Номер провадження: 33/813/1434/25
Номер справи місцевого суду: 521/19295/24
Головуючий у першій інстанції Гарський О. В.
Доповідач Кравець Ю. І.
25.08.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання - Губар Д.В., за участю захисника Журавльова П.В., представника митного органу Ревенко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Журавльова П.В. на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.05.2025 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи - ФОП « ОСОБА_1 », яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України,
установив
12.06.2024 року декларантом ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товару подано в електронному вигляді митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» до митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці, яка зареєстрована митним органом за номером №23UA500500020717U8.
Відповідно до МД №23UA500500020717U8 та наданих разом з МД документів (інвойс від 10.12.2023 року №LV23VV1203V, від 05.06.2024 року № LV23VV1203V (детально), пакувальний лист від 10.12.2023 року б/н, коносамент від 28.03.2024 року №UTRUST24031156B, CMR від 05.06.2024 року №084324, контракт від 15.05.2023 року №17, договір про надання послуг митного брокеру від 15.05.2024 року №0515, та інші) з Китаю від компанії-відправника «LOVSUN SOLAR ENERGY CO., LTD» (Changjiang Road, Hefei, Anhui, Chin a Zip Code: 230031) на адресу одержувача ТОВ «КМНВП «ТРІАДА-В» (65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Кінна, буд. 12, код ЄДРПОУ 19201540), у MIEU0008556 на автотранспортному засобі ВН 0301 РМ/ НОМЕР_2 , надійшло 7 товарів, а саме «составні частини сонячної станції». Загальна фактурна вартість за МД становить 55158,00 доларів США, загальна митна вартість за МД та складає 2676054,10 грн.
18.06.2024 року посадовими особами митниці проведено повний митний огляд товару з частковим вивантаженням вантажних місць, в ході якого було виявлено не задекларований товар, а саме: «інвертор» - артикул «POW-HVM4.5K-24V» у кількості 1 шт., який заходився в окремому місці, без ознак приховування, не заявлений у МД та відсутній у товаросупровідних документах. За результатами огляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів №23UA500500020717U8.
Таким чином, декларантом ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 Митного кодексу України та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України., чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 472 МК України.
Постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару у розмірі 25129 (двадцять п'ять тисяч сто двадцять дев'ять) гривень 50 копійок, на користь держави з конфіскацією безпосереднього предмету порушення митних правил.
Вилучені, відповідно до протоколу № 0729/50000/24 від 03.07.2024 року, а саме: Інвертор артикул «POW-HVM4.5K-24V» 1 шт. - конфісковані в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, а також відповідно до ст. 520 МК України, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Одеської митниці Держмитслужби витрати за зберігання товару з 08.07.2024 року по 08.05.2025 року у розмірі 717 (сімсот сімнадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Журавльов П.В., не погоджуючись із постановою суду, вважає, що постанова суду винесена із порушенням норм процесуального права та всупереч вимогам ст.245 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що:
- митним органом не надано належних та достатніх доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, оскільки в неї був відсутній прямий умисел щодо недекларування товарів;
- під час розгляду справи в суді захисником ОСОБА_1 як додаток до пояснень які були подані 26.12.2024, було долучено фото всього товару, який ввозився та з яких вбачається, що всі три сонячні електростанції завозилися у розібраному вигляді і їх складові частини були запаковані в окремі картонні коробки.
- крім того, як вбачається з митної декларації в описі до Товару №3 графи 31 зазначено, що товар містився у 8 РК (стандартна пакувальна одиниця), тобто складові частини Батарейного модулю знаходились у 8 окремих картонних коробках.
Отже, апелянт вказує на те, що товар у країні відправлення був оформлений митним органом (замитнений) відповідно до товаросупровідних документів (пакувального листа), тобто всі товарні одиниці були відображені в пакувальному листі, а по прибуттю в Україну були задекларовані ОСОБА_1 . Жодних змін ні у вазі, ні у зміні номенклатури товару під час транспортування товару не відбулося, а товар був задекларований декларантом у відповідності до супровідних документів на товар.
На підставі цього, захисник просить постанову суду відносно ОСОБА_1 скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Крім того, в апеляційній скарзі адвоката Журавльова П.В.міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, яке обґрунтоване тим, що раніше ним подавались апеляційні скарги у передбачений законом процесуальний строк, які були повернуті апеляційним судом з підстав ненадання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Таким чином, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Хаджибейськогорайонного суду від 08.05.2025 року.
Клопотання адвоката Журавльова П.В.про поновлення процесуального строку на оскарження постанови суду визнано вмотивованим, було задоволено в судовому засіданні та продовжений апеляційний розгляд.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явилась, натомість була представлена захисником адвоката Журавльовим П.В., тому суд вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вислухавши пояснення захисника адвоката Журавльова П.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку представника Одеської Митниці Ревенко Т.А., яка заперечувала проти апеляційної скарги і просила відмовити у її задоволенні, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 472 Митного кодексу України відповідальність настає за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом. Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, про що також вказано в апеляційній скарзі представника митниці.
Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Під час судового розгляду встановлено, що 02.06.2024 року декларантом ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товару подано в електронному вигляді митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» до митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці, яка зареєстрована митним органом за номером №23UA500500020717U8.
Відповідно до МД №23UA500500020717U8 та наданих разом з МД документів (інвойс від 10.12.2023 року №LV23VV1203V, від 05.06.2024 року № LV23VV1203V (детально), пакувальний лист від 10.12.2023 року б/н, коносамент від 28.03.2024 року №UTRUST24031156B, CMR від 05.06.2024 року №084324, контракт від 15.05.2023 року №17, договір про надання послуг митного брокеру від 15.05.2024 року №0515, та інші) з Китаю від компанії-відправника «LOVSUN SOLAR ENERGY CO., LTD» (Changjiang Road, Hefei, Anhui, Chin a Zip Code: 230031) на адресу одержувача ТОВ «КМНВП «ТРІАДА-В» (65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Кінна, буд. 12, код ЄДРПОУ 19201540), у MIEU0008556 на автотранспортному засобі ВН 0301 РМ/ НОМЕР_2 , надійшло 7 товарів, а саме «составні частини сонячної станції». Загальна фактурна вартість за МД становить 55158,00 доларів США, загальна митна вартість за МД та складає 2676054,10 грн.
18.06.2024 року посадовими особами митниці проведено повний митний огляд товару з частковим вивантаженням вантажних місць, в ході якого було виявлено не задекларований товар, а саме: «інвертор» - артикул «POW-HVM4.5K-24V» у кількості 1 шт., який заходився в окремому місці, без ознак приховування, не заявлений у МД та відсутній у товаросупровідних документах. За результатами огляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів №23UA500500020717U8
Позиція митниці полягала в тому, що спірний об'єкт: «інвертор» - артикул «POW-HVM4.5K-24V» у кількості 1 шт. є окремою одиницею товару, який не був визначений як у товаросупровідних документах, так і не зазначений у митній декларації.
Позиція сторони захисту полягала в тому, що зазначений інвертор, є невід'ємною частиною задекларованого товару і є зарядною станцією для акумуляторів для холодного пуску. Визначений він у товаросупровідних документах був як частина батарейного модулю (Battery module) HV5120-S1-4S та позначений як HV Box.
Митниця виявила вказаний «інвертор» як окремий пристрій, який не знаходився у масі всього задекларованого товару.
Апелянт вказує на те, що під час розгляду справи в суді захисником ОСОБА_1 як додаток до пояснень які були подані 26.12.2024, було долучено фото всього товару, який ввозився та з яких вбачається, що всі три сонячні електростанції завозилися у розібраному вигляді і їх складові частини були запаковані в окремі картонні коробки та наполягає на тому, що «інвертор» - артикул «POW-HVM4.5K-24V» у кількості 1 шт. не є окремою одиницею товару, тому окремому декларуванню не підлягав.
Всупереч зазначеним доводам, апеляційний суд погоджується з позицією суду 1-ої інстанції про те, що вивченням товаросупровідних документів та митної декларації можливо стверджувати, що правова позиція захисту ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.
Так, наданими митним органом документами підтверджується те, що товаросупровідні документи не містять окремої товарної позиції, щодо товару «інвертор» - артикул «POW-HVM4.5K-24V» у кількості 1 шт. Натомість вони містять наступні посилання: У короткому інвойсі - HV5120-S1-4S - Battery module; у детальному інвойсі - у графі № 3: Battery module 102.4 V 50 ah, 5,12 kwh (4 pcs in series) With Battery Base + HV Box + cable. Тобто, навіть за допомогою підготовленого погляду (якого важко знайти серед звичайних юристів), неможливо стверджувати, що спірний інвертор мав якусь назву серед описаних відомостей про товар. Описана інформація стосується акумуляторної батареї, 4-х окремих батарей в наборі, блока HV та кабелю. Жодної інформації про інвертор такий інвойс не містить.
При цьому, захист ОСОБА_1 стверджує, що посилання на нього є в графі № 32, Товар № 3 наступного змісту: «Акумуляторний модуль 102.4 V 50 ah, 5,12 kwh» (4 окремі батареї в наборі) + блок HV + кабель + 2 комплекти (8 батарей)».
Водночас, митна декларація не містить посилання на вказаний товар, як на одиницю декларування та висновок суду 1-ої інстанції про те, що «блок HV» не є «інвертором» під час апеляційного розгляду не спростований.
Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду 1-ої інстанції про те, що виявлений інвертор з артикулом POW-HVM4.5K-24V має власні зазначені на маркуванні характеристики, такі як: артикул, марка, модель, потужність, код, тощо, які в свою чергу у митній декларації та товаросупровідних документах не вказані. Саме завдяки такій персоніфікації можливо здійснити митне оформлення. Згідно висновку №142000-3600-0279 від 20.09.2024 року за результатами проведення експертизи спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, вказаний вилучений товар ідентифіковано як гібридний інвертор PowMr POW-HVM4.5K-24V, ринкова вартість якого станом на 12.06.2024 року становить 25129, 50 грн.
Тобто, всі наявні докази та встановлені факти свідчать про розумність доводів митного органу на ідентифікацію виявленого товару як індивідуального товару для декларування.
З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, вина ОСОБА_1 у недекларуванні товару, що переміщується через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар, який підлягає обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України - доведена поза розумним сумнівом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги (ч. 7 ст. 294 КУпАП).
Важливе значення для перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження мають форма і зміст апеляційної скарги. Значною мірою від того, які доводи і мотиви викладені у скарзі та які вимоги висуваються скаржником, залежать наслідки апеляційного провадження.
Натомість, в частині доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не мала умислу на незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар, який підлягає обов'язковому декларуванню, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що саме декларант несе відповідальність за заявлення відомостей в митній декларації.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, суддя повно, всебічно і об'єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, дав цим обставинам належну оцінку, вислухав всі аргументи сторін та, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, дійшов правильного висновку про те, що митним органом надано доказів, що в діях останньої міститься склад вказаного правопорушення, а загальні посилання скаржника на ухвалення судового рішення всупереч вимогам норм статей 245 КУпАП та 486 МК України не спростовують цих правильних висновків суду.
З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги ретельно перевірені апеляційним судом та ним надано належну оцінку, водночас, вони не спростовують висновки суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин та вини ОСОБА_1 , вони є достатньо аргументованими, тому апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги, - відсутні.
Керуючись ст.ст. 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 465, 472, 527, 529 МК України, апеляційний суд -
постановив
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Журавльова П.В.- залишити без задоволення.
Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.05.2025 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець