нп 2/490/4270/2025
Справа 490/7428/25
Центральний районний суд м. Миколаєва
про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Позивач, в особі свого представника - адвоката Каплі А.С., звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 158 934,04 грн, а також судові витрати у розмірі 1585,00 грн судового збору, 4811,53 грн та судові витрати.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі, з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано підтвердження сплати судового збору у встановленому законом розмірі або підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
У відповідності до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача посилався на приписи ст. 27 ЦПК України та вказав адресу проживання відповідача АДРЕСА_1 .
Разом з тим, згідно отриманої судом інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Миколаївській області відповідач ОСОБА_2 зареєстрованим у Миколаївській області не значиться.
Дані щодо місця реєстрації ОСОБА_2 в ЄДДР також відсутні.
У відповідності до ч. 9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Разом з тим, додані до позовної заяви документи не містять дані про останнє місце проживання чи реєстрації ОСОБА_2 .
Отже, у суду відсутня можливість визначити місце реєстрації відповідача чи останнє місце його проживання.
За такого, для дотримання правил підсудності, а також з метою її визначення, позивачу необхідно надати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 (копія паспорту тощо) або місцезнаходження майна відповідача чи останнє відоме зареєстроване його місце проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України,-
За такого, заява підлягає залишенню без руху.
Крім того, суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, що не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова