Провадження № 2/679/937/2025
Справа № 679/1374/25
30 вересня 2025 року м. Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Нетішинської міської про надання додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник - адвокат Котюк Т. А., звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області із позовом до Нетішинської міської ради, у якому просить надати їй додатковий строк для прийняття спадщини, яка складається із 2/3 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (територія Славутського району до утворення та ліквідації районів, відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-IX від 17.07.2020) Хмельницької області.
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшла висновку про таке.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах цивільного судочинства, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, - це підсудність.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати цивільне провадження. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна цивільна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і відповідною практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
Як вбачається із позовної заяви та додатків до неї, позивач ставить питання про надання їй додаткового строку для прийняття спадщини за законом, до складу якої входить нерухоме майно, а саме: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (територія Славутського району до утворення та ліквідації районів, відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-IX від 17.07.2020) Хмельницької області та присадибної земельної ділянки, яка розташована за тією ж адресою.
Отже, у даному випадку позов стосується нерухомого майна, а саме, спадкових прав позивача, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно з частиною 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до п. 42 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за №3 від 01 березня 2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Зокрема, до таких позовів відносяться і позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18.
За правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, повинен пред'являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду у справі у справі №185/8191/16-ц від 02 лютого 2022 року та у справі №373/118/20 від 13.04.2022 виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об'єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Отже спір, предметом якого є встановлення наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, має виключну підсудність і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.
Спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, до якого застосовується виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів спадкове майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (територія Славутського району до утворення та ліквідації районів, відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-IX від 17.07.2020) Хмельницької області.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди утворюються, реорганізуються і ліквідуються законом.
Згідно з п. 3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX.
Листом від 16.03.2021 №176/0/158-21 Верховний Суд України роз'яснив, що юрисдикція місцевих районних судів поширюється на територію відповідних районів, що були ліквідовані. Суди повинні продовжувати здійснювати правосуддя в межах існуючої територіальної юрисдикції до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів.
Зважаючи на те, що територіальна юрисдикція Нетішинської міського суду Хмельницької області поширюється лише на м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області вищезазначена справа не підсудна Нетішинському міському суду Хмельницької області.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше 5 днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше 5 днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи те, що позивачем заявлений позов про надання їй додаткового строку для прийняття спадщини за законом, до складу якої входить нерухоме майно, що розташоване за адресою: вул. Петровського, с. Старий Кривин Шепетівського району (територія Славутського району до утворення та ліквідації районів, відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-IX від 17.07.2020) Хмельницької області, тобто в межах територіальної підсудності Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, дана цивільна справа підлягає передачі на розгляд до вищевказаного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 187, 261, 354 ЦПК України, суддя
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нетішинської міської про надання додаткового строку для прийняття спадщини передати на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області.
Передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Нетішинський міський суд Хмельницької області.
Суддя О. М. Гаривленко