Єдиний унікальний номер: 378/905/25
Провадження № 2/378/382/25
29 вересня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.
за участю секретаря: Москаленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Копманія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «Фінансова Копманія «Віва Капітал», з посиланням на те, що відповідно до умов договору про надання кредиту №1424831672642 від 04.09.2024 року, укладеного між ним та ОСОБА_1 , відповідач отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 7500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 355,41% до 361,35% (0,693% в день перші 20 днів, 0,99% в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 2159,63% до 2670,76%. Кредит надано строком на 120 днів з 04.09.2024 року по 02.01.2025 року. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, в зв'язку з чим станом на 10.07.2025 року загальна сума заборгованості по кредиту становить 29873,63 грн., яка складається: заборгованість за кредитом - 7448,02 грн.; заборгованість за відсотками - 7425,61 грн.; штраф - 15000,00 грн.. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ».
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вищевказану заборгованість та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не прибув, в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибула, до суду подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, оскільки надана копія договору нею не підписана, неможливо індентифікувати підписанта договору; нарахована неустойка є неправомірною, оскільки нарахована в період дії воєнного стану; відсутні докази перерахування їй коштів (а. с. 58-68).
Суд, розглянувши справу та дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.09.2024 року між ТОВ "ФК "Віва Капітал"" та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" №1424831672642 (а.с. 5 зв. - 13, 15-16).
Відповідно до п.п. 1.1.-1.3 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредитного ліміту складає 7500 грн.; строк кредитування: 120 днів з 04.09.2024р. по 02.01.2025р.; позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 02.01.2025р. або достроково. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати, зазначену у графіку платежів (додаток № 1), протягом дії кредиту.
Пунктом 1.4. договору встановлено, що тип процентної ставки - фіксована.
Дисконтна процентна ставка становить 0,693% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно (п. 1.4.1 договору).
Базова процентна ставка складає 0,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту (п. 1.4.2 договору).
Сторони погодили, що загальні витрати за кредитом становлять 8555,45 грн..
Орієнтовна реальна процентна ставка на дату укладення договору становить 2159,63% (п. 1.7 договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору становить 16044,45 грн..
Денна процентна ставка становить 0,94938% (п. 1.9 договору).
Усі істотні умови договору, порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладення договору (п. 1.11 договору).
Порядок надання кредиту встановлений розділом 2 договору.
Відповідно до п. 2.1 договору з метою отримання кредиту клієнт самостійно ознайомлюється з діючими правилами надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" ТОВ "ФК "Віва Капітал"", розміщеними на офіційному сайті кредитодавця, створює особистий кабінет, заповнює заявку, вказуючи дані, визначені в заявці як обов'язкові.
Клієнт у особистому кабінеті на сайті «dodam.com.ua» зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту, а також бажаний спосіб отримання кредиту. Клієнт також зобов'язаний оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.
З урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних, під час заповнення особистого кабінету, проставляючи відповідну відмітку у спеціальному полі, клієнт підтверджує, що ознайомлений з повідомленням про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права клієнта, визначені законодавством про захист персональних даних, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються персональні дані враховуючи також інформацію про транскордонну передачу персональних даних, про спосіб обробки персональних даних, а також про те, що кредитодавець має право передавати персональні дані клієнта, повністю або частково, третім особам без повідомлення про це клієнта з метою належного виконання своїх обов'язків відповідно до норм чинного законодавства України.
За результатами заповнення особистого кабінету здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки клієнта відповідно до стандартів відповідних платіжних систем.
На підставі даних, зазначених у особистому кабінеті, інформаційно-комунікаційна система кредитодавця здійснює ідентифікацію клієнта.
Кредитодавець має право також окремо запропонувати клієнту, в тому числі засобами інформаційно-комунікаційної системи, надати додаткову інформацію, документи та/або відомості необхідні для підтвердження повноти, точності та достовірності інформації, зазначеної в особистому кабінеті.
Кредитодавець в якості суб'єкта первинного фінансового моніторингу до укладення Електронного договору та встановлення ділових відносин здійснює всі необхідні дії, спрямовані на виконання вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, в тому числі здійснює заходи належної перевірки клієнта, в тому числі клієнту може бути запропоновано здійснити верифікацію засобами, що використовуються кредитодавцем. Відмова клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову кредитодавця від встановлення ділових відносин з клієнтом та відмову від надання йому кредиту.
Після заповнення особистого кабінету клієнт заповнює заявку на отримання кредиту вказуючи при цьому суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення електронного договору.
Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається кредитодавцем на підставі обробки персональних даних клієнта, зазначених в особистому кабінеті, та будь-якої додаткової інформації, наданої клієнтом, чи отриманої кредитодавцем з інших джерел.
У випадку наявності факту попереднього отримання клієнтом кредиту від кредитодавця та належного його погашення, заявка на новий кредит розглядається кредитодавцем за скороченою процедурою, без необхідності введення тих даних, які не зазнали змін після отримання та виконання умов першого кредиту, з дотриманням вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Кредитодавець у строк від однієї хвилини до трьох днів з дати отримання заявки приймає рішення про надання чи ненадання кредиту.
Сума кредиту визначається кредитодавцем на основі оцінки фінансового стану та кредитоспроможності клієнта за діючою на момент оцінки внутрішньою методикою прийняття кредитного рішення.
Обробка Інформаційно-комунікаційною системою кредитодавця заявки не є укладенням електронного договору і не має наслідком обов'язок кредитодавця надати кредит клієнту, а також не обмежує права кредитодавця зменшити розмір чи термін надання кредиту, вказані в заявці.
Кредитодавець інформує клієнта про прийняте рішення щодо видачі кредиту за допомогою рухомого (мобільного) зв'язку, а також відповідним повідомленням в особистому кабінеті.
У випадку схвалення заявки на отримання кредиту, інформаційно-комунікаційна система кредитодавця генерує індивідуальну частину електронного договору, що є офертою та містить усі істотні умови, про що інформує клієнта в особистому кабінеті.
Клієнт, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надає згоду шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови Електронного договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка може стати активною лише після введення одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується кредитодавцем в інформаційно-комунікаційній системі та надсилається клієнтам в СМС - повідомленні.
Після підпису електронного повідомлення клієнтом у спосіб, передбачений договором, зазначене повідомлення надходить в інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця та свідчить/повідомляє кредитодавця про те, що клієнт надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) кредитодавця щодо укладання електронного договору з клієнтом. Після зазначених дій електронний договір (договір) між кредитодавцем та клієнтом (позичальником) вважається укладеним і кредитодавець здійснює дії, передбачені умовами укладеного електронного договору щодо надання кредиту.
Вчинення клієнтом вказаних вище дій по зміні даних в ІТС кредитодавця та введення одноразового ідентифікатора є проставленням електронного підпису одноразовим ідентифікатором в електронному договорі його сторонами, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Після успішного акцепту клієнтом, кредитодавець накладає електронну цифрову печатку на договір з позначкою часу і відправляє клієнту на електронну пошту, вказану в особистому кабінеті.
Кредит надається шляхом здійснення переказу коштів кредитодавця в сумі 7500 грн. на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яка зазначається в форматі хххххх****хххх, емітовану банком України, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення Електронного договору (п. 2.23 договору). Сторони підтвердили, що Електронний договір та всі додатки до нього мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі (2.24).
Позичальник підтвердив, що їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" від 14.12.2021р., ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" та ознайомлена з Правилами надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" ТОВ "ФК "Віва Капітал"", повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті товариства. Підписуючи даний договір, позичальник дає дозвіл на передачу кредитодавцю своїх персональних даних, а також дає згоду на те, що кредитодавець має право направляти SMS-повідомлення/листи - повідомлення на електронну пошту/повідомлення, відправлені іншими засобами, комерційні пропозиції кредитодавця та рекламні матеріали (п. 7.3 договору).
Відповідач звернулася із анкетою-заявою на отримання кредиту 04.09.2024р. та 04.09.2024р. нею підписано кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті паролю "D5Y5H6" (а. с. 5 -13).
Перерахування кредитних коштів на банківські картки клієнтів ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" здійснює ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" відповідно до договору № М1805/1 від 18.05.2023 року про надання послуг з приймання та переказу платежів. Інформаційна взаємодія між компаніями здійснюється за захищеними протоколами НТТРS (НТТР over TLS), за посередництвом процесингового центру ВПС та/або оператора послуг платіжної інфраструктури ВПС. Відомості про факт перерахунку коштів передаються шляхом електронного обміну даними (а. с. 19-23).
ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» надано довідку від 27.05.2025р. вих. № 7/11357 про успішність операції згідно транзакції №1468313512 від 04.09.2024 року в сумі 7500 грн. на картку НОМЕР_1 (а.с. 17).
Одночасно, ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» сформовано довідку про ідентифікацію, як підтвердження переказу кредитних коштів за транзакцією №1468313512 від 04.09.2024 (а.с. 18).
Отже, ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" свої зобов'язання за даним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, переказ коштів здійснено 04.09.2024р., що підтверджується вищевказаними довідкою про переказ коштів ТОВ ФК "Конктрактовий дім", а також довідками про ідентифікацію (а.с. 17, 18).
Щодо посилання відповідача на те, що немає належних доказів на підтвердження перерахунку йому коштів, то вони спростовуються копією розрахунку заборгованості (а.с. 24-25), з якого вбачається, що 21.09.2024р. відповідачем здійснено платіж у сумі 1039,60 грн., що є фактичним підтвердженням визнання отримання коштів та наявності обов'язку з їх повернення.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно із ст. ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Підписання договору про надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" № 1424831672642 від 04.09.2024р. (електронним підписом) свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вищевказаний Договір про надання грошових коштів підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).
Отже, встановлено, що вказаний договір про надання грошових коштів у кредит продукту "Старт" від 04.09.2024р., підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 04.09.2024р. між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала своїх зобов'язань щодо повернення наданого їй кредиту в строки, передбачені вищевказаним договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості (а. с. 24-25) станом на 10.07.2025 загальна сума заборгованості по кредиту за вищевказаним договором кредиту становить 29873,63 грн., яка складається: заборгованість за кредитом - 7448,02 грн. (7500 - 51,98); заборгованість за відсотками - 7425,61 грн. (8413,23 - 987,62).; штраф - 15000,00 грн..
Згідно вказаного розрахунку заборгованості наданого позивачем, відсотки нараховувалися по 10.07.2025, тобто в межах строку кредитування.
Суд враховує, що такий розрахунок не спростовано відповідачем, та ним не надано суду свій контррозрахунок на суму боргу, тому заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості підлягає задоволенню.
Щодо невизнання відповідачем штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Водночас, вказана норма Закону діяла до 24 грудня 2023 року, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX пункт 6-1 розділу IV виключено.
Отже, борг по штрафу позивачем нараховані в період з 04.09.2024р. по 10.07.2025р., тобто вже після припинення дії пункту 6-1 розділу IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування".
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» слід задовольнити.
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн. (а.с. 1).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10600 грн..
Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано ордер від 10.07.2025 р. серії СА №1126429 (а. с. 26), копії договору № 1 про надання правової допомоги від 2 січня 2025р., укладеного між ТОВ "ФК "Віва Капітал" та АБ "Грушевий Ю.В. (а.с. 27-29), відповідно до якого гонорар складається з плати в розмірі, що визначається сторнами на день складання акту-приймання виконаних робіт відносно конкретної справи, з додатковою сплатою 7 відсотків від суми гонорару (п.3.2.), акту виконаних робіт від 26 червня 2025 року до вказаного договору (а.с. 30), відповідно до якого за надані послуги сторони погодили гонорар у розмірі 10600 грн., копії рахунку №26/26-01 від 26.06.2025р. за підготовку та подання позовних матеріалів відносно ОСОБА_1 на суму 10600 грн. та платіжної інструкції № LK706/7 від 26.06.2025р. (а.с. 31, 32).
У відзиві відповідач просить про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, оскільки відсутні правові підтави для стягнення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, так як вартість послуг адвоката не співмірна із необхідним часом, який би міг витратити адвокат на виконання відповідних робіт та є явно завищеним з огляду на ціну позову.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року (справа №159/5837/19, провадження №61-10459св20) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Враховуючи критерії співмірності, обгрунтованості, реальності, розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ ФК "Віва Капітал"" у розмірі 3028 грн..
Керуючись ст. ст. 15, 16, 205, 207, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Копманія «Віва Капітал», про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал""(20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20, код ЄДРПОУ 40860735), кредитну заборгованість у розмірі 29873 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят три) гривні 63 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Віва Капітал"" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Р. В. Гуртовенко