Справа № 683/1384/25
2/683/934/2025
22 вересня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Завадської О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
У травні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (надалі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач/позичальник) про стягнення кредитної заборгованості за договором кредитної лінії №00-9639989 від 23 лютого 2024 року в розмірі 48000,00 грн, судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (надалі - ТОВ «МАКС КРЕДИТ» ) та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №00-9639989 від 23 лютого 2024 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідачці надано кредит в сумі 8500,00 грн строком на 360 календарних днів (дата повернення кредиту 17 лютого 2025 року), стандартна процентна ставка 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, оплата процентів 19 березня 2024 року та на кожний 25 день після цієї дати. ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконало взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачці шляхом перерахування, кошти на платіжну картку НОМЕР_1 .
17 грудня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») - фактор та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (клієнт) укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, за яким ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №00-9639989 від 23 лютого 2024 року (боржник ОСОБА_1 ).
Відповідно до витягу з реєстру боржників за №б/н від 17 грудня 2024 року до договору факторингу за №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 48000,00 грн.
02 квітня 2025 року між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (клієнт) укладено договір факторингу №020425-У, за яким ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №00-9639989 від 23 лютого 2024 року (боржник ОСОБА_1 ).
Відповідно до витягу з реєстру боржників за №б/н від 02 квітня 2025 року до договору факторингу за №020425-У від 02 квітня 2025 року, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 48000,00 грн.
Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачці кредит шляхом перерахування коштів, натомість, відповідачка порушила умови договору - не повернула кредит та не сплатила проценти за користування ним.
Станом на 07 травня 2025 року у відповідачки виникла заборгованість за кредитним договором №00-9639989 від 23 лютого 2024 року на загальну суму 48000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 9350,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 38650,00 грн.
Провадження по справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано строк учасникам справи для подання заяв по суті.
Сторони відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідачка визнала лишу позовну вимогу в частині стягнення тіла кредиту в сумі 8500,00 грн. Вказала, що її чоловік ОСОБА_2 з 09 березня 2023 року по даний час призваний на військову службу під час мобілізації, являється діючим військовослужбовцем, у зв'язку з чим відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутні підстави для нарахування відсотків за спірним кредитним договором, до того ж згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» споживача звільнено від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання кредитних зобов'язань. Вважає вимогу про стягнення комісії в розмірі 850,00 грн несправедливою та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» нікчемною. Вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн розцінює як безпідставну та завищеною, з огляду на суму позову та на обсяг наданих адвокатських послуг, тому просить їх зменшити до 3000,00 грн та стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог.
В додаткових поясненнях представник позивача, з огляду на встановлену законодавством пільгу діючим військовослужбовцям та членам їх сімей на звільнення від сплати відсотків за користування кредитом, зменшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №00-9639989 від 23 лютого 2024 року у розмірі 17922,40 грн, а також покласти на відповідачку судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд вважає за можливе, відповідно до ч. 8 ст.279 ЦПК України, розглянути справу за наявними в матеріалах доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23 лютого 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір кредитної лінії №00-9639989, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора НОМЕР_6, за умовами п. 1.1. - 1.4. якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Сума кредитного ліміту складає 8500,00 грн, тип кредиту - кредитна лінія, цільове призначення - на споживчі потреби (п. 1.2. договору). Строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю (дата повернення кредиту) 17 лютого 2025 року (п. 1.3. договору). Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 19 березня 2024 року та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом дії строку кредитної лінії (п. 1.3.1. договору). Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.4. договору). Стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеної в п. 1.3. договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки) - п. 1.4.1. договору. Знижена процентна ставка становить 0,98 % за кожний день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п. 1.3.1. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в п. 1.3. цього договору (п. 1.4.2. договору). За надання кредиту позичальник зобов'язний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10,00 % від суми кредиту, що складає 850,00 грн у останній день погашення кредиту (п.п. 1.5, 1.5.1. договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору становить 931,66 % (п. 1.7. договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладання договору становить 892,68 % (п. 1.7.1. договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання договору становить 84932,00 грн (п. 1.8 договору). Орієнтована загальна вартість кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладання договору становить 81765,75 грн (п. 1.8.1. договору).
Згідно п. 1.13. договору тарифи та комісії визначені у договорі протягом строку дії договору залишаються незмінними.
Відповідно до п. 2.2. договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
У відповідності до п. 2.8. договору кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 23 лютого 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 8500,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Згідно п. 3.1 договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку дії кредитної лінії.
В матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), умови якого ідентичні умовам кредитного договору і також підписаний відповідачкою 23 лютого 2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 58937.
Згідно детального розрахунку заборгованості ТОВ «МАКС КРЕДИТ» по кредитному договору №00-9639989 за період з 23 лютого 2024 року по 17 грудня 2024 року сума кредиту становила 9350,00 грн, сума загальної заборгованості - 48000,00 грн, з яких: сума заборгованості за основним зобов'язанням - 8500,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами - 38650,00 грн, сума заборгованості за нарахованими комісіями - 850,00 грн.
17 грудня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») - фактор та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (клієнт) укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, за яким ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників за №б/н від 17 грудня 2024 року до договору факторингу за №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримало право вимоги до відповідачки в сумі 48000,00 грн, з яких: 9350,00 грн - залишок заборгованості по тілу кредиту; 38650,00 грн - залишок заборгованості по звичайним відсоткам.
У відповідності до акту прийому-передачі реєстру боржників від 17 грудня 2024 року за договором факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
За відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» сплатило ТОВ «МАКС КРЕДИТ» згідно платіжної інструкції від 27 грудня 2024 року за №342 - 1500000,00 грн, згідно платіжної інструкції від 26 грудня 2024 року за №335 - 500000,00 грн, згідно платіжної інструкції від 06 січня 2025 року за №358 - 203656,28 грн.
02 квітня 2025 року між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (клієнт) укладено договір факторингу №020425-У, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №б/н від 02 квітня 2025 року до вищевказаного договору факторингу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 48000,00 грн, з яких: 9350,00 грн - прострочене тіло; 38650,00 грн - прострочені відсотки.
У відповідності до акту прийому-передачі реєстру боржників від 02 квітня 2025 року за договором факторингу №020425-У від 02 квітня 2025 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
За відступлення прав вимоги ТОВ «ЮНІТ ФІНАНС» сплатило ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно платіжної інструкції від 14 квітня 2025 року за №415 - 880190,12 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Укладення кредитного договору та факт перерахування грошових коштів підтверджено: інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» за №1401/12 від 23 грудня 2024 року та додатковою інформацією ТОВ «МАКС КРЕДИТ» щодо позичальників, яким були перераховані кошти через платіжний сервіс « Platon» (ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН») про те, що на сайті торговця TREBA.CREDIT 23 лютого 2024 року було здійснено нарахування 8500,00 грн через банк-емітент MONOBANK на картку НОМЕР_1 , код авторизації 859204; довідкою про ідентифікацію ТОВ «МАКС КРЕДИТ», згідно з якою ОСОБА_1 підписала договір №00-9639989 від 23 лютого 2024 року аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора НОМЕР_6, який було 23 лютого 2024 року направлено на номер телефону НОМЕР_2 .
Разом із цим відповідачка ОСОБА_1 визнає укладання з ТОВ «МАКС КРЕДИТ» договору кредитної лінії №00-9639989 від 23 лютого 2024 року та отримання кредиту в сумі 8500,00 грн, не оспорюючи право вимоги позивача за цим кредитним договором, а лише наполягає на звільненні від сплати відсотків за користування кредитом на період проходження військової служби чоловіком ОСОБА_2 з 09 березня 2023 року.
Таким чином, вбачається обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8500,00 грн.
Щодо стягнення процентів за користування кредитом.
Чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 29 червня 2019 року Старокостянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області) з 09 березня 2023 року призваний на військову службу під час мобілізації, що підтверджується витягом з наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 березня №67, довідкою військової частини НОМЕР_4 від 29 травня 2025 року за №131.
Відповідно до частини 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
На спірні правовідносини про стягнення процентів за користування кредитом поширюються положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому нарахована позивачем заборгованість за відсотками не підлягає стягненню.
Крім того, у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували правильність нарахування позивачем відсотків за кредитними договорами, зокрема, в частині визначення періоду такого нарахування, а також сум, з яких виходив позивач, нараховуючи такі відсотки.
Наявні в матеріалах витяги з реєстрів боржників до договорів факторингу, відповідно до яких позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №00-9639989 на суму 48000,00 грн, не містять детального розрахунку такої заборгованості, періоди та розмір відсоткової ставки, яка була застосована при визначені заборгованості по сплаті відсотків.
Отже, за відсутності інших доказів розрахунки заборгованості, які складені попередніми кредиторами, навіть, із врахуванням уточнених позовних вимог, не можуть слугувати належними доказами наявності у відповідачки перед позивачем у заявленому ним до стягнення розмірі.
За таких обставин суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 нарахованої заборгованості по відсоткам у розмірі 38650,00 грн.
Щодо стягнення комісії.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачкою комісії за надання кредиту у розмірі 850,00 грн, а також подальше зарахування нарахованої комісії позивачем з відповідачки, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача за договором кредитної лінії №00-9639989 від 23 лютого 2024 року підлягає стягненню кредитна заборгованість в розмірі 9350,00 грн, з яких: 8500,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 850,00 грн - сума заборгованості за комісією.
Щодо витрат на правову допомогу.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу представником позивача адвокатом Пархомчуком С.В. надано:
- копії договору про надання правової допомоги між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та адвокатським бюро «ТАТАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» від 07 квітня 2025 року та додаткової угоди до даного договору від 07 квітня 2025 року;
- акт про отримання правової допомоги від 07 квітня 2025 року, відповідно до якого визначено вартість послуг адвоката: складання та подання позовної заяви (2 години) - 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи (2 години) - 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту (1 година) - 500,00 грн; підготовка та подача клопотання (1 година) - 500,00 грн.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково та з відповідачки стягнуто 9350,00 грн заборгованості за кредитним договором, тому суд дійшов висновку, що оцінюючи обґрунтованість позовної заяви в частині стягнення витрат на правову допомогу, в контексті положення частини четвертої статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, що заявлена представником позивача сума є неспівмірною.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що стягненню підлягають витрати на правову допомогу у сумі 1000,00 грн, з огляду на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, та з урахуванням часткового задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено на 52,2 % (9350,00 х 100 / 17922,40), то на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1264,50 грн (2422,40 х 52,2 / 100).
На підставі ст. ст. 509, 526, 546, 612, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місце знаходження: 01024, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10 м. Київ Київська область, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за договором кредитної лінії №00-9639989 від 23 лютого 2024 року в розмірі 9350,00 грн, з яких: 8500,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 850,00 грн - сума заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місце знаходження: 01024, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10 м. Київ Київська область, ЄДРПОУ 43541163) судовий збір в розмірі 1264,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місце знаходження: 01024, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10 м. Київ Київська область, ЄДРПОУ 43541163) витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місце знаходження: 01024, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10 м. Київ Київська область, ЄДРПОУ 43541163;
відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя