вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" вересня 2025 р. Справа № 910/7093/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Тищенко О.В.
Гончарова С.А.
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025
про повернення позовної заяви
у справі № 910/7093/25 (суддя Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет"
до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсними та скасування рішень в частині, -
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі № 910/7093/25 позовну заяву повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем порушено правило об'єднання позовних вимог.
Так, місцевим господарським судом зазначено, що позовні вимоги є самостійними, які не пов'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами. Крім того, вважає, що заявлені вимоги не є основними і похідними одна від одної.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі № 910/7093/25, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, а справу № 910/7093/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу прийнято з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права.
Зокрема, скаржник вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки цей висновок не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить меті інституту об'єднання позовних вимог, яка полягає у забезпеченні ефективного та оперативного судового розгляду заявлених позовних вимог.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" зазначає, що звертаючись до суду позивач обґрунтував необхідність об'єднання в одній позовній заяві заявлених ним вимог, втім судом першої інстанції не надано оцінки цим доводам.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" по справі № 910/7093/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/7093/25.
03.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/7093/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі № 910/7093/25 залишено без руху.
21.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7093/25 за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025, ухвалено справу № 910/7093/25 за вказаною апеляційною скаргою розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
08.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що оскаржувану ухвалу прийнятно з дотриманням норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 скасувати, з наступних підстав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Так, звертаючись до суду з позовом у даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" заявлено позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.04.2025 № 60/34-р/к у справі № 369/60/39-рп/к.24 в частині п. 1, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет", та п. 4 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" штрафу в розмірі 68 000,00 грн;
- визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2025 № 60/55-р/к у справі № 355/60/25-рп/к.24 в частині п. 1, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет», та п. 3 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» штрафу в розмірі 68 000,00 грн;
- визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2025 № 60/56-р/к у справі № 376/60/46-рп/к.24 в частині п. 1, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет», та п. 4 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» штрафу в розмірі 68 000,00 грн, а також п. 7, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет», та п. 10 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» штрафу в розмірі 45 000,00 грн.
Перевіривши матеріали позовної заяви, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ч.ч. 1, 2, 3, 5, 7 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Частиною 1 статті 173 зазначеного Кодексу унормовано, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднаними можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
У розумінні положень частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте, підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.
Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у системному співвідношенні з положеннями статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну із заявлених вимог окремо.
Отже, положення частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд з урахуванням конкретних обставин має право застосувати як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте у будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет", вважаючи порушеними свої права, звернулося з позовом у даній справі про визнання недійсними та скасування рішень Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в заявлених частинах.
Проаналізувавши зміст позовної заяви та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" вимоги містять однакову правову кваліфікацію дій позивача, а саме вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», які стосуються спотворення результатів аукціонів, єдиний суб'єктний склад сторін у всіх трьох оскаржуваних рішеннях, що і є спільною підставою для звернення із позовом у даній справі.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені позивачем вимоги виникли з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів позивача, зокрема, в частині необхідності встановлення обставин наявності чи відсутності антиконкурентних узгоджених дій суб'єкта господарювання.
Отже, позовні вимоги, заявлені у цій справі, відповідно до положень частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України можуть бути об'єднані в одній позовній заяві.
Колегія суддів звертає увагу на те, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак зазначені обмеження не можуть перешкоджати реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні мати легітимну мету, а також слід дотримуватися розумного ступеня пропорційності між застосованими засобами та визначеними цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Крім того, за змістом частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою вправі самостійно роз'єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.08.2023 у справі №990/114/23 суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не може вдаватися до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів.
Суд апеляційної інстанції також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 31.10.2020 у справі № 922/1359/19, згідно з якою на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог. При цьому на стадії відкриття провадження у справі суд має надати оцінку доказам, доданим позивачем до матеріалів позовної заяви, виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто, належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.
Натомість, повертаючи позовну заяву у справі №910/7093/25, суд першої інстанції мотивуючи оскаржувану ухвалу фактично вдався до встановлення обставин справи та оцінки наявних у ній доказів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведений висновок суду є передчасним, з огляду на те, що таке не підлягає встановленню під час відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, одним із основних принципів господарського судочинства - є саме своєчасність вирішення судом спору, способом дотримання якого і є можливість роз'єднання позовних вимог, якщо суд вбачає, що це надасть змогу здійснити більш якісний розгляд справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін.
Водночас, повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції фактично самоусунувся від виконання власних процесуальних обов'язків.
Крім того, при визначенні наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі суд має враховувати принцип процесуальної економії. Такий принцип господарського судочинства передбачає, що господарський суд, учасники судового процесу економно та ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20.02.2014).
У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» справі та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Виходячи з викладеного, повернення позовної заяви у даній справі з зазначених у оскаржуваній ухвалі підстав, унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів, про порушення яких він стверджував, що мало бути перевірено шляхом повноцінного судового розгляду справи по суті.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведені обставини, а також приймаючи до уваги положення п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про повернення позову, оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить достатнього обґрунтування щодо неможливості об'єднання заявлених вимог у межах одного провадження.
Крім того, судом першої інстанції не було досліджено, чи могло об'єднання заявлених позовних вимог сприяти забезпеченню ефективного та оперативного розгляду справи, чого вимагає мета інституту об'єднання позовних вимог.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду скасуванню з направленням справи для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
При цьому, у зв'язку з передачею справи для продовження розгляду суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №910/7093/25 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі №910/7093/25 - скасувати.
3. Матеріали справи № 910/7093/25 передати до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді О.В. Тищенко
С.А. Гончаров