Справа № 729/247/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/771/25
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
29 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою місцевого суду продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.113, ч.3 ст.28, ч.2 ст.113 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 17 листопада 2025 року, без визначення розміру застави. Місцевий суд вказав, що передбачені ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, тому строк тримання під вартою ОСОБА_8 необхідно продовжити.
Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду, як незаконну, та постановити нову, якою продовжити йому строк тримання під вартою з визначенням розміру застави. Апелянт зазначає, що вказані у клопотанні прокурора ризики не знайшли свого обґрунтування належними доказами, та є надуманими. Також ОСОБА_8 просив урахувати, що свою провину він визнає повністю, за місцем проживання та навчання характеризується виключно позитивно, й не має наміру ухилятися від явки в судові засідання.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_8 і його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на розгляді Бобровицького районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження, внесене 27.07.2024 до ЄРДР за №22024270000000144 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.113, ч.3 ст.28, ч.2 ст.113 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.113, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.113 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.2 ст.113, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.113 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.113 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 31.07.2024 до підозрюваного ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26 вересня 2024 року, який у подальшому неодноразово продовжувався, у тому числі й судом.
Відповідно до ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , місцевий суд, ураховуючи, що ризики, які полягають у можливості обвинуваченого переховуватися від суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, а також те, що стосовно ОСОБА_8 у Малиновському районному суді м. Одеса знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України; правильно дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , з чим погоджується і колегія суддів.
Посилання апелянта на надуманість ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, та на відсутність доказів, які обґрунтовують продовження строку запобіжного заходу та подальше тримання обвинуваченого під вартою, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Дані про особу обвинуваченого, на які посилається ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду з урахуванням вищевказаних обставин.
Отже, продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_8 , місцевий суд правильно зазначив, що вказані прокурором ризики не зменшились та визнав їх такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, і на даний час вони виключають скасування цього запобіжного заходу та обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст.407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2025 року щодо нього - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4