Постанова від 17.09.2025 по справі 910/17/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2025 р. Справа№ 910/17/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Сибіги О.М.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 17.09.2025,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр А1" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 (повний текст рішення складено та підписано 09.05.2025)

у справі №910/17/25 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр А1"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Рітейл"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Буд Механізація"

3) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна

4) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Сергіївна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТР А1" про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни про державну реєстрацію права власності від 06.07.2022 № 64090066 на об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0, 0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва за ТОВ "МЕТР А1"; усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, на об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0,0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва за ТОВ "МЕТР А1"; усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні Земельними ділянками шляхом зобов'язання ТОВ "МЕТР А1" знести об'єкт самочинного будівництва: а саме, об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0, 0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва з приведенням їх у придатний для використання стан.

Позовна заява мотивована тим, що Київська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо передачі спірної земельної ділянки фізичним чи юридичним особам, тому рішення приватних нотаріусів є незаконними, порушують право територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради вільно володіти та розпоряджатися земельною ділянкою, розташованою на вул. Каховській, 60 у Дніпровському районі міста Києва, та одночасно призводять до незаконного набуття прав на комунальну землю, а отже рішення про державну реєстрацію права власності відповідача на спірний об'єкт нерухомого майна підлягає скасуванню.

Позивач вважає, що враховуючи фактичні обставини справи ефективним способом захисту права власності територіальної громади на землю є усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права власності відповідача на спірні об'єкти нерухомого майна та зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку, звільнивши її від будь-яких будівель і споруд.

Додатково поясненнях позивач зазначав, що з метою формування земель комунальної власності територіальної громади міста Києва комунальним підприємством "Київський інститут земельних відносин" виконані заходи з розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель кадастрового кварталу 66:044, обмеженого вулицею Маланюка Євгена, вулицею Каховською та вулицею Челябінською у Дніпровському районі м. Києва, якою зокрема сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023. Під час розгляду документації Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради виявлено земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023, яку імовірно сформовано з об'єктом нерухомого майна, який має ознаки самовільно-збудованого об'єкту нерухомості (нежитлова будівля літ. "Ю", площею 97 кв.м, і який має реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2208402080000). Вказує, що даний об'єкт слугував відділом продажу житлового комплексу, що побудовано на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:044:0001, яка була передана на 5 років в оренду ТОВ "Акрон Інвест" за договором оренди від 13.02.2017 №91 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Відповідно до даних міського земельного кадастру даний об'єкт (літ. "Ю", площею 97 кв.м) побудовано на території, яка має обліковий номер в МЗК 66:044:0012 і яка раніше нікому не передавалась, зокрема, і для потреб будівництва подібного об'єкту.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідач ТОВ "МЕТР А1" є добросовісним набувачем. Добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку з порушенням інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Якщо задовольнити позовні вимоги, то це пряме втручання у мирне володіння майном ТОВ "МЕТР А1", яке набуло це майно за відплатним договором, також відповідач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, що є неприпустимим, так як це покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Крім того, в додаткових поясненнях вказував, що:

- позивач помилково ототожнив літерування будівель та споруд на земельній ділянці з присвоєнням їй поштової адреси; спірний об'єкт розташований на земельній ділянці з іншим кадастровим номером, є частиною комплексу будівель та споруд, зокрема ЖК "Каховська", що розташовані на земельній ділянці, що перебуває в оренді саме для цілей забудови, і щодо якої існує достатньо інформації у відкритих джерелах, які дозволяють прийти до висновку про помилковість позиції позивача щодо віднесення спірної будівлі як такої, що належить до самочинного будівництва;

- дві земельні ділянки (8000000000:66:044:0001 та 8000000000:66:044:0023) мають одну й ту саму адресу: вул. Каховська, 60; відповідачем було отримано витяг з кадастрового плану )дані міського земельного кадастру від 04.04.2025), з яких вбачається, що на них не відображено інформацію про ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023, але містяться дані щодо забудови, яка мала місце до реконструкції на ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:044:0001, за адресою: вул. Каховська, 60, площею 43561,97 кв.м., яка перебувала в оренді ТОВ "Акрон Інвест" до 13.02.2022.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 позовні вимоги задоволено частково.

Усунуто перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ТОВ "Метр А1" знести об'єкт самочинного будівництва: а саме, об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею 97 кв.м., що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0,0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва, з приведенням її у придатний для використання стан.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр А1" на користь Київської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- суд встановив, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:66:044:0023, площею 0,0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі м. Києва перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради і ТОВ "БУДТ ТОРГ ЛТД", ТОВ "БК БУД МЕХАНИЗАЦІЯ" або ТОВ "МЕТР А1" в користування ніколи не передавалася;

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною прийнято рішення від 30.10.2020 №54877381 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ТОВ "БУДТ ТОРГ ЛТД" зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: на нежитлову будівлю літ. "Ю", що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:044:0023, площею 0,0207 га, по вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі м. Києва;

- з матеріалів справи вбачається, та відповідачем не спростовано, що рішення про надання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:044:0023 для розміщення спірної нежитлової будівлі по вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі м. Києва міськрадою ніколи не приймалося, будь-яких дозвільних документів на її будівництво компетентні органи не видавали, а тому зареєстрована за ТОВ "БУДТ ТОРГ ЛТД" (первинним власником) будівля є самочинним будівництвом;

- оскільки міськрада, як представник власника земельної ділянки, не надавала згоди на визнання права власності за ТОВ "БУДТ ТОРГ ЛТД" (первинним власником) на самочинно збудоване майно і заперечує проти його перебування на комунальній землі, то задоволення її позовних вимог про знесення такого майна також узгоджується із наведеними положеннями ЗК України та приписами частини четвертої статті 376 ЦК України;

- належним та ефективним способом захисту прав територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради у спірних правовідносинах є лише вимога міськради про знесення самовільно збудованої нежитлової будівлі літ. "Ю" загальною площею 97,3 кв.м, і задоволення цієї вимоги саме по собі остаточно вирішить юридичну долю самочинного будівництва по вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі м. Києва у встановленому законом порядку;

- позовні вимоги не суперечать загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;

- у задоволенні позовної вимоги міськради про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни про державну реєстрацію права власності від 06.07.2022 № 64090066 та про припинення права власності відповідача на самочинне будівництво слід відмовити за неефективністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метр А1" звернулося 30.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі "Електронний суд" 29.05.2025, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 у справі №910/17/25 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Скаржник вказував, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам та доказам, наданим відповідачем, зокрема про те, що:

- відповідач в поясненнях зазначав, що набув право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 60 (опис: літера «Ю») за договором купівлі-продажу від 06.07.2022, право власності на вказану будівлю було зареєстровано за продавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- на момент придбання нежитлової будівлі, та до 2025 року, жодної інформації у відкритих джерелах про наявність спорів щодо вказаного майна не було, і в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та інших реєстрах, так само як і в публікаціях в мережі інтернет відсутня інформація про будь-які спори з приводу вказаного об'єкта, та ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023;

- добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку із порушенням інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном;

- задоволення позовних вимог є прямим втручанням у мирне володіння майном ТОВ «МЕТР А1», яке набуло це майно за відплатним договором; відповідач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, що є неприпустимим так як це покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар;

- земельна ділянка 8000000000:66:044:0023 була зареєстрована 03.12.2021, при цьому реєстрація спірної нежитлової будівлі мала місце 30.10.2020 за ТОВ «Буд Торг ЛТД» (на момент розгляду справи назва ТОВ «Укр Рітейл»), тобто, на момент реєстрації права власності на будівлю, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023 не існувала взагалі;

- відповідачем було отримано витяг з чергового кадастрового плану (дані міського земельного кадастру від 04.04.2025), згідно якого не відображено інформацію про ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023, але містяться дані щодо забудови яка мала місце до реконструкції на ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:044:0001, за адресою: вул. Каховська, 60, площею 43561,97 кв. м., яка перебувала в оренді ТОВ «Акрон Інвест» до 13.02.2022;

- інформація з вказаного витягу додатково до доказів, що надані відповідачем, підтверджує факт наявності будівель, які реконструювались на ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:044:0001, зокрема, будівля «КН» (капітальна нежитлова) що розташована поруч із будівлею позначеною «МН» (металева нежитлова), а отже, спірна будівля не з'явилась незаконно, не є самочинним будівництвом, а є реконструйованою будівлею, що існувала ще за радянських часів до 1991 року;

- земельна ділянка, на якій розташована спірна будівля, з кадастровим номером 8000000000:66:044:0001 перебувала в оренді саме з метою реконструкції будівель цілісного майнового комплексу, що розташовані на цій ділянці;

- адреса спірного об'єкта зазначена на титульній сторінці технічного паспорта: м. Київ, Дніпровський район, вул. Каховська, 60, а на другій сторінці технічного паспорта міститься схема розташування будівель і споруд та експлікація до неї, згідно яких спірна будівля складає частину комплексу будівель та споруд, і має літеру «Ю» саме в технічному паспорті, а не поштову адресу, як про це зазначає позивач;

- позивач помилково ототожнив літерування будівель та споруд на земельній ділянці з присвоєнням їй поштової адреси;

- якщо брати до увагу правильну поштову адресу об'єкта, а саме: м. Київ, вул. Каховська, 60, спірний об'єкт розташований на земельній ділянці з іншим кадастровим номером; є частиною комплексу будівель та споруд зокрема ЖК «Каховська», що розташовані на земельній ділянці, що перебуває в оренді саме для цілей забудови, що виключає віднесення спірної будівлі як такої, що належить до самочинного будівництва;

- відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:044:0001, вказана ділянка має площу 4.3562 га, зареєстрована 27.02.2002 Київським міським управлінням земельних ресурсів, призначена для проведення реконструкції існуючого комплексу будівель під житлово-офісний комплекс з приміщеннями громадського призначення м. Київ, вул. Каховська, земельна ділянка 60;

- спірна будівля розташована саме на цій ділянці, що вбачається в тому числі й з технічного паспорта, який міститься у матеріалах справи, оскільки саме така адреса ділянки зазначена у вказаному технічному паспорті;

- з інформаційної довідки вбачається, що реєстрація ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:044:0001 була здійснена 13.02.2017 приватним нотаріусом КМНО Дем'яненко Т.М. за власником Київською міською державною адміністрацією, а також зареєстровано право оренди вказаної ділянки за договором №91 від 13.02.2017, зі строком до 13.02.2022, правом здачі в суборенду та правом пролонгації договору оренди;

- спірна будівля, за адресою: вул. Каховська, 60 у м. Києві, що описується літерою «Ю» на експлікації у технічному паспорті (літера «Ю» не є частиною поштової адреси), не може вважатись самочинним будівництвом, що виключає можливість застосування ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України до спірних відносин;

- Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.07.2022, за яким відповідач набув право власності на неї, вчинений у повній відповідності до закону; обставини за яких він вчинений не вказують на жодну ознаку недобросовісності відповідача, як набувача майна, не може кваліфікуватись як такий що порушує публічний порядок та не може вважатись нікчемним в силу закону, зокрема положень ст. 228 Цивільного кодексу України;

- відповідно до документів та інформації що міститься в реєстраційній справі, спірна будівля в поточному стані перебуває після її реконструкції, що відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №460, в редакції від 11.03.2020, що спростовує обставини, на які позивач посилається як на одну з підстав для віднесення спірної будівлі до категорії самочинного будівництва;

- спірна земельні ділянка на момент реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно не існувала, а з доказів та пояснень поданих самим позивачем вбачається, що її реєстрація є помилковою і ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023 знімається з державної реєстрації»; отримання містобудівних умов та обмежень, а також отримання дозволів та введення в експлуатацію після реконструкції спірної будівлі діючим законодавством не передбачалось; спірний об'єкт нерухомості має адресу: вул. Каховська, 60 у м. Києві, а не ту про яку зазначає позивач.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від справу №910/17/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр А1" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 у справі №910/17/25, розгляд справи призначено на 02.07.2025.

У зв'язку з перебуванням судді Сибіги О.М. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.06.2025 у справі №910/17/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 справу №910/17/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр А1" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Кравчук Г.А., розгляд справи призначено на 10.09.2025.

У зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.09.2025 у справі №910/17/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 справу №910/17/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр А1" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 оголошено перерву у розгляді справи №910/17/25 на 17.09.2025.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 17.09.2025 з'явились: представник відповідача (скаржника) - ТОВ «Метр А1» та представник позивача- Київської міської ради.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Рітейл", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Буд Механізація", 3) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, 4) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Сергіївна - в судове засідання 17.09.2025 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відзиви на апеляційну скаргу від третіх осіб та позивача - не надходили, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників третіх осіб у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

В судовому засіданні 17.09.2025 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2025 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи і що перевірено судом апеляційної інстанції, звертаючись до суду з вказаним позовом позивач зазначав, що Київській міській раді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною прийнято рішення від 30.10.2020 №54877381 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ТОВ "БУДТ ТОРГ ЛТД" зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: на нежитлову будівлю літ. "Ю", що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:044:0023, площею 0,0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі м. Києва.

Підставою прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2020 №54877381 стали:

- технічний паспорт №1098-д/20, виданий ТОВ "Технічний центр "Будівельно-інвентарна експертиза" 15.09.2020;

- довідка про підтвердження поштової адреси №1098/2, видана ТОВ "Технічний центр "Будівельно-інвентарна експертиза" 15.09.2020;

- Довідка про показники об'єкта нерухомого майна № 1098/1, видана ТОВ "Технічний центр "Будівельно-інвентарна експертиза" 15.09.2020.

З Довідки про показники об'єкта нерухомого майна № 1098/1 від 15.09.2020 вбачається, що об'єкт (нежитлова будівля літ. "Ю", загальною площею 97,3 кв.м. по вул. Каховська, 60 у м. Києві) виник в результаті капіталізації (обшиття та засклення міжколонного простору) навісу, який згідно п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 за №127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 №582/5773 (зі змінами та доповненнями) не належав до самочинного будівництва. Дані зміни не відносяться до категорії самочинного будівництва і згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 №406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію та відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об'єкт не потребує прийняття в експлуатацію.

З довідки про підтвердження поштової адреси №1098/2 від 15.09.2020 вбачається, що нежитлова будівля літ. "Ю" загальною площею 97,3 кв.м. має поштову адресу: м. Київ, вул. Каховська, 60.

Водночас, суд першої інстанції встановив, що за даними, які містяться на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відсутня будь-яка інформація про зареєстровані чи видані документи, що дають право на виконання підготовчих чи будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023 на вул. Каховській, 60 у Дніпровському районі м. Києва.

Позивач вважає, що прийняті рішення від 30.10.2020 №54877381, яким внесено запис про право власності ТОВ "БУДТ ТОРГ ЛТД" на спірний об'єкт нерухомого майна приватним нотаріусом Сазоновою О. М., не зроблено перевірку відомостей Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва прав на земельну ділянку та документа, що відповідно до вимог законодавства свідчить про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

В подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою Марією Сергіївною прийнято два рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2020 №55610072 та 55610310, відповідно до яких зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна за ТОВ "БК БУД МЕХАНИЗАЦІЯ".

Підставою прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2020 № 55610072 та №55610310 стали договори купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 09.12.2020 №4826 та №4827.

Крім того, приватним нотаріусом Куксовою М. С. прийнято рішення від 06.07.2022 №64090066 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна за ТОВ "МЕТР А1" на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.07.2022 за №2366.

В свою чергу, в матеріалах справи також наявна реєстраційна справа № 2208402080000 (м.Київ, вул. Каховська, 60) , надана на запит суду Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), яка містить наступні документи:

- Заяву № 42182986 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.10.2020, подану ТОВ «Буд Торг ЛТД» стосовно реєстрації права власності на об?єкт: нежитлова будівля, літера «Ю», загальна площа 93,7 кв.м., за адресою: м.Київ, вул. Каховська, 60;

- Технічний паспорт на об?єкт: нежитлова будівля, літера «Ю», загальна площа 93,7 кв.м., за адресою: м.Київ, вул. Каховська, 60, виконаний 15.09.2020 на замовлення ТОВ «Буд Торг ЛТД», з схемою розташування спірної будівлі, експлікацією, планом та характеристикою;

- довідку про підтвердження поштової адреси №1098/2, видана ТОВ "Технічний центр "Будівельно-інвентарна експертиза" 15.09.2020, в якій зазначено, що об?єкт виник в результаті капіталізації (обшиття та засклення міжколонного простору) навісу, який згідно з п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 217 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2021 за № 582/5773 (зі змінами та доповненнями) не належав до самочинного будівництва; дані зміни не відносяться до категорії самочинного будівництва згідно Постанови КМУ від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об?єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» та відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об?єкт не потребує прийняття в експлуатацію;

- довідку про підтвердження поштової адреси №1098/2 від 15.09.2020 вбачається, що нежитлова будівля літ. "Ю" загальною площею 97,3 кв.м. має поштову адресу: м. Київ, вул. Каховська, 60;

- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта - № 230461739 від 30.10.2020, щодо реєстрації заяви ТОВ «Буд Торг ЛТД» про реєстрацію права власності;

- рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївна від 30.10.2020 № 54877381 про проведення державної реєстрації права власності ТОВ «Буд Торг ЛТД» на приватну нежитлову будівлю у м.Києві по вул. Каховська, 60 (без зазначення кадастрового номеру земельної ділянки);

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 230463935 від 30.10.2020 про проведення державної реєстрації права власності ТОВ «Буд Торг ЛТД» на приватну нежитлову будівлю у м.Києві по вул. Каховська, 60 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2208402080000);

- заяву №43016399 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2020, подану ТОВ «БК БУД Механізація» стосовно реєстрації права власності на об?єкт: нежитлова будівля, літера «Ю», загальна площа 93,7 кв.м., за адресою: м.Київ, вул. Каховська, 60;

- договір купівлі - продажу частини нежитлової будівлі від 09.12.2020, укладений між ТОВ «Буд Торг ЛТД», як продавцем, та ТОВ «БК БУД Механізація», як покупцем, щодо об?єкта нерухомого майна: частини нежитлової будівлі загальною площею 97,30 кв.м., за адресою: м.Київ, вул. Каховська, 60, літера «Ю»;

- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта - № 236245398 від 09.12.2020, щодо реєстрації заяви «БК БУД Механізація» про реєстрацію права власності;

- рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни від 09.12.2020 № 55610072 про проведення державної реєстрації права власності ТОВ «БК БУД Механізація» на 1/2 частку приватної нежитлової будівлі у м.Києві по вул. Каховська, 60 (без зазначення кадастрового номеру земельної ділянки);

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 236246890 від 09.12.2020 про проведення державної реєстрації права власності «БК БУД Механізація» на 1/2 частки приватної нежитлової будівлі у м.Києві по вул. Каховська, 60 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2208402080000);

- заяву №43016807 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2020, подану ТОВ «БК БУД Механізація» стосовно реєстрації права власності на об?єкт: нежитлова будівля, літера «Ю», загальна площа 93,7 кв.м., за адресою: м.Київ, вул. Каховська, 60;

- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта - № 236247950 від 09.12.2020, щодо реєстрації заяви «БК БУД Механізація» про реєстрацію права власності;

- рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни від 09.12.2020 № 55610310 про проведення державної реєстрації права власності ТОВ «БК БУД Механізація» на 1/2 частку приватної нежитлової будівлі у м.Києві по вул. Каховська, 60 (без зазначення кадастрового номеру земельної ділянки);

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 236248410 від 09.12.2020 про проведення державної реєстрації права власності «БК БУД Механізація» на 1/2 частки приватної нежитлової будівлі у м.Києві по вул. Каховська, 60 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2208402080000);

- заяву №51650263 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.07.2022, подану ТОВ «МЕТР А1» стосовно реєстрації права власності на об?єкт: нежитлова будівля, літера «Ю», загальна площа 93,7 кв.м., за адресою: м.Київ, вул. Каховська, 60; зазначено у заяві кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:044:0023;

- відомості стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023, дата державної реєстрації земельної ділянки - 03.12.2021;

- договір купівлі - продажу нежитлової будівлі від 06.12.2022, укладений між ТОВ «БК БУД Механізація», як продавцем, та ТОВ «МЕТР А1», як покупцем, щодо об??єкта нерухомого майна: нежитлової будівлі загальною площею 97,30 кв.м., за адресою: м.Київ, вул. Каховська, 60, літера «Ю»;

- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта - № 304327001 від 06.07.2022, щодо реєстрації заяви ТОВ «МЕТР А1» про реєстрацію права власності;

- рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни від 06.07.2022 № 64090066 про проведення державної реєстрації права власності ТОВ «МЕТР А1» на нежитлову будівлю у м.Києві по вул. Каховська, 60 (зазначено кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:044:0023);

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 304331067 від 06.07.2022 про проведення державної реєстрації права власності ТОВ «МЕТР А1» на нежитлову будівлю у м.Києві по вул. Каховська, 60 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2208402080000) та зазначено кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:044:0023.

Також, відповідачем до матеріалів справи подано копію витягу з чергового кадастрового плану від 04.04.2025, до якого додано реєстр земельних ділянок, згідно яких земельна ділянка з кодом 66:044:001 за адресою вул. Каховська, 60 площею 43 561,97 кв.м. обліковувалась за ТОВ "Акрон Інвест" на праві оренди (строк оренди до 13.02.2022).

Позивач наголошував, що Київська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо передачі спірної земельної ділянки фізичним чи юридичним особам, тому рішення приватних нотаріусів є незаконними, порушують право територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради вільно володіти та розпоряджатися земельною ділянкою, розташованою на вул. Каховській, 60 у Дніпровському районі міста Києва, та одночасно призводять до незаконного набуття прав на комунальну землю, а отже рішення про державну реєстрацію права власності відповідача на спірний об'єкт нерухомого майна підлягає скасуванню. Позивач також зазначав, що враховуючи фактичні обставини цієї справи, ефективним способом захисту права власності територіальної громади на землю є усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права власності відповідача на спірні об'єкти нерухомого майна та зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку, звільнивши її від будь-яких будівель і споруд.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом позову у цій справі є вимоги Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТР А1" про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни про державну реєстрацію права власності від 06.07.2022 № 64090066 на об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0, 0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва за ТОВ "МЕТР А1"; усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, на об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0, 0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва за ТОВ "МЕТР А1"; усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні Земельними ділянками шляхом зобов'язання ТОВ "МЕТР А1" знести об'єкт самочинного будівництва: а саме, об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0, 0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва з приведенням їх у придатний для використання стан.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 15 та частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У комунальний власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об?єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування, землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Частинами другою та третьою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно із ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Суд враховує, що стаття 376 Цивільного кодексу України розміщена у главі 27 "Право власності на землю (земельну ділянку)", а тому правовий режим самочинного будівництва пов'язаний із відносинами власності на землю.

Відповідно до висновку Великої Палати у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, застосування положень частини третьої або п'ятої статті 376 Цивільного кодексу України призводить до вирішення спору між особою власником земельної ділянки та особою, що здійснила самочинне будівництво, і, зокрема, захищає права власника земельної ділянки.

Відповідно до статей 316, 317 та 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Ч. 1 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Ч. 3 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Ч. 4 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Ч. 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка була чинна на момент вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна) визначає, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Ч. 1-2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка була чинна на момент вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна) визначає, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. (п. 1-8 ч. 1). Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. (ч. 2).

Частинами першою, четвертою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка була чинна на момент вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна) передбачено випадки відмови у держаній реєстрації прав та їх обтяжень, який є вичерпним. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка була чинна на момент вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна) визначає, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

П. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка була чинна на момент вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна) визначав, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка була чинна на момент вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідач набув право власності на спірну нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 60 (опис: літера «Ю») за договором купівлі-продажу від 06.07.2022, укладеним з продавцем - ТОВ «БК Будмеханізація», який в свою чергу, набув право власності на спірний об?єкт на підставі договорів купівлі-продажу частин нежитлової будівлі від 09.12.2020 №4826 та №4827, укладених з ТОВ «Буд Торг ЛТД», а останнім набуто право власності внаслідок реєстрації такого права приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною згідно рішення від 30.10.2020 №54877381.

При цьому, право власності на вказану будівлю було зареєстровано за продавцем (ТОВ «БК Будмеханізація») у відповідності до ч. 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни від 09.12.2020 № 55610310 та від 09.12.2020 № 55610072), що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 236246890 від 09.12.2020 та № 236248410 від 09.12.2020 про проведення державної реєстрації права власності «БК БУД Механізація» на нежитлову будівлю у м.Києві по вул. Каховська, 60 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2208402080000), а в подальшому у відповідності до ч. 4 статті 3, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - і за відповідачем, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 304331067 від 06.07.2022 про проведення державної реєстрації права власності ТОВ «МЕТР А1» на нежитлову будівлю у м.Києві по вул. Каховська, 60 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2208402080000).

При цьому, згідно відомостей реєстраційної справи № 2208402080000 (м.Київ, вул. Каховська, 60), надана на запит суду Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), державними реєстраторами при реєстрації права власності як за попередніми власниками, так і відповідачем, жодних обмежень та обтяжень стосовно спірної будівлі - встановлено не було, а проведення державної реєстрації згідно рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни від 30.10.2020 №54877381, рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни від 09.12.2020 № 55610310 та від 09.12.2020 № 55610072, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни про державну реєстрацію права власності від 06.07.2022 № 64090066 - здійснено у відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України та ч. 4 статті 3, ст. 18, ч. 1 ст. 26, п.1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка була чинна на момент вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна). Таким чином, доводи позивача у позові про те, що вказані рішення є незаконними - не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Матеріалами реєстраційної справи № 2208402080000 (зокрема довідкою про підтвердження поштової адреси №1098/2, видана ТОВ "Технічний центр "Будівельно-інвентарна експертиза" 15.09.2020) підтверджується, що спірний об?єкт виник в результаті капіталізації (обшиття та засклення міжколонного простору) навісу, який згідно з п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 217 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2021 за № 582/5773 (зі змінами та доповненнями) не належав до самочинного будівництва; дані зміни не відносяться до категорії самочинного будівництва згідно Постанови КМУ від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об?єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» та відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об?єкт не потребує прийняття в експлуатацію.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірне нерухоме майно не є самочинним в розумінні ст. 376 Цивільного кодексу України, і позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а вказані доводи позивача спростовуються наявними в у справі доказами, і відповідно державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Сергіївна у відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України та ч. 4 статті 3, ст. 18, ч. 1 ст. 26, п.1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка була чинна на момент вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна за відповідачем) прийняла правомірне рішення про державну реєстрацію права власності від 06.07.2022 № 64090066 на об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва за ТОВ "МЕТР А1".

Стосовно доводів позивача про те, що спірний об"єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, згідно витягу з чергового кадастрового плану (дані міського земельного кадастру від 04.04.2025), згідно якого не відображено інформацію про ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023, але містяться дані щодо забудови яка мала місце до реконструкції на ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:044:0001, за адресою: вул. Каховська, 60, площею 43561,97 кв. м., яка перебувала в оренді ТОВ «Акрон Інвест» до 13.02.2022 та була надана останньому для обслуговування будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним посиланнями відповідача на те, що інформація з вказаного витягу підтверджує факт наявності будівель, які реконструювались на земельній ділянці ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:044:0001, зокрема, будівля «КН» (капітальна нежитлова) що розташована поруч із будівлею позначеною «МН» (металева нежитлова), а отже, спірна будівля є реконструйованою будівлею, що додатково підтверджується вищезазначеною довідкою №1098/2 від 15.09.2020.

В свою чергу, земельна ділянка 8000000000:66:044:0023 була зареєстрована як обєкт нерухомого майна 03.12.2021 (відомості про що також наявні в реєстраційній справі), при цьому первісно реєстрація спірної нежитлової будівлі здійснена 30.10.2020 за ТОВ «Буд Торг ЛТД» (змінено найменування на ТОВ «Укр Рітейл»), тобто, на момент первісної реєстрації права власності на будівлю, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023 - не існувала як окремий об"єкт нерухомого майна. Вказана обставина не заперечувалась позивачем.

Так, дійсно, відповідач набув право власності на спірну нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 60 (опис: літера «Ю») за договором купівлі-продажу від 06.07.2022, укладеним з продавцем - ТОВ «БК Будмеханізація», і у вказаному договорі зазначено, що спірний об"єкт нерухомого майна розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023. Проте, вказана земельні ділянка на момент реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно не існувала як окремий об"єкт нерухомості, а з доказів та пояснень поданих самим позивачем вбачається, що її реєстрація є помилковою.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що жодного акту органу державного архітектурно - будівельного контролю про встановлення факту самочинного будівництва, або приписів про усунення порушень саме стосовно земельної ділянки 8000000000:66:044:0023 - матеріали справи не містять.

Також, Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.07.2022, за яким відповідач набув право власності на неї, вчинений у повній відповідності до закону; обставини за яких він вчинений не вказують на жодну ознаку недобросовісності відповідача, як набувача майна, не може кваліфікуватись як такий що порушує публічний порядок та не може вважатись нікчемним в силу закону, зокрема положень ст. 228 Цивільного кодексу України. У зв?язку з наведеним, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача про нікчемність Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 06.07.2022.

Таким чином, суд апеляційної інстанції оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в сукупності, дійшов висновку, що обумовлені ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України підстави для визнання спірного об?єкта самочинним будівництвом - відсутні і не були доведені позивачем належними, допустимими та вірогідними доказами в розумінні ст. ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України. В свою чергу, відповідач правомірно у відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України та ч. 4 статті 3, ст 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка була чинна на момент вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна) набув у власність спірне майно, стосовно якого більш вірогідними доказами підтверджується те, що спірний об?єкт виник в результаті капіталізації (обшиття та засклення міжколонного простору) навісу, який згідно з п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 217 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2021 за № 582/5773 (зі змінами та доповненнями) не належав до самочинного будівництва і дані зміни не відносяться до категорії самочинного будівництва згідно Постанови КМУ від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об?єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» та відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об?єкт не потребує прийняття в експлуатацію, і відповідна первісна реєстрація спірного об?єкту була проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною на підставі рішення від 30.10.2020 №54877381 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а в подальшому на підставі рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни від 09.12.2020 № 55610072 та від 09.12.2020 № 55610310 - за ТОВ «БК БУД Механізація», та рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни від 06.07.2022 № 64090066 - за відповідачем.

При цьому, як зазначалось вище, державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Сергіївна у відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України та ч. 4 статті 3, ст. 18, ч. 1 ст. 26, п.1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка була чинна на момент вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна за відповідачем) прийняла правомірне рішення про державну реєстрацію права власності від 06.07.2022 № 64090066 на об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва за ТОВ "МЕТР А1".

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що підстави для застосування ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України - у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що спірний об?єкт є самочинним будівництвом і знаходиться саме на належним чином сформованій земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:044:0023, і вказані доводи спростовані відповідачем більш вірогідними доказами в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, а тому вимога позивача до відповідача про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни про державну реєстрацію права власності від 06.07.2022 № 64090066 на об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0, 0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва за ТОВ "МЕТР А1"; усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, на об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0, 0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва за ТОВ "МЕТР А1"; усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні Земельними ділянками шляхом зобов'язання ТОВ "МЕТР А1" знести об'єкт самочинного будівництва: а саме, об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0, 0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва з приведенням їх у придатний для використання стан - задоволенню не підлягає. Висновки суду першої інстанції в цій частині визнаються судом апеляційної інстанції помилковими та такими, що спростовуються наявними у справі доказами.

Додатково суд апеляційної інстанції при вирішенні спору також враховує наступне.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 № 475/97-ВР, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини конвенційне поняття «майно» являє собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява № 42527/98, рішення від 12.07.2001 р. п. 83).

Засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа «Мельник проти України», заява № 72286/01, рішення від 28.03.2006 р., щодо статті 13).

Втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справа «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004 р., п. 184).

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року) ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Отже, як зазначено вище, захист права власності гарантовано Першим протоколом до Конвенції, відповідно до статті 1 якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення частини першої цієї статті дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а частина друга цієї статті визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення ЄСПЛ від 22 листопада 2007 року у справі «Україна-Тюмень» проти України», заява № 22603/02).

Втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватись з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення ЄСПЛ у справі «Україна-Тюмень» проти України»).

Висновки щодо порушення Україною статті 1 Першого протоколу ЄСПЛ зробив і у наведеній вище справі «Україна-Тюмень» проти України», зазначивши, що заявник добросовісно отримав будинок в якості внеску до статутного капіталу, не знаючи про те, що Фонд державного майна не мав повноважень на його передання, та не було підстав для передбачення, що заявник мав знати про це. Заявник мав щонайменше легітимні сподівання щодо можливості використовувати будинок в своїй господарській діяльності. Суд не вбачає виняткових обставин, здатних виправдати відсутність відшкодування у даній справі, та вирішує, що таким чином на заявника було покладено індивідуальний та надмірний тягар, який порушив справедливий баланс, що мав бути дотриманий між вимогами суспільного інтересу з одного боку, та захистом права на мирне володіння майном - з іншого.

Крім того, позбавлення права власності можливе лише за умови, що власник, повідомлений про обмеження у набуття права приватної власності, такі обмеження порушив. В іншому випадку позбавлення права власності на нерухоме майно без відповідної майнової компенсації незалежно від того, чи заявляв про неї відповідач, узаконює порушення органів державної влади чи місцевого самоврядування при розпорядженні майном та звільняє їх від будь-якої відповідальності перед особою, яка потерпіла від їх неправомірних дій.

З урахуванням наведеного вище, враховуючи норми прямої дії статті 41 Конституції України, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952, суд апеляційної інстанції не знайшов правомірних та непереборних підстав стосовно втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, і такі обставини не були доведені позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволення такого позову становитиме неправомірне втручання у право власності відповідача на належне йому нерухоме майно. Висновки суду першої інстанції в цій частині визнаються судом апеляційної інстанції помилковими та такими, що спростовуються наявними у справі доказами.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача - не є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню за наведених у дані постанові підстав, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю з підстав, наведених судом у даному рішенні.

Усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду щодо спірних правовідносин учасників справи, і судом апеляційної інстанції надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, з урахуванням мотивів даної постанови, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими обставини з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю, за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- судовий збір за подачу позову слід залишити за позивачем;

- з Київської міської ради слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТР А1" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 13 626 (тринадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр А1" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 у справі № 910/17/25 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 у справі № 910/17/25- скасувати.

3. Ухвалити нове рішення:

У задоволенні позову Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТР А1", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Рітейл", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Буд Механізація", 3) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, 4) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Сергіївна, про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової Марії Сергіївни про державну реєстрацію права власності від 06.07.2022 № 64090066 на об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0, 0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва за ТОВ "МЕТР А1"; усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0, 0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва за ТОВ "МЕТР А1"; усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні Земельними ділянками шляхом зобов'язання ТОВ "МЕТР А1" знести об'єкт самочинного будівництва: а саме, об'єкт нерухомого майна, нежитлову будівлю літ "Ю", загальною площею (кв.м): 97, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:66:044:0023) площею 0,0207 га, що розташована за адресою: вул. Каховська, 60 у Дніпровському районі міста Києва з приведенням їх у придатний для використання стан - відмовити у повному обсязі.

4. Судовий збір за подачу позову залишити за позивачем.

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТР А1" (01014, місто Київ, вул. Бойчука Михайла, будинок 41Б, код ЄДРПОУ 44786870) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 13 626 (тринадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 00 коп.

6. Матеріали справи № 910/17/25 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту постанови: 29.09.2025.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді О.М. Сибіга

С.А. Гончаров

Попередній документ

130594962

Наступний документ

130594964

Інформація про рішення:

№ рішення:	130594963
№ справи:	910/17/25
Дата рішення:	17.09.2025
Дата публікації:	01.10.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них; щодо усунення порушення прав власника

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (01.04.2026)
Дата надходження:	01.04.2026
Предмет позову:	про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

25.02.2025 11:20	Господарський суд міста Києва
13.03.2025 12:00	Господарський суд міста Києва
27.03.2025 10:30	Господарський суд міста Києва
10.04.2025 12:55	Господарський суд міста Києва
24.04.2025 12:30	Господарський суд міста Києва
01.05.2025 09:50	Господарський суд міста Києва
02.07.2025 15:15	Північний апеляційний господарський суд
10.09.2025 14:00	Північний апеляційний господарський суд
17.09.2025 15:20	Північний апеляційний господарський суд