ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16744/24
провадження № 2/753/3742/25
29 вересня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за наявними матеріалами справи за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
28.08.2024 адвокат Комліченко В.С. в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Обґрунтував позов наступним.
26 листопада 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір безвідсоткової позики (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого позикодавець передав у позику позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю (пункт 1.1 Договору).
Згідно пунктів 2.1, 2.2 Договору сума позики за договором становить 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США, проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються.
Сторони Договору встановили, що строк повернення Позичальником отриманої позики є 31 грудня 2022 року (пункт 3.1 Договору)
В день складення Договору ОСОБА_3 , як позикодавець за Договором, передав ОСОБА_2 , як позичальнику за Договором, у позику грошові кошти в сумі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США.
Про отримання грошових коштів у позику, 19 листопада 2019 року ОСОБА_2 надав розписку про те, що він отримав від ОСОБА_3 в борг грошову суму у розмірі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США готівкою та зобов'язується повернути позику в строк до 31 грудня 2022 року. Розписка підписана ОСОБА_2 19 лютого 2019 року власноручно.
Однак до теперішнього часу ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав, борг не повернув, протягом 2022-2023 років обіцяв повернути борг за рахунок продажу квартири або передачі права власності Позикодавцю з доплатою відповідно до вартості квартири, на яку було накладено арешт виконавчою службою, вирішував питання щодо скасування арешту через суд, а згодом від спілкування з ОСОБА_3 з питання повернення боргу самоусунувся, зустрічей уникає.
Станом на 27.08.2024 ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання по поверненню позики, не виконав, а отже має перед ОСОБА_3 заборгованість в сумі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США.
Разом з цим, враховуючи, що ОСОБА_2 продовжив безпідставно користуватися коштами, отриманими на підставі договору позики, останній повинен сплатити ОСОБА_4 3% річних за користування коштами у період з 01.01.2023 по 27.08.2024, що становить 3 228,69 доларів США.
Розрахунок відсотків за користування грошовими коштами.
Сума заборгованості65000
ВалютаДолар США
Дата початку розрахунку01.01.2023
Дата закінчення розрахунку27.08.2024
Дата початку нарахування: 01.01.2023.
Дата закінчення нарахування: 27.08.2024.
Відсоткова ставка: 3% річних.
Розраховується за формулою: [Відсотки] = [Сума боргу] [Процентна ставка] / 100% / 365 днів [Кількість днів]
Дата початку01.01.2023
Дата закінчення27.08.2024
Кількість днів605
Сума боргу65 000
Відсоткова ставка3% річних
Відсотки (долар США)3 228,69
Станом на 27.08.2024 зобов'язання ОСОБА_2 щодо повернення отриманих від ОСОБА_3 грошових коштів на підставі договору позики від 26.11.2019 не виконане, а отже порушені ОСОБА_3 права підлягають судовому захисту.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити ОСОБА_3 3% річних за весь час прострочення, тобто з 01.01.2023 по 27.08.2024, оскільки зобов'язання відповідно до ст. 599 ЦК України не припинилося до теперішнього часу.
Просить суд:
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики грошових коштів у розмірі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США та 3% річних у розмірі 3 228 (три тисячі двісті двадцять вісім) доларів США 69 центів, а всього 68 228 (шістдесят вісім тисяч двісті двадцять вісім) доларів США 69 центів.
Ухвалою від 30.08.2024 суд залишив позов без руху з огляду на його невідповідність вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, надав позивачу строк для усунення недоліків відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
03.09.2024 представник позивача адвокат Комліченко В.С. подав заяву про усунення недоліків, у якій недоліки було усунуто.
Ухвалою від 05.08.2024 суд залишив позов без руху з огляду на його невідповідність вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, надав позивачу строк для усунення недоліків відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
09.09.2024 представник позивача адвокат Комліченко В.С. подав заяву про усунення недоліків, у якій недоліки було усунуто.
Ухвалою від 18.09.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 04.11.2024, установив сторонам строки для подання заяв по суті справи; зобов'язав позивача надати суду для огляду в судове засідання оригінал договору позики від 26.11.2019 та оригінал розписки від 26.11.2019.
Разом із позовною заявою, представник позивача адвокат Комліченко В.С. подав заяву про забезпечення позову, у якій просив:
- накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності відповідачу в справі та членам його родини, в інтересах яких ОСОБА_2 отримав позику;
- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам держреєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_3 .
На обґрунтування заяви зазначив, що предметом позову є стягнення заборгованості позики від 26.11.2019 у розмірі 65 000,00 доларів США та 3% річних у розмірі 3 228,69 доларів США, а всього 68 228,69 доларів США. Враховуючи розмір заборгованості, існує необхідність у забезпеченні позову обумовлена виконанням рішення суду.
Крім того, сторона позивача вважає, що наявні обставини, з якими пов'язується застосування забезпечення позову, зокрема, дії відповідача, спрямовані на відчуження майна чи його формальну перереєстрацію на третіх осіб:
- вжиття відповідачем та членами його родини, в інтересах яких ОСОБА_2 отримував від позивача кошти в борг, заходів щодо зняття арешту з усього майна ОСОБА_2 , накладеного у виконавчих провадженнях № 333677344 (завершене) та № 38198410 (завершене), що перебували в провадженні Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), шляхом подання у вересні 2022 року до суду скарги на бездіяльність виконавчої служби (справа № 754/19209/21);
- вчинення відповідачем та його членами родини, в інтересах яких ОСОБА_2 отримував від позивача кошти в борг, дій спрямованих на погашення заборгованості у виконавчих провадження № 333677344 та № 38198410, яка становить відповідно до змісту судових рішень, ухвалених у справі № 754/19209/21 - 3 993,98 доларів США та 104 092,43 грн пені, судового збору у розмірі 1 360,04 грн та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу з метою зняття арешту та подальшої реалізації квартири чи її формального переоформлення на третіх осіб.
Ухвалою від 18.09.2024 заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт шляхом заборони відчуження (розпорядження) 1/4 часткою квартири АДРЕСА_3 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 та заборони проведення щодо цієї частки буд-яких реєстраційних дій, без заборони користування зазначеною часткою квартири. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
31.10.2024 Відповідач подав клопотання, у якому просив зупинити провадження у справі до завершення його служби в ЗСУ.
На підтвердження цієї обставини, долучив до клопотання копію довідки форми Додаток 6 до Порядку від 27.05.2023 №635 видану солдату ОСОБА_2 про те, що він дійсно в період з 15.05.2023 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області м. Костянтинівка за підписом командира в/ч НОМЕР_3 В.В. Сидоренко.
Також до клопотання долучив копію довідки Форми 5 від 26.08.2024 №986 виданої солдату ОСОБА_2 , що він дійсно перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_3 за підписом Т.в.о. командира в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_5 .
04.11.2024 представник позивача адвокат Комліченко В.С. подав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, де зазначив, що клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_2 з 14.02.2023 був мобілізований до ЗСУ та в даний час перебуває на військовій службі для захисту Сувернітету та територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації у в/ч НОМЕР_3 , яка знаходиться за межами АДРЕСА_4 (в зоні бойових дій) про що свідчить довідка №635 від 27.05.2023 та довідка 986 від 26.08.2024. Для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань. Зазначена правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду про зупинення провадження від 14.12.2022 у справі №757/5240/16-ц, від 29.08.2022 у справі №461/5209/19. Надана Відповідачем до клопотання довідка №635 від 27.05.2023 свідчить, що солдат ОСОБА_2 з 15.05.2023 по 27.05.2023 (день видачі довідки) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України в м. Костянтинівка Донецької області. Отже, вказана довідка не може бути підставою для зупинення провадження у справі оскільки не містить в собі інформацію про те, що ОСОБА_2 перебуває у зоні бойових дій та не може приймати участь у розгляді справи в суді особисто або через відеоконференцзв'язок або за участі свого представника. Разом з цим, довідка № 986 від 26.08.2024 свідчить, що станом на день видачі вказаної довідки солдат ОСОБА_6 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_3 . Отже, вказана довідка не може бути підставою для зупинення провадження у справі оскільки не містить в собі інформацію про те, що ОСОБА_2 перебуває у зоні бойових дій та не може приймати участь у розгляді справи в суді особисто або через відеоконференцзв'язок або за участі свого представника.
Також представник позивача адвокат Комліченко В.С. подав заяву про оголошення перерви у підготовчому засіданні для можливості підготувати та подати клопотання про витребування доказів щодо підтвердження відсутності підстав для зупинення провадження у справі, оскільки довідка № 635 від 27.05.2023 не містить актуальної інформації перебування Відповідача в зоні бойових дій.
Підготовче засідання призначене на 04.11.2024 було відкладено на 03.12.2024 за клопотанням представника позивача; розгляд клопотання Відповідача про зупинення провадження відкладено до наступного підготовчого засідання.
03.12.2024 справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на навчанні, наступне підготовче засідання призначено на 28.01.2025.
28.01.2025 представник позивача адвокат Комліченко В.С. подав клопотання, у якому просив витребувати у Міністерства оборони України актуальну інформацію про проходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , служби у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан та чи бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на території України та надати письмові докази на підтвердження даної інформації (якщо такі є). На обґрунтування клопотання зазначив наступне.
31.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 753/16744/24 до завершення його служби в Збройних Силах України.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 з 14.02.2023 року був мобілізований до ЗСУ та в даний час перебуває на військовій служб для захисту Суверенітету та територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації у військовій частині НОМЕР_3 , яка знаходиться за межами міста Києва (в зоні бойових дій) про,що свідчить довідка № 635 від 27.05.2023 та довідка № 986 від 26.08.2024.
В якості доказів перебування у зоні бойових дій та не можливості приймати участь у розгляді справи в суді особисто або через відеоконференцзв'язок або за участі свого представника відповідач ОСОБА_2 надав суду:
-довідку № 635 від 27.05.2023 про те, що солдат ОСОБА_2 з 15.05.2023 по 27.05.2023 (день видачі довідки) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України в м. Костянтинівка Донецької області;
-довідку № 986 від 26.08.2024 про те, що станом на день видачі вказаної довідки солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 .
Суд зазначає, що надані Відповідачем довідки № 635 від 27.05.2023 та № 986 від 26.08.2024 на день розгляду справи не є актуальними, оскільки не містять інформацію про перебування ОСОБА_2 на військовій службі станом на січень 2025 року та відповідно не підтверджують не можливість ОСОБА_2 брати участь у розгляді справи в суді особисто або через відеоконференцзв'язок або за участі свого представника.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, є обґрунтована необхідність витребування у Міністерства оборони України інформації про проходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , служби у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан та чи бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на території України та надати письмові докази на підтвердження даної інформації (якщо такі є).
Ухвалою від 28.01.2025 суд відклав підготовче засідання у справі на 14 год. 00 хв. 08.04.2025. Витребував від Міністерства оборони України актуальну інформацію про проходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , служби у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан та інформацію, чи бере ОСОБА_2 безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на території України та надати письмові докази на підтвердження даної інформації (якщо такі є); обов'язав Міністерство оборони України надати цей доказ суду до 14.00 год. 08.04.2025.
05.03.2025 від Міністерства оборони України на виконання ухвали від 28.01.2025 надійшла відповідь, в якій зазначено таке. Надається лист Кадрового центру Збройних Сил України від 12.02.2025 за вих. № 388/1852. Зазначено, що відповідно до вимог ст. 15 ЗУ «Про національну безпеку України», ст. 10 ЗУ «Про оборону України», ст. 10 ЗУ «Про Збройні Сили України», ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про основи національного спротиву» та Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 у Міністерства оборони України відсутні повноваження та/або інформація щодо обліку військовослужбовців, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях.
31.03.2025 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання ухвали від 28.01.2024 надійшла інформація про проходження військової служби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначено таке. Згідно облікових даних, які наявні в управлінні персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 19.02.2023 був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_4 . Для отримання більш детальної інформації рекомендовано звернутися до її розпорядників, а саме в/ч НОМЕР_4 .
08.04.2025 представник позивача - адвокат Комліченко В.С. подав клопотання, в якому просив відкласти проведення підготовчого засідання та витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_5 та військової частини НОМЕР_4 інформацію про проходження ОСОБА_2 військової служби станом на 08.04.2025.
Ухвалою від 08.04.2025 суд відклав підготовче засідання у справі на 14 год. 30 хв. 20.05.2025; витребував від:
1). ІНФОРМАЦІЯ_5
2). Військової частини НОМЕР_3
інформацію станом на 08.04.2025 про проходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , служби у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан та інформацію, чи бере ОСОБА_2 безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на території України та надати письмові докази на підтвердження даної інформації (якщо такі є).
Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_4 та військову частину НОМЕР_3 надати ці докази суду до 14.30 год. 20.05.2025.
15.05.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_5 на виконання ухвали від 08.04.205 надійшла відповідь, в якій зазначено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №32 від 14.02.2023 ОСОБА_7 1978 р.н. було призвано до лав ЗСУ. Додатком до цієї відповіді долучено витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №32 від 14.02.2023, з якого встановлено, що рядового ОСОБА_2 , 1978 р.н., призвано та направлено до в/ч НОМЕР_3 .
16.05.2025 відповідач подав клопотання, у якому просив долучити до матеріалів справи як доказ копію довідки № 2084/5016 від 07.05.2025 про проходження військової служби, виданої в/ч НОМЕР_4 солдату ОСОБА_2 . Згідно з довідкою № 2084/5016 від 07.05.2025 встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 з 14.02.2023.
Ухвалою від 20.05.2025 суд відклав підготовче засідання у справі на 16 год. 00 хв. 01.07.2025. Витребував від Військової частини НОМЕР_4 інформацію станом на 20.05.2025 чи бере ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на території України та надати письмові докази на підтвердження даної інформації (якщо такі є).
09.06.2025 від в/ч НОМЕР_4 на виконання ухвали від 20.05.2025 надійшла відповідь стосовно колишнього військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Суду повідомлено, що ОСОБА_2 станом на 20.05.2025 не приймав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
До письмової відповіді додано витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по стройовій частині) №150, з якої встановлено наступне. Солдата ОСОБА_2 , який перебуває в розпорядженні командира в/ч НОМЕР_4 звільненого у відставку наказом командира в/ч НОМЕР_4 (по особовому складу) від 07.05.2025 №90-РС у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови)військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 . З 27.05.2025 виключити із списків особового складу частини і всіх видів забезпечення та зняти з котлового забезпечення зі сніданку 28.05.2025, вважати таким, що вибув з підпорядкування командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
01.07.2025 представник позивача адвоката Комліченко В.С. подав клопотання про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду по суті.
Відповідач в підготовче засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, із заявами та клопотаннями не звертався.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 01.07.2025, суд:
- відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки відповідача звільнено наказом командира (по особовому складу) вч НОМЕР_4 від 07.05.2025 року у відставку, тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
- відповідно до положень ст. 197, п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України закрив підготовче провадження у справі та призначив до судового розгляду по суті на 24.07.2025 року об 16.50 год. за адресою: м. Київ, вул. Кошиця 5-А, каб. 127. Установив такий порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по суті: заслухати пояснення сторін, дослідити письмові докази.
Судове засідання, призначене на 24.07.2025, було відкладено на 03.09.2025 у зв'язку з неявкою відповідача.
03.09.2025 представник позивача адвоката Комліченко В.С. подав клопотання, у якому просив провести засідання без його участі. Позовну заяву підтримує в повному обсязі. Просить оглянути оригінали договору позики від 26.11.2019 та оригінал розписки від 26.11.2019 та повернути їх після огляду судом.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Суд оглянув надані представником позивача адвокатом Комліченко В.С. оригінали договору позики від 26.11.2019 та оригінал розписки від 26.11.2019 та повернув їх представнику позивача адвокату Комліченко В.С після огляду.
Суд розглянув справу за відсутністю сторін за наявними у суду матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, оглянувши оригінал договору позики від 26.11.2019 та оригінал розписки від 26.11.2019, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Судом встановлено, що згідно з договором позики від 26.11.2019 ОСОБА_3 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) уклали цей договір та досягли згоди щодо наступного:
За цим договором Позикодавець 26.11.2019 передав у позику Позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому Договором, а Позичальник зобов'язується повернути їх Позикодавцю(п. 1.1 Договору).
Сума позики становить 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США (п. 2.1. Договору).
За цим договором проценти за надання позики не нараховуються нта не сплачуються. Також позика надається без надання інших видів компенсацій як плати за користування позиченими коштами ( п. 2.2 Договору).
Строк повернення Позичальником отриманої позики: до 31.12.2022 (п. 3.1 Договору).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, між сторонами існують відносини позики, яка оформлена дослідженими судом договором позики від 26.11.2019, факт отримання коштів - 65 000,00 доларів США - підтверджено розпискою. Відповідач не виконав зобов'язання за договором позики, грошові кошти у встановлений у розписці строк добровільно Позикодавцю не повернув, тому сума у розмірі 65 000,00 доларів США підлягає стягненню з нього на користь Позивача.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
У статті 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц з аналізу наведених правових норм зроблено висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезидентом - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Оскільки за умовами договору позики, оформленого розпискою, Відповідач отримав грошові кошти у доларах США, тому повернути Позивачу отримані у позику кошти він також має у доларах США.
Пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин роз'яснено, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.
Враховуючи, що Позивач просить стягнути такі кошти в іноземній валюті, з Відповідача підлягає стягненню заборгованість за розпискою в заявленій Позивачем валюті, а саме - доларах США.
Щодо вимоги про стягнення 3% річних за користування коштами.
Позивач зазначає, що оскільки ОСОБА_2 продовжив безпідставно користуватися коштами, отриманими на підставі договору позики, останній повинен сплатити йому 3% річних за користування коштами у період з 01.01.2023 по 27.08.2024, що становить 3 228,69 доларів США.
Водночас ця вимога підлягає частковому задоволенню, оскільки суд враховує, що ОСОБА_2 у період з 14.02.2023 - по 07.05.2025 перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації (згідно з довідкою № 2084/5016 від 07.05.2025 у військовій частині НОМЕР_4 з 14.02.2023 - по 07.05.2025, що встановлено з копії витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по особовому складу) від 07.05.2025 № 90, тому за період з 01.01.2023 по 13.02.2023 (44 дні) 3% річних у розмірі 235,07 доларів США підлягають стягненню, а у стягненні 3% річних за період з 14.02.2023 по 27.08.2024 суд відмовляє.
Тому суд застосовує у цій справі норму ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції станом на 01.01.2023) Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд стягує з Відповідача на користь Позивача сплачений ним судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог - у розмірі 14 479,53 гривень.
Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 141, 209, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позикизадовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 основну заборгованість за договором позики грошових коштів у розмірі 65 000,00 доларів США (шістдесят п'ять тисяч доларів США) та 3% річних у розмірі 235,07 доларів США за період з 01.01.2023 по 13.02.2023, разом до стягнення - 65 235,07 доларів США.
У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення 3% річних за користування чужими коштами за період з 14.02.2023 по 27.08.2024 відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 14 479,53 гривень.
Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 29.09.2025.
Суддя В.М. Маркєлова