майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позовної заяви без руху
"29" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1294/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (м.Житомир)
про стягнення 1340832грн,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява про стягнення з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" про стягнення 1 864 732,00грн штрафних санкцій, з яких: 523 900,00грн пені за непоставлений товар, 5 232,00грн пені за претензією №2, 667 800,00грн штрафу за претензією №3, 667 800,00грн штрафу за претензією №4.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань, які виникли на підставі Державного контракту №9 про закупівлю товару оборонного призначення від 25.02.2025 в частині своєчасної поставки товару.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з наступного.
Положеннями ст.ст. 162, 164, 172 ГПК визначено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви. Відповідно до ст. 164 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законодавством, яке регулює порядок та розмір сплати судового збору за подання позовних заяв до господарського суду є Закон України "Про судовий збір".
Виходячи з підпунктів 2.1, 2.2 ч. 2 ст.4 Закону за подання до господарського суду позовних заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовних заяв немайнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прийнятого 19 листопада 2024 року Верховною Радою України, з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлюється в розмірі 3 028,00 грн.
Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з позовної заяви (б/н від 24.09.2025 року) остання подана через систему "Електронний суд".
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір становить 22 376,78грн.
Однак, позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку.
У прохальній частині позовної заяви (б/н від 24.09.2025 року) позивач просить відстрочити сплату судового збору.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач зазначає, що військова частина є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України. Згідно з Бюджетним кодексом України, видатки на судові витрати здійснюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на утримання Збройних Сил України. На даний момент на рахунках позивача відсутні вільні кошти для сплати судового збору через обмежене бюджетне фінансування, спричинене воєнним станом в Україні та пріоритетним спрямуванням коштів на забезпечення обороноздатності держави.
Тому, на думку позивача виникає необхідність у відстроченні сплати судового збору.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а є вимога про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення безпідставно отриманих коштів.
Таким чином військова частина не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", а зазначені ним у клопотанні підстави не передбачені вказаною нормою.
Суд виходить з того, що за приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
Таким чином, відсутність коштів для оплати судового збору не може бути автоматичною підставою для звільнення/відстрочення судового збору, або нівелювати вимоги статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Щодо права застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" у контексті розстрочки, відстрочки та звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб Верховний Суд висловлювався послідовно і неодноразово, що перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним положення пунктів 1 та 2 частини першої 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи) (подібна за змістом позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі №912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі №910/9741/20, від 06.01.2021 у справі №927/579/19, від 20.08.2020 у справі №910/6421/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі №915/923/15.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За огляду на викладене, клопотання військової частини про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно із п.3 ч.3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
З позовної заяви вбачається, що загальну суму до стягнення позивачем визначено в сумі 1 340 832,00грн, що не відповідає сумі грошових коштів, заявлених до стягнення з відповідача у прохальній частині позову.
Таким чином позивачем неправильно визначено ціну позову.
Також слід зазначити, що обґрунтований розрахунок позовних вимог - це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат, тощо.
Отже, обґрунтований розрахунок позовних вимог вимагає посилання на первинні документи. Такі посилання слід пов'язувати з відповідними юридичними фактами, які мали місце і впливали на розмір суми боргу, з обов'язковим зазначенням часу їх настання (відповідних дат).
Відсутність такого розрахунку позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахування та є порушенням вимог п.3 ч.3 ст.162 ГПК України.
З урахуванням встановлених недоліків, відповідно до ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно:
- надати належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі;
- надати обґрунтований розрахунок суми пені, що стягується із зазначенням періодів нарахування (початок/закінчення) та штрафу;
- уточнити ціну позову.
Приписами ч.3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Військовій частині НОМЕР_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набрала законної сили 29.09.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Соловей Л.А.
друк.
1- до матеріалів позовної заяви;
2- позивачу через "Електронний суд"