номер провадження справи 27/74/25
18.09.2025 Справа № 905/173/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи
за первісним позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» (вул. Енергетиків, буд. 34, м. Курахове, Мар'їнський район, Донецька область, 85612, ідентифікаційний код юридичної особи 43594541)
про стягнення 341 750 грн 61 коп.
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» (вул. Енергетиків, буд. 34, м. Курахове, Мар'їнський район, Донецька область, 85612, ідентифікаційний код юридичної особи 43594541)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227)
про визнання права
за участю представників:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Гур'янов С.Б., довіреність № 20/11-10 від 20.11.2024, в режимі відеоконференції
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Дворніков А.О., адвокат, довіреність № 1-КуТЕС/25 від 12.12.2024, в режимі відеоконференції
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» про стягнення 57 181 грн 24 коп. 3 % річних, 284 569 грн 37 коп. інфляційного збільшення.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.02.2025 у справі № 905/173/25 постановлено передати матеріали справи № 905/173/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» про стягнення 341 750 грн 61 коп. до Господарського суду Запорізької області.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Східного апеляційного господарського суду 22.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 27.02.2025 у справі № 905/173/25 залишено без змін.
12.05.2025 матеріали справи № 905/173/25 надійшли до Господарського суду Запорізької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 905/173/25 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/173/25, присвоєно справі номер провадження 27/74/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 10.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2025 визначено відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» строк для подання до суду, в тому числі відзиву на позов, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 03.06.2025, з урахуванням поштового перебігу.
03.06.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» сформовано в системі «Електронний суд» зустрічну позовну заяву про визнання у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» право не сплачувати 3 % річних у розмірі у розмірі 57 181 грн 24 коп. та інфляційне збільшення (індекс інфляції) у розмірі 284 569 грн 37 коп. на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за спірний період за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 01.01.2024 № 2350-03032-ПД.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.06.2025 зазначену зустрічну позовну заяву у справі № 905/173/25 передано для розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 04.06.2025 зустрічний позов залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» строк протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду в електронному кабінеті системи «Електронний суд» для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Ухвалою суду від 06.06.2025 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» адвокат Дворніков А.О. про проведення судового засідання 10.06.2025 о 10 год. 30 хв. та наступних судових засідань в режимі відеоконференції у справі 905/173/25 поза межами приміщення суду.
06.06.2025 позивач за зустрічним позовом сформував в системі «Електронний суд» позовну заяву з усуненими недоліками на виконання ухвали суду (зареєстровано 09.06.2025 за вх. № 11671/08-08/25).
Ухвалою суду від 10.06.2025 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом у справі № 905/173/25. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання для розгляду первісного позову та зустрічного позову призначено на 10.06.2025.
В судовому засіданні 10.06.2025 судом в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 14.07.2025 об 11 год. 00 хв.
23.06.2025 Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в системі «Електронний суд» сформований відзив на зустрічну позовну заяву у справі № 905/173/25.
04.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» в системі «Електронний суд» сформована заява про зміну предмету зустрічного позову у справі № 905/173/25 (вх. № 13812/08-08/25 від 07.07.2025).
В судовому засіданні 10.06.2025 судом в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 21.07.2025 о 12 год. 30 хв.
21.07.2025 Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в системі «Електронний суд» сформовані письмові пояснення щодо надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління / в порядку ст. ст. 42, 165 Господарського процесуального кодексу України/.
Ухвалою суду від 21.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 04.08.2025.
Ухвалою суду від 04.08.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті 02.09.2025.
02.09.2025 суд розпочав розгляд справи по суті, в порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошена протокольна ухвала про перерву в судовому засіданні до 08.09.2025 об 11 год. 00 хв.
08.09.2025 Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про доручення документів - розрахунку (Додатку № 2 по позовної заяви).
В судовому засіданні 08.09.2025 в порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошена протокольна ухвала про перерву в судовому засіданні до 18.09.2025 об 11 год. 00 хв.
18.09.2025 судове засідання проводилось в режимі відеоконференцзв'язку.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
Відповідно до ст. 208 ГПК України, суд заслуховує вступне слово відповідача за первісним позовом, та позивача та відповідача за зустрічним позовом. У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них. Учасники справи можуть ставити питання один одному у черговості, яка визначається головуючим, та з його дозволу. Головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосуються предмета спору, поставити питання учаснику судового процес.
18.09.2025 представник Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» підтримав позовні вимоги заявлені у первісній позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.02.2025 рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 905/1050/24 задоволенні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №2350-03032-ПД від 01.01.2024 в сумі заборгованість у розмірі 3273275 грн 10 коп., 3% річних у розмірі 38129 грн 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 93233 грн 44 коп. У зв'язку із тим, що сума заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 3273275 грн 10 коп. не погашається Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось із позовною заявою про стягнення 57 181 грн 24 коп. 3 % річних за період з 17.07.2024 по 14.02.2025, 284 569 грн 37 коп. інфляційного збільшення за період з серпня 2024 року по січень 2025 року - за період з моменту звернення з позовною заявою у справі № 905/1050/24 до дати звернення до суду за даною позовною заявою.
18.09.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» заперечив проти задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго». Зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки з наданих позивачем актів надання послуг не конкретизовано які саме та в якому обсязі позивачем були надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління відповідачу. Крім того, за період з березень-червень 2024 року відповідач не виробляв електричну енергію. Письмовий відзив на первісну позовну заяву не надав.
18.09.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» підтримав позовні вимоги викладені у зустрічній позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом зазначає, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації та руйнуванням залізничної інфраструктури, що унеможливило постачання вугілля та інших ресурсів для виробництва електричної та теплової енергії відповідно до наказу ТОВ «Курахівська ТЕС» від 24.05.2024 №110-ОП з 01.06.2024 тимчасово призупинено виробничу діяльність Товариства. Повідомляє, що листом від 03.06.2024 Товариство повідомило Міністерство енергетики України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», Донецьку обласну державну адміністрацію та Курахівську міську військову адміністрацію Донецької області, що вимушено зупинити діяльність з незалежних від підприємства обставин. Вказує, що фактично ж виробнича діяльність відповідача була зупинена в березні 2024 року, у зв'язку з неможливістю постачання вугільної продукції, тобто Товариство здійснювало основну господарську діяльність не дивлячись на постійні обстріли, тільки впродовж січня-лютого 2024 року. Звертає увагу на те, що на початку 2024 року Товариство втратило єдине джерело доходу від здійснення господарської діяльності та зазнав суттєвих збитків від втраченого цілісного майнового комплексу - Курахівська ТЕС. Повідомляє, що починаючи з листопада 2024 року Товариство втратило будь який зв'язок із виробничим підприємством, оскільки підприємство залишили останні працівники, яких було примусово евакуйовану з території проведення активних бойових дій. Повідомляє, що керівництво Товариства не володіє інформацією про подальші пошкодження теплоелектростанції в результаті бойових дій та відповідно не може прогнозувати вартість та строки проведення відновлювальних робіт. Повідомляє, що за неофіційними повідомленнями інтернет ресурсу DeepStateMap (https://deepstatemap.live) та офіційним повідомленням Генерального штабу Збройних сил України, місто Курахове практично захоплене ворожими підрозділами, йдуть вуличні бої. Зазначає, що внесені до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Згідно із зазначеним наказом з 06.09.2024 Курахівську міську територіальну громаду включено до переліку територій активних бойових дій. Повідомляє, що вищенаведені обставини у свої сукупності вплинули на фінансове становище Товариства, так відповідно до звіту за Формою 2, чистий фінансовий результат Товариства за 12 місяців 2024 року склав 2 330 048 гривень збитків. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» вважає, що вини в невиконанні грошового зобов'язання за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління немає. Вважає, що відповідач за зустрічним позовом має встановити винних осіб, дії яких призвели до виникнення обставин, що унеможливили виробництво електричної енергії, та пред'явити до них позов про стягнення спірної суми 3% річних та інфляційних витрат. Також вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» не зобов'язаний нести додаткову відповідальність за дії третіх осіб, не бажав, не наближував та не міг уникнути настання тих обставин (бойових дій, пошкодження енергообладнання), які повністю унеможливили виробництво електричної енергії та отримання прибутку, що і стало причиною невиконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Просить суд визнати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» право не сплачувати 3 % річних у розмірі у розмірі 57 181,24 грн. та інфляційне збільшення (індекс інфляції) у розмірі 284 569,37 грн на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за спірний період за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 01.01.2024 № 2350-03032-ПД.
18.09.2025 представник Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція». Зазначає, що 01.01.2024 між сторонами спірних правовідносин укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (із змінами та доповненнями) № 2350-03032-ПД, яким встановлює права та обов'язки ОСП та Користувача та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Зазначає, що за цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи (ОЕС) України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавним лініям зв'язку (ОЕС) України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки. Вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ТЕС» обізнана з умовами договору, що підтверджується відповідною заявою про приєднання до умов Договору. Зазначає, що порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ТЕС» прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування Кредитором до Боржника встановленої законом або договором відповідальності. Вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ТЕС» допущено прострочення оплати наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що є підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, встановленої договором та діючим законодавством.
В заключному слові за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» звернулось до суду проханням відстрочити виконання рішення на 12 місяців.
Суд зазначає, що письмова заява Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» в процесі розгляду справи не подавалась, тому відповідач за первісним позовом не позбавлений процесуального права подати заяву в порядку ст. 331 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, вислухавши представників Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція», суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» за первісним та зустрічним позовами, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 ЦК України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.02.2025 у справі № 905/1050/24, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025, встановлено наступне.
Відповідно до заяви приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» надало згоду на приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, розміщеного на офіційному сайті ОСП, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 22.09.2022 № 2350-03032.
20.11.2023 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» повідомив відповідача про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного управління) (далі - договір). Дата акцептування 01.01.2024. Ідентифікатор договору № 2350-03032-ПД.
Даний Договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та розміщений на офіційному сайті НЕК «Укренерго» за мережевим посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykivrynku/dogovory/.
Умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» оператор системи передачі (далі - ОСП) затверджені наказом №742 від 22.12.2023.
Відповідно до п.1.1, п.1.2 умов якого, цей договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачем системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, та є однаковими для всіх користувачів.
Згідно з п.2.1 Договору, цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи (ОЕС) України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавним лініям зв'язку (ОЕС) України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі Послуга). Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010) має код 35.12.
Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п.2.2 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору, ціна договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП, відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється OCП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Відповідно до п. 3.4. Договору, планова та /або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 3.5. Договору, користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
- 1 платіж до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
- 2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
- 3 платіж до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Відповідно до п.3.6 Договору, плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості Послуги визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
Пунктом 3.7 передбачено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Згідно з п.3.8 Договору, користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманими від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та /або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до правил ринку та відображаються в акті коригування.
Згідно з п.11.3 Договору, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.
Відповідно до п.11.5 Договору, будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).
Згідно з п.11.6 Договору, рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником;
у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання...
Також, рішенням Господарського суду Донецької області від 11.02.2025 у справі № 905/1050/24, та постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 встановлено, що на виконання умов договору Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» були надані послуги, що підтверджуються актами надання послуг, а саме: акт №ДУА-0004691 від 31.01.2024 на суму 1577918 грн, акт №ДУА-0005391 від 29.02.2024 на суму 917703,26 грн, акт №ДУА-0006195 від 31.03.2024 на суму 377095,48 грн, акт №ДУА-0006975 від 30.04.2024 на суму 211653,61 грн, акт №ДУА-0007714 від 31.05.2024 на суму 110000,15 грн, акт №ДУА-0008484 від 30.06.2024 на суму 78904,60 грн.
Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» складено акт коригування №ДУА_К-0002474 до акту надання послуги №ДУА-0006975 від 30.04.2024 згідно з договором від 01.01.2024 №2350-03032-ПД на суму 211715,72 грн.
З урахуванням акту коригування до актів приймання-передачі послуг з передачі електричної енергії до договору від 01.01.2024, загальна вартість послуг Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» з передачі електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» за період з січня 2024 року по червень 2024 року становить 3273275,10 грн.
Також, були складені рахунки-фактури, а саме:
-№ДУ-0015715/2350-03032-ПД від 05.02.2024 на суму 175602,31 грн;
-№ДУ-0014230/2350-03032-ПД від 15.01.2024 на суму 549181,98 грн;
- №ДУ-0014970/2350-03032-ПД від 25.01.2024 на суму 853133,71 грн;
- №ДУ-0019290/2350-03032-ПД від 05.03.2024 на суму 133143,92 грн;
- №ДУ-0017909/2350-03032-ПД від 15.02.2024 на суму 145025,63 грн;
- №ДУ-0018587/2350-03032-ПД від 25.02.2024 на суму 639533,72 грн;
- №ДУ-0020794/2350-03032-ПД від 15.03.2024 на суму 133768,58 грн;
- №ДУ-0021528/2350-03032-ПД від 25.03.2024 на суму 122127,55 грн;
- №ДУ-0022269/2350-03032-ПД від 05.04.2024 на суму 121199,35 грн;
- №ДУ-0023758/2350-03032-ПД від 15.04.2024 на суму 88736,51 грн;
- №ДУ-024483/2350-03032-ПД від 25.04.2024 на суму 78098,60 грн;
- №ДУ-0025206/2350-03032-ПД від 06.05.2024 на суму 44818,49 грн;
- №ДУ-0026675/2350-03032-ПД від 15.05.2024 на суму 42814,51 грн;
- №ДУ-0027401/2350-03032-ПД від 25.05.2024 на суму 34513,87 грн;
- №ДУ-0028127/23540-03032-ПД від 05.06.2024 на суму 32671,76 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем було направлено на адресу відповідача вимоги від 22.03.2024 №01/17801, від 19.04.2024 №01/23750.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.02.2025 у справі № 905/1050/24, та постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 встановлено, що станом на час прийняття рішення судом у справі, доказів на підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» зобов'язання за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 до суду надано не було, а отже вимога Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» заборгованості у розмірі 3273245,10 грн підлягає задоволенню повністю.
Також, вказаними рішенням судів з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в порядку ст. 625 ЦК України стягнуті 3% річних в сумі 38129,82 грн за період з 19.01.2024 по 16.07.2024, та інфляційні втрати в сумі 3233,44 грн за період з лютого 2024 року по червень 2024 року.
Згідно ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку із тим, що Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованість в сумі 3273245,10 грн не погашається, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до господарського суду із позовною заявою про стягнення 3% річних в сумі 57 181 грн 24 коп. за період з 17.07.2024 по 14.02.2025 та інфляційних втрат в сумі 284 569 грн 37 коп. за період з серпня 2024 року по січень 2025 року.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заявлених первісних позовних вимог, виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно положень ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішень суду.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, далі ГК України (якій діяв на час виникнення між сторонами правовідносин), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України (якій діяв на час виникнення між сторонами правовідносин). Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України (якій діяв на час виникнення між сторонами правовідносин), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України (якій діяв на час виникнення між сторонами правовідносин).
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України (якій діяв на час виникнення між сторонами правовідносин) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормами статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 ГК України (якій діяв на час виникнення між сторонами правовідносин) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому, за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» 3% річних в сумі 57 181 грн 24 коп. за період з 17.07.2024 по 14.02.2025 та інфляційних втрат в сумі 284 569 грн 37 коп. за період з серпня 2024 року по січень 2025 року.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.
Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Оскільки заборгованість за договором боржником у повному обсязі не сплачено, тому нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним.
Такого ж висновку дійшов Верховний суд України в ухвалі від 12.03.2009 у справі № 6-9743сво08, в якій зазначено, що саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивача є правильним, складеним відповідно до вимог чинного законодавства, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних задовольняються судом повністю.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44 Господарського кодексу України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Відповідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі «Руїс Торіха проти Іспанії», Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов'язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» підлягають задоволенню.
Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати із сплати судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція».
Суд розглянувши зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» про визнання у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» право не сплачувати 3 % річних у розмірі у розмірі 57 181,24 грн. та інфляційне збільшення (індекс інфляції) у розмірі 284 569,37 грн на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за спірний період за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 01.01.2024 № 2350-03032-ПД. відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.
Суд зазначає, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, а також в постановах Верховного Суду від 08.03.2023 у справі №461/5771/17, від 15.03.23 у справі №725/1824/20, від 15.03.23 у справі №336/665/19.
Під способом захисту цивільного права чи інтересу розуміють визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (аналогічний висновок, викладений у п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, у п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.07.2021 у справі №903/1030/19). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (подібний висновок, викладений в п.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17), від 09.02.2021 у справі №381/622/17, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 21), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55)).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц виснувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (пункт 58).
При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02.2019 у справі №522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340 (пункт 6.41), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55)). Застосування способу захисту має бути об'єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі №50/311-б (пункт 91), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 28.09.2022 у справі №483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі №477/2330/18 (пункт 55), від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 (пункт 86)).
Отже, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).
Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98).
В свою чергу, обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.46).
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством/договором, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Аналогічний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 43); постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/1972/17, від 23.05.2019 у справі №920/301/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 02.04.2020 у справі №910/7160/19, від 01.07.2021 у справі №910/7029/20.
Судом під час розгляду справи по суті установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» у зустрічному позові обрано неефективний спосіб захисту та його задоволення не призведе до відновлення порушеного права.
Наведене є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.
Судовий збір за подання зустрічної позовної заяви залишається за позивачем за зустрічним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція».
Керуючись ст.ст. 42, 75, 123, 129, 180, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» (вул. Енергетиків, буд. 34, м. Курахове, Мар'їнський район, Донецька область, 85612, ідентифікаційний код юридичної особи 43594541) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 3% річних в сумі 57 181 (п'ятдесят сім тисяч сто вісімдесят одна) грн 24 коп. за період з 17.07.2024 по 14.02.2025 та інфляційні втрати в сумі 284 569 (двісті вісімдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн 37 коп. за період з серпня 2024 року по січень 2025 року, судовий збір в сумі 4 101 (чотири тисячі сто одна) грн 01 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволені зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2025.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.