79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"29" вересня 2025 р. Справа №914/2475/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Судді Зварич О.В.,
Малех І.Б.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Вязовченко Тетяни Миколаївни б/н від 05.08.2025 (вх. №01-05/2437/25 від 08.08.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 (повний текст рішення складено 16.07.2025)
у справі № 914/2475/24 (суддя Запотічняк О.Д.)
за позовом: Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго»
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Вязовченко Тетяни Миколаївни
про стягнення 125 119,22 грн
В порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
Львівське міське комунальне підприємство “Львівтеплоенерго» 09.10.2024 звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи - підприємця Вязовченко Тетяни Миколаївни про стягнення 125 119,22 грн на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго», просило стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2022 по 30.06.2024 в розмірі 125 119,22 грн., в т.ч.: 116 481,50 грн- основний борг,1389,72 грн. пені, 5220, 57 грн. інфляційні нарахування, 2027, 43 грн. - 3% річних, на підставі ст.ст.610,625 ЦК України.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач не сплачував за послугу, внаслідок чого виникла заборгованість. Обґрунтовуючи це тим що, неправомірні дії відповідача призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача. Через несвоєчасність проведення розрахунків відповідача за надані послуги позивачем, ЛМКП «Львівобленерго» не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, виплату заробітної плати працівникам, а також має заборгованість перед іншими підприємствами.
08.01.2025 представник відповідача подав заяву про закриття провадження у справі (вх.№593/25), в обґрунтування якої вказав, що спірні правовідносини не є господарськими, а справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, виходячи із наступного. Згідно з Інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру речових прав, нежитлове приміщення по вул. Дністерській, 1 у м. Львові площею 749,4 кв.м. належить на праві власності фізичній особі Вязовченко Т.М., яка не здійснює у зазначеному приміщенні жодної господарської діяльності. Натомість дане нежитлове приміщення передане в оренду саме орендодавцем - фізичною особою Вязовченко Т.М., а не фізичною особою-підприємцем. Також відповідач звертає увагу, що всі розрахунки, листування та інші складені позивачем документи щодо приміщення по вул. Дністерській, 1 у м. Львові площею 749,4 кв.м. адресовані також фізичній особі Вязовченко Т.М., а не фізичній особі-підприємцю.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.02.2025 року закрито провадження у справі № 914/2475/24 за позовом Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго» до Фізичної особи-підприємця Вязовченко Тетяни Миколаївни про стягнення 125 119,22 грн на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що заборгованість, яку просить стягнути позивач стосується надання відповідачу комунальних послуг, як фізичній особі, а не як підприємцю.
Судом встановлено, що власником нежитлового приміщення є фізична особа Вязовченко Тетяна Миколаївна, вказане нежитлове приміщення перебуває в оренді ПП «Мережа-Сервіс-Львів», а орендодавцем є саме фізична особа Вязовченко Т.М., відтак, оскільки спір не стосується підприємницької діяльності відповідача, відтак, такий не підлягає вирішенню господарським судом. Також суд звертає увагу, що в доданих позивачем документах, а саме рахунках за послугу з постачання теплової енергії та гарячої води платником вказано Вязовченко Т.М. (як фізичну особу, а не як ФОП), надсилалися такі рахунки на ім'я Вязовченко Т.М. як фізичної особи, також лист від 31.07.2024 року та акт звіряння адресований Вязовченко Т.М. як фізичній особі. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підстав п.1 ч.1 ст.231 ГПК України та роз'яснив позивачу, що цей спір відноситься до цивільної юрисдикції.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі №914/2475/24 апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго» задоволено. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 у справі №914/2475/24 скасовано. Справу № 914/2475/24 передано на розгляд Господарському суду Львівської області.
Постанова мотивована тим, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якої є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна (68.20), передав належні йому на праві власності нежитлові приміщення в оренду ПП «Мережа-сервіс Львів», а спір у цій справі виник щодо заборгованості відповідача за договором про надання послуг з постачання теплової енергії до вказаного нежитлового приміщення, відтак, колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є господарськими та підлягають вирішенню господарським судом. Оскільки ,зазначення позивачем у рахунках та інших документах, що надсилалися відповідачу, «Вязовченко Т.М.», а не «ФОП Вязовченко Т.М.» не спростовує наведеного вище, відтак, помилково взято судом до уваги.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі №914/2475/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця фізичної особи - підприємця Вязовченко Тетяни Миколаївни на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 125 119, 22 грн та 3 028 ,00 грн судового збору. Судовий збір на підставі ст. 129 ГПК України покладено на відповідача.
Рішення мотивовано тим, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є господарськими та підлягають вирішенню господарським судом. Оскільки, відповідач (ФОП Вязовченко Т.М.) у заяві від 08.01.2025 стверджував, що спір не є господарським, оскільки приміщення здано в оренду фізичною особою, а не ФОП. Однак, доказів цього суду не надав, документального підтвердження, що договір оренди укладався з фізичною особою суду не надано, доводів позивача не спростовано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Господарський суд встановив, що у матеріалах справи Інформацією про BOTE № 2603 підтверджується розмір помісячного споживання теплової енергії об'єктом № ж/б без кв. АДРЕСА_1 . З огляду на вищевказані обставини, суд встановив, що вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю в розмірі 116 481, 50 грн.
Щодо стягнення пені в розмірі 1 389, 72 грн , 3% річних у розмірі 2 027,43 грн та 5 220,57 грн інфляційних втрат за період з 01.03.2024 по 30.06.2024 місцевий господарський суд зазначив, що вказані нарахування проведено вірно, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ФОП Вязовченко Тетяна Миколаївна оскаржила таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 08.08.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі №914/2475/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Зазначає, що після скасування Західним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Львівської області про закриття провадження у справі №914/2475/24 ухвалою від 29.05.2025 судом було прийнято справу № 914/2475/24 до провадження та призначено судове засідання на 01.07.2025.
01.07.2025 розгляд справи було відкладено на 15.07.2025, коли й було ухвалене оскаржуване рішення. Однак, скаржник звертає увагу, що ухвал від 29.05.2025 та від 01.07.2025 ні відповідач, ні її представник не отримували, та на думку скаржника, це призвело до позбавлення відповідача можливості реалізувати процесуальні права на подання доказів, на висловлення заперечень проти доводів позивача, на участь в судовому засіданні та надання пояснень.
Також, вказує, що безпосередньо теплову енергію за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, 1 не споживається. На думку скаржника, позивач повинен був надати розрахунок, який підтверджував би розмір стягнення тепловтрат та опалення місць загального користування.
22.08.2025 Львівським міським комунальним підприємством “Львівтеплоенерго» через систему «Електронний суд» було подано відзив вих. № 09-8563-08/25 від 22.08.2025 (вх. № 01-04/6483/25) на апеляційну скаргу в якому зазначає, що представник відповідачки не подавав заяви про вступ у справу, як представник, не подавав заяви про скерування и?ому документів через електроннии? суд, після повернення справи після апеляціи?ного перегляду.
Також, зазначає, що до апеляціи?ноі? скарги долучено лист, скеровании? на адресу ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 24.10.2022р., однак доказів на и?ого скерування чи вручення не долучено.
Окрім цього, вказує, що відповідачка зобов'язана сплачувати за послуги, зокрема за втрати тепловоі? енергіі? розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі, а також витрати тепловоі? енергіі? на забезпечення функціонування внутрішньобудинковоі? системи гарячого водопостачання. Оскільки такі втрати сплачують усі мешканці, а також власники/орендарі нежитлових приміщень, незалежно від наявності/відсутності опалювальних приладів у квартирі чи на сходових клітках. При цьому діі? позивача щодо нарахування плати за надані послуги є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства Украі?ни. А відтак позивач вважає що, підставною та обґрунтованою є і вимога щодо стягнення заборгованості за надані послуги з відповідача.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Малех І.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Вязовченко Тетяни Миколаївни б/н від 05.08.2025 (вх. №01-05/2437/25 від 08.08.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі № 914/2475/24 та призначено в порядку письмового провадження.
Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.
Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:
З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення з позовом до суду є порушення відповідачем умов договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який почав діяти з 01 грудня 2021 року та у відповідності до якого споживач отримує послугу з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення площею 749,4 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, 1.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якої є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна (68.20).
Згідно з наявними даними Інформаційної довідки № 310827130 від 26.09.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником нежитлових приміщень площею 749,4 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, 1 є Вязовченко Тетяна Миколаївна, водночас, вказане приміщення передано в оренду Приватному підприємству Мережа-сервіс Львів (договір оренди від 17.12.2020 року строком на 7 років (до 17.12.2027 року).
Актами-приписами від 19.09.2022 підтверджується, що це приміщення знаходиться в оренді і в ньому розташований магазин.
Позивачем, було виставлено та надіслано відповідачу рахунки за фактично спожиту теплову енергію та абонентське обслуговування на загальну суму 116 481, 50 грн, починаючи з серпня 2023 року: за серпень 2023 року 241, 80 грн за абонентське обслуговування та 0, 00 грн за фактично спожиту теплову енергію (№ 6956Г-8); за вересень 2023 року 0,00 грн за фактично спожиту теплову енергію та 24, 18 грн за абонентське обслуговування (№ 6956Г-9); за жовтень 2023 року 63 787, 40 грн за фактично спожиту теплову енергію та 24, 18 грн за абонентське обслуговування (№ 6956Г-10); за листопад 2023 року 11 685, 26 грн за фактично спожиту теплову енергію та 24, 18 грн за абонентське обслуговування (№ 6956Г-11); за грудень 2023 року 13 720, 38 грн за фактично спожиту теплову енергію та 24, 18 грн за абонентське обслуговування (№ 6956Г-12); за січень 2024 року 14 339, 99 грн за фактично спожиту теплову енергію та 24, 18 грн за абонентське обслуговування (№ 6956Г-1); за лютий 2024 року 7, 80 грн за фактично спожиту теплову енергію та 24, 18 грн за абонентське обслуговування (6956Г-2); за березень 2024 року 19 946, 63 грн за фактично спожиту теплову енергію та 24, 18 грн за абонентське обслуговування (№ 6956-г-3); за квітень 2024 року0,00 грн за фактично спожиту теплову енергію та 24, 18 грн за абонентське обслуговування (№ 6956Г-4); за травень 2024 року «-649, 08 грн» за фактично спожиту теплову енергію та 24, 18 грн за абонентське обслуговування (№ 6956Г-5); за червень 2024 року «-6840, 48 грн» за фактично спожиту теплову енергію та 24, 18 грн за абонентське обслуговування (№ 6956Г-6).
Господарським судом встановлено, що відповідач не надала жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження спростування відомостей щодо обсягів отриманої теплової енергії, нарахування боргу, а також не надала доказів здійснення оплати заборгованості, тому у відповідача існує обов'язок щодо відшкодування вартості спожитої ним теплоенергії.
Також, позивачем у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором нараховано 1389, 72 грн пені за період з 01.03.2024 по 30.06.2024, 2027, 43 грн 3% річних за період з 01.10.2023 по 31.07.2024, 5 220, 57 грн інфляційних втрат за період з 01.10.2023 по 30.06.2024.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 527 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
01.12.2021 між Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго» та ФОП Вязовченко Тетяною Миколаївною укладено договір про надання послуг з постачання теплової енергії.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
З першого грудня 2021 року почав діяти новий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (індивідуальні договори про надання послуг знаходяться у вільному доступі на сайті підприємства lmkp.lte.lviv.ua) та змінено порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії.
Згідно до умов даного Договору позивач зобов'язаний надавати відповідачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а відповідач своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначені цим договором.
Згідно з п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст. 13 і 14 ЗУ Про житлово-комунальні послуги. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Згідно із матеріалами справи вбачається, що ФОП Вязовченко Тетяна Миколаївна фактично отримує послугу з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення та має обов'язок нести витрати, оскільки, відповідно до ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунальних послуг №76 від 17.05.2005р., така послуга надається безперебійно та впродовж цілого року.
Господарським судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу як споживачу житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії , в потрібних йому обсягах теплову енергію, що підтверджується актами про включення системи теплоспоживання від 14.11.2022 та 16.10.2023 та виставленими рахунками за період з серпня 2023 по червень 2024 року.
Оскільки, відповідач взятих на себе зобов'язань за договором не виконав, не надав жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження спростування відомостей щодо обсягів отриманої теплової енергії, нарахування боргу, а також не надав доказів здійснення оплати останньої, тому у відповідача існує обов'язок щодо відшкодування вартості спожитої ним теплової енергії.
Також, наявною у матеріалах справи Інформацією про BOTE № 2603 підтверджується розмір помісячного споживання теплової енергії об'єктом за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, 1.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо стягнення основної заборгованості в розмірі 116 481,50 грн позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
В частині вимоги про стягнення пені суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з п. 45. договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0, 01 відсотка за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
На підставі зазначених у п. 45. договору умов, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати за теплову енергію, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1 389, 72 грн за період з 01.03.2024 по 30.06.2024.
Перевіривши розрахунки, надані позивачем, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказане нарахування проведено вірно, а сума пені в розмірі 1 389,72 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд вказує наступне.
Згідно ст. 625 ЦК України, за час прострочення оплати позивач нарахував до стягнення 3 % річних на суму 2 027, 43 грн за період з 01.10.2023 по 31.07.2024 та інфляційні втрати в розмірі 5 220, 57 грн за період з 01.10.2023 по 30.06.2024.
Перевіривши розрахунки, надані позивачем суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказане нарахування 3 % річних проведено вірно, а сума в розмірі 2 027,43 грн є обґрунтованою та підлягає до задоволення. За перерахунком суду інфляційні втрати склали 5 220,57грн. Відтак, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період 01.10.2023 підлягає до задоволення повністю у заявленій позивачем сумі 5 220,57 грн.
Щодо доводів скаржника про не надіслання господарським судом ухвали від 29.05.2025 та від 01.07.2025 апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Представник відповідачки не подавав заяви про вступ у справу, як представник, не подавав заяви про скерування и?ому документів через електроннии? суд, після повернення справи після апеляціи?ного перегляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ГПК України, Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 п.5 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.05.2025 у справі №914/2475/24 справу прийнято до провадження ( суддя Запотічняк О.Д.), ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 01.07.2025 на 11.00, позивачу та відповідачу - участь представника в судове засідання - обов'язкова, сторони зобов'язані надати договір оренди від 17.12.2020.
29.05.2025 о 17:59 до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд», одержувачу ФОП Вязовченко Т.М. в його електронний кабінет було доставлено дану ухвалу господарського суду, довідка про доставку електронного листа наявна у матеріалах справи №914/2475/24 (том 1 ст. 219).
Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.07.2025 у справі № 914/247524 встановлено, що представники сторін в судове засідання не з'явились, господарський суд відклав судове засідання на 15.07.2025, о 13.30, явка сторін визнана обов'язковою.
Ухвала Господарського суду Львівської області від 01.07.2025 у вказаній справі, була доставлена до електронного кабінету ФОП Вязовченко Т.М. - 02.07.2025 о 00:09, довідка про доставку електронного листа наявна у матеріалах справи №914/2475/24 (том 1 ст. 235).
Як вбачається з матеріалів справи, в засідання господарського суду 15.07.2025 відповідач не з'явилась.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ФОП Вязовченко Тетяна Миколаївна була належним чином повідомлена господарським судом про дату, час та місце розгляду справи № 914/2475/24, в судові засідання не з'явилась, явку повноваженого представника в засідання суду не забезпечила.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі №914/2475/24 про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 116 481, 50 грн, 5 220, 57 грн інфляційних нарахувань, 2 027, 43 - 3% річних, а також 1 389, 72 грн. пені ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і правові підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі №914/2475/24 про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 116 481, 50 грн, 5 220, 57 грн інфляційних нарахувань, 2 027, 43 - 3% річних, а також 1 389, 72 грн. пені ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і правові підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Вязовченко Тетяни Миколаївни б/н від 05.08.2025 (вх. №01-05/2437/25 від 08.08.2025) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2025 у справі № 914/2475/24 - залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
4. Матеріали справи повернути до першої інстанції
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Судді Зварич О.В.,
Малех І.Б.