Справа № 585/2093/25
Номер провадження 2/585/859/25
26 вересня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,
розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу № 585/2093/25, провадження № 2/585/859/25.
Позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України
предмет позову: зняття заборони на нерухоме майно.
Представник позивача: Сенча Олег Олександрович, який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії ВМ №1066485.
Представник відповідача: Бершадська Інна Миколаївна, яка діє на підставі Довіреності №19/4-02/842
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_2 , як представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України про зняття заборони на нерухоме майно.
В обґрунтування позову посилається на те, що позивач ОСОБА_1 після смерті батька - ОСОБА_3 , 1956 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула у власність в порядку спадкування житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2339542259107), розташований за адресою: АДРЕСА_1 . При отриманні свідоцтва про право на спадщину з'ясувалося, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо вищевказаного об'єкта нерухомого майна в реєстрі міститься інформація про накладання обтяження у виді заборони на нерухоме майно за наступними даними: тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 7131509, зареєстровано: 06.05.2008 09:34:56 за № 7131509 реєстратором Роменська міська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 16.03.1990, Ощадбанк №147 в м. Ромни, об'єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис додаткові дані: архівний номер 1938971SUMY5, архівна дата: 03.04.2000, дата виникнення: 03.04.2000, № реєстра: 69260-1072, внутр. №: 8C01302425F13C316B46, комментарий: p-10-160390 .
У зв'язку з наявністю в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вказаного обтяження нотаріусом при видачі свідоцтва про право на спадщину інформація про державну реєстрацію обтяжень була перенесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Для з'ясування причин виникнення обтяження позивач звернулася до АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» із заявою з приводу того, чи є невиконані зобов'язання у її покійного батька - ОСОБА_3 1956 року народження перед АТ «Ощадбанк», у якій також просила надіслати нотаріусу відвідну заяву (повідомлення) про відсутність невиконаних зобов'язань спадкодавця ОСОБА_3 перед АТ «ОЩАДБАНК», для проведення державної реєстрації зняття заборони відчуження нерухомого майна та припинення обтяження нерухомого майна. У відповідь на вказану заяву отримала лист від 06.05.2025 № 34_2 12_2627_2025_С, в якому зазначено, що АТ Ощадбанк не являється правонаступником Українського Республіканського банку Ощадного банку СРСР та не володіє інформацією про те, що запис про реєстрацію обтяження нерухомого майна ОСОБА_3 стосується прав та обов'язків АТ Ощадбанк, а тому не має можливості надати заяву (повідомлення) про відсутність невиконаних зобов'язань для вилучення запису про реєстрацію обтяження нерухомого майна.
Наявність у державних реєстрах записів про накладену заборону на відчуження нерухомого майна, при тому, що ніким, в тому числі і відповідачем не заперечується факт відсутності невиконаних зобов'язань позивача чи її спадкодавця перед АТ «Ощадбанк», порушує право власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Оскільки відповідач відмовився надіслати повідомлення про відсутність невиконаних зобов'язань для вилучення запису про реєстрацію обтяження нерухомого майна, пославшись на те, що не являється правонаступником Українського Республіканського банку Ощадного банку СРСР в інтересах якого 06.05.2008 року Роменською міською державною нотаріальною конторою було внесено запис про обтяження на нерухоме майно на підставі повідомлення відділення Ощадбанку № 147 м. Ромни від 16.03.1990 року, виникла необхідність звернутися до суду з даним позовом.
У відзиві на позов АТ «Ощадбанк», в особі представника, заперечує проти заявлених вимог до АТ «Ощадбанк» в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, позов таким, що не підлягає задоволенню. Свою позицію мотивує тим, що АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем у даній справі. Позивачем не долучено до матеріалів справи докази, що між ним та Банком існують будь - які правовідносини. На момент подання відзиву на позовну заяву, позивач не є боржником АТ «Ощадбанк». Діючі кредитні договори між сторонами відсутні. Рішення про державну реєстрацію оскаржуваних обтяжень прийнято та зареєстровано реєстратором - приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Проскурня В.О.
В матеріалах справи відсутні докази щодо вчинення АТ «Ощадбанк» певних дій щодо реєстрації оскаржуваних обтяжень та/або щодо порушення Банком прав позивача. У зв'язку з цим, слід з'ясовувати причини та підстави реєстрації оскаржуваних записів про обтяження. Отже, позивачем не наведено доказів, які б вказували на вину АТ «Ощадбанк» в реалізації позивачем своїх прав, а отже визначення АТ «Ощадбанк» відповідачем у даній справі є необґрунтованим та помилковим. В силу вказаних вище норм матеріального права АТ «Ощадбанк», у даній справі, є неналежним відповідачем. Відповідачем по даній справі має бути особа, яка дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення щодо позивача, тобто державний реєстратор, уповноважений на вчинення реєстраційної дії, за умови порушення останнім прав позивача (в даному випадку - приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Проскурня В.О.), а не АТ «Ощадбанк», який жодною дією чи бездіяльністю не перешкоджає володіти, користуватися та розпоряджатися належним позивачу майном, та не вчиняє інших дій, які б порушували права та інтереси останнього.
З огляду на те, що АТ «Ощадбанк» є неналежним Відповідачем у даній справі та Банком не порушувалися права та охоронювані законом інтереси Позивача, у місцевого суду, в силу норм процесуального права, відсутні підстави для покладення на АТ «Ощадбанк» відшкодування понесених Позивачем судових витрат, в т. ч. й судового збору.
АТ «Ощадбанк» не входить до кола суб'єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і не може відповідати за внесення записів про обтяження нерухомого майна, в т.ч. і щодо житлового будинку АДРЕСА_1 .
В задоволенні позову просить відмовити.
У відповіді на відзив представник позивача щодо заперечення відповідачем свого процесуального статусу належного відповідача вказує, що обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна було накладене 06.05.2008 року (технічно зареєстроване в електронному реєстрі) на підставі повідомлення від 16.03.1990, наданого Ощадбанком №147 у м. Ромни, який у той час був структурною одиницею Українського республіканського банку Ощадного банку СРСР. Фактичним ініціатором обтяження, з огляду на дані реєстрів, є саме банківська установа, правонаступником якої є АТ «Ощадбанк». Відповідач безпідставно заперечує свою правонаступність щодо зазначеного банку. Згідно з Постановою Верховної Ради УРСР №873-XII від 20.03.1991 року, Український республіканський банк Ощадного банку СРСР, з усією інфраструктурою, було оголошено власністю України, а Національний банк України мав здійснити його перереєстрацію. Ця реорганізація завершилася утворенням Державного спеціалізованого комерційного Ощадного банку України, який у подальшому неодноразово змінював свою організаційно-правову форму та статутну назву, але залишався тим самим банком у правовому значенні - єдиним і безперервним правонаступником установи, що існувала в часи СРСР. Цей процес правонаступництва зафіксовано в постановах Кабінету Міністрів України, наказах Національного банку України про реєстрацію статутів, у правозастосовній практиці, на які були посилання в позовній заяві. Таким чином, наявність правонаступництва є очевидною та не потребує спеціального додаткового підтвердження в чинному Статуті АТ «Державний ощадний банк України». Водночас сам Відповідач, визнаючи, що не має зобов'язань перед спадкодавцем Позивачки, відмовився надати нотаріусу повідомлення про відсутність заборгованості чи зобов'язань, необхідне для зняття обтяження, що вирішило б питання. Тим самим, саме його відмова вчинити дію, яка є прямою умовою припинення обтяження, і створює ситуацію, коли Позивачка позбавлена можливості реалізовувати право власності на спадкове нерухоме майно у повному обсязі.
Щодо тверджень про те, що належним відповідачем є нотаріус або державний реєстратор, то така позиція не відповідає сутності реєстраційного процесу. Дійсно, згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», саме державний реєстратор (нотаріус) вносить запис до реєстру. Проте він діє не від власного імені, а як спеціальний суб'єкт державний реєстратор, який лише відображає правову підставу, що подана суб'єктом - у даному випадку банківською установою. Те, що запис про обтяження було внесено у 2008 році, пояснюється тим, що електронний реєстр почав наповнюватися лише в той час і до нього переносилися всі чинні обтяження, дані про які містилися на паперових носіях. Таким чином, сам нотаріус не є стороною матеріального правовідношення та не може нести юридичну відповідальність за наявність чи збереження обтяження, встановленого за ініціативою іншої особи. Більше того, нотаріус не має дискреції знімати таке обтяження без або відповідного документа (відповідної заяви банку), або рішення суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 викладений правовий висновок згідно якого, відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна. Оскільки нотаріус як державний реєстратор не є особою, в інтересах якої накладалася заборона на нерухоме майно, то він не може бути належним відповідачем в такій справі.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
09.06.2025 справу прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с.28).
04.07.2025 постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження (а.с.47).
Представник позивача просить про розгляд справи у його відсутності (а.с.55).
У відзиві на позов представник відповідача просить про розгляд справи у її відсутності (а.с.35 зворот).
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.04.2021 року реєстровий № 159 (бланк НМС 221069) посвідченого приватним нотаріусом Роменської міського нотаріального округу Сумської області Проскурнею В.О. ОСОБА_1 після смерті батька - ОСОБА_3 , 1956 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула у власність в порядку спадкування житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2339542259107), розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, індексний номер 253152783 від 17.04.2021 вбачається про наявність заборони на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації: повідомлення, серія та номер б/н, виданий 16.03.1990, видавник Ощадбанк №147 в м. Ромни. Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 (а.с.10).
ОСОБА_1 звернулася до АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» із заявою з приводу того чи є невиконані зобов'язання у її покійного батька - ОСОБА_3 1956 року народження перед АТ «Ощадбанк», у якій також просила надіслати нотаріусу відвідну заяву (повідомлення) про відсутність невиконаних зобов'язань спадкодавця ОСОБА_3 перед АТ «ОЩАДБАНК», для проведення державної реєстрації зняття заборони відчуження нерухомого майна та припинення обтяження нерухомого майна (а.с.13).
У відповідь на вказану заяву Відповідач надіслав лист від 06.05.2025 № 34-2 12/2627/2025С, в якому зазначив, що АТ Ощадбанк не являється правонаступником Українського Республіканського банку Ощадного банку СРСР та не володіє інформацією про те, що запис про реєстрацію обтяження нерухомого майна ОСОБА_3 стосується прав та обов'язків АТ Ощадбанк, а тому не має можливості надати заяву (повідомлення) про відсутність невиконаних зобов'язань для вилучення запису про реєстрацію обтяження нерухомого майна (а.с.14-15).
У відповіді на адвокатський запит адвоката Сенчі О.О. АТ «Державний ощадний банк України АТ «Ощадбанк» за вих. № 34/2-08/52504/2025 від 06.05.2025 направив відповідь, в якій вказав на те, що ні законодавством, ні статутом банку не передбачено умов про правонаступництво Українського республіканського банку Ощадного банку СРСР, а тому АТ «Ощадбанк», як правонаступник Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України не являється правонаступником Українського республіканського банку Ощадного Банку СРСР. Оскільки Банк не володіє інформацією про те, що запис про реєстрацію обтяження нерухомого майна ОСОБА_3 стосується прав та обов'язків АТ «Ощадбанк» та Банк не є правонаступником Українського республіканського банку Ощадного банку СРСР, то у Банку не має можливості вирішити питання про вилучення запису про реєстрацію обтяження нерухомого майна (а.с.18-19).
До позову долучений технічний паспорт на нерухоме майно: будинок АДРЕСА_1 (а.с.20-22).
Таким чином між сторонами виник спір з приводу усунення перешкод у розпорядженні нерухомим майном, та скасування запису про накладення заборони на відчуження нерухомого майна, який підлягає вирішенню на підставі норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Норми права, застосовані судом.
Згідно ч. 1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Визначення ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів це забезпечення справедливого неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У ч. 1 ст.5 ЦПК України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з частинами першою, другою статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 321 ЦК України).
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину (пункт 5 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Підстави здійснення державної реєстрації обтяжень передбачені нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема положеннями частини другої статті 27 цього Закону, натомість накладання заборони органами нотаріату унормовано також й положеннями Закону України «Про нотаріат», зокрема статтею 73 цього Закону.
Крім того, статтею 74 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв'язку, зокрема із: повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту); рішенням суду.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.
Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Мотиви суду щодо позовних вимог.
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Щодо належного відповідача у справі, що розглядається
Загальновідомою обставиною є той факт, що на території Української РСР діяли відділення, філії та каси Ощадбанку СРСР, які входили до складу мережі установ та організацій Українського Республіканського Банку Ощадного банку СРСР.
На території України до 1991 року діяв Закон СРСР за №1305-1 від 06 березня 1990 року «Про власність в СРСР».
У статті 22 цього Закону було визначено, що у власності союзної республіки (тобто, Української РСР) перебуває майно органів влади і управління союзної республіки, культурні та історичні цінності народів союзної республіки, кошти республіканського бюджету, республіканські банки, республіканські страхові, резервні та інші фонди, а також підприємства і народногосподарські комплекси, вищі навчальні заклади республіканського значення, об'єкти соціально-культурної сфери та інше майно, що забезпечує суверенітет, господарську самостійність республіки, її економічний і соціальний розвиток.
Згідно частини першої статті 34 Закону Української РСР «Про власність» від 07 лютого 1991 року № 697-XII, загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, внутрішніх військ і Державної прикордонної служби України; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.
Як зазначено в статті 1 Розділу I «Загальні положення» Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня 1991 року № 872-XII, Україна самостійно організовує банківську систему. Банківська система є дворівневою і складається з Національного банку України та комерційних банків, у тому числі Зовнішньоекономічного банку України, Ощадного банку України, республіканських та інших комерційних банків різних видів і форм власності.
Статтями 38, 39 Розділу IV «Ощадна справа в Україні» Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня 1991 року № 872-XII, визначено, що ощадну справу в Україні здійснює Ощадний банк України та інші комерційні банки. Ощадний банк України є спеціалізованим комерційним банком. Ощадний банк України - юридична особа. Керівництво Ощадним банком України здійснює Правління банку. Україна гарантує збереження вкладів і цінних паперів громадян в Ощадному банку України та їх видачу вкладникам на першу вимогу.
Відповідно до пункту 2 Постанови Верховної Ради України від 20 березня 1991 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність» було оголошено власністю України Український Республіканський банк Держбанку СРСР, Український Республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку «Укрпромбудбанк», Український Республіканський Банк Ощадного банку СРСР, Український республіканський банк Зовнішекономбанку СРСР з їх мережею, обчислювальним центрами, усіма активами, пасивами.
Наказом Українського Республіканського банку від 02 січня 1992 року за №2-К у відповідності з Статутом, зареєстрованим Національним банком України 31 грудня 1991 року за №4, Український Республіканський банк Ощадного банку СРСР, з підзвітною йому інфраструктурою установ та організацій, перетворено в Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України (Ощадбанк України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 року за № 876 «Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України» на виконання розпорядження Президента України від 20 травня 1999 року №106 та з метою удосконалення структури і організації управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України, створення умов для більш ефективної реалізації державою прав власника вирішено перетворити Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України (Ощадбанк України) у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Установлено, що Банк є правонаступником прав і обов'язків Ощадбанку.
Крім того, у постанові Кабінету Міністрів України «Про виплату в 2012 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та в облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР» № 346 від 23 квітня 2012 року чітко вказано, що «установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»».
Відтак, посилання АТ «Ощадбанк» з приводу того, що останній не являється правонаступником Українського Республіканського Банку Ощадного банку СРСР, суперечить вищенаведеним нормативно-правовим актам, а тому банк є належним відповідачем у справі та несе матеріально-правову відповідальність перед позивачем.
Також варто зазначити, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанова Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 164/1772/19).
Щодо порушеного права позивача.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 253152783, сформованого 17.04.2021, будинок АДРЕСА_1 перебуває під обтяженням, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 16.03.1990, видавник Ощадбанк №147 (а.с.10).
Під час розгляду справи не вдалось встановити правову природу та суть договорів, інших правочинів чи юридичних фактів, на підставі яких було накладено заборону, а також інформацію щодо нотаріальних дій (записів), які б свідчили про наявність підстав для припинення заборони, зокрема виконання зобов'язань за договором, припинення чи розірвання договору, згідно з яким могло бути накладене обтяження.
Судом встановлено, що позивач на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.04.2021, зареєстрованим в реєстрі за №159 є власником указаного нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 (а.с.12).
Особа, права якої обтяжувались - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с.12).
Стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Наявність заборони на відчуження, а також відсутність відповідних нотаріальних записів, що знімають дану заборону, та інформації про природу накладеного обтяження, прямо впливає на право позивача, розпоряджатись нерухомим майном, що належить їй на праві особистої приватної власності, тобто порушує її права, як власника майна.
Тому порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення його позову.
Суд не вирішує питання щодо судових витрат по справі, оскільки такі вимоги позивачем не висувались.
Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 255, 259, 263-265, 268 ЦПК України.
Суд вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зняття заборони з майна, задовольнити.
Скасувати обтяження номер 41550320 у виді заборони (архівний запис) відчуження нерухомого майна - будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване 06.05.2008 09:34:56 Роменською міською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 16.03.1990, Ощадбанк №147 в м. Ромни, додаткові дані: Архівний номер 1938971SUMY5, Архівна дата: 03.04.2000, Дата виникнення: 03.04.2000, № реєстра: 69260-1072, внутр. №: 8C01302425F13C316B46, комментарий: p-10-160390, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: 7131509 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», ел. пошта contact centre@oschadbank.ua, тел. 380800210800, адреса: 01001 м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, ЄДРПОУ 00032129.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова