Справа № 592/15044/24
Провадження № 2/591/1896/24
22 вересня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.,
з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Борзяниці Д.Г..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СОЛАР» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_2 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з вказаною позовною заявою до ТОВ «АГРО-СОЛАР», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем. Під час перевірки на підприємстві було виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей, ряд працівників, в тому числі і позивача, з боку керівництва було змушено написати заяви на звільнення за власним бажанням, а також боргові розписки на суму 30 000 доларів США.
Керівництво роботодавця запевняло, що після з'ясування обставин боргові розписки та зави на звільнення будуть знищені, а трудові відносини будуть продовжуватися.
Проте не дотримавшись вказаної обіцянки позивача було звільнено 23 травня 2024 року за власним бажанням. Тобто заяву про звільнення за власним бажанням було реалізовано, а боргова розписка не повернута.
В поясненнях, наданих до органів поліції, окрім боргової розписки також було поставлено питання перерахунку заробітної плати позивача на ім'я директора ТОВ «АГРО-СОЛАР».
Розглянувши заяву про вчинення злочину, посадові особи Відділення поліції №4 (м. Суми) Сумського РУП, повідомило, що під час проведеної перевірки ознак кримінального чи адміністративного правопорушення не вбачається.
Позивач не погодившись з позицією органів досудового розслідування, оскаржив дії слідчого в судовому порядку.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми було задоволено скаргу ОСОБА_2 та зобов'язано внести відомості про вчинення злочину до ЄРДР.
Станом на день звернення з даною позовною заявою до суду інформації про внесення відомостей до ЄРДР не надходило.
Спроби вирішити питання виплати заробітної плати та скасування боргових зобов'язань в досудовому порядку результатів не дали.
Посилаючись на вказані обставини, та уточнивши вимоги 19 вересня 2025 року, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі за травень 2024 року в розмірі 44 390 грн. 92 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 27 травня 2024 року до дату ухвалення рішення по справі, з розрахунку середньоденного доходу в розмірі 3740 грн. 65 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 вересня 2024 року вказану справу передано до Зарічного районного суду м. Суми за територіальною підсудністю.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
15 жовтня 2024 року представником позивача надано документи на виконання ухвали суду від 10 жовтня 2024 року.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 21 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання на 22 січня 2025 року о 09 год. 30 хв.
04 листопада 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В обґрунтування заперечень зазначає, що за заявою працівника про звільнення його з займаної посади за власним бажанням з 27 травня 2024 року, на підставі наказу № АС/зв-к_013 - 0000000077 було припинено трудовий договір з ОСОБА_2 .
На момент звільнення позивачу було нараховано до виплати 44 390 грн. 92 коп.
Представник відповідача звертає увагу суду, що твердження позивача щодо того, що виплата заробітної плати не відбулася при звільненні не відповідає дійсності, а при дослідженні обставин слід виходити зокрема із наступних фактичних обставин, а саме: 27 травня 2024 року ОСОБА_2 , звернувся до ТОВ «АГРО-СОЛАР» із заявою, в якій просив його заробітну плату, починаючи із заробітної плати за травень 2024 року, у відповідних сумах нарахованим підприємством перераховувати на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 .
Відтак нараховані до виплати кошти у сумі 44 390 грн. 92 коп. з урахуванням оплати за день 28 травня 2024 року, станом на який перераховані кошти на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 зазначений у заяві працівника, в тому числі відповідно до розрахунку нарахувань, надісланого ОСОБА_2 .
Законодавство України не містить заборони для перерахування зарплати працівника на рахунок іншої фізичної особи, а працівник самостійно розпоряджається заробітною платою.
Більше того, частиною 5 статті 24 Закону України «Про оплату праці», визначено, що за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через банки/небанківських надавачів платіжних послуг, які отримали право на відкриття і ведення обслуговування рахунків відповідно до Закону України «Про платіжні послуги», поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Відповідно вказана норма передбачає право працівника перерахувати належні йому до виплати кошти заробітної плати за вказаними ним реквізитами, не обмежуючи його у цьому праві.
Зазвичай працівник вказує реквізити власної банківської картки (у межах зарплатного проекту) чи іншого банківського рахунку, втім за вказаною нормою він може вказати й іншого отримувача коштів - звернутися до роботодавця із проханням перерахувати свою зарплату (усю суму «на руки» чи частину) за певними платіжними реквізитами, за якими отримувачем буде інша фізична чи юридична особа, а не сам працівник.
Відповідач у повному обсязі виконав свої зобов'язання і не має заборгованості перед позивачем по заробітній платі.
Представник відповідача зазначає, що інформація та посилання на документи і обставини викладені ОСОБА_2 у позовній заяві засновані та ґрунтується виключно на невстановленій інформації та не містить будь-яких доказів, що підтверджували б його твердження.
ОСОБА_2 неодноразово приймав безпосередню участь у списанні запасних частин зі складу роботодавця та продавав списані запасні частини від власного імені за готівкові кошти, при цьому в подальшому вилучені готівкові кошти розподілялися між учасниками схеми. Останнє обґрунтовано інформацією, якою володіє товариство, зокрема наявністю заяв-пояснень ОСОБА_2 від 22 та 25 травня 2024 року про вчинення ним злочинних дій (за твердженням самого заявника) із майном товариства.
На даний час обставини незаконного заволодіння майном ТОВ «АГРО-СОЛАР» матеріально відповідальними особами встановлюються в рамках досудового розслідування кваліфікованого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 31-42).
22 січня 2025 року протокольною ухвалою суду судове засідання відкладено до 03 квітня 2025 року до 10 год. 00 хв., у зв'язку з клопотанням представника позивача.
03 квітня 2025 року протокольною ухвалою суду судове засідання відкладено до 08 липня 2025 року до 15 год. 30 хв., у зв'язку з витребуванням доказів.
08 липня 2025 року протокольною ухвалою суду судове засідання відкладено до 22 вересня 2025 року до 10 год. 30 хв., у зв'язку з клопотанням представника позивача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточненої заяви підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник відповідача заперечував щодо позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Норми ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлюють обов'язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Піл час судового розгляду встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «АГРО-СОЛАР» та згідно наказу № АС/зв-к_013 -0000000077 від 27 травня 2024 року його звільнено з посади старшого менеджера із збуту Відділу запчастин Суми за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням») (а.с. 41 зворот) на підставі його заяви від 27 травня 2024 року (а.с. 36).
В своїй заяві від 22 травня 2024 року на ім'я директора з правових питань ОСОБА_4 . ОСОБА_2 повідомив, що неодноразово приймав безпосередню участь у списанні запасних частин зі складу роботодавця, які в подальшому продавалися, при цьому в подальшому вилучені готівкові кошти розподілялися між учасниками схеми (а.с. 38).
Також в заяві від 24 травня 2024 року на ім'я директора з правових питань ОСОБА_4 позивач зазначив список з/ч, які були передані для списання (а.с. 39-40).
27 травня 2024 року позивач звернувся до ТОВ «АГРО-СОЛАР» із заявою, в якій просив його заробітну плату, починаючи із заробітної плати за травень 2024 року, у відповідних сумах нарахованим підприємством перераховувати на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 , що підтверджено копією заяви (а.с. 37).
Відповідно до копії відомості №301 від 28 травня 2024 року нараховано до виплати сум у розмірі 44 390 грн. 92 коп. на картковий рахунок НОМЕР_2 (транзитний рахунок НОМЕР_3 ) належний ОСОБА_3 (зворотній бік а.с. 36).
За платіжною інструкцією № SAL3260760 від 28 травня 2024 року засвідченими обслуговуючою банківською установою сума 44390 грн. 92 коп. з призначенням «заробітна плата і аванси (зарплата за травень 2024 року) документ на загальну суму» переведена на рахунок отримувача НОМЕР_3 (а.с. 42).
З копії протоколу від 28 травня 2024 року вбачається, що позивач звернувся до СВ ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області з заявою, в якій зазначив, що 27 травня 2024 року близько 15 год. 00 хв. прибув в ТОВ «АГРО-СОЛАР» та під тиском підписав заяву про те, що отримав грошові кошти в сумі 30 000 доларів США (а.с. 9-10).
В своїх письмових поясненнях начальнику ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумські області від 28 травня 2024 року ОСОБА_2 пояснив, що він з осені 2023 року працював в ТОВ «АГРО-СОЛАР» та 27 травня 2024 року був звільнений за власним бажанням, у зв'язку з тим що 27 травня 2025 року регіональний директор ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 , з приводу того, що на підприємстві неправильно списані запчастини. Внаслідок чого є збиток 6000000 грн., повідомили, що їх потрібно повертати. Та під психологічним тиском ОСОБА_6 та ОСОБА_7 написав заяву про отримання позивачем грошових коштів у сумі 30 000 дол. США та підписав договір надання позики, хоча ніяких коштів не отримував, тому вказує, що зазначені документи є недійсними. Просить провести перевірку за даним фактом (а.с. 11-12).
Відповідно до розрахунку середнього заробітку від 26 червня 2025 року № 26/06/1 середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 працюючи в ТОВ «АГРО-СОЛАР» за березень та квітень 2024 року складає 3 740 грн. 65 коп. (а.с. 58).
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про оплату праці» суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
За змістом частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про оплату праці» відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.
Аналогічна норма міститься у ч.у ст.127 КЗпП України.
У відповідності до ч.ч. 4,5 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.
За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через банки/небанківських надавачів платіжних послуг, які отримали право на відкриття і ведення обслуговування рахунків відповідно до Закону України «Про платіжні послуги», поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
За статтею 25 Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.
Під час судового розгляду встановлено, що позивач звернувся з заявою на ім'я директора ТОВ «АГРО-СОЛАР» Скузіна В.Ф., в якій просить його заробітну плату. починаючи із заробітної плати за травень 2024 року у сумі відповідних сумах (нарахованих підприємством) перерахувати на картковий рахунок ОСОБА_3 , зазначивши відповідні реквізити рахунку (а.с. 37).
На підставі цієї заяви товариством здійснено перерахування нарахованої у травні 2024 року позивачу заробітної плати в розмірі 44390 грн. 92 коп. на вказаний ним рахунок.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Представник позивач в судовому засіданні зазначав, що заява про перерахування коштів заробітної плати була ним підписана під психологічним тиском керівництва.
Водночас, належних та допустимих доказів про здійснення на нього тиску, погроз чи примушування написати заяву про перерахування заробітної плати позивача суду не надано.
Факт звернення позивача до правоохоронних органів не може бути тією обставиною, яка б з достовірністю вказувала на наявність подій, про які вказує позивач.
Таким чином перерахування суми заробітної плати позивача в сумі 44390 грн. 92 коп. здійснювалося на законній підставі та за волевиявленням позивача.
Оскільки позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами, що заява про перерахування на зазначений ним картковий рахунок була написана під тиском, відповідачем здійснено сплату заробітної плати позивача за його письмовим розпорядженням на підставі волевиявлення позивача, відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі.
Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов'язку виникають передбачені статтею 117 КЗпП України правові підстави для застосування матеріальної відповідальності.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв'язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Враховуючи те, що позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є похідними від вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, з приводу яких суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, відсутні підстави для задоволення позову і в цій частині.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що трудові права позивача не були порушені відповідачем, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СОЛАР» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-СОЛАР», місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, смт. Глеваха, вул. Сулими, буд. 11, код ЄДРПОУ 44776698.
Суддя А.П.Сидоренко