Провадження №2/748/844/25
Єдиний унікальний № 748/1625/25
"30" вересня 2025 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Костюкової Т.В.
за участі секретаря судового засідання Гофрик К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання права власності 1/6 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом,-
19 травня 2025 року представник позивача - адвокат Прокоф'єв Богдан Іванович, діючи на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1092894 від 15.05.2025 та в інтересах позивача, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_3 .
Вимоги вмотивовані тим, що вказаний вище житловий будинок відносився до типу господарств “колгоспний двір» і головою колгоспного двору був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а членами колгоспного двору були його дружина - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька дружини - ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_3 , матері позивачки, відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/4 вищезазначеного житлового будинку, яка належала їй за законом як члену колгоспного двору, та 1/4 вказаного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли її діти по 1/3 частині ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог). РішеннямЧернігівського районного суду Чернігівської області від 02.12.2024 визнано за ОСОБА_2 право власності на 5/6 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки правовстановлюючі документи на будинок за життя спадкодавця не видавалися, позивач не має можливості належним чином оформити свої права на зазначене домоволодіння, а тому змушена звернутись із позовом до суду.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2025 року відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 липня 2025 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.
Позивачка та її представник - адвокат Прокоф'єв Б.І. в судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду представником позивачки надано заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити ( а.с 88)
Відповідач, будучи повідомленим належним чином про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання явку свого представника не забезпечив. Відзив на позов не подав.
Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує ( а.с. 38).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання права власності 1/6 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з частиною 3 статті 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення.
Відповідно до копії технічного паспорту, виготовленого 03.07.2024, житловий будинок АДРЕСА_1 був побудований в 1987 році ( а.с. 17-19).
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідно до довідки № 216 від 24.04.2024 року, виданої Довжицьким старостинським округом Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на підставі погосподарських книг сільської ради, господарство по АДРЕСА_1 станом на 01.07.1990 та 15.04.1991 відносилось до категорії «колгоспний двір», головою якого був ОСОБА_4 , членами колгоспного двору були: його дружина - ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 , дочка дружини - ОСОБА_7 ( а.с. 82).
Згідно ст.120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч.2 ст.123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР №885-ХІІ був введений в дію Закон України “Про власність».
Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 (із подальшими змінами) «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Оскільки встановлено, що спірний будинок належав до суспільної групи господарств «колгоспний двір», тому голова колгоспного двору - ОСОБА_4 та члени цього двору - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 мали право на частину в праві сумісної власності на підставі статей 120, 123 ЦК УРСР.
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя, сформованого 15.10.2014 підтверджується зміна прізвища ОСОБА_7 - з " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 ".
Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 мали рівне право на майно колгоспного двору, а значить, і на вказаний вище житловий будинок з господарськими будівлями, тобто по 1/4 частині кожен.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане повторно (а.с. 8).
Після смерті ОСОБА_4 , до спадкового майна належала частина вказаного вище житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81523289 від 13.06.2025, спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не відкривалась (а.с. 56).
Як встановлено рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2024 року ( справа № 748/3178/24), на день смерті ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним фактично без реєстрації проживала його дружина ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою № 214 від 24.04.2024 Довжицького старостинського округу Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області ( а.с. 81).
Факт перебування в шлюбних відносинах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 29.08.1987 ( а.с. 11).
Вищезазначеним рішенням суду підтверджено факт постійного проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, та прийняття спадщини відповідно до приписів ч. 3 ст. 1268 ЦК України, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_3 після смерті чоловіка ОСОБА_4 стала мати право на 1/2 частину вказаного вище домоволодіння (на 1/4 частину як спадкоємець першої черги за законом та на 1/4 частку, що належала їй, як колишньому члену колгоспного двору).
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 05 лютого 2007 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 9).
Після її смерті до спадкового майна належить 1/2 частина вказаного вище житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд.
Відповідно довідки № 65 від 08.02.2012, виданої Довжицьким старостинським округом Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, на день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована у АДРЕСА_2 разом із дочками: ОСОБА_2 , ОСОБА_11 та сином ОСОБА_5 . ( а.с 78 зворот.)
З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 26 серпня 2016 року вбачається, що ОСОБА_11 26 серпня 2016 року уклала шлюб з ОСОБА_12 . Після укладення шлюбу прізвище позивача - ОСОБА_13 ( а.с 80 зворот.)
Як вбачається із копії спадкової справи № 484/2014, яка надійшла із Чернігівської районної державної нотаріальної контори (а.с. 41-48), спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 прийняли її діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .28.08.2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с. 14, 15).
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 стало належати на праві власності кожному по 5/12 частини спірного домоволодіння (1/6+1/4) , а ОСОБА_1 - 1/6 частина.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10).
Після його смерті до спадкового майна належить 5/12 частин вказаного вище житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд.
Як вбачається із довідки № 303 від 11.05.2017, що знаходиться у спадковій справі № 358/2017, на день смерті ОСОБА_5 був зареєстрований у АДРЕСА_2 разом із сестрами: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , чоловіком сестри ОСОБА_14 , племінниками: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (а.с.51).
Згідно копії спадкової справи № 358/2017, яка надійшла із Чернігівської районної державної нотаріальної контори (а.с. 49-55), спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 прийняла ОСОБА_2 (третя особа по справі), яка отримала 28.08.2018 свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/9 частини квартири АДРЕСА_3 . Позивач ОСОБА_1 від прийняття спадщини відмовилася, про що 14.06.2017 подала нотаріусу відповідну заяву.
Дані обставини, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягають, оскільки встановленні рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2024 року ( справа № 748/3178/24), яке набрало законної сили, яким було визнано за ОСОБА_2 право власності на 5/6 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 22-25 ).
Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.
В зв'язку із відсутністю у спадкодавця ОСОБА_3 правовстановлюючого документа на вказане вище домоволодіння позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно.
Отже, під час судового розгляду знайшло пітвердження належності ОСОБА_1 права власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням чого позов підялягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 82, 141, 247, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст.ст.392,1218, 1234,1235,1261 Цивільного кодексу України, суд,суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання права власності 1/6 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4
Відповідач: Територіальна громада в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04411898, адреса місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Новий Білоус, вул. Свиридовського, буд.54.
Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ,
Суддя Т.В.Костюкова