Справа № 595/1448/25
Провадження № 3/595/590/2025
30.09.2025 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, до адміністративної відповідальності не притягався,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 425946 від 24 вересня 2025 року, 21 вересня 2025 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання на суміжній території за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , що вражалось у образливому чіплянні, висловлюванні нецензурною лайкою, що порушило спокій вищевказаної особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Присутній у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, заперечив, пояснив, що 21 вересня 2025 року протиправних дій відносно ОСОБА_2 не вчиняв, між ними виник конфлікт, під час якого вони виражались один до одного нецензурною лайкою.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що протокол було складено за відсутності достатніх фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №19 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих, головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.
При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к роз'яснено, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
В той же час дії ОСОБА_1 при складанні протоколу працівниками поліції кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
При цьому наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено.
Також, згідно рапорту старшого інспектора чергового ВП №2 Шуї В.С. від 21 вересня 2025 року 0 18:51, надійшло повідомлення зі служби 102 про сварку між сусідами за адресою: АДРЕСА_2 .
У протоколі про прийняття заяви ОСОБА_2 від 21 вересня 2025 року, вона просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , який 21 вересня 2025 року о 17 год. висловлювався в її сторону нецензурною лексикою, ображав.
ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях від 21 вересня 2025 року вказала, що 21 вересня 2025 року близько 17 год. між нею та сусідом ОСОБА_1 виникли неприязні відносини, в ході яких він включив голосно музику, став гримати огорожею. На зауваження ображав її нецензурними словами. Даний конфлікт вона записала на мобільний телефон. Очевидцем даної події був ОСОБА_3 .
За даними письмових пояснень ОСОБА_4 від 21 вересня 2025 року такий пояснив, що 21 вересня 2025 року він знаходився по місцю свого проживання, де відпочивав у житловому будинку. Біля 17 год. він почув, що на вулиці грає гучна музика, грюкіт в гараж та огорожу. Вийшовши з тещею на подвір'я, побачили ОСОБА_1 з музичною колонкою в руках, який розхитував його огорожу, на що він з тещею ОСОБА_2 зробили зауваження, однак той став обзивати їх нецензурними словами. Теща даний конфлікт знімала на відео свого телефону, яке надала працівникам поліції, коли ті приїхали на виклик.
При цьому, доданий до матеріалів справи оптичний носій - DVD-диск не є належним та допустимим доказом винуватості особи, оскільки записана на ньому інформація не відтворюється, відтак, суд позбавлений можливості переглянути зміст такої.
Відповідно до характеристики № 28 від 25 вересня 2025 року, виданої адміністратором ЦНАП Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по місцю проживання характеризується позитивно.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до переконання, що у матеріалах справи немає даних, які б характеризували об'єктивну сторони вказаного адміністративного правопорушення, тобто того, що ОСОБА_1 своїми умисними діями порушив громадський порядок та спокій громадян чи намагався це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань.
Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії ОСОБА_1 не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку, а конфлікт з ОСОБА_2 був зумовлений не через бажання протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження вчинення правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.
За наведених обставин, факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, суд вважає за необхідне провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 173, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. І. Созанська