вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.09.2025м. ДніпроСправа № 904/1704/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.
та представників:
від позивача: Постольник О.С.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Курпіль А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Савченка Юрія, будинок 9, офіс 505; ідентифікаційний код 45237689)
до відповідача-1 Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49101, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 2; ідентифікаційний код 38598277)
відповідача-2 Державне підприємство "Жилком" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мечникова, будинок 11; ідентифікаційний код 32350021)
про оскарження рішення суб'єкта господарювання та зобов'язання вчинити певні дії
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" подало тендерну пропозицію для участі у спрощеній закупівлі послуг технічного нагляду (ідентифікатор закупівлі UA-2025-03-21-007460-a), оголошеної Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації. За результатами електронного аукціону від 02.04.2025 пропозиція позивача з ціною 46 656,12 грн визнана найнижчою.
Однак на стадії кваліфікації замовником висунуто вимогу про усунення невідповідностей, за наслідками розгляду якої протоколом №14 від 04.04.2025 пропозицію позивача відхилено. Того ж дня протоколом №15 переможцем процедури визначено Державне підприємство "Жилком" з ціновою пропозицією 60 000 грн, з яким 10.04.2025 укладено договір № 4-Т-25.
Позивач вважає рішення замовника протиправними, такими, що суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам публічних закупівель, а саме: добросовісній конкуренції серед учасників, максимальній економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об'єктивній та неупередженій оцінці тендерних пропозицій.
З огляду на викладене позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить господарський суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №14 від 04.04.2025, яким відхилено тендерну пропозицію учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" у спрощеній закупівлі UA-2025-03-21-007460-a;
- визнати незаконним та скасувати рішення Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №15 від 04.04.2025, яким визначено переможця Державне підприємство "Жилком" у спрощеній закупівлі UA-2025-03-21-007460-a;
- визнати недійсним договір про закупівлю №4-Т-25 від 10.04.2025, укладений між Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державним підприємством "Жилком" на виконання технічного нагляду по об'єкту: "Поточний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С040404/М-04/- ПТФ "За мир" Дніпропетровської області" за результатами спрощеної закупівлі UA-2025-03-21-007460-a;
- стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 9 689,60 грн;
- стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
2.1 Стислий виклад заперечень відповідача-1
Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації у відзиві на позов зазначив, що процедура закупівлі проведена відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а під час розгляду пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" уповноваженою особою виявлено низку невідповідностей тендерної документації: відсутність належного підтвердження права користування орендованим автомобілем, неналежне підтвердження досвіду виконання аналогічного договору та відсутність документів, які підтверджують наявність акредитованої вимірювальної лабораторії. Замовник надав позивачу можливість усунути ці невідповідності, проте позивач, на думку відповідача, їх не виправив, обмежившись повідомленням про відсутність порушень. За таких обставин 04.04.2025 протоколом №14 пропозицію позивача було правомірно відхилено, а протоколом №15 того ж дня переможцем визначено Державне підприємство "Жилком".
Департамент також наголосив, що між ним і Державним підприємством "Жилком" укладено договір №4-Т-25 від 10.04.2025, який виконано, внаслідок чого оспорювані рішення замовника вичерпали свою дію фактом укладення та реалізації договору. Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду (зокрема у справах №924/1288/21 та №905/77/21), відповідач-1 вважає обрані позивачем способи захисту неналежними та неефективними, оскільки скасування протоколів і визнання договору недійсним без заявлення вимог про застосування наслідків недійсності не може відновити права позивача, а сам позов спрямований фактично на захист потенційних інтересів, а не реально порушеного права
2.2 Стислий виклад заперечень відповідача-2
Державне підприємство "Жилком" у відзиві на позов заперечив проти його задоволення, зазначивши, що вимоги позивача про скасування рішення Департаменту, оформленого протоколом №15 від 04.04.2025, та про визнання недійсним договору №4-Т-25 від 10.04.2025 є неналежним і неефективним способом захисту. Вказано, що протокол визначення переможця вичерпав дію фактом укладення договору, а сам договір виконаний: Державним підприємством "Жилком" надало послуги технічного нагляду, що підтверджується актом приймання від 12.05.2025, підписаним відповідачем-1 без зауважень, та оплаченим 30.05.2025. На думку відповідача-2, окреме визнання договору недійсним без заявлення вимог про застосування наслідків недійсності (реституції чи стягнення коштів) суперечить усталеній практиці Верховного Суду (зокрема постановам від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц), яка вимагає ефективного відновлення прав, а не створення підстав для інших позовів. Відповідач-2 підкреслив, що позивач не має майнових прав чи інтересів, які були б порушені укладенням чи виконанням договору, а тому позовні вимоги спрямовані лише на формальне визнання правочину недійсним, що не відповідає завданням господарського судочинства, й просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
До господарського суду 10.04.2025 за допомогою системи "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшла позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати Рішення Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №14 від 04.04.2025, яким відхилено Тендерну пропозицію пропозицію Учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" у спрощеній закупівлі UA-2025-03-21-007460-a;
- зобов'язати Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації відновити спрощену закупівлю з моменту початку стадії кваліфікації й повторно розглянути Тендерні пропозиції учасників спрощеної закупівлі UA-2025-03-21-007460-a, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду у цій справі;
- стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 3 633,60 грн;
- стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 справу №904/1704/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Разом із вказаною позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення, в якій він просив суд заборонити Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як Замовнику, вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо спрощеної закупівлі UA-2025-03-21-007460-a, у тому числі, укладати договір про закупівлю.
11.04.2025 ухвалою господарського суду відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації оскарження рішення суб'єкта господарювання та зобов'язання вчинити певні дії.
11.04.2025 ухвалою господарського суду залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про оскарження рішення суб'єкта господарювання та зобов'язання вчинити певні дії.
14.04.2025 від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №15640/25 від 14.04.2025) про усунення недоліків.
15.04.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 22.05.2025 об 15:00 год. Призначено також розгляд питання про залучення Державного підприємства "Жилком" (ідентифікаційний код 32350021) до участі у справі у якості третьої особи у підготовчому засіданні на 22.05.2025 о 15:00 год., зобов'язавши позивача до дати підготовчого засідання подати до господарського суду: письмові пояснення (обґрунтування) стосовно залучення Державного підприємства "Жилком" (ідентифікаційний код 32350021) до участі у справі у якості третьої особи, визначивши її статус, а також на боці якої сторони вказана особа прийматиме участь у справі.
28.04.2025 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив (вх. суду №17986/25 від 28.04.2025) на первісну позовну заяву.
06.05.2025 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла уточнена позовна заява (вх. суду №19414/25 від 06.05.2025), відповідно до якої позивач просить суд:
- прийняти до розгляду уточнену позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" зі збільшенням позовних вимог;
- залучити до участі у справі №904/1704/25 в якості співвідповідача Державне підприємство "Жилком" (ідентифікаційний код 32350021);
- визнати незаконним та скасувати Рішення Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №14 від 04.04.2025, яким відхилено Тендерну пропозицію Учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" у спрощеній закупівлі UA-2025-03-21-007460-a;
- визнати незаконним та скасувати Рішення Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №15 від 04.04.2025, яким визначено переможця Державне підприємство "Жилком" у спрощеній закупівлі UA-2025-03-21-007460-a;
- визнати недійсним договір про закупівлю №4-Т-25 від 10.04.2025, укладений між Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державним підприємством "Жилком" на виконання технічного нагляду по об'єкту: "Поточний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С040404/М-04/-ПТФ "За мир" Дніпропетровської області» за результатами спрощеної закупівлі UA-2025-03-21-007460-a;
- стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 9 689,60 грн;
- стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.
19.05.2025 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх. суду №21325/25 від 19.05.2025) про відкладення підготовчого засідання у справі на іншу дату.
22.05.2025 у підготовче засідання з'явився повноважний представник відповідача. Повноважний представник позивача у вказане підготовче засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
22.05.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 02.06.2025 о 12:00 год. Відкладено розгляд питання про залучення Державного підприємства "Жилком" (ідентифікаційний код 32350021) до участі у справі у якості третьої особи у підготовчому засіданні на 02.06.2025 о 12:00 год. Призначено розгляд питання про прийняття до розгляду у підготовчому засіданні уточненої позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" (вх. суду №19414/25 від 06.05.2025) у підготовчому засіданні на 02.06.2025 о 12:00 год. Запропоновано відповідачу до дати наступного підготовчого засідання подати до господарського суду письмові пояснення стосовно прийняття до розгляду у підготовчому засіданні уточненої позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" (вх. суду №19414/25 від 06.05.2025).
26.05.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду №22508/25 від 26.05.2025) у справі, як заперечення про прийняття до розгляду уточненої позовної заяви (вх. суду №19414/25 від 06.05.2025).
02.06.2025 у підготовче засідання з'явилися повноважні представники позивача та відповідача.
02.06.2025 ухвалою господарського суду продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, до 13.07.2025. Прийнято до розгляду у підготовчому засіданні уточнену позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" (вх. суду №19414/25 від 06.05.2025), з наступними позовними вимогами: визнати незаконним та скасувати Рішення Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №14 від 04.04.2025, яким відхилено Тендерну пропозицію Учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" у спрощеній закупівлі UA-2025-03-21-007460-a; визнати незаконним та скасувати Рішення Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №15 від 04.04.2025, яким визначено переможця Державне підприємство "Жилком" у спрощеній закупівлі UA-2025-03-21-007460-a; визнати недійсним договір про закупівлю №4-Т-25 від 10.04.2025, укладений між Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державним підприємством "Жилком" на виконання технічного нагляду по об'єкту: "Поточний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С040404/М-04/-ПТФ "За мир" Дніпропетровської області" за результатами спрощеної закупівлі UA-2025-03-21-007460-a; стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 9 689,60 грн; стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. Залишено без розгляду питання про залучення Державного підприємства "Жилком" (ідентифікаційний код 32350021) в якості третьої особи, залучено вказану юридичну особу до участі у справі в якості співвідповідача.
12.06.2025 до господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив (вх. суду №25521/25 від 12.06.2025) на позовну заяву з урахуванням уточненої позовної заяви.
16.06.2025 до господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив (вх. суду №26009/25 від 16.06.2025) на позовну заяву з урахуванням уточненої позовної заяви.
19.06.2025 у підготовче засідання з'явилися повноважні представники позивача та відповідачів-1,2.
19.06.2025 ухвалою господарського суду клопотання Державного підприємства "Жилком" про розгляд справи з початку, викладене у відзиві (вх. суду №26009/25 від 16.06.2025) на позовну заяву задоволено. Постановлено розгляд справи розпочати з початку за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 25.06.2025 о 12:00 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 3-409 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1. Викликано представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов'язковою.
23.06.2025 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх. суду №27098/25 від 23.06.2025) про відкладення підготовчого засідання у справі на іншу дату.
24.06.2025 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. суду №27365/25 від 24.06.2025) .
25.06.2025 у підготовче засідання з'явився повноважний представник відповідача-1. Повноважний представник позивача та відповідача-2 у вказане підготовче засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
25.06.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 03.07.2025 о 12:30 год.
30.06.2025 до господарського суду від представника відповідача-2 надійшли заперечення (вх. суду №27952/25 від 30.06.2025) на відповідь на відзив.
03.07.2025 у підготовче судове засідання з'явилися повноважні представники позивача, відповідачів-1,2.
03.07.2025 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу призначити до судового розгляду по суті на 17.07.2025 о 16:00 год.
03.07.2025 у судовому засіданні, розпочато розгляд справи по суті, обговорені питання що стосуються розгляду справи по суті, заслухано вступне слово учасників справи.
17.07.2025 ухвалою господарського суду оголошено перерву у судовому засіданні в межах розумного строку. Повідомлено учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 21.08.2025 об 15:00 год. Попереджено учасників справи про те, що відповідно до пункту 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку із перебуванням судді Іванової Т.В. у відпустці судове засідання, призначене на 21.08.2025 у даній справі, не відбулося.
22.08.2025 ухвалою господарського суду призначено судове засідання у справі в межах розумного строку на 28.08.2025 о 15:00 год.
27.08.2025 до господарського суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання (вх. суду №37167/25 від 27.08.2025) про відкладення (перенесення) розгляду справи.
28.08.2025 до господарського суду від представника позивача надійшли заперечення (вх. суду №37257/25 від 28.08.2025) на клопотання (заяву), відповідно до якої представниця позивача просить суд задовольнити клопотання відповідача-2 (вх. суду №37167/25 від 27.08.2025) про відкладення (перенесення) розгляду справи та відкласти розгляд справи №904/1704/25 на інший час та дату, про що повідомити позивача, розгляд клопотання провести за відсутності представника позивача.
28.08.2025 у судове засідання з'явився повноважний представник відповідача-1. Повноважні представники позивача та відповідача-2 у вказане судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
28.08.2025 ухвалою господарського суду оголошено перерву у судовому засіданні в межах розумного строку, визначено, що продовження судового засідання відбудеться 10.09.2025 о 14:30 год.
10.09.2025 у судовому засіданні після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначив, що рішення буде ухвалено та проголошено 19.09.2025 о 15:30 годині.
10.09.2025 ухвалою господарського суду повідомлено учасників справи про те, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі №904/1704/25 призначено на 19.09.2025 о 15:30 год.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з оскарженням рішень замовника спрощеної закупівлі та договору про закупівлю послуг технічного нагляду, укладеного за її результатами. Позивач подав пропозицію для участі у спрощеній закупівлі UA-2025-03-21-007460-a, оголошеній відповідачем-1. За результатами електронного аукціону від 02.04.2025 пропозиція позивача з ціною 46 656,12 грн була найнижчою та посіла перше місце.
03.04.2025 замовник висунув вимогу про усунення невідповідностей у документації позивача, на яку позивач подав повідомлення, однак 04.04.2025 уповноваженою особою прийнято протокол №14 про відхилення його пропозиції. Того ж дня протоколом №15 переможцем визначено відповідача-2 із ціновою пропозицією 60 000 грн. 10.04.2025 між відповідачами укладено договір № 4-Т-25 про надання послуг технічного нагляду, який виконано: послуги прийнято та оплачено.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт оголошення та проведення спрощеної закупівлі, її умови та вимоги.
(2) Факт подання позивачем тендерної пропозиції та участі в електронному аукціоні.
(3) Факт прийняття замовником рішень, оформлених протоколами №14 і №15 від 04.04.2025.
(4) Факт укладення між відповідачами договору №4-Т-25 від 10.04.2025 та його виконання.
(5) Належність та ефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права.
1. Оголошення та проведення спрощеної закупівлі, її умови та вимоги
Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації в електронній системі "Prozorro" було оприлюднено оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2025-03-21-007460-a (а.с. 54, том 1). Предметом закупівлі визначено послуги за кодом ДК 021:2015: 71240000-2 - "Архітектурні, інженерні та планувальні послуги" (виконання технічного нагляду по об'єкту: "Поточний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С040404/М-04/-ПТФ "За мир" Дніпропетровської області").
2. Подання позивачем тендерної пропозиції та участі в електронному аукціоні
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" подало тендерну пропозицію (а.с. 63, том 1) для участі у спрощеній закупівлі UA-2025-03-21-007460-a в установлені строки через електронну систему "Prozorro". У складі пропозиції позивач надав документи, які, на його думку, підтверджували відповідність кваліфікаційним критеріям замовника: відомості про наявність матеріально-технічної бази, підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, документи щодо персоналу, що має відповідну кваліфікацію, а також цінову пропозицію в розмірі 46 656,12 грн з ПДВ.
3. Прийняття замовником рішень, оформлених протоколами №14 і №15 від 04.04.2025
03.04.2025 за результатами розгляду тендерної пропозиції відповідачем-1 через електронну систему закупівель було сформовано вимогу (а.с. 13, том 1) до позивача щодо усунення виявлених невідповідностей у поданій тендерній пропозиції. Позивач подав повідомлення (а.с. 94-95), відповідно до якого повідомив про відсутність порушень та необхідності в усуненні недоліків не вбачав.
04.04.2025 відповідач-1 оформив протокол №14, яким пропозицію відхилив пропозицію позивача. Підставою зазначено невідповідність поданих документів вимогам закупівлі, зокрема відсутність належного підтвердження права користування транспортним засобом, досвіду виконання аналогічного договору та документів щодо наявності акредитованої лабораторії.
Того ж дня відповідачем-1 прийнято протокол №15 (а.с. 224, том 2), яким переможцем спрощеної закупівлі визначено Державне підприємство "Жилком" з пропозицією 60 000,00 грн.
4. Укладення між відповідачами договору №4-Т-25 від 10.04.2025 та його виконання
За результатами визначення переможця спрощеної закупівлі, 10.04.2025 між Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державним підприємством "Жилком" було укладено договір №4-Т-25, разом з додатками та додатковими угодами до нього (а.с. 70-74). Предметом договору було надання послуг технічного нагляду по об'єкту: "Поточний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С040404/М-04/-ПТФ "За мир" Дніпропетровської області".
Договір укладено на суму 60 000 грн, що відповідало ціновій пропозиції переможця. Строк надання послуг визначено до 30.06.2025.
У процесі виконання договору Державне підприємство "Жилком" надало передбачені договором послуги технічного нагляду.
12.05.2025 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг на суму 58 194,90 грн (а.с. 74 на звороті, том 2), який замовник прийняв без зауважень.
30.05.2025 відповідач-1 здійснив відповідачу-2 оплату за договором у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцію №14/05/2025№15 від 30.05.2025 на суму 58 194,90 грн (а.с. 77, том 2)
Таким чином, договір № 4-Т-25 від 10.04.2025 укладено та повністю виконано, що підтверджується належними доказами у матеріалах справи.
5. Належність та ефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права
Позивач, вважаючи протиправним відхилення його тендерної пропозиції та визначення переможцем іншого учасника, обрав спосіб захисту у вигляді вимог про визнання незаконними та скасування рішень замовника (протоколів № 14 і № 15 від 04.04.2025), а також про визнання недійсним укладеного за їх результатами договору №4-Т-25 від 10.04.2025.
Разом із тим суд установив, що на момент розгляду справи спірний договір укладений і повністю виконаний: послуги надано, акт приймання-передачі підписано та оплачено. У таких обставинах протоколи замовника вичерпали свою дію фактом укладення договору і не мають самостійного правового значення, а визнання недійсним вже виконаного договору без заявлення вимог про застосування наслідків недійсності (реституції чи стягнення збитків) не призведе до відновлення прав позивача.
Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема у постановах від 26.05.2023 у справі №905/77/21, від 02.08.2023 у справі №924/1288/21, від 29.10.2024 у справі №924/298/23), що належний спосіб захисту має бути спрямований на реальне відновлення порушених прав, тоді як формальне скасування рішень замовника чи визнання недійсності виконаного договору без застосування наслідків не відповідає цим критеріям.
Отже, обрані позивачем способи захисту у даній справі є неналежними та неефективними, а відтак не можуть бути підставою для задоволення позову.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд. Позиції Верховного Суду щодо застосування норм права, які підлягають врахуванню.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.
При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.
Частинами 1 та 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).
Проте згідно із частиною 5 статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Відповідно до статей 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об'єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 Цивільного кодексу України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80 - 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).
Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5 - 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.
Фактично уточнюючи висновок, викладений в пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частини 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).
З урахуванням викладеного, Об'єднана палата у згаданій постанові уточнила висновок, викладений в раніше ухваленій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 таким чином:
"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.
Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов'язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".
Слід також вказати, що за змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що, як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (зокрема, постанови: від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).
У певних випадках спосіб захисту імперативно "прив'язаний" до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін "встановлений законом" означає не просто те, що він названий у законі (наприклад, є в переліку статті 16 Цивільного кодексу України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту (вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечує поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантує особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено господарським судом у даній справі, департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації в електронній системі "Prozorro" було оприлюднено оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2025-03-21-007460-a (а.с. 54, том 1). Предметом закупівлі визначено послуги за кодом ДК 021:2015: 71240000-2 - "Архітектурні, інженерні та планувальні послуги" (виконання технічного нагляду по об'єкту: "Поточний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С040404/М-04/-ПТФ "За мир" Дніпропетровської області").
У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" подало тендерну пропозицію (а.с. 63, том 1) для участі у спрощеній закупівлі UA-2025-03-21-007460-a в установлені строки через електронну систему "Prozorro". У складі пропозиції позивач надав документи, які, на його думку, підтверджували відповідність кваліфікаційним критеріям замовника: відомості про наявність матеріально-технічної бази, підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів, документи щодо персоналу, що має відповідну кваліфікацію, а також цінову пропозицію в розмірі 46 656,12 грн з ПДВ.
При цьому, 03.04.2025 за результатами розгляду тендерної пропозиції відповідачем-1 через електронну систему закупівель було сформовано вимогу (а.с. 13, том 1) до позивача щодо усунення виявлених невідповідностей у поданій тендерній пропозиції. Позивач подав повідомлення (а.с. 94-95), відповідно до якого повідомив про відсутність порушень та необхідності в усуненні недоліків не вбачав.
Протоколом №14 від 04.04.2025 відповідач-1 відхилив пропозицію позивача. Підставою зазначено невідповідність поданих документів вимогам закупівлі, зокрема відсутність належного підтвердження права користування транспортним засобом, досвіду виконання аналогічного договору та документів щодо наявності акредитованої лабораторії.
Того ж дня відповідачем-1 прийнято протокол №15 (а.с. 224, том 2), яким переможцем спрощеної закупівлі визначено Державне підприємство "Жилком" з пропозицією 60 000,00 грн.
За результатами визначення переможця спрощеної закупівлі, 10.04.2025 між Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державним підприємством "Жилком" було укладено договір №4-Т-25, разом з додатками та додатковими угодами до нього (а.с. 70-74). Предметом договору було надання послуг технічного нагляду по об'єкту: "Поточний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С040404/М-04/-ПТФ "За мир" Дніпропетровської області".
Договір укладено на суму 60 000 грн, що відповідало ціновій пропозиції переможця. Строк надання послуг визначено до 30.06.2025.
У процесі виконання договору Державне підприємство "Жилком" надало передбачені договором послуги технічного нагляду.
12.05.2025 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг на суму 58 194,90 грн (а.с. 74 на звороті, том 2), який замовник прийняв без зауважень.
30.05.2025 відповідач-1 здійснив відповідачу-2 оплату за договором у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцію №14/05/2025№15 від 30.05.2025 на суму 58 194,90 грн (а.с. 77, том 2)
Таким чином, договір № 4-Т-25 від 10.04.2025 укладено та повністю виконано, що підтверджується належними доказами у матеріалах справи. У зв'язку з цим вимога позивача про визнання його недійсним не може забезпечити реального відновлення порушених прав, оскільки позивачем не заявлено у позовній заяві щодо застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, крім того такі наслідки недійсності (реституція) в даній ситуації є неможливими.
Аналогічно, окреме скасування протоколів замовника № 14 і № 15 від 04.04.2025 після укладення та виконання договору також не матиме жодних правових наслідків. Отже, обраний позивачем спосіб захисту є неналежним і неефективним, що відповідно до правових висновків Верховного Суду (зокрема постанов від 26.05.2023 у справі №905/77/21, від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21, від 29.10.2024 у справі № 924/298/23) є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
З огляду на викладене, з урахуванням висновків Верховного Суду, в тому числі щодо ефективності способу захисту, враховуючи обставини виконання договору, укладеного в результаті закупівлі, та беручи до уваги, що: (1) позивач звернувся з неефективною вимогою про визнання недійсною закупівлі, а саме щодо визнання недійсним рішення, яке реалізоване укладенням договору про закупівлю, (2) та одночасно з вимогою про визнання недійсним договору, не заявляє вимоги щодо реституції або відшкодування збитків, господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Подібні правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №922/4459/21, від 16.08.2023 у справі № 922/263/22.
Із урахуванням підстав для відмови в позові у зв'язку із неналежним способом захисту, у суду відсутня необхідність надавати правову оцінку висвітленим в позові питанням.
При цьому суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
V. Висновки Суду
Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки обрані позивачем способи захисту не відповідають критеріям належності та ефективності й не здатні відновити його порушені права, що у свою чергу відповідно до усталеної практики Верховного Суду є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що належним і ефективним способом захисту у випадку, коли договір про закупівлю вже укладено та виконано, є не вимоги про скасування рішень замовника чи визнання договору недійсним без застосування наслідків, а вимоги про відшкодування збитків (у тому числі упущеної вигоди) або інші майнові вимоги, спрямовані на реальне відновлення порушених прав. Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з окремим позовом у такому порядку.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору, а також витрати на професійну правничу (правову) допомогу покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконсалт Інжинірінг" до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державного підприємства "Жилком" про оскарження рішення суб'єкта господарювання та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано: 29.09.2025.
Суддя Т.В. Іванова