмірі, визначеному цим договором для відповідної Банківської послуги. При настанні терміну погашення суми кредиту або дати припинення чинності лімітом Банківської послуги чи завершення генерального строку, проценти за користування кредитом, що не був погашений вчасно, залишаються/застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Згідно із п. 4 «Порядок надання/отримання банківської послуги» Договору Банк здійснює надання кожної Банківської послуги Клієнту відповідно до заяви про надання Банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовій формі, як на паперовому носії, так і за допомогою системи клієнт банк та повинна бути належним чином підписана Клієнтом, а саме: підписана Клієнтом/уповноваженою особою Клієнта шляхом проставлення підпису та відбитка печатки (за наявності) на заяві про надання Банківської послуги, наданій на паперовому носії або шляхом скріплення електронним підписом Клієнта/уповноваженої особи Клієнта заяви про надання Банківської послуги, наданої в формі електронного документа за допомогою електронної системи клієнт банк.
Банк вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині за умови настання будь-якої негативної обставини, зокрема невиконання умов договору та/або документів забезпечення, та/або будь-якого з правочинів/договорів Банку з Клієнтом та/або з будь-якою з пов'язаних осіб щодо Клієнта, та/або будь-якого з договорів/правочинів Клієнта з іншими фінансово-кредитними установами, що є чинними на дату укладання договору та/або будуть укладені сторонами таких договорів/правочинів протягом строку дії договору. Таке виконання боргових зобов'язань повинно бути здійснене Клієнтом протягом 7 днів з дня одержання Клієнтом вимоги до Клієнта (п. 6 договору).
У відповідності до п. 14.1 «Умови надання кредитної лінії на інвестиційні цілі» Договору в редакції укладеного сторонами Договору про зміну № 1 від 07.10.2021 до Кредитного договору № 19-г/2021 від 24.06.2021 Клієнту надається Банківська послуга: кредитна лінія невідновлювальна; ліміт Банківської послуги 1 351 617,00 грн.; цільове призначення Банківської послуги: згідно із заявою про надання Банківської послуги щодо надання Траншу; порядок надання Банківської послуги: шляхом перерахування Кредиту на рахунок продавця/постачальника за договором купівлі-продажу/поставки за реквізитами, вказаними в заяві про надання Банківської послуги; дата набрання чинності лімітом Банківської послуги: 24.06.2021 включно; дата припинення чинності лімітом Банківської послуги: 23.06.2024 включно; дата рефінансування заборгованості: 07.10.2021 включно; період доступності: 3 місяці з дати набрання чинності лімітом Банківської послуги; доступна кількість траншів: одним траншем; порядок (графік) повернення (погашення) Банківської послуги: відносно кожного траншу визначається у заяві про надання Банківської послуги щодо такого траншу; тип і розмір процентної ставки: фіксована, 13,27 % річних; розмір комісійної винагороди: 0,5 % від суми траншу, зазначеної у заяві про надання Банківської послуги щодо такого траншу; порядок оплати комісійної винагороди: якщо інше не визначено в заяві про надання Банківської послуги, то комісійна винагорода підлягає сплаті Клієнтом Банку про не пізніше 08.10.2021; неустойка: згідно п. 3 Договору.
Як передбачено умовами Кредитного договору плата за користування Банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути фіксованою та/або змінюваною. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку Договору. У разі застосування змінюваної процентної ставки, яка складається із двох частин (фіксованої маржі та Індексу), Банк самостійно, з визначеною у Договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених Договором. Банк письмово повідомляє Клієнта, а у випадку збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за Договором та/або Документами забезпечення осіб про зміну процентної ставки (або лише про її змінну частину - Індекс) протягом п'ятнадцяти календарних днів, що настають за датою, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке письмове повідомлення про зміну процентної ставки, зокрема, може бути здійснено Банком шляхом розміщення відповідних друкованих листівок у приміщеннях підрозділів Банку та/або на сайті Банку, та/або шляхом відправлення листа / інформації електронною поштою та/або за допомогою системи «клієнт-банк». Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням Індексу встановлюється в Договорі та дозволяє точно визначити розмір процентної ставки на будь-який момент часу протягом строку дії Договору.
Плата у вигляді процентів має здійснюватись в валюті Банківської послуги, відносно якої вони розраховуються. Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти нараховуються та розраховуються за процентною ставкою, визначеною для відповідної Банківської послуги, протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов'язань щодо такої Банківської послуги, не включаючи останній день такого виконання. Проценти мають бути сплачені Клієнтом Банку до закінчення Генерального строку в порядку, визначеному Договором. Протягом строку дії Договору розмір процентної ставки (в тому числі змінюваної процентної ставки) може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 % до 50,01 % річних. У випадку порушення Клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов'язань за Договором (в тому числі, строків/термінів повернення Кредиту), плата у вигляді процентів за користування Банківською послугою продовжує нараховуватись та підлягає сплаті у розмірі, визначеному цим Договором для відповідної Банківської послуги.
При настанні терміну погашення суми Кредиту або Дати припинення чинності Лімітом Банківської послуги чи завершення Генерального строку, проценти за користування Кредитом, що не був погашений вчасно, залишаються/застосовуються в розмірі, передбаченому в Договорі.
Згідно пункту 3 Договору проценти нараховуються в останній Банківський день кожного календарного місяця (далі - місяць нарахування) на суму фактичної заборгованості Клієнта за Банківською послугою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті Клієнтом Банку протягом перших п'яти днів місяця, наступного за місяцем нарахування.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачами 1, 2 і 3, Фермерське господарство «Плодородіє-2012» 24.06.2021 звернулось до Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» з Кредитною заявкою № 1 щодо надання банківської послуги згідно п. 14.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу ТОВ «Агроресурс» відповідно до договору купівлі-продажу № В/1618/21П/ЗА/ТД від 10.06.2021 у сумі 1 351 617,00 грн. Процентна ставка: 12,05 % річних. Дата повернення траншу: 23.06.2024.
При цьому, в Кредитній заявці № 1 від 24.06.2021 сторонами встановлений Графік (порядок) повернення траншу:
- 31.12.2021 - мінімальна сума кредиту, що має бути сплачена/повернута Клієнтом Банку на відповідну дату/протягом відповідного строку: 225 269,50 грн.; дозволений розмір максимальної заборгованості Клієнта за кредитом після сплати/повернення відповідної суми кредиту на відповідну дату/протягом відповідного строку: 1 126 347,50 грн.;
- 31.07.2022 - мінімальна сума кредиту, що має бути сплачена/повернута Клієнтом Банку на відповідну дату/протягом відповідного строку: 225 269,50 грн.; дозволений розмір максимальної заборгованості Клієнта за кредитом після сплати/повернення відповідної суми кредиту на відповідну дату/протягом відповідного строку: 901 078,00 грн.;
- 31.12.2022 - мінімальна сума кредиту, що має бути сплачена/повернута Клієнтом Банку на відповідну дату/протягом відповідного строку: 225 269,50 грн.; дозволений розмір максимальної заборгованості Клієнта за кредитом після сплати/повернення відповідної суми кредиту на відповідну дату/протягом відповідного строку: 675 808,50 грн.;
- 31.07.2023 - мінімальна сума кредиту, що має бути сплачена/повернута Клієнтом Банку на відповідну дату/протягом відповідного строку: 225 269,50 грн.; дозволений розмір максимальної заборгованості Клієнта за кредитом після сплати/повернення відповідної суми кредиту на відповідну дату/протягом відповідного строку: 450 539,00 грн.;
- 31.12.2023 - мінімальна сума кредиту, що має бути сплачена/повернута Клієнтом Банку на відповідну дату/протягом відповідного строку: 225 269,50 грн.; дозволений розмір максимальної заборгованості Клієнта за кредитом після сплати/повернення відповідної суми кредиту на відповідну дату/протягом відповідного строку: 225 269,50 грн.;
- 23.06.2024 - мінімальна сума кредиту, що має бути сплачена/повернута Клієнтом Банку на відповідну дату/протягом відповідного строку: 225 269,50 грн.; дозволений розмір максимальної заборгованості Клієнта за кредитом після сплати/повернення відповідної суми кредиту на відповідну дату/протягом відповідного строку: 0,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 19-г/2021 від 24.06.2021 позивач за заявкою Фермерського господарства «Плодородіє-2012» в межах Кредитного договору № 19-г/2021 від 24.06.2021 перерахував транш у розмірі 1 351 617,00 грн.
Таким чином, фактичні обставини справи свідчать, що позивачем виконані свої зобов'язання за Кредитним договором № 19-г/2021 від 24.06.2021.
Умовами Кредитного договору сторонами обумовлено, що виконання зобов'язань Позичальника, що виникають (в т.ч. виникнуть в майбутньому) за Договором забезпечуються, зокрема, порукою.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору 24.06.2021 з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором № 19-г/2021 від 24.06.2021 укладено Договір поруки № 1/19-г/2021 (надалі - Договір поруки) між АТ «Креді Агріколь Банк» та громадянами ОСОБА_1 (Поручитель 1, відповідач 2 у справі) та ОСОБА_2 (Поручитель 2, відповідач 3 у справі).
За Договором поруки в силу поруки, що виникає на підставі Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за повне та своєчасне виконання Боргових зобов'язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення боргових зобов'язань. Банк має право у разі порушення Клієнтом Боргових зобов'язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна Поручителя. Порукою за Договором поруки забезпечуються вимоги Банку, що випливають з Договору (основне зобов'язання), а саме: відносно боргових зобов'язань в повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за борговими зобов'язаннями, і збитків, завданих порушенням боргових зобов'язань. Порукою забезпечене виконання як дійсного зобов'язання, так і задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому на підставі Договору. Взаємні права та обов'язки Банку та Поручителя виникають з моменту підписання Договору поруки сторонами. Строк дії Договору поруки та строк поруки становить 10 років з дати укладення цього Договору поруки. ( п. 3 Договорів поруки).
У разі порушення Клієнтом боргових зобов'язань Банк надсилає Поручителю письмове повідомлення про порушення боргових зобов'язань (Вимога до Поручителя), в якій зазначаються стислий зміст порушених боргових зобов'язань, загальний розмір невиконаної вимоги, забезпеченої порукою за Договором поруки, та вимога до Поручителя виконати порушені боргові зобов'язання протягом 7-и днів з дати отримання ним Вимоги до поручителя. (п. 5 Договору поруки)
Відповідно до п. 7 Договору поруки у разі порушення боргових зобов'язань Клієнт та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники незалежно від того, направлена вимога до Поручителя чи ні, та не залежно від того, чи направлена вимога Клієнту чи ні. Поручитель відповідає перед Банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і Клієнт, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), відшкодування збитків. За порушення зобов'язань за Договором, забезпечених порукою за цим Договором поруки, Поручитель відповідає перед Банком солідарно з іншими особами, порукою яких забезпечено виконання зобов'язань за Договором.
Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем 1 порушені умови Кредитного договору № 19-г/2021 від 24.06.2021 в частині своєчасного і повного погашення заборгованості, в тому числі не сплачено щомісячні погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитними коштами, які відповідач 1 мав сплатити відповідно до Графіку (порядку) повернення траншу, обумовлено в Кредитній заявці № 1 від 24.06.2021.
Зокрема, відповідно до виписки з рахунку Фермерського господарства «Плодородіє-2012», що долучена до позовної заяви, 22.12.2021 відповідач 1 здійснив погашення основного боргу у розмірі 225 269,50 грн., а також здійснювалося погашення відсотків по кредиту в загальному розмірі 96 011,39 грн. З 02.08.2022 заборгованість за тілом кредиту винесена на рахунок простроченої заборгованості.
Як зазначає позивач, станом на 10.03.2025 заборгованість Фермерського господарства «Плодородіє-2012» перед Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» за Кредитним договором № 19-г/2021 від 24.06.2021 склала 1 697 605,65 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 126 347,50 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 571 258,15 грн.
Вказані нарахування підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви.
Невиконання Позичальником та Поручителями 1 і 2 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором № 19-г/2021 від 24.06.2021 в частині погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитними коштами стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 і 3 заборгованості в примусовому порядку.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором № 19-г/2021 від 24.06.2021 виконав належним чином, перерахувавши за Кредитною заявкою № 1 від 24.06.2021 відповідача 1 кредитні кошти у розмірі 1 351 617,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 19-г/2021 від 24.06.2021.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач 1 зобов'язаний повернути кредит (відповідний транш) за Кредитним договором до 23.06.2024 включно та здійснювати загальне погашення кредиту за Графіком, який наведено у Кредитній заявці № 1 від 24.06.2021.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 свої зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами не виконав, внаслідок чого у відповідача 1 станом на 10.03.2025 утворилась заборгованість по тілу кредиту в розмірі 1 126 347,50 грн. та заборгованість по процентах в розмірі 571 258,15 грн.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Отже, Договором поруки № 1/19-г/2021 від 24.06.2021 забезпечено виконання Фермерським господарством «Плодородіє-2012» зобов'язання за Кредитним договором № 19-г/2021 від 24.06.2021.
Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Отже, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № 1/19-г/2021 від 24.06.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.
Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов'язаними з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз'єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов'язання залежно від суб'єктного складу останнього.
На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручителі 1 і 2 заборгованість перед Кредитором не сплатили.
Так само ні відповідач 1, ні відповідачі 2 і 3 не надали свого контррозрахунку суми заборгованості по Кредитному договору № 19-г/2021 від 24.06.2021, заявленої до стягнення.
При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне врахувати наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, грошові вимоги Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на суму 1 697 605,65 грн., в тому числі прострочена заборгованість по кредиту - 1 126 347,50 грн. та заборгованість по простроченим процентам - 571 258,15 грн., ґрунтуються на Договорі про надання банківських послуг № 19-г/2021 від 24.06.2021 та Договорі поруки № 1/19-г/2021 від 24.06.2021.
За змістом наведених Договорів передбачено, що датою припинення чинності лімітом банківської послуги (останнім днем дії кредитування) є 23.06.2024 включно.
Із наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за Кредитним договорами нараховані Банком з 24.06.2021 до 18.12.2024 включно.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з положеннями ЦК України мають різний зміст.
Так, відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору, хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відтак, закінчення строку договору, належно виконаного лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» визначені у ст. 530 ЦК України, згідно з ч. 1 якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Водночас, ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, строк чинності ліміту банківської послуги (строк кредитування) сплив. А, отже, сплив і строк на нараховані відсотків за користування кредитними коштами.
У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 також викладена правова позиція, у відповідності до якої, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
При цьому, у вказаній постанові зазначено, що така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Зважаючи на вищенаведене, надавши оцінку наявним у справі доказам, встановивши, що строк дії кредитування є таким, що закінчився 23.06.2024, як і право боржника законно користуватися позиченими коштами, суд дійшов висновку, що нараховані Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» по 18.12.2024 включно проценти є такими, що нараховані поза межами строку кредитування, а відтак вони не підлягають стягненню.
При цьому, умови Договору про надання банківських послуг № 19-г/2021 від 24.06.2021 містять окремі положення, що регулюють відповідальність Позичальника.
Проте, проценти поза межами строку кредитування Банк нараховує саме як проценти «за користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом на суму 667 706,60 грн. нараховані за період з 24.06.221 по 18.12.2024 включно, а з урахуванням сплаченої Позичальником в період дій ліміту банківської послуги суми відсотків за користування кредитом, позивачем заявлені до стягнення 571 695,21 грн. прострочених відсотків за користування кредитом за період з 24.06.2021 по 18.12.2024 включно.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених вище норм законодавства, з урахуванням вищевикладених правових позицій Верховного Суду, встановлених обставин у даній справі, суд дійшов до висновку що стягненню солідарно з відповідачів 1, 2 і 3 на користь позивача підлягає сума неповернутого кредиту та процентів, нарахованих до 23.06.2024 включно, а саме: 1 126 347,50 грн. - простроченої заборгованості по кредиту та 471 183,70 грн. - прострочених процентів.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачі 1, 2 і 3 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом частково, в частині стягнення солідарно з відповідачів 1, 2 і 3 на користь позивача 1 126 347,50 грн. простроченої заборгованості по кредиту та 471 183,70 грн. простроченої заборгованості по процентам. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1, 2 і 3 порівну пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір доведено до суду з їх вини.
При цьому суд враховує, що згідно усталеної судової практики у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до Фермерського господарства «Плодородіє-2012», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 697 605,65 грн. за договором про надання банківських послуг № 19г/2021 від 24.06.2021 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Плодородіє-2012», (вул. Генкіна, буд. 49, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, 72040, ідентифікаційний код юридичної особи 38131922) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», (вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) 1 126 347 (один мільйон шістсот сто двадцять шість тисяч триста сорок сім) грн. 50 коп. заборгованості за тілом кредиту та 471 183 (чотириста сімдесят одну тисячу сто вісімдесят три) грн. 70 коп. заборгованості за відсотками солідарно з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Видати наказ.
3. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», (вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) 1 126 347 (один мільйон шістсот сто двадцять шість тисяч триста сорок сім) грн. 50 коп. заборгованості за тілом кредиту та 471 183 (чотириста сімдесят одну тисячу сто вісімдесят три) грн. 70 коп. заборгованості за відсотками солідарно з Фермерським господарством «Плодородіє-2012», (вул. Генкіна, буд. 49, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, 72040, ідентифікаційний код юридичної особи 38131922) та ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Видати наказ.
4. Стягнути з ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», (вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) 1 126 347 (один мільйон шістсот сто двадцять шість тисяч триста сорок сім) грн. 50 коп. заборгованості за тілом кредиту та 471 183 (чотириста сімдесят одну тисячу сто вісімдесят три) грн. 70 коп. заборгованості за відсотками солідарно з Фермерським господарством «Плодородіє-2012», (вул. Генкіна, буд. 49, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, 72040, ідентифікаційний код юридичної особи 38131922) та ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Видати наказ.
5. Стягнути з Фермерського господарства «Плодородіє-2012», (вул. Генкіна, буд. 49, село Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, 72040, ідентифікаційний код юридичної особи 38131922) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», (вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) 7 987 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 67 коп. судового збору. Видати наказ.
6. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», (вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) 7 987 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 67 коп. судового збору. Видати наказ.
7. Стягнути з ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», (вул. Чикаленка Євгена, буд. 42/4, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код юридичної особи 14361575) 7 987 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 67 коп. судового збору. Видати наказ.
8. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 30» вересня 2025 р.
Суддя Н.Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.