Справа № 683/1615/25
2/683/1035/2025
22 вересня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Завадської О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
У червні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (надалі - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач/позичальник) про стягнення заборгованості за договором позики №75866678 від 04 липня 2021 року в сумі 20328,00 грн, судового збору в розмірі 2422,40 грн, а також витрат на правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04 липня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (надалі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75866678 (на умовах повернення позики вкінці строку позики) у вигляді електронного документа. Підписанням цього договору відповідачка підтвердила, що ознайомилася з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, погодилася, що до моменту підписання договору вивчила його та Правила надання грошових коштів у позику на сайті https://mycredit.ua/ru/documets-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі. 19 листопада 2021 року було укладено договір факторингу №1911, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (надалі - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75866678. 03 квітня 2023 року було укладено договір факторингу №030423-ФК, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» відступило на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75866678. Таким чином, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20328,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 14328,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Провадження по справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано строк учасникам справи для подання заяв по суті.
Сторони відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, заяв по суті не подавали, клопотань не заявляли.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд вважає за можливе, відповідно до ч. 8 ст.279 ЦПК України, розглянути справу за наявними в матеріалах доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 04 липня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75866678 (на умовах повернення позики вкінці строку позики) у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронних підписів з одноразовими ідентифікаторами, зокрема, відповідачка електронним підписом з одноразовим ідентифікатором НОМЕР_5 (п. 18 договору).
Згідно п. 1. договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 2.1. договору сума позики складає 6000,00 гривень, строк позики 30 днів (п.2.2.). Згідно п. 2.3. договору процентна ставка в день 1,99 % (фіксована). Дата надання позики - 04 липня 2021 року. Дата повернення позики - 03 серпня 2021 року. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) 2,70 %. Реальна річна процентна ставка 29653,65 %. Загальна вартість позики 9582,00 грн.
Відповідно до п.п. 5.1. - 5.3. договору позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України, з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «ON MY FREEDOM» (перша позика 0,01%) для споживачів послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»). Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею ( стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
19 листопада 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (фактор) укладено договір факторингу №1911, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 19 листопада 2021 року до вищевказаного договору факторингу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20328,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 14328,00 грн - сума заборгованості по процентам.
У відповідності до акту прийому-передачі реєстру боржників від 19 листопада 2021 року за договором факторингу №1911 від 19 листопада 2021 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
03 квітня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (клієнт) та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (фактор) укладено договір факторингу №030423-ФК, у відповідності до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» передає (відступає) ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» приймає належні ТОВ «ФІНАНСОВІЙ КОМПАНІЇ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 03 квітня 2023 року до вищевказаного договору факторингу ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 20328,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 14328,00 грн - сума заборгованості по процентам.
У відповідності до акту прийому-передачі реєстру боржників від 03 квітня 2023 року за договором факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Обидва договори факторингу та реєстри прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеному між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 та суми заборгованості. Договори факторингу та реєстри прав вимог містять підписи сторін, є належними та допустимими доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором позики №75866678 (на умовах повернення позики вкінці строку позики) від 04 липня 2021 року.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 28 травня 2025 року в загальному розмірі 20328,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 14328,00 грн - сума заборгованості по процентам.
Як вбачається з умов договору позики №75866678 від 04 липня 2021 року (п. 1.) грошові кошти перераховуються на банківський картковий рахунок позичальника, номер якого зазначений в п. 20 договору - НОМЕР_1 .
Факт перерахування грошових коштів підтверджено: довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» за №КД-000022114/ТНПП від 22 квітня 2025 року про переказ 04 липня 2021 року для ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 6000,00 грн (номер платежу 29492е29-005-40fa-b6e9-c92dbd5elcc7); довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», згідно з якою ОСОБА_1 здійснила акцепт договору шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «НОМЕР_5» 04 липня 2021 року, який відправлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2; інформацією АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-250811/91966-БТ від 16 серпня 2025 року про те, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ); випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 04 липня 2021 по 07 липня 2021 року, де вбачається зарахування 04 липня 2021 року переказу в розмірі 6000,00 грн та використання позики.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачка отримала грошові кошти за договором позики №75866678 від 04 липня 2021 року у сумі 6000,00 грн, однак належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання та не повернула кредитні кошти у передбачений договором строк.
Таким чином, вбачається обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6000,00 грн.
Щодо стягнення процентів за користування кредитом.
Згідно змісту умов укладеного між сторонами договору позики, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язувалося надати відповідачці грошові кошти у загальній сумі 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, строком на 30 календарних днів, за процентною ставкою у розмірі 1,99 % (в день), процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) 2,70 %, реальна річна процентна ставка 29653,65 %.
Загальна вартість позики 9582,00 грн. Дата надання позики - 04 липня 2021 року. Дата повернення позики - 03 серпня 2021 року.
Строк кредитування з 04 липня 2021 року по 03 српня 2021 року.
Доказів того, що позичальником було погоджено подовження даного строку користування позикою матеріали справи не містять.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з п. 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Згідно п. 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі №5017/1987/2012 зазначено, що така правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).
Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.
Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов'язанні має створити умови для виконання боржником свого обов'язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 57).
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
Якщо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України, неможливо встановити порядок проведення розрахунків між сторонами, необхідно застосовувати тлумачення сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав і повинен нести ризик, пов'язаний з неясністю (двозначністю) такої умови). Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (висновки Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19).
Позивач, як юридична особа, діяльність якою пов'язана з наданням фінансових послуг і яка підготувала проект договору позики - є сильнішою стороною у цих правовідносинах, а тому тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь відповідачки.
Як встановлено судом, за умовами укладеного між сторонами договору, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 03 серпня 2021 року, а після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, та у разі прострочення позичальником грошового зобов'язання позикодавець має право на стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак у даній справі таких позовних вимог ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не заявило, а тому вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за простроченими процентами поза межами дії кредитного договору задоволенню не підлягають.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками поза межами дії кредитного договору є безпідставними.
Таким чином, розмір процентів відповідно до умов договору, який підлягає стягненню з відповідачки, становить 3582,00 грн за період з 04 липня 2021 року по 03 серпня 2021 року, виходячи з розрахунку: 6000,00 грн (тіло кредиту) х 1,99 % (відсоткова ставка) х 30 днів (строк кредиту).
В загальному з відповідачки на користь позивача за договором позики №75866678 (на умовах повернення позики вкінці строку позики) від 04 липня 2021 року підлягає стягненню кредитна заборгованість в розмірі 9582,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 3582,00 грн - сума заборгованості за процентами.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що строк виконання зобов'язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачкою не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, суд прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» кредитної заборгованості за договором позики №75866678 (на умовах повернення позики вкінці строку позики) від 04 липня 2021 року в сумі 9582,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено на 47 % (9582,00 х 100 / 20328,00), то на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1138,53 грн (2422,40 х 47 / 100).
Крім того, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 1645,00 грн (3500,00 х 47 / 100).
На підставі ст. ст. 509, 526, 546, 612, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: 08205, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204 м. Ірпінь Київська область, код ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором позики №75866678 (на умовах повернення позики вкінці строку позики) від 04 липня 2021 року в сумі 9582,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 3582,00 грн - сума заборгованості за процентами.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: 08205, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204 м. Ірпінь Київська область, код ЄДРПОУ 43311346) судовий збір в розмірі 1138,53 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: 08205, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204 м. Ірпінь Київська область, код ЄДРПОУ 43311346) витрати на правову допомогу в розмірі 1645,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08205, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204 м. Ірпінь Київська область, код ЄДРПОУ 43311346;
відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя