Справа №751/4010/25
Провадження №2/751/1341/25
30 липня 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Решетник В.В.,
представника позивача Хоменко М.А., відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОТ» про стягнення коштів,, -
06.05.2025 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Якуба Г.О., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 98746,00 грн. за проданий на підставі довіреності НМХ 831331 від 15.01.2018 транспортний засіб, що належав ОСОБА_2 , у зв'язку з виконанням доручення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем, ОСОБА_2 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , з іншої сторони, було укладено договір доручення в усній формі.
На підставі усного договору доручення, позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видав довіреність НМХ 831331 від 15.01.2018 (посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.), якою уповноважив ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою, АДРЕСА_1 та/або ОСОБА_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , кожен з яких діє окремо один від одного, на свій розсуд продати, обміняти належний ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого Чернігівським МРЕВ 06 грудня 2003 року, транспортний засіб марки ГАЗ моделі 33021, випуску 2003 року, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_2 , колір «білий», тип ТЗ - бортовий малотоннажний-В, реєстраційний номер НОМЕР_3 . зареєстрований Чернігівським МРЕВ 06 грудня 2003 року.
Зазначає, що в самій довіреності міститься посилання, що довіреність укладена на підставі усного договору.
15.03.2025 довіреність НМХ 831331 від 15.01.2018 (посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.) була скасована на підставі заяви ОСОБА_2 , що підтверджується, зокрема, витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей.
Того ж дня, 15.03.2025 між ТОВ «ЛОТ» (Комісіонер, в особі Рудницької Ірини Вікторівни) та ОСОБА_2 (Комітент, інтереси якого представляв ОСОБА_1 на підставі довіреності НМХ 831331 від 15.01.2018) було укладено договір комісії №16717.
Згідно договору комісії № 16717, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель: ГАЗ 33021, 2003 року випуску, колір білий, VIN № кузова (шасі, рами): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за Власником (Комітентом за договором комісії) транспортного засобу 06.12.2003 року, за ціною не нижче узгодженої, а саме: 98746 грн.
Відповідно до пункту 2.1.4. договору комісії № 16717, Комісіонер бере на себе обов'язок не пізніше 3 робочих днів з моменту одержання від покупця відповідних коштів, як оплати за відчуження ТЗ, виплатити Комітенту належну йому частину цих коштів (за винятком коштів, що належать Комісіонеру як комісійна плата, прибуткового податку та компенсації додаткових витрат Комісіонера (зберігання та передпродажна підготовка ТЗ), якщо такі виникли та були погоджені з Комітентом), на виконання цього договору.
16.03.2025 ТОВ «ЛОТ» від свого імені уклало договір купівлі-продажу транспортного засобу на підставі договору комісії №16717 від 15.03.2025. Згідно договору купівлі-продажу ціна транспортного засобу складає 98746 грн.
Пояснює, що як вбачається з відповіді Територіального сервісного центру №7441 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) № 31/33 від 21.03.2025, згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль ГАЗ 33021, 2003 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 , був зареєстрований на ОСОБА_2 06.12.2003, на підставі довідки-рахунок №МОЛ942391 від 06.06.2003. Перереєстрований вищезазначений автомобіль на іншого власника 19.03.2025, на підставі договору купівлі-продажу 16717, виписаного в ТОВ «ЛОТ» 16.03.2025. З відповіді ТОВ «ЛОТ» (вих. №8 від 01.05.2025) на адвокатський запит вбачається, що ТОВ «ЛОТ» не отримувало від покупця коштів за проданий транспортний засіб за договором купівлі-продажу 16717 та не здійснювало жодних виплат ОСОБА_2 чи його представнику ОСОБА_1 згідно договору комісії №16717.
У відповіді на адвокатський запит ТОВ «ЛОТ» зазначає, що розрахунок за придбаний транспортний засіб був здійснений покупцем напряму на користь довіреної особи Комітента (тобто ОСОБА_1 ), без участі ТОВ «ЛОТ» у фінансовому зобов'язанні.
Отже, оскільки ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 98746 грн. від покупця транспортного засобу, що належав ОСОБА_2 , у зв'язку з виконанням доручення, однак належні кошти довірителю не передав, звіт про виконання доручення не надав, свої обов'язки як повірений не виконав, чим порушив вимоги статті 1006 Цивільного кодексу України, яка прямо зобов'язує повіреного негайно передати довірителю все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Ухвалою судді від 08.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.
05.06.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 49-52), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої заперечення проти позову мотивує тим, що 15 січня 2018 року позивач видав генеральну довіреність посвідчену приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., якою уповноважив його та/або ОСОБА_3 , кожен з яких діє окремо один від одного, на свій розсуд продавати, обмінювати належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого Чернігівським МРЕВ 06 грудня 2003 року, транспортний засіб марки ГАЗ моделі 33021, випуску 2003 року. Номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_2 , колір «білий», тип ТЗ бортовий малотоннажний-В, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований Чернігівським МРЕВ 6 грудня 2003 року. Для виконання змісту даного доручення йому було надано право, в тому числі й вчиняти всі інші значимі дії, пов'язані з цією довіреністю, з правом продажу або передоручення повноважень за цією довіреністю іншій особі. Довіреність була видана строком на 20 років з правом тимчасового виїзду за кордон і правом подальшої передовіри та дійсна до 15.01.2038 року.
Пояснює, що на той момент, за їхньою усною домовленістю між ним та позивачем відбувся продаж даного автомобіля. Він передав відповідачу 4800 доларів США у присутності його колишньої дружини ОСОБА_3 , після цього позивач оформив на нього генеральну довіреність на транспортний засіб марки ГАЗ моделі 33021, 2003 року випуску.
Відповідач вказує, що зважаючи на той факт, що позивач по справі є його Хрещеним (родичем), він так вважав, в нього не було жодних сумнівів стосовно оформлення даної угоди продажу транспортного засобу за генеральною довіреністю. Він позивачу повністю довіряв, тому, передав йому гроші без розписки. Пояснює, що зазначений транспортний засіб він придбав для ведення підприємницької діяльності, а саме для перевезення вантажів. Цей транспортний засіб працював майже 8 років на його ФОП на одному підприємстві, але за станом здоров'я, він вирішив завершити свою підприємницьку діяльність, тому ним було прийнято рішення продати даний транспортний засіб. 16 березня 2025 року він реалізував своє право продажу даного транспортного засобу на підставі генеральної довіреності.
Також вказує, що з матеріалів справи вбачається, що в день продажу транспортного засобу 15.03.2025 року позивач скасував довіреність, але відповідно ст.249 Цивільного кодексу України є чітка процедура скасування довіреності, а саме: особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Позивач знав, що він продав автомобіль і навмисно в цей же день скасував довіреність. Позивачу був відомий його номер телефону.
Також звертає увагу на те, що довіреність була чинна та видана строком на 20 років, вона не була відкликана та не була скасована позивачем своєчасно, також до нього не було пред'явлено вимоги про повернення спірного транспортного засобу за весь цей період часу. Позивачем були надані йому повноваження продати та визначати ціну та умови договору на свій розсуд з правом отримувати гроші та з правом передовіри. Станом на дату продажу автомобіля, а саме 16 березня 2025 року строк дії довіреності не закінчився, тому він діяв у межах отриманих повноважень.
06.06.2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив (а.с. 55-59), у якій вказує довіреність НМХ 831331 від 15.01.2018 не є договором купівлі-продажу, а лише підтверджує факт надання повноважень відповідачу діяти від імені позивача (довірителя) щодо вчинення певних юридичних дій стосовно транспортного засобу. Договір доручення та видана на підставі нього довіреність не передбачає передачу права власності на майно чи отримання винагороди за нього, а лише надає право вчиняти дії від імені власника - зокрема, укладати договори від імені довірителя, але не у власних інтересах. Отже, саме позивач залишався власником автомобіля до моменту його продажу. Продаж цього автомобіля відповідачем на підставі довіреності, як повіреним, означає, що отримані грошові кошти є власністю довірителя - ОСОБА_2 . Доводи відповідача про нібито передачу 15.01.2018 4800 доларів США у присутності третьої особи ( ОСОБА_3 ) є голослівними, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами - розпискою, квитанцією, банківським переказом, тощо. Будь-які кошти ОСОБА_2 від ОСОБА_1 ані 15.01.2018, ані пізніше не отримував. У матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази, які б підтверджували зміну характеру правовідносин між сторонами із представницьких на зобов'язальні (наприклад, договір купівлі-продажу автомобіля між сторонами, розписка про отримання коштів, тощо). Це спростовує доводи відповідача про наявність між ним і позивачем договору купівлі-продажу транспортного засобу. Крім того, навіть в договорі комісії №16717 зазначено, що ОСОБА_2 є комітентом, інтереси якого представляв ОСОБА_1 на підставі довіреності НМХ 831331 від 15.01.2018. Вказане підтверджує, що автомобіль належав саме позивачу - ОСОБА_2 , а відповідач діяв як повірений виключно в межах наданих йому повноважень, від імені та в інтересах довірителя. Також вважає, що твердження відповідача, що ОСОБА_3 може підтвердити факт передачі грошових коштів 15 січня 2018 року, у сумі 4800 доларів США ОСОБА_2 , саме за купівлю транспортного засобу не заслуговують на увагу, оскільки договір купівлі-продажу транспортного засобу між позивачем та відповідачем не укладався. Відповідач не довів факту існування договору купівлі-продажу транспортного засобу між ним і позивачем. Твердження відповідача не спростовують доводів, викладених у позовній заяві, та не звільняють його від обов'язку передати позивачу одержані у зв'язку з виконанням доручення кошти.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав і у його задоволенні просив відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видав довіреність НМХ 831331 від 15.01.2018, посвідчену приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., зареєстровану в реєстрі за №13, якою уповноважив ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою, АДРЕСА_1 , та/або ОСОБА_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , кожен з яких діє окремо один від одного, на свій розсуд продати, обміняти належний ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого Чернігівським МРЕВ 06 грудня 2003 року, транспортний засіб марки ГАЗ моделі 33021, випуску 2003 року, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_2 , колір «білий», тип ТЗ - бортовий малотоннажний-В, реєстраційний номер НОМЕР_3 . зареєстрований Чернігівським МРЕВ 06 грудня 2003 року. Довіреність видана терміном на двадцять років з правом тимчасового виїзду за кордон, з правом подальшої передовіри та дійсна до 15.01.2038 року (а.с. 15-16).
15.03.2025 довіреність НМХ 831331 від 15.01.2018, посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., була скасована на підставі заяви ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей (а.с. 22, 23).
15.03.2025 між ТОВ «ЛОТ» (Комісіонер, в особі Рудницької Ірини Вікторівни) та ОСОБА_2 (Комітент, інтереси якого представляв ОСОБА_1 на підставі довіреності НМХ 831331 від 15.01.2018) було укладено договір комісії №16717 (а.с. 17-18).
Згідно договору комісії №16717, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель: ГАЗ 33021, 2003 року випуску, колір білий, VIN № кузова (шасі, рами): НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за Власником (Комітентом за договором комісії) транспортного засобу 06.12.2003 року, за ціною не нижче узгодженої, а саме: 98746 грн. (дев'яносто вісім тисяч сімсот сорок шість гривень 00 копійок).
Відповідно до пункту 2.1.4. договору комісії № 16717, Комісіонер бере на себе обов'язок не пізніше 3 робочих днів з моменту одержання від покупця відповідних коштів, як оплати за відчуження ТЗ, виплатити Комітенту належну йому частину цих коштів (за винятком коштів, що належать Комісіонеру як комісійна плата, прибуткового податку та компенсації додаткових витрат Комісіонера (зберігання та передпродажна підготовка ТЗ), якщо такі виникли та були погоджені з Комітентом), на виконання цього договору.
16.03.2025 ТОВ «ЛОТ» від свого імені уклало договір купівлі-продажу транспортного засобу на підставі договору комісії № 16717 від 15.03.2025. Згідно договору купівлі-продажу ціна транспортного засобу складає 98746 грн (а.с. 19-20).
Згідно відповіді Територіального сервісного центру №7441 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) №31/33 від 21.03.2025, згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль ГАЗ 33021, -2003 р.в., державний номерний знак НОМЕР_3 , був зареєстрований на ОСОБА_2 06.12.2003 р., на підставі довідки-рахунок №МОЛ942391 від 06.06.2003. Перереєстрований вищезазначений автомобіль на іншого власника 19.03.2025, на підставі договору купівлі-продажу 16717, виписаного в ТОВ «ЛОТ» 16.03.2025 (а.с. 21).
Згідно відповіді ТОВ «ЛОТ» (вих. №8 від 01.05.2025) на адвокатський запит, ТОВ «ЛОТ» не отримувало від покупця коштів за проданий транспортний засіб за договором купівлі-продажу 16717 та не здійснювало жодних виплат ОСОБА_2 чи його представнику ОСОБА_1 згідно договору комісії №16717. Розрахунок за придбаний транспортний засіб був здійснений покупцем напряму на користь довіреної особи Комітента (тобто ОСОБА_1 ), без участі ТОВ «ЛОТ» у фінансовому зобов'язанні (а.с. 28-29).
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтерес) та обирає спосіб захисту порушеного права.
Сутність та правова природа загальноцивільного представництва регулюються положеннями глави 17 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до приписів ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Згідно зі ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч. 3 ст. 244 ЦК України).
Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які склалися на підставі усного договору.
Частиною 1 статті 1000 ЦК України, визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Відповідно до ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (ч. 1 ст.1004 ЦК України).
Згідно ст. 1006 ЦК України, повірений зобов'язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Таким чином, законодавством чітко визначено дії повіреного по закінченні виконання договору доручення, зокрема він має негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Варто зазначити, що видача довіреності на підставі усного договору доручення є підтвердженням укладення такого договору, і на такі правовідносини поширюється, зокрема, ст. 1006 ЦК України, яка визначає обов'язки повіреного передати довірителю все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Якщо між повіреним та довірителем немає домовленостей про встановлення строку передачі одержаного у зв'язку з виконанням доручення, передача має відбуватися негайно. При цьому довірителю не потрібно пред'являти вимогу, оскільки п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України є винятком, що допускається ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка регламентує строк виконання зобов'язання.
Такі висновки зробила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, забезпечуючи єдність судової практики у справі за позовом про стягнення грошових коштів (постанова Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 458/229/18, провадження № 61-5932сво22).
Таким чином, ОСОБА_1 , отримавши грошові кошти в сумі 98746 грн. від покупця транспортного засобу, що належав ОСОБА_2 , у зв'язку з виконанням доручення, звіт про виконання доручення не надав, належні кошти довірителю не передав, свої обов'язки як повірений не виконав, чим порушив вимоги статті 1006 ЦК України, яка прямо зобов'язує повіреного негайно передати довірителю все одержане у зв'язку з виконанням доручення, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню - з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в сумі 98746 грн. за проданий на підставі довіреності НМХ 831331 від 15.01.2018 транспортний засіб марки ГАЗ моделі 33021, випуску 2003 року, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_2 , колір «білий», тип ТЗ - бортовий малотоннажний-В, реєстраційний номер НОМЕР_3 . зареєстрований Чернігівським МРЕВ 06 грудня 2003 року.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням задоволення позову повністю та сплати позивачем 1211 грн 20 коп судового збору (а.с.9), вказана сума судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
При вирішенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу судом враховується наступне.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представництво позивача здійснюється адвокатським об'єднанням «Лігал Айк'ю Груп» на підставі договору №16/04/25 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 16 квітня 2025 року (а.с. 30-32).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано рахунок на оплату №116 від 16 квітня 2025 року та квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки АТ КБ «Приватбанк» #1.1189420001.1, відповідно до яких сплачено 11500 грн. за надану правову допомогу.
Виходячи з критеріїв реальності та розумності, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про співмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 11500 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 98746 (дев'яносто вісім тисяч сімсот сорок шість) гривень 00 копійок за проданий на підставі довіреності НМХ 831331 від 15.01.2018 транспортний засіб, що належав ОСОБА_2 , у зв'язку з виконанням доручення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 11500 гривень 00 копійок, а всього 12711 (дванадцять тисяч сімсот одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко