Провадження № 2/734/933/25 Справа № 734/2831/25
30 вересня 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Бузунко О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Шапки О. О.,
представника позивача Гонорович А.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю,
У провадженні Козелецького районного суду Чернігівської області знаходиться цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Враховуючи вищевказане, вимоги про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії, повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.
Матеріали справи свідчать про те, що заявленою вимогою у даній справі є стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії, яку було спожито за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, дана справа підсудна Козелецькому районному суду Чернігівської області і підлягає розгляду, як суду за місцезнаходженням нерухомого майна, а тому у задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 30, 258-260 ЦПК України,
постановив :
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена БУЗУНКО