Справа № 513/1075/25
Провадження № 3/513/642/25
Саратський районний суд Одеської області
30 вересня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 03 грудня 2018 року органом 5118,
за ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП,
19 серпня 2025 року о 17 годині 41 хвилина в с. Ройлянка по вул. Шевченка, водій керував транспортним засобом ВАЗ2104, реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестер драгер та в медичному закладі відмовився під запис на бодікамеру, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність настає за ч.1 ст. 130 КУпАП.
19 серпня 2025 року о 17 годині 41 хвилина в с. Ройлянка по вул. Шевченка, водій керував транспортним засобом ВАЗ2104, реєстраційний номер НОМЕР_2 позбавлений права керування, чим порушив п. 2.1. а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду, до суду не прибув, не повідомив суд про причину своєї неявки.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 , був належно сповіщений про час і місце розгляду справи, також був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, однак не подав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, тому його поведінка свідчить про небажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року, Трух проти України від 14 жовтня 2003 року, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також суддя враховує, що на офіційному сайті Саратського районного суду Одеської області (https://st.od.court.gov.ua/sud1526/), в розділі Громадянам у вкладці Список судових справ, призначених до розгляду з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи, однак ОСОБА_1 клопотання про відкладення судових засідань не подавав, про причини неявки не повідомляв, станом розгляду справи не цікавився.
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності
Дослідивши та оцінивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов до таких висновків.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до пункту 2.9. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених Правил не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 428074 від 19 серпня 2025 року, яким зафіксовано місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу, в тому числі й відео записом з місця події, на якому зафіксована відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, а також відмова від проходження огляду в медичному закладі.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього докази у своїй сукупності беззаперечно підтверджують той факт, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі.
Також, суд звертає увагу, що норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього - ПДР не містять.
У рішенні по справі О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, доказана протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 428075 від 19 серпня 2025 року, копією постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126, ч. 4 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу, копією постанови серії ЕНА №1 № 2450960 від 22 червня 2024 року складеною інспектором Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Карауш Д.В. за ч.2 ст. 126 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративний штраф у розмірі 3400 гривень, та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.5 ст.126 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчинені однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила декілька правопорушень, справи про які розглядаються одночасно, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП України враховує характер адміністративних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан.
Судом не встановлено обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України Судам «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 (за змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2018 року) суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
В матеріалах справи відсутня інформація щодо отримання посвідчення водія ОСОБА_1 , так відповідно до довідки «Адмінпрактика» № 151618-2025 від 21 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних ГЦС МВС посвідчення водія не отримував.
Разом з тим, відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року (справа № 702/301/20, провадження № 51-944 кмо 23) встановлено, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп'яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у видіпозбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. тому суд дійшов до висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив два адміністративних правопорушення, з яких адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, є більш серйозним з числа вчинених, тому остаточне адміністративне стягнення належить накласти в межах санкції ч.5 ст. 126 КУпАП. Тому суд дійшов до висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Водночас, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні відомості, що транспортний засіб ВАЗ 2104, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є приватною власністю ОСОБА_1 , додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу не застосовується.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 , належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення: за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік; за ч.5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП визначити остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК у Одеській області (Одеська обл.) 21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок - на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу - стягнення судового збору на користь держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя К. Ю. Рязанова