30.09.2025 Справа №607/13989/25 Провадження №2-а/607/587/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі судового засідання: Канюці Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сабатюк Наталії Петрівни від 03.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови від 07.04.2025 №492 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності шляхом накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Сабатюк Н.П. звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №492 від 07.04.2025.
Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №492 від 07.04.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він не з'явився для звірки даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену у повістці дату і час. 03 квітня 2025 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із тим, що у додатку Резерв+ при його оновленні було помічено повідомлення про порушення правил військового обліку. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що він перебуває на обліку, а також те, що його було повідомлено про те, що він перебуває у розшуку згідно бази даних розшуку Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ІТС "Інформаційний портал НПУ", оскільки в терміни не прибув по повістці №789, з датою явки на 21.03.2025 о 09:00 год, а також не повідомив вчасно поважної причини неприбуття. Із зазначеною постановою ОСОБА_1 не згідний та вважає її необґрунтованою, оскільки йому не було відомо про те, що на його адресу відповідач направив повістку про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того зазначив, що він вчасно оновив військово-облікові дані. Відтак, з яких підстав він викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 невідомо, оскільки вчасно оновив свої військово-облікові дані, а також йому надано відстрочку від призову на військову службу на підставі п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому у позивача не було умислу на порушення правил військового обліку.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 07 липня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтується позов, а також вивчивши відзив на позовну заяву, встановив наступне.
Як вбачається із змісту спірної постанови, під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що 03 квітня 2025 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із тим, що у додатку Резерв+ при його оновленні було помічено повідомлення про порушення правил військового обліку. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що він перебуває на обліку, а також те, що його було повідомлено про те, що він перебуває у розшуку згідно бази даних розшуку Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ІТС "Інформаційний портал НПУ", оскільки в терміни не прибув по повістці №789, з датою явки на 21.03.2025 о 09:00 год, згенерованої в системі АІТС "Оберіг" та надісланої через Укрпошту. А також ОСОБА_1 поважної причини в ТЦК та СП, де перебуває на обліку, вчасно не повідомив. У зв'язку із вказаним ОСОБА_1 здійснив правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 р. №1126-VII та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення щодо переведення всіх інституцій України та функціонування в умовах мирного часу) та порушив вимоги п.5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 2 п. 1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.
Відповідно до вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно з вимогами статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.
Відповідно до вимог частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, військовий обов'язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з вимогами частини третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Абзацом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
Отже, з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП полягає у порушенні Правил військового обліку, зокрема, щодо встановленого обов'язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
Суд не погоджується з висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
На сторінці застосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) зазначено про те, що «Резерв +» - це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов'язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК, а також джерело інформації про те, які дані є у реєстрі військовозобов'язаних, призовників та резервістів Оберіг.
Станом на день оформлення постанови про адміністративне правопорушення, ІНФОРМАЦІЯ_3 мав можливість перевірити дані ОСОБА_1 та пересвідчитись у тому числі, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані ОСОБА_1 оновлено, а також він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 21 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізацію" до 04 квітня 2026 року.
Тобто, ОСОБА_1 вже був на військовому обліку, як військовозобов'язаний, який має відстрочку на підставі п. 21 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізацію" та які саме відомості він мав уточнити сторона відповідача не надала.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чине прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явка
Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з'явитися, при цьому обов'язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України лежить на відповідачу.
Із постанови вбачається, що повістка була направлена позивачу засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта", дані в матеріалах справи про отримання чи повернення повістки відсутні.
Тому суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин у зазначеній у повістці у ній місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з'явився.
Отже, умисел відповідача на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та за недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому постанова від 07.04.2025 №492 підлягає скасуванню.
При задоволенні позову суд вважає, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сабатюк Наталії Петрівни від 03.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови від 07.04.2025 №492 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності шляхом накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №492 від 07.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі - закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 484,48грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду складено 30 вересня 2025 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський