Справа № 585/3178/25
Номер провадження 2/585/1276/25
26 вересня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі судді Г.О.Цвєлодуб, за участю секретаря О.І.Салій, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « ФК «Айконс», подану його представником Пархоменко Сергієм Валерійовичем, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
20 серпня 2025 року представник позивача ТОВ «ФК Айконс» - Пархомчук С.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього загальну суму заборгованості за кредитним договором № 3600608806/527724 від 03.07.2020 року у розмірі 8500,00 грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Позов мотивовано тим, що 03.07.2020 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» (далі за текстом - Товариство) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 3600608806/527724 (далі за текстом - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах споживчого кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до Кредитного договору, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 2000,00 гривень Дата надання кредиту: 03.07.2020 року Строк кредиту : 30 днів Валюта кредиту: UAH Цільове призначення - на споживчі потреби Стандартна процентна ставка - 2,50 % в день.
20.08.2021 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-20/08/2021 відповідно до умов якого ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» відступило до ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 3600608806/527724 від 03.07.2020 укладеним з ОСОБА_3 25.08.2021 року ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-25/08/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 3600608806/527724 від 03.07.2020 укладеним з ОСОБА_3 до ТОВ «ФК АЙКОНС» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до ОСОБА_4 ..
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 28.03.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 8500,00 грн., (Вiсiм тисяч п'ятсот гривень 00 копiйок), яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн. Прострочена заборгованість за процентами в розмірі 6500,00 грн., яку просили стягнути з відповідача, а також просили стягнути судові витрати.
26.09.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК « Айконс» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн.
Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
15.09.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник просить позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК Айконс» заборгованість за кредитним договором № 3600608806/527724 від 03.07.2020 року в сумі 3500,00 грн, яка складається з: про-строчена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 1500,00 грн. В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» - відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 (прізвище після шлюбу - ОСОБА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» судові витрати у розмірі 957,50 грн. Відзив мотивований тим, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем не надані належні докази, які б підтверджували правильність нарахування позивачем відсотків за кредитним договором, зокрема в частині визначення періоду такого нарахування, а також сум, з яких виходив позивач, нараховуючи такі відсотки. За відсутності інших доказів, наявна в матеріалах справи виписка з особового рахунка за Кредитним договором № 3600608806/527724, згідно якої заборгованість перед ТОВ «ФК АЙКОНС» за кредитним договором № 3600608806/527724 від 03.07.2020 станом на 28.03.2025 (включно) складає 8500,00 грн, з яких - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами становить 6500,00 гривень, не містить детального розрахунку такої заборгованості, а тому не може слугувати належним доказом наявності у відповідача заборгованості по сплаті відсотків перед позивачем у заявленому ним до стягнення розмірі. Позивач, обґрунтовуючи заборгованість відповідачки по процентах, вийшов за межі строку виконання зобов'язання, вказаного кредитному договорі і просить стягнути відсотки поза межами строку, на який надано кредит - 30 днів. Таким чином, сума відсотків за користування кредитним договором № 3600608806/527724 від 03.07.2020 року та які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача становитиме 1500.00 грн (2000.00 грн.*2,5% в день = 50*30 днів). При цьому, позивачем не надано доказів, що відповідач продовжувала строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту відповідно до п. 3.3.3 кредитного договору, а умови кредитного договору не передбачають його автопролонгації без згоди позичальника. Крім того, зауважує, що у разі продовження нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору відповідно до п. 1.3. цього Договору за кожний день користування кредитними коштами розмір відсотків за 90 днів від дня укладення кредитного договору складає лише 4500.00 грн (2000.00 грн.*2,5% в день = 50*90 днів), а не 6500,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Що стосується судових витрат представник зазначив, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн є явно завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову. У зв'язку з цим, з огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 10000,00 грн до 3000,00 грн. Таким чином, зважаючи на те, що позов підлягає частковому задоволенню, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 997,46 грн (3500:8500х2422,40) сплаченого ним при подачі заяви судового збору та 1 235,29 грн (3500:8500х3000,00) витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а всього 2232,75 грн судових витрат. У зв'язку із розглядом даної справи відповідач також понесла витрати на правничу допомогу, враховуючи що позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає різниця у вказаних сумах, що становить 957,50 грн.
17.09.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідач укладаючи кредитний договір з ТОВ «КУ «Європейська кредитна група», погодилась на наступні умови, передбачені кредитним договором. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позичальник погодився на умови визначені Договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження Відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими. Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, з урахуванням кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката. Відтак, заперечення Відповідача щодо недоведеності понесених витрат є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах справи та не підлягають задоволенню. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно із статтями 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Судом встановлено, що 03.07.2020 року між ТОВ «Кредитна установа « Європейська кредитна група» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 3600608806/527724. Відповідно до умов договору Товариство надає Клієнту кредит в розмірі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 01.08.2020. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % ( процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % ( процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована (а.с.17-20). Даний договір підписано електронним підписом ОСОБА_2 .
Відповідно до договору факторингу № 1-20/08/21 від 20 серпня 2021 року, укладеного між ТОВ «КУ « Європейська кредитна група» ( Клієнт) та ТОВ « ФК « Сіті Фінанс Груп» ( Фактор), Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами ( а.с.21-24).
У витязі з реєстру боржників до Договору факторингу № 01-20/08/2021 від 20 серпня 2021 року, за кредитним договором № 3600608806/527724 у ОСОБА_2 мається заборгованість у сумі 8500 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 2000,00 грн., заборгованість по відсоткам - 6500,00 грн. (а.с.11).
Згідно договору № 1-25/08/2021 відступлення права вимоги від 25 серпня 2021 року, укладеного між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» ( Кредитор), та ТОВ «ФК Айконс» ( Новий Кредитор). Кредитор за плату Новому кредитору належні йому Права Вимоги за Кредитним договором, а Новий кредитор заміняє Кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов'язки за Кредитним договором. Новий кредитор сплачує Кредитору вартість Прав вимоги, що відступаються ( відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором ( а.с.13-14).
У витязі з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 01-25/08/2021 від 25 серпня 2021 року, за кредитним договором № 3600608806/527724 у ОСОБА_2 мається заборгованість у сумі 8500 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 2000,00 грн., заборгованість по відсоткам - 6500,00 грн. (а.с.10).
Згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 3600608806/527724 ОСОБА_2 станом на 28.03.2025 року має заборгованість у сумі 8500 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 2000,00 грн., заборгованість по відсоткам - 6500,00 грн. (а.с.9).
Згідно актового запису про шлюб № 1724, 28.07.2023 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_5 »
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Велика Палата Верховного Суду 5 квітня 2023 року розглянула справу № 910/4518/16, щодо вирішення виключної правової проблеми щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, тобто стосовно змісту поняття «користування кредитом», нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК і на підставі статті 625 ЦК. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.
Поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
Згідно додатку № 1 договору про надання фінансового кредиту № 3600608806/527724 від 03.07.2020 року сума кредиту складає 2000 грн., сума нарахованих відсотків - 1500 грн., а всього 3500 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач користувалася наданими позивачем коштами, вказаний факт також визнається позивачем, а тому суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості в сумі отриманого кредиту є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 6500 грн. підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
В той же час позивачем не надано суду детального розрахунку нарахування відсотків ОСОБА_1 за кредитним договором, а саме із наданої суду виписки з особового рахунку не можливо встановити за який період відповідачу були нараховані відсотки, з якого часу відбулось прострочення повернення кредиту, та з якого часу нараховувались відсотки згідно п. 4.3 Договору.
В зв'язку з цим встановити дійсний розмір заборгованості за відсотками та перевірити правильність їх нарахування неможливо.
За таких обставин, з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає частковому задоволеною та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 1500 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.
Оскільки судом позов задоволено частково в сумі 3500 грн., що становить 41,18 %, тому з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 997,54 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10500 грн. У зв'язку із розглядом даної справи відповідач також понесла витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката, а саме різниця у вказаних сумах, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2559,30 грн.. ( 4323,90 грн. - 1764,60 грн.)
На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» ( код ЄДРПОУ 44334170) суму заборгованості за Кредитним договором № 3600608806/527724 від 03.07.2020 року, у розмірі 3500 ( три тисячі п'ятсот ) грн., судовий збір в розмірі 997 ( дев'ятсот дев'яносто сім ) грн. 54 коп. та 2559 ( дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн.. 30 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. О.ЦВЄЛОДУБ