ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 вересня 2025 року Справа № 902/258/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Мельник О.В.
судді Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників сторін:
позивача: Бардин М.Б. адвокат
відповідача: не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Ради садівничих товариств масиву "Сальник" на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі №902/258/25 (суддя Маслій І.В., м. Вінниця, повний текст складено 30.07.2025)
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1
до Ради садівничих товариств масиву "Сальник" (вул. Академіка Янгеля (вул. Фрунзе), буд. 4, к.206, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21007)
про визнання незаконним та скасування рішення, скасування реєстраційної дії
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Ради садівничих товариств "Сальник" про визнання незаконним та скасування рішення зборів уповноважених членів Об'єднання громадян Ради садівничих товариств «Сальник», оформленого протоколом № 1 від 22 вересня 2024 року; скасування реєстраційної дії, здійснену державним реєстратором Луценко Є.В., Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області 02 жовтня 2024 року щодо Ради садівничих товариств масиву "сальник" за №1001741070012004446 (Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна структури власності. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.), інформація щодо якої міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі №902/258/25 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням Рада садівничих товариств масиву "Сальник" звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі №902/258/25 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ради садівничих товариств масиву «Сальник» про визнання незаконним та скасування рішення, скасування реєстраційної дії у повному обсязі.
Ухвалою суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ради садівничих товариств масиву "Сальник" на рішення господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі №902/258/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24 вересня 2025 року.
17 вересня 2025 року представником ОСОБА_1 адвокатом Бардиним М.М. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовував доводи скаржника та просив суд залишити вимоги апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 18.03.2025 у справі № 902/258/25 залишити без змін.
24 вересня 2025 року представником відповідача адвокатом Браславцем Я.Ю. подано клопотання, в якому просив суд здійснити розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.03.2025 у справі №902/258/25 без участі представника апелянта. Поряд з цим, зазначив, що апелянт підтримує аргументи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі, просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі №902/258/25 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ради садівничих товариств масиву «Сальник» про визнання незаконним та скасування рішення, скасування реєстраційної дії у повному обсязі.
В судовому засіданні 24.09.2025 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення.
Північно-західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, встановивши обставини щодо неповідомлення відповідачем ОСОБА_1 про позачергові загальні збори, які відбулися 22.09.2024, порушуючи її права як члена Ради садівничих товариств масиву “Сальник». Окрім того, подані відповідачем докази не доводять наявність кворуму на зборах, оскільки відсутні докази обрання “уповноважених» відповідно до вимог Статуту, дійшов висновку про задоволення вимоги про визнання незаконним та скасування рішення зборів уповноважених членів Об'єднання громадян Ради садівничих товариств масиву “Сальник», оформленого протоколом №1 від 22.09.2024.
Щодо заявленої, як похідної вимоги позивача про скасування реєстраційної дії, здійснену державним реєстратором Луценко Є.В., Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області 02 жовтня 2024 року щодо Ради садівничих товариств масиву “Сальник» за № 1001741070012004446, суд першої інстанції зазначив, що оскільки реєстраційну дію стосовно юридичною особи Громадської організації Ради садівничих товариств масиву “Сальник», проведено на підставі рішення позачергових загальних зборів товариства, оформленого протоколом №1 від 22.09.2024, яке визнано незаконними та скасовано, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимоги позивача про скасування реєстраційної дії Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, здійсненої 02.10.2024 щодо Громадської організації Ради садівничих товариств масиву “Сальник» (ідентифікаційний код 20118293) за №100174107001204446 (Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна структури власності. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.), інформація щодо якої міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що 22 вересня 2024 року відбулися збори уповноважених членів Ради садівничих товариств масиву «Сальник». На цих зборах розглядалися питання фінансової звітності Ради за 2021- 2023 роки, а також питання складання повноважень голови правління ОСОБА_2 та обрання нового керівника. Підставою для скликання зборів стало ігнорування головою Ради вимог Статуту щодо скликання та звітування перед членами організації. Про проведення зборів було повідомлено шляхом публічного розміщення оголошень на території Ради, у місцях, де проживають члени товариства. На збори прибуло 96 осіб, з яких 47 були уповноваженими членами (по одному від 20 учасників кожен) та 49 членів товариства особисто. Це підтверджує належне повідомлення та обізнаність учасників про проведення заходу. Рішення ухвалювалися одноголосно, що виключає сумніви в їх легітимності. Таким чином, збори відбулися відповідно до Статуту та в інтересах усіх членів товариства, а їхні рішення є чинними.
Відповідач зазначає, що позов ОСОБА_1 ґрунтується на твердженнях про порушення процедури скликання зборів, зокрема відсутність повного порядку денного в оголошенні, неналежні строки повідомлення, відсутність публікації в пресі та порушення порядку обрання уповноважених представників. Крім того, позивачка висловила суб'єктивні сумніви щодо достовірності протоколу зборів, стверджуючи про його сфабрикованість. Втім, позивачка не довела, яке саме її право порушено оскаржуваними рішеннями. Рішення від 22.09.2024 не стосується її членства у Раді, не зачіпає питань внесків, боргів чи можливого виключення зі складу учасників. Рішення були спрямовані на забезпечення функціонування Ради та не мають жодного негативного впливу на особисті чи майнові права позивачки. Відповідно до статей 15 і 16 Цивільного кодексу України та статей 4 і 5 Господарського процесуального кодексу України, об'єктом судового захисту можуть бути лише порушені, невизнані або оспорювані права чи інтереси. Абстрактні твердження без конкретного доведення порушення права не можуть бути підставою для задоволення позову.
Поряд з цим, скаржник наголошує на усталеній практиці Верховного Суду у корпоративних спорах. Так, у постановах від 07.06.2023 у справі №916/211/22, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, в яких суд послідовно зазначає, що для визнання рішень зборів недійсними необхідно довести факт порушення цими рішеннями конкретних прав або інтересів позивача. Не всі порушення процедури скликання зборів є безумовною підставою для скасування їхніх рішень. Також у постанові від 13.09.2023 у справі №910/1255/22 Верховний Суд звернув увагу, що неповідомлення учасника про збори саме по собі не є достатньою підставою для скасування рішень, якщо позивач не довів порушення його корпоративних прав. Відповідач вважає, що у даній справі позивачка не довела, як саме ухвалені рішення зборів вплинули на її права чи інтереси, а обмежилася лише формальними посиланнями на нібито процедурні порушення.
Крім того, відповідач зазначає, що суд першої інстанції проігнорував принцип балансу інтересів, який має бути врахований при розгляді корпоративних спорів. Скасування рішень зборів дестабілізує діяльність Ради та порушить права інших її членів, які брали участь у зборах та підтримали ухвалені рішення. Особливе значення має питання звільнення голови Ради ОСОБА_2 за його власною заявою. Скасування цього рішення призведе до відновлення його трудових відносин із Радою всупереч його волі, що є прямим порушенням статті 43 Конституції України щодо заборони примусової праці та принципу свободи праці. При цьому сам ОСОБА_2 не звертався до суду зі скаргами на своє звільнення, що свідчить про відсутність у нього претензій.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що на зборах були присутні 96 осіб, проте відсутнє підтвердження, що вони мали належні повноваження уповноважених від членів Ради. Рішення про скликання зборів уповноважених не ухвалювалося, повідомлення членів організації здійснено з порушенням вимог Статуту щодо завчасного оприлюднення оголошення в пресі та за 14 днів до дати проведення, як це передбачено. Таким чином, збори проводилися без належних повноважень, а їх учасники не були перевірені мандатною комісією. Більше того, головою було обрано особу, яка навіть не є членом товариства і не має земельної ділянки.
Представник позивача спростовує твердження апелянта про ігнорування Статуту головою правління ОСОБА_2 . Останній не подавав заяви про складання повноважень на збори, натомість звернувся до правління з відповідною заявою і саме правління мало визначати дату та порядок денний зборів уповноважених. Отже, підставою для звернення позивача до суду стало неформальне порушення процедури скликання, а безпосереднє порушення її прав як члена організації - права брати участь в управлінні та впливати на прийняття рішень. Звертає увагу, що оголошення про збори було розміщене лише за 5 днів до їх проведення, що не давало можливості позивачці бути присутньою та реалізувати свої права. Крім того, повідомлення не містило порядку денного, а рішення правління про скликання зборів 22 вересня 2024 року взагалі не існувало, попри згадку про нього в протоколі. Це є підставою стверджувати про сфабрикованість або недостовірність протоколу.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача також зазначає, що апеляційна скарга безпідставно містить посилання на можливість перереєстрації садівничих товариств у кооперативи. Зазначає, що РСТ «Сальник» діє на підставі Закону України «Про громадські організації» і не є кооперативом. Тому посилання апелянта взагалі не стосується предмету спору.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.10.2024 Рада садівничих товариств масиву "Сальник" зареєстрована в реєстрі, як юридична особа з організаційно-правовою формою: організація (установа, заклад) об'єднання громадян, ідентифікаційний код: 20118293. Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 21007, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Фрунзе, будинок 4, кімната 206. Дата державної реєстрації: 04.07.2005. Дата запису: 19.10.2006. Номер запису: 11741200000004446 (а.с.20).
Згідно п.1.1 Статуту затвердженого зборами уповноважених в редакції рішення зборів уповноважених від 11 грудня 2016 року (а.с.6-17) Рада садівничих товариств масиву «Сальник» (далі - товариство) - добровільне самодіяльне, неурядове, неприбуткове об'єднання громадян, яке об'єднує власників та користувачів земельних ділянок, розміщених на території садівничого масиву «Сальник» (територія Сальницької сільської Ради, Калинівський район, Вінницька область, 21000) з метою спільного захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно п. 4.5 Статуту, члени Ради садівничих товариств масиву “Сальник» серед іншого мають право брати участь у діяльності товариства та управління його справами, обирати та бути обраними до органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо покращення та усунення недоліків в роботі товариства і його посадових осіб; брати участь в статутній діяльності; обирати і бути обраними в керівні органи товариства.
Пунктами 5.1.1 та п. 5.1.2 Статуту передбачено, що збори уповноважених товариства скликаються не рідше одного разу на один рік за рішенням Правління. Кожен член Ради садівничих товариств масиву “Сальник» має право брати участь у зборах уповноважених з правом дорадчого голосу. Уповноважені на збори уповноважених обираються згідно порядку, встановленого рішенням Правління за квотою 1/20 від загальної кількості членів товариства. Збори уповноважених вважаються правомочними за умови участі в їх роботі уповноважених від більшості членів Товариства.
До виключної компетенції зборів уповноважених ради садівничих товариств масиву «Сальник» відносяться питання: заслуховування та затвердження звітів голови правління, бухгалтера та контрольно-ревізійної комісії товариства; визначення основних напрямків діяльності товариства; прийняття Статуту Ради садівничих товариств масиву «Сальник», внесення доповнень і змін до нього; встановлення розміру вступного внеску члена товариства; встановлення розміру і періодичності сплати членських внесків; визначення чисельного складу правління та контрольно-ревізійної комісії товариства; обрання нового складу правління та контрольно-ревізійної комісії товариства; затвердження правил внутрішнього розпорядку товариства; затвердження порядку набуття членства та його припинення; розгляд скарг членів товариства на рішення правління і контрольно-ревізійної комісії; вирішення питання реорганізації та припинення діяльності товариства, його вступу в інші об'єднання та виходу з них.
Рішення зборів уповноважених приймається більшістю голосів у присутності не менше половини уповноважених. Рішення про внесення змін і доповнень до Статуту вважаються прийнятими, якщо за них віддали свій голос не менше, як присутніх уповноважених (п. 5.1.3. Статуту).
Згідно п.5.3 Статуту, правління приймає рішення щодо скликання зборів уповноважених та встановлює порядок обрання уповноважених.
Позачергові збори уповноважених товариства скликаються правлінням в двомісячний термін: з власної ініціативи; на вимогу Контрольно-ревізійної комісії; на вимогу не менше 200 членів. На позачергових зборах уповноважених розглядаються лише ті питання, що стали приводом для їх скликання. Збори уповноважених в цьому випадку скликаються за правилами, встановленими для попередніх чергових зборів (пункт 5.1.4. Статуту).
Пунктом 5.1.5 Статуту встановлено, що інформація про порядок денний, час та місце проведення зборів уповноважених правлінням доводиться до членів товариства, публікується в пресі не пізніше ніж за 14 днів до їх проведення.
Згідно пункту 5.5. Статуту, рішення правління приймається більшістю голосів від загального складу членів правління.
22 вересня 2024 року проведено збори уповноважених членів Об'єднання громадян Рада садівничих товариств “Сальник», оформлені протоколом № 1 від 22 вересня 2024 року (а.с.13-17). Згідно вказаного протоколу Рада садівничих товариств масиву «Сальник» станом на день проведення загальних зборів нараховує 940 членів товариства. Рішенням правління РСТ «Сальник» №1 визначено квоту представництва - один уповноважений на збори від 20 членів товариства, згідно п.5.1.1 Статуту. Загальна кількість уповноважених з правом голосу 47 осіб. На зборах зареєструвались 47 осіб уповноважених, що складає 100% від загальної кількості. Присутні: 49 осіб-члени товариства.
На вказаних зборах по першому питанню порядку денного: про обрання головуючого та секретаря зборів ухвалено обрати головуючого зборів уповноважених членів Ради садівничих товариств масиву «Сальник» Волинець Оксану Олександрівну, секретарем - Король Олену Миколаївну. Надати їм повноваження підписати протокол загальних зборів;
по другому питанню порядку денного: про заслуховування інформації від ініціативної групи щодо зауважень до роботи правління РСТ «Сальник» та проблем членів садового товариства ухвалено інформацію надану ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяти до відома.;
по третьому питанню порядку денного: про заслуховування інформації від юриста ОСОБА_5 щодо законного вирішення спірних питань між головою, правлінням та членами РСТ «Сальник» ухвалено взяти до відома інформацію надану юристом ОСОБА_5 ;
по четвертому питанню порядку денного: про звільнення голови правління РСТ «Сальник» ОСОБА_2 на підставі його заяви ухвалено з 22 вересня 2024 року звільнити з посади голови правління ОСОБА_2 на підставі його заяви та припинити з ним трудові відносини. Виключити ОСОБА_2 зі складу осіб, що можуть вчиняти дії від імені юридичної особи;
по п'ятому питанню порядку денного: про обрання нового складу правління і контрольно-ревізійну комісію РСТ «Сальник» ухвалено обрати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в члени правління РСТ «Сальник». Обрати Волинець О.О., Беспетчук С.М., Семчук Н.В., Каліновича О.Ю. та Король О.М. як членів контрольно-ревізійної комісії РСТ «Сальник»;
по шостому питанню порядку денного: про обрання голови правління ухвалено обрати з 23 вересня 2024 року обрати Мохнача Володимира Вікторовича на посаду голови правління РСТ «Сальник». Встановити, що голова діє від імені товариства без довіреності з правом розпорядчого підпису відповідно до Статуту Ради садівничих товариств масиву «Сальник» та чинного законодавства;
по сьомому питанню порядку денного: про надання повноважень голові правління на звернення до заступника голови правління, бухгалтера Швець Г.Г. про надання доступу до коштів, печатки товариства, бухгалтерської документації та фінансової звітності та інших юридичних документів ухвалено уповноважити голову правління Мохнача Володимира Вікторовича звернутися у письмовій формі до заступника голови правління, бухгалтера Швець Г.Г. про надання доступу до готівкових та безготівкових коштів, печатки організації, бухгалтерської документації та фінансової звітності та інших юридичних документів, що стосуються діяльності товариства протягом 10-ти днів з дня отримання звернення;
по восьмому питанню порядку денного: про колективне звернення до правоохоронних органів у разі відмови у наданні публічної інформації, бухгалтерської і технічної документації та фінансової звітності головою правління РСТ «Сальник» ОСОБА_2 та його заступником ОСОБА_1 ухвалено колективно звернутись до правоохоронних органів у разі відмови у наданні публічної інформації, бухгалтерської і технічної документації та фінансової звітності головою правління РСТ «Сальник» ОСОБА_2 та його заступником ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня отримання звернення;
по дев'ятому питанню порядку денного: про проведення державної реєстрації відповідних змін та надання повноважень щодо здійснення державної реєстрації змін до відомостей про товариство щодо зміни керівника - голови правління у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ухвалено уповноважити голову правління ОСОБА_10 провести державну реєстрацію змін до відомостей про товариство у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника;
по десятому питанню порядку денного: про розгляд інших поточних питань ухвалено підтримати пропозицію ОСОБА_11 щодо переукладення договору з Калинівських ЕМ ПАТ «Вінницяобленерго» у зв'язку із зміною голови правління РСТ «Сальник» та посилити співпрацю з органами влади Калинівської міської громади для покращення благоустрою РСТ «Сальник». Повернутися до поточних питань діяльності РСТ «Сальник» на найближчих зборах, які будуть призначені після юридичного переоформлення установчих та інших документів РСТ «Сальник» у зв'язку із зміною голови правління.
Невід'ємною частиною протоколу №1 зборів уповноважених членів Ради садівничих товариств масиву «Сальник» є реєстр осіб, які брали участь в зборах (Додаток №1) (а.с.18-19).
ОСОБА_1 є членом вказаного товариства, що підтверджується членською книжкою садівника виданої 10.11.2013 (а.с.6).
Позивач вважає, що рішення загальних зборів уповноважених членів Ради садівничих товариств масиву «Сальник» від 22.09.2024 оформлені протоколом №1 прийняті на позачергових загальних зборах уповноважених членів РСТ «Сальник», які проведені з порушенням порядку їх скликання, шляхом голосування осіб, які не наділені повноваженнями приймати рішення від імені усіх членів РСТ “Сальник», оскільки у матеріалах справи відсутні докази повноважень уповноважених учасників загальних зборів та повідомлення позивачки не пізніше як за 14 днів про скликання на 22 вересня 2024 року позачергових загальних зборів РСТ "Сальник" та про порядок денний цих зборів.
Разом з тим, позивач вважає, що її права порушені через усунення її, як члена РСТ «Сальник» від участі в обранні уповноваженого на участь в зборах уповноважених РСТ «Сальник». Права позивача знехтувані через протиправне визнання повноважень 96 реальних учасників зборів, які відповідно до протоколу скликалися, як збори 47-ми уповноважених з правом ухвального голосу. А також вважає, що спірними рішеннями, які за своїм змістом стосуються питань управління товариством та відносяться до встановлених Статутом прав члена товариства на управління справами громадської організації, від участі в прийнятті яких була незаконно усунута позивачка протиправними діями відповідача. Позивач також зазначає, що в результаті здійснення реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором ОСОБА_13 , ОСОБА_10 отримав можливість здійснювати розпорядчі дії від імені Товариства всупереч волі членів РСТ “Сальник».
Крім того, позивач зазначає, що протокол має ознаки підроблення, оскільки згідно протоколу для участі в зборах уповноважених обрано 47 уповноважених, які наділені правом голосу на зборах уповноважених. В той самий час згідно протоколу в голосуванні беруть участь 96 осіб, голоси яких враховуються при прийнятті рішень. При цьому ніяких підстав для врахування голосів осіб, які присутні на загальних зборах уповноважених не наводиться. Крім цього ні в тексті протоколу ні в доданих документах не надано списку уповноважених з відображенням (посиланням) на документи, що підтверджують такі повноваження щодо кожного із уповноважених. Із загального Реєстру осіб, які брали участь в зборах членів громадської організації «Рада садових товариств «Сальник» неможливо встановити осіб, які наділені повноваженнями приймати рішення (голосувати) на зборах уповноважених, а хто із внесених в реєстр такими повноваженнями не наділений. Також відсутні посилання на документи, які підтверджують повноваження (обрання) уповноважених відповідно до порядку, затвердженого рішенням Правління для попередніх чергових загальних зборів від 15 травня 2021 року.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом.
4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин та правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, судом першої інстанції при розгляді даної справи застосовано до спірних правовідносин приписи ч.ч. 1, 3, 5 ст.1, ст.11, ч.ч. 1, 2 ст.24 Закону України “Про громадські об'єднання».
Проте, колегія суддів не погоджується з застосуванням вищевказаним норм Закону України “Про громадські об'єднання» при вирішення спору у даній справі, враховуючи наступне.
У справі, що розглядається, спір стосується реалізації прав члена садівничого товариства на управління цим товариством.
27 серпня 2003 року набув чинності Закон України від 10 липня 2003 року «Про кооперацію».
З набранням чинності вказаним Законом садівничі товариства отримали можливість здійснювати реєстрацію такої юридичної особи, як обслуговуючого кооперативу.
Зокрема, 21 жовтня 2009 року Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва здійснив висновок, у якому вказав, що садівничі товариства можуть створюватися як об'єднання громадян. У цих роз'ясненнях визнано, що садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Можна стверджувати, що використання для ведення садівництва, городництва та дачного господарства організаційно-правової форми споживчого або обслуговуючого кооперативу як юридичної особи, утвореної фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 1 Закону України «Про кооперацію»), відповідає суті вказаної діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону «Про кооперацію» кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.
У статті 3 цього Закону вказано, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (стаття 6 цього Закону «Про кооперацію»).
У статті 8 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність, а стаття 12 указаного Закону перераховує основні права члена кооперативу, серед яких: участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
У статті 16 цього Закону вказано, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.
Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу.
Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.
Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п'ять років.
Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України в редакції чинній на момент створення відповідача відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності. Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України в редакції чинній на момент створення відповідача).
Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).
Відповідно до статті 94 ГК України в редакції чинній на момент створення відповідача, господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.
За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України «Про кооперацію» кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.
Зазначення в Статуті Ради садівничих товариств масиву «Сальник» (п.1.3), що організаційно-правова форма товариства: громадська організація не спростовує нормативне регулювання діяльності Ради садівничих товариств масиву «Сальник» приписами Закону України «Про кооперацію».
Згідно ч.1 ст. 96-1 ЦК України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів товариства.
Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Таким чином, якщо спір стосується реалізації прав членів кооперативу на управління кооперативом, тобто корпоративних за змістом правовідносин, то він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 695/2665/16-ц (провадження № 14-105цс20).
Пунктами 4.1.-4.2, 4.4 Статуту передбачено, що членами Товариства є користувачі та власники земельних ділянок, права і обов'язки яких перед Товариством однакові, незалежно від форм володіння землею, і які забезпечують плідну сталу обробку земельних ділянок, що на законній основі знаходяться в їх власності чи користуванні. Членами садівничого товариства можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, внесли вступний внесок у розмірах, визначених статутом садівничого товариства чи рішенням зборів уповноважених, мають у власності чи в землекористуванні земельну ділянку на території Сальницької сільської Ради, дотримуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом садівничого товариства може бути фізична особа, яка досягла повноліття і виявила бажання брати участь у його діяльності. У разі набуття неповнолітнім прав на земельну' ділянку, розташовану у садівничому товаристві, до складу товариства приймається особа, уповноважена згідно чинного законодавства розпоряджатись майном такого неповнолітнього. Після досягнення землевласником чи землекористувачем повноліття він приймається до складу товариства замість відповідної особи. Правління видає кожному членові товариства протягом місяця, з дня набуття права членства, членську книжку встановленого зразка.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 станом на момент розгляду справи була та є членом товариства Ради садівничих товариств масиву "Сальник", що підтверджується членською книжкою садівника виданої 10.11.2013 (а.с.6).
Оскільки Рада садівничих товариств масиву «Сальник» є юридичною особою, яка створена відповідно до п.2.1 Статуту, як окрема юридична особа з метою задоволення і захисту законних суспільних , економічних та інших інтересів її членів для належного утримання та цільового використання земельних ділянок членів товариства та майна загального користування, своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів та податків, передбачених діючим законодавством, статутними документами та рішеннями керівних органів, члени вказаного товариства є носіями корпоративних прав, зокрема, у їх відносинах з кооперативом, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Позивач, тобто особа, яка подала позов, реалізуючи своє право на судовий захист, визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, зважаючи на власне суб'єктивне уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, залежно від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Позивач у позові просить визнати незаконним та скасувати рішення зборів уповноважених членів Об'єднання громадян Ради садівничих товариств «Сальник», оформленого протоколом №1 від 22 вересня 2024 року.
Статтею 8 Закону України «Про кооперацію» становлено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Згідно п.2.1 Статуту, Рада садівничих товариств «Сальник» створена, як окрема юридична особа з метою задоволення і захисту законних суспільних , економічних та інших інтересів її членів для належного утримання та цільового використання земельних ділянок членів товариства та майна загального користування, своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів та податків, передбачених діючим законодавством, статутними документами та рішеннями керівних органів.
Відповідно до п.5.1 Статуту, збори уповноважених є вищим керівним органом Ради садівничих товариств масиву «Сальник».
Збори уповноважених Товариства скликаються не рідше одного разу на один рік за рішенням Правління. Кожен член Ради садівничих товариств масиву «Сальник» має право брати участь у Зборах уповноважених з правом дорадчого голосу. Уповноважені на Збори уповноважених обираються згідно порядку, встановленого рішенням Правління за квотою 1/20 від загальної кількості членів товариства. Збори уповноважених вважаються правомочними за умови участі в їх роботі уповноважених від більшості членів Товариства (п.5.1.1 Статуту).
Пунктом 5.1.2 Статуту встановлено, що до виключної компетенції Зборів уповноважених Ради садівничих товариств масиву «Сальник» відносяться питання: заслуховування та затвердження звітів голови Правління, бухгалтера та контрольно-ревізійної комісії Товариства; визначення основних напрямків діяльності Товариства; прийняття Статуту Ради садівничих товариств масиву «Сальник», внесення доповнень і змін до нього; встановлення розміру вступного внеску члена Товариства; встановлення розміру і періодичності сплати членських внесків; визначення чисельного складу Правління та Контрольно-ревізійної комісії Товариства; обрання нового складу Правління та Контрольно-ревізійної комісії Товариства; затвердження Правил внутрішнього розпорядку Товариства; затвердження Порядку набуття членства та його припинення; розгляд скарг членів Товариства на рішення Правління і Контрольно-ревізійної комісії; вирішення питання реорганізації та припинення діяльності Товариства, його вступу в інші об'єднання та виходу з них.
Рішення Зборів уповноважених приймається більшістю голосів у присутності не менше половини уповноважених. Рішення про внесення змін і доповнень до Статуту вважаються прийнятими, якщо за них віддали свій голос не менше, як присутніх уповноважених (п.5.1.3 Статуту).
Відповідно до п. 5.1.4. Статуту, позачергові Збори уповноважених товариства скликаються правлінням в двомісячний термін: з власної ініціативи; на вимогу Контрольно-ревізійної комісії; на вимогу не менше 200 членів. На позачергових зборах уповноважених розглядаються лише ті питання, що стали приводом для їх скликання. Збори уповноважених в цьому випадку скликаються за правилами, встановленими для попередніх чергових зборів.
У пункті 5.1.5. Статуту встановлено, що інформація про порядок денний, час та місце проведення Зборів уповноважених Правлінням доводиться до членів Товариства, публікується в пресі не пізніше ніж за 14 днів до їх проведення.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що рішення зборів уповноважених членів Ради садівничих товариств «Сальник», оформленого протоколом № 1 від 22 вересня 2024 року, були прийняті відповідачем із порушенням положень чинного законодавства України:
- рішення прийняті на позачергових загальних зборах уповноважених членів РСТ «Сальник», проведених з порушенням порядку їх скликання;
- шляхом голосування осіб, які не наділені повноваженнями приймати рішення від імені усіх членів РСТ “Сальник», тобто відсутній кворум для прийняття рішень.
- прийняття рішень зборами уповноважених членів Ради садівничих товариств «Сальник», оформленого протоколом №1 від 22 вересня 2024 року, зокрема для участі в зборах уповноважених обрано 47 уповноважених, які наділені правом голосу на зборах уповноважених. В той самий час згідно протоколу в голосуванні беруть участь 96 осіб, голоси яких враховуються при прийнятті рішень. При цьому ніяких підстав для врахування голосів осіб, які присутні на загальних зборах уповноважених не наводиться.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України, статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/211/22 зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.
Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу (позивача).
Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що такий підхід до вирішення подібних корпоративних спорів є усталеним і його послідовно дотримуються господарські суди під час вирішення спору щодо оскарження рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб. Визначальним для задоволення такого позову є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача.
Відповідно до ст. 15 Закону про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Згідно положень п.5.1.5. Статуту, інформація про порядок денний, час та місце проведення зборів уповноважених Правлінням доводиться до членів Товариства, публікується в пресі не пізніше ніж за 14 днів до їх проведення.
В свою чергу, оголошення з наступним змістом: « 22 вересня 2024 р.. о 12:00 відбудуться збори власників земельних ділянок в дачному масиві «Сальник» біля магазину та будиночку бухгалтера. Прохання максимально розповсюдити цю інформацію серед сусідів. Явка всіх обов'язкова!!!» (а.с.14 на звороті), яке було розміщено на стовпах електропостачання 16.09.2024 по вулицях відповідача, тобто за 6 днів до дати проведення зборів не є в силу положень п.5.15. Статуту належним та допустимим доказом повідомлення учасників товариства, зокрема ОСОБА_1 про порядок денний, час та місце проведення зборів уповноважених Правлінням 22.09.2024 о 12:00 год.
Разом з тим, жодних належних та достовірних доказів дотримання відповідачем порядку передбаченого п.5.1.5. Статуту на підтвердження обставин опублікування в місцевій пресі інформації про порядок денний, час та місце проведення зборів уповноважених членів Ради садівничих товариств масиву «Сальник» 22.09.2024 о 12:00 год відповідачем не надано, а обставини неповідомлення позивачки про проведення зборів відповідачем не спростовано.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту повідомлення відповідачем ОСОБА_1 про позачергові загальні збори 22.09.2024, порушуючи її права як члена Ради садівничих товариств масиву “Сальник».
Крім того, Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/1255/22 звернув увагу на те, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22. У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо.
Так, з оскаржуваних рішень прийнятих на зборах уповноважених членів Ради садівничих товариств масиву «Сальник» 22.09.2024 вбачається, що по п'ятому питанню порядку денного: про обрання нового складу правління і контрольно-ревізійну комісію РСТ «Сальник» ухвалено обрати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в члени правління РСТ «Сальник». Обрати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 як членів контрольно-ревізійної комісії РСТ «Сальник»; по шостому питанню порядку денного: про обрання голови правління ухвалено обрати з 23 вересня 2024 року обрати ОСОБА_10 на посаду голови правління РСТ «Сальник». Встановити, що голова діє від імені товариства без довіреності з правом розпорядчого підпису відповідно до Статуту Ради садівничих товариств масиву «Сальник» та чинного законодавства;
Згідно п.4.5 Статуту, члени ради Ради садівничих товариств масиву «Сальник» мають право брати участь у діяльності Товариства та управлінні його справами, обирати та бути обраним до органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо покращення та усунення недоліків в роботі Товариства і його посадових осіб; обирати і бути обраними в керівні органи Товариства.
Поряд з цим, позивачкою звернуто увагу, що її права зокрема порушені через усунення можливості внесення своєї кандидатури для обрання до складу органів управління товариства (а.с.72).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає очевидним, що прийняття на зборах уповноважених членів Ради садівничих товариств масиву «Сальник» 22.09.2024 оскаржуваних рішень без належного повідомлення учасника ОСОБА_1 про проведення вказаних зборів є категоричне порушення її прав як члена товариства вказаним вище рішенням, яке за своїм змістом стосується питань управління товариством та відноситься до встановлених Статутом прав члена товариства на управління справами громадської організації, у тому числі розпорядження коштами організації, зокрема: право голосу на загальних зборах, право обирати та бути обраним до органу управління, право впливу на прийняття рішення загальними зборами громадської організації, право на висловлення своєї думки щодо питань порядку денного, внесення своїх питань до порядку денного передбачених п. 4.5 Статуту, що в свою чергу спростовує твердження скаржника, що позивач не зазначає чим прийняті рішення на зборах 22.09.2024 порушують її права та інтереси.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є зокрема прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.
Щодо наявності кворуму для прийняття зборами уповноважених членів Ради садівничих товариств масиву “Сальник» 22.09.2024 оскаржуваних рішень колегія суддів зазначає про наступне.
За приписами ст.15 Закону України "Про кооперацію", загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
Згідно п.5.1.1 Статуту, збори уповноважених вважаються правомочними за умови участі в їх роботі уповноважених від більшості членів Товариства.
Вказаним пунктом Статуту також встановлено, що уповноважені на збори уповноважених обираються згідно порядку, встановленого рішенням Правління за квотою 1/20 від загальної кількості членів товариства.
Пунктом 5.1.3. Статуту передбачено, що рішення зборів уповноважених приймається більшістю голосів у присутності не менше половини уповноважених.
Проте, як вбачається з рішень загальних зборів уповноважених членів Ради садових товариств масиву «Сальник» від 22.09.2024 які оформлені протоколом №1 при прийнятті рішень з питань порядку денного зборів уповноважених членів брали участь особи з невстановленими повноваженнями. Так, в протоколі вказано, що для участі в зборах зареєстровано 47 осіб уповноважених з правом голосу. В свою чергу, до вказаного протоколу не додано доказів відповідно до п.5.1.1. Статуту обрання уповноважених на збори згідно порядку, встановленого рішенням Правління за квотою 1/20 від загальної кількості членів товариства, що не дозволяє перевірити ким і коли 47 членів зборів були уповноважені на ухвалення рішень від імені усіх членів РСТ «Сальник». Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що станом на дату проведення загальних зборів уповноважених членів Ради садових товариств масиву «Сальник» від 22.09.2024 відповідач нараховував саме 940 членів товариства.
В підтвердження суперечливості вказаної чисельності членів товариства станом на 22.09.2024 зазначеної відповідачем у протоколі №1 від 22.09.2024 є наявний в матеріалах справи витяг з протоколу засідання правління Ради садівничих товариств масиву «Сальник» від 11.04.2021 з якого вбачається, що вже станом на 11.04.2021 у відповідача було більше членів товариства ніж станом на 22.09.2024, а саме 1127 зареєстрованих членів товариства (а.с.13 на звороті).
Водночас, позивач зазначає, що в реєстрі членів Ради садівничих товариств масиву «Сальник» станом на 01.09.2024 зареєстровано 1219 членів садівничих товариств (а.с.39). Вказане відповідачем не спростовано.
Таким чином, враховуючи вірогідність доказів відповідно до ст. 79 ГПК України в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що кількість членів товариства Ради садівничих товариств масиву «Сальник» станом на 22.09.2024 повинна бути не менше 1219 осіб.
Отже, згідно вимог п.5.1.1. Статуту відповідача для участі в зборах уповноважених за квотою 1/20 мало бути обрано 61 уповноважену особу (1219/20 = 60,95; 1/20 від 1219 осіб = 60,95, тобто 61 особа).
Проте, матеріали справи не містять рішення Правління РСТ «Сальник» про уповноваження осіб для участі у зборах уповноважених членів Ради садових товариств масиву «Сальник» 22.09.2024. В свою чергу, додаток до протоколу №1 - Реєстр осіб, які брали участь в зборах членів громадської організації «Рада садових товариств «Сальник» (а.с.18-19) не є належним та допустимим доказом уповноваження членів Ради садових товариств масиву «Сальник» для прийняття рішень на зборах 22.09.2024. Відтак, 96 осіб, які взяли участь у зборах без підтвердження повноважень уповноважених членів не могли бути наділені правом прийняття рішень від імені усіх учасників-членів товариства
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані відповідачем докази не доводять наявність кворуму на зборах, оскільки відсутні докази обрання уповноважених відповідно до вимог Статуту.
Відсутність кворуму або неможливість встановлення наявності кворуму є безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними.
Таким чином, судова колегія вважає обґрунтований висновок суд першої інстанції про задоволення вимоги про визнання незаконним та скасування рішення зборів уповноважених членів Об'єднання громадян Ради садівничих товариств масиву “Сальник», оформленого протоколом №1 від 22.09.2024.
Щодо заявленої як похідної вимоги позивача про скасування реєстраційної дії, здійснену державним реєстратором Луценко Є.В., Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області 02 жовтня 2024 року щодо Рада садівничих товариств масиву "Сальник" за №1001741070012004446, колегія суддів зазначає наступне.
З наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей слідує, що 02.10.2024 Турбівською селищною радою Вінницького району Вінницької області за номером запису 1001741070012004446 проведено державну реєстрацію змін про юридичну особу, зокрема зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Сторонами даного спору не заперечено того, що вказану вище реєстраційну дію проведено на підставі рішення позачергових загальних зборів Громадської організації Ради садівничих товариств масиву “Сальник», оформленого протоколом №1 від 22.09.2024.
У разі, якщо позивач при звернення до суду заявив одночасно дві вимоги: про визнання недійсним рішення засновників (учасників) юридичної особи та про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі, що була/був вчинена/вчинений на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи, у такому випадку вимогу про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі слід вважати похідною вимогою від основної вимоги про недійсність рішення засновників (учасників) юридичної особи. При цьому, у разі задоволення судом основної вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення засновників (учасників) юридичної особи записи, що були внесені до Єдиного державного реєстру на підставі таких визнаних судом недійсними рішень, слід вважати недостовірними, наявність яких порушує права та / або законні інтереси позивача.
Відповідну правову позицію сформував Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року, справа № 911/1779/21.
Таким чином, позовна вимога про скасування реєстраційної дії Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, здійсненої 02.10.2024 щодо Громадської організації Ради садівничих товариств масиву “Сальник» (ідентифікаційний код 20118293) за №100174107001204446 (Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна структури власності. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.), інформація щодо якої міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підлягає задоволенню як похідна від основної позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення зборів уповноважених членів Об'єднання громадян Ради садівничих товариств масиву “Сальник», оформленого протоколом №1 від 22.09.2024, що була задоволена судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів з урахуванням наведених приписів законодавства, обставин встановлених у справі та досліджених доказів, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення зборів уповноважених членів Об'єднання громадян Ради садівничих товариств масиву “Сальник», оформленого протоколом №1 від 22.09.2024 та скасування реєстраційної дії, здійснену державним реєстратором Луценко Є.В., Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області 02 жовтня 2024 року щодо Ради садівничих товариств масиву “Сальник» за № 1001741070012004446 (Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна структури власності. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.), інформація щодо якої міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а помилкове застосування приписів ч.ч. 1, 3, 5 ст.1, ст.11, ч.ч. 1, 2 ст.24 Закону України “Про громадські об'єднання» у наведеному випадку не призвело до неправильного вирішення спору, натомість суд апеляційної інстанції вбачає за належне змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення суду першої інстанції з мотивів викладених у цій постанові.
5. Висновки за результатами апеляційного розгляду апеляційної скарги
Згідно п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Частиною 4 ст.277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Колегія суддів, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне рішення Господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі № 902/258/25 змінити, виклавши його мотивувальну в редакції цієї постанови, а в решті рішення залишити без змін. З цих підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З огляду на висновок суду апеляційної інстанції про зміну мотивувальної частини оскаржуваного рішення із залишенням без змін її резолютивної частини, відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Ради садівничих товариств масиву "Сальник" на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі № 902/258/25 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі №902/258/25 змінити виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В решті рішення Господарського суду Вінницької області від 30.07.2025 у справі №902/258/25 залишити без змін.
3. Справу №902/258/25 повернути Господарському суду Вінницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "30" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.