Справа № 738/174/22 Доповідач ОСОБА_1
Провадження № 11-п/4823/203/25
30 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
Розглянула у письмовому провадженні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження за поданням керівника апарату Менського районного суду Чернігівської області про зміну підсудності,
На розгляді Менського районного суду Чернігівської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270170000601 від 20 грудня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 392 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючи у кримінальному провадженні було визначену суддю Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_5 .
15 вересня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 подав заяву про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження.
У разі заявлення судді відводу з підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України, його розглядає інший суддя цього ж суду у порядку, встановленому в ст. 81 КПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями заяву про відвід судді ОСОБА_5 було розподілено судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_6 .
23 вересня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 подав заяву про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду його заяви про відвід судді ОСОБА_5 .
Разом з тим, відвід судді, який розглядає заяву про відвід іншого судді (слідчого судді), не передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки у цій ролі суддя не здійснює судових повноважень у провадженні, а лише перевіряє, чи є підстави для усунення іншого судді. Такі заяви можуть бути розцінені як зловживання правом на відвід, спрямоване на затягування провадження, і, відповідно, можуть бути залишені без розгляду.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Такий інститут не є інструментом, який може використовуватись стороною у кримінальному провадженні для затягування судового розгляду.
Однак, якщо заявлений відвід судді, якому відвід не може бути заявлений з огляду на те, що суддя не розглядає кримінальне провадження, а лише перевіряє підстави заявленого відводу судді,який уповноважений на здійснення судового розгляду, а тому має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (ч. 4 ст. 81 КПК).
Положення ч. 4 ст. 81 КПК України не пов'язують наявність зловживання правом на відвід із особою заявника відводу. Зловживання наявне, якщо відвід заявлений з метою затягування кримінального провадження будь-ким з учасників повторно у межах одного кримінального провадження.
На даний час, Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке б містило визначення зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та ін.).
У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок позбавлення суб'єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.
На думку колегії суддів, заявлений обвинуваченим відвід судді ОСОБА_6 , яка не здійснює судових повноважень у провадженні, а лише перевіряє, чи є підстави для усунення іншого судді, не підлягає розгляду та свідчить про наявність в діях ОСОБА_4 ознак зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 81 КПК України, а також те, що судовий розгляд здійснюється суддею ОСОБА_5 , якій був заявлений відвід обвинуваченим та розгляд заяви якого був визначеній судді ОСОБА_6 , саме суд, який здійснює провадження (розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_7 ), має право залишити таку заяву без розгляду.
З огляду на викладене, у задоволенні подання про визначення підсудності належить відмовити та повернути матеріали провадження до суду першої інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 31, 34, 406 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні подання керівника апарату Менського районного суду Чернігівської області про визначення підсудності відмовити.
Матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270170000601 від 20 грудня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 392 КК України, повернути Менському районному суду Чернігівської області для вирішення заяви обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід судді, яка розглядає заяву про відвід іншого судді, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11