Справа № 490/6096/25
нп 2-с/490/193/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
29 вересня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Черенкової Н.П.,
при секретарі - Романової К.Т.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 490/6096/25 за заявою Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за комунальні послуги, -
31.07.2025 року Центральним районним судом м. Миколаєва виданий судовий наказ (справа №490/6096/25) за заявою Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс», яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» заборгованість за комунальні послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) за період з 01.02.2022 року по 30.06.2025 року у розмірі 7 151,24 грн та витрати на судовий збір в розмірі по 121,12 грн з кожного.
05.09.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу, в якій вказав, що співборжником зазначено ОСОБА_2 , який є його двоюрідним братом і фактично не проживає за адресою з 2014 року, а також не може нести відповідальність за нібито спільні зобов'язання. Інша особа, вказана як боржник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його малолітнім сином, а тому його включення як боржника є неправомірним. Також, заявник вказує, що до 2022 року він не укладав жодних договорів з КП «Миколаївкомунтранс» про вивезення сміття. У 2022 році «договір» було автоматично сформовано без його підпису та волевиявлення. З 24.02.2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення РФ, у зв'язку з чим послуги фактично не надавалися. Починаючи з квітня 2022 року він разом із сином перебуває у статусі внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та фактично проживає за іншими адресами.
Отже, на підставі вищевикладеного, заявник вважає, що заборгованість нарахована неправомірно, а тому у заяві про видачу судового наказу вбачається спір про право, отже судовий наказ підлягає скасуванню.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.09.2025 року прийнято дану заяву до розгляду.
Відповідно до частини другої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В заяві про усунення недоліків заявник вказав, що в зв'язку з його проживанням за іншою адресою та переадресацією поштового направлення, отримав судовий наказ 26.08.2025 року, в зв'язку з чим просить поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Враховуючи вищевказане, суд вважає причини пропуску строку на звернення із заявою про скасування судового наказу поважними, а тому клопотання заявника про поновлення пропущеного строку підлягає задоволенню.
Згідно із частиною третьою статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Отже, враховуючи вимоги цивільно - процесуального законодавства - судовий наказ скасовується, якщо надійшла заява боржника про скасування судового наказу.
Відповідно до роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Отже, зазначені в заяві про скасування судового наказу доводи заявника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
За таких обставин, оскільки спірний наказ видано без врахування наведених у заяві про скасування судового наказу обставин та фактів, зважаючи на те, що боржник оспорює наявність заборгованості, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає задоволенню.
Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.
За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.170,171 ЦПК України, суд,-
Клопотання про поновлення пропущеного строку - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для подачі заяви про скасування судового наказу.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 490/6096/25 за заявою Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за комунальні послуги - задовольнити.
Скасувати судовий наказ, виданий Центральним районним судом м. Миколаєва 31 липня 2025 року у справі №490/6096/25 за заявою Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс», яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» заборгованість за комунальні послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) за період з 01.02.2022 року по 30.06.2025 року у розмірі 7 151,24 грн та витрати на судовий збір в розмірі по 121,12 грн з кожного.
Роз'яснити стягувачу його право на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова