Справа №751/5164/25
Провадження №2/751/1603/25
29 вересня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,
секретар судового засідання Островська А.С.,
учасники справи:
позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»,
представник позивача - адвокат Тараненко А.І.,
відповідач ОСОБА_1 ,
представник відповідача - адвокат Ступак С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії від 20 листопада 2021 року № 105331833 у розмірі 36 369 гривень 30 копійок, а також понесених судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 105331833 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового ідентифікатора НОМЕР_5. Відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Заповненням анкети-заявки Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановлений законом формі про всі умови. Відповідно до умов договору Позичальнику на його банківську картку № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти у сумі 10 300 гривень.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 та у подальшому ряд додаткових угод до нього.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 170 від 25 січня
2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача за кредитним договором.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором
№ 105331833 перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».
Відповідно до реєстру боржників за Договором факторингу від
29 травня 2025 року № 29/05/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 36 369 гривень 30 копійок.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором № 105331833 від 20 листопада 2021 року загальна сума заборгованості становить 36 369 гривень 30 копійок, яка складається з наступного: заборгованості по тілу кредиту - 10 300 гривень; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 26 069 гривень 30 копійок.
24 липня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просить відмовити та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень. Відповідач не заперечує, що внаслідок укладення договору позики отримала на картковий рахунок 10 300 гривень, однак не погоджується з розміром нарахованих процентів, який не може перевищувати 4 326 гривень, оскільки нарахування процентів поза межами кредитування 30 днів є неправомірним. Крім того, звертає увагу на розрахунок заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», у якому проценти визначено у сумі 26 069 гривень 30 копійок, що не відповідає розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», де проценти визначено у сумі 17 168 гривень 04 копійок. Із вказаного вбачається, що фактор сам нарахував проценти, в той час як не мав права цього робити. Також, позовна заява не містить доказів надсилання боржнику вимоги про сплату боргу за кредитним договором від 20 листопада 2021 року № 105331833, а також письмових повідомлень факторів/клієнтів та доказів їх направлення боржнику.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від
09 липня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
05 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача подав додаткові пояснення у справі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Звертають увагу, що всі відсотки нараховані у відповідності до пунктів кредитного договору, з якими погодився Відповідач, підписавши даний договір. 24 грудня 2021 кредитором нараховано різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. 25 січня 2022 року право вимоги перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», з розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нарахування відсотків у відповідності до п. 1.12.2 кредитного договору. Позивач не зобов'язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони Кредитодавця. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
15 вересня 2025 року представник відповідача через систему «Електронний суд» надіслав заперечення на відповідь на відзив, просить поновити строк для подання заперечень та прийняти їх, в задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач не згоден з твердженням позивача про правомірність нарахування процентів. Позивачем не надано доказів того, що відповідач ознайомився з правилами кредитування та підписав саме їх. Заява-анкета/Паспорт споживчого кредиту не може бути належним доказом ознайомлення Відповідача з «Правилами надання грошових коштів у позику», на які посилається Позивач, оскільки не містить підтвердження того, що саме з цими Умовами був ознайомлений Відповідач та погодився з ними на момент звернення, а також - що вказані документи на момент отримання кредитних коштів Відповідачем взагалі містили істотні умови Договору щодо ціни договору (сплати процентів за користування кредитними коштами), щодо розміру неустойки, виду, розмірів і порядку її нарахування. Оскільки Заява-анкета від 20 листопада 2021 року та Паспорт кредиту не містить умов договору кредитування, відсутні підстави для висновку, про ознайомлення та приєднання до «Правил надання грошових коштів у позику», на які посилається Позивач. Як вбачається з Позовної заяви у Позивача відсутні докази того, що Відповідач підписав «Правила кредитування» та «Паспорт споживчого кредиту». Натомість заповнена Відповідачем Заява-анкета від 20 листопада 2021 року не свідчить про визнання та підписання «Правил надання грошових коштів у позику», на які посилається Позивач. Паспорт споживчого кредиту також не містить підпису Відповідача. За таких обставин, «Правила надання грошових коштів у позику», на які посилається Позивач, не можна вважати частиною кредитного договору.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позовній заяві просить проводити розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с. 7 на звороті).
Відповідачка та її представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
20 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , дівоче прізвище ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 105331833, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором НОМЕР_5 (а.с. 14-17).
Згідно з п. 1.1 Договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 10 300 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Пунктом 1.7 Договору передбачено, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі -Дисконтний період), а саме до 20 грудня 2021 року.
Відповідно до п. 1.9 п.п. 1.9.1 Договору за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 511,00 процентів річних, що становить 1,40 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Пунктом 1.12.1 Договору визначено, що зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
Згідно з п. 1.12.2 Договору з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 5.1 Договору невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується, неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.
Пунктом 5.3 Договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. 1.13. Договору проценти в розмірі, визначеному п. 1.9 або 1.12.2 Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником.
20 листопада 2021 року на сайті moneyveo.ua ОСОБА_1 заповнила заявку на отримання грошових коштів в кредит, яка містить докладну інформацію щодо особи позичальника, зокрема, фінансовий номер телефону, електронну адресу, дату народження, номер та дату видачі паспорта, індивідуальний податковий номер, адресу реєстрації та проживання, та номер карти (а.с. 25).
Згідно з довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором № 105331833 від 20 листопада 2021 року, сума кредиту складає
10 300 гривень, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 1,98% в день
(а.с. 28).
Відповідно до платіжного доручення від 20 листопада 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 здійснено переказ коштів згідно договору № 105331833 у сумі 10 300 гривень. Зарахування коштів на карту
№ НОМЕР_1, емітентом якої є АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», підтверджується довідкою від 23 травня 2025 року (а.с. 36, 38).
28 листопада 2018 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 44-47).
У подальшому додатковими угодами від 28 листопада 2019 року № 19, від 31 грудня 2020 року № 26, від 31 грудня 2021 року № 27, від 31 грудня 2022 № 31 року, від 31 грудня 2023 року № 32 вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, строк дії договору продовжувався при цьому умови договору залишилися без змін (а.с. 50-56).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 170 від 25 січня
2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 105331833 від 20 листопада 2021 року на загальну суму заборгованості 27 468 гривень 04 копійки (а.с. 62).
05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року, за умовами договору до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги (а.с. 57-59).
Додатковими угодами № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року вносились зміни до договору факторингу № 05/0820-01 від
05 серпня 2020 року, строк дії договору продовжувався при цьому умови договору залишилися без змін (а.с. 60 на звороті - 61)
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня
2023 року Клієнт відступає Фактору право вимоги до боржника
ОСОБА_1 за кредитним договором № 105331833 від 20 листопада
2021 року на загальну суму заборгованості 36 369 гривень 30 копійок (а.с. 70-71).
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» («Фактор») та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» («Клієнт») укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 105331833 від 20 листопада 2021 року перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с. 65-68).
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 105331833 від
20 листопада 2021 року на загальну суму заборгованості 36 369 гривень
30 копійок (а.с. 73-74).
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 105331833 на дату продажу 25 січня 2022 року, всього до сплати нараховано заборгованості за тілом кредиту - 10 300 гривень та процентів - 17 168 гривень 04 копійки (а.с. 80-81).
Згідно з розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс» загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором
№ 105331833 складає 36 369 гривень 30 копійок (а.с. 79).
Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором
№ 105331833 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» складає 36 369 гривень 30 копійок, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 10 300 гривень; простроченої заборгованості за процентами - 26 069 гривень 30 копійок (а.с. 82).
Згідно з інформацією, наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на запит суду, на ім'я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку
№ НОМЕР_2 , на яку був зарахований платіж у сумі 10 300 гривень у період з 20 листопада 2021 року по 25 листопада 2021 року, номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим за картковим рахунком вказаної платіжної картки та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (а.с. 141).
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також у ст. 12 цього Закону, зазначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту ст. 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Із матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно умов цього договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1).
Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов'язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює попередній (п. 2.2).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п. 4.1).
Відповідно до пункту 1.3 правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а саме п. 5.3.3, п.1.6 передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Ейс», як новий кредитор, правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 105331833 від 20 листопада 2021 року.
Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 ЦК України регламентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (терміни), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Суд вважає доведеною обставину отримання грошових коштів, що не заперечується відповідачем. Доказів погашення кредитної заборгованості матеріали справи не містять, отже ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, за таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 26 069 гривень 30 копійок, суд зазначає наступне.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Договором кредитної лінії № 105331833 від
20 листопада 2021 року, в межах дії Дисконтного періоду Кредитодавцем нараховувались проценти за користування кредитними коштами за Дисконтною процентною ставкою 1,40 відсотків протягом 30 днів до
20 грудня 2021 року, у подальшому відповідно до п. 1.12.2 Договору нараховані проценти за процентною ставкою 2,98 відсотків до 25 січня
2022 року (дата відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, за користування кредитними коштами у розмірі 10 300 гривень за Договором кредитної лінії № 105331833 від 20 листопада
2021 року з відповідача підлягає стягненню заборгованість за нарахованими первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відсотками на дату відступлення права вимоги 25 січня 2022 року у розмірі 17 168 гривень 04 копійки.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку, що
ОСОБА_1 порушила зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають частковому задоволенню.
V. Розподіл судових витрат.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати
(а.с. 9), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1 829 гривень 53 копійки (27468,04 х 2422,40/36369,30).
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
29 травня 2025 року між Адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» то ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 та додаткова угода від 30 травня 2025 року
№ 25770539884 до вказаного договору (а.с. 83-84, 85).
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 05 червня
2025 року вартість наданих правових послуг складає 7 000 гривень (а.с. 86).
Суд з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, часткового задоволення позовних вимог, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 500 гривень.
Правнича допомога відповідачу надавалася адвокатом Ступаком С.О. на підставі Договору №18/07/2025 про надання професійної правничої допомоги від 18 липня 2025 (а.с. 124-125).
Відповідно до попереднього розрахунку судових витрат, що включає опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом вартість послуг складає
8 000 гривень (а.с.130).
Відповідач ОСОБА_1 сплатила на користь адвоката 8 000 гривень за надання правничої допомоги, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 24 від 18 липня 2025 року (а.с.128).
Відповідно до додаткових пояснень у справі від 04 вересня 2025 року позивач вважає, що зазначені представником відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не є співмірними, а саме: не відповідають складності справи; не є співмірними з часом, витраченим адвокатом та надання відповідних послуг, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
З урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт на підготовку відзиву, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, суд дійшов висновку, що заявлена представником відповідача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень є завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову.
У зв'язку з цим, з огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації відповідачу за рахунок позивача, слід зменшити з 8 000 гривень до 4 000 гривень.
Враховуючи, що ціна позову становила 36 369 гривень 30 копійок, однак з огляду на те, що позов задоволено частково на суму 27 468 гривень
04 копійки, що становить 75,53% (100%х27468,04/36 369,3) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати відповідно до задоволеної частини вимог 2 643 гривні 55 копійок (75,53%х3500/100%), з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до відхиленої частини вимог 24,47% (100%-75,53%), що становить 978 гривень 80 копійок (24,47%х4000/100%).
Згідно з ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З огляду на викладене та норму ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд, провівши взаємозалік, дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1664 гривні 75 копійок (2643,55-978,8) витрат на правничу допомогу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 261, 509, 525, 526, 530, 533, 543, 549, 611, 625, 626, 627, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 105331833 від 20 листопада 2021 року у сумі 27 468 гривень 04 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 1 829 гривень 53 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 664 гривні 75 копійок.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (юридична адреса: 02090, м. Київ,
вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації:
АДРЕСА_1 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Суддя Р.М. Топіха