Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 497/689/25
Провадження по справі № 2/514/392/25
29 вересня 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Тончевої Н.М.
при секретарі - Чернєвій О.А.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останньої заборгованість за Кредитним договором №1244584 від 18 січня 2024 року в розмірі 32362 гривні 03 копійки та судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Свої вимоги мотивує тим, що 18 січня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1244584, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора А529. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Селфі Кредит» надає відповідачу кредит на споживчі (особисті) потерби на суму 5000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, тобто на 360 днів до 12 січня 2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2.5 % в день. 22 жовтня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено Договір факторингу №22102024 у відповідності до умов ТОВ «Селфі Кредит» передає ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит Капітал» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права грошової вимоги. Згідно витягу з реєстру Боржників до Договору факторингу №22102024 від 22 жовтня 2024 року, ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «ФК «Кредит Капітал» право вимоги в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №1244584 від 18 січня 2024 року.
Враховуючи, що відповідач свого зобов'язання за кредитними договорами не виконала та право вимоги за ними перейшло до позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивача не з'явився. В позовній заяві зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача та просить розглянути справу за його відсутністю. Не заперечує щодо розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, за адресою реєстрації місця проживання, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення .
Пунктом 1 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Крім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача ОСОБА_1 до суду в судове засідання, однак остання в судове засідання на вказану в оголошенні дату також не з'явилась, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без її участі до суду не надіслала, про причини неявки суд не повідомила.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 18 січня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1244584, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора А529.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Як видно із матеріалів справи, зазначений вище договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Селфі Кредит» надає відповідачу кредит на споживчі (особисті) потерби на суму 5000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, тобто на 360 днів до 12 січня 2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2.5 % в день.
Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Згідно довідки АТ «ОТП Банк» №68-3-23-23/49501-БТ від 09 травня 2025 року, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 є клієнтом банку, банківська картка № НОМЕР_1 випускалась на її ім'я та була відкрита до карткового рахунка № НОМЕР_3 , 18 січня 2024 року на зазначений картковий рахунок було зарахування в розмірі 5000 гривень, верифікація клієнта банком проводилась.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання за кредитними договорами.
Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №1244584 від 18 січня 2024 року складає 32362 гривні 03 копійки, з яких : 4997 гривень 98 копійок - сума заборгованості за тілом кредиту; 27364 гривні 05 копійок - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають одинаково обов'язковими для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З вищенаведеного випливає, що сторони, підписавши договори встановили факт досягнення згоди між собою, щодо всіх істотних умов кредитного договору.
22 жовтня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено Договір факторингу №22102024 у відповідності до умов ТОВ «Селфі Кредит» передає ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит Капітал» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права грошової вимоги.
Згідно витягу з реєстру Боржників до Договору факторингу №22102024 від 22 жовтня 2024 року, ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «ФК «Кредит Капітал» право вимоги в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту №1244584 від 18 січня 2024 року.
За положеннями статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за Договором про надання споживчого кредиту №1244584 від 18 січня 2024 року в розмірі 32362 гривні 03 копійки.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, за частиною 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.
Відповідач жодним чином не заперечувала факт отримання нею в борг коштів та факт укладення договорів.
Враховуючи, що відповідач, отримавши кошти у кредит, своїх зобов'язання по їх поверненню і сплаті процентів за користування грошима не виконала, суд, установивши всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №1244584 від 18 січня 2024 року в розмірі 32362 гривні 03 копійки.
Тож, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №1244584 від 18 січня 2024 року в розмірі 32362 гривні 03 копійки є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № 5121 від 14 березня 2025 року.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, відповідачем має бути відшкодовано судові витрати у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 623,625, 629, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 141, 223, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в будинку АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029, м. Львів, вулиця Смаль - Стоцького, будинок №1, 28 корпус, 4-й поверх, реквізити № НОМЕР_4 у АТ «Креді-Агріколь Банк») суму заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №1244584 від 18 січня 2024 року в розмірі 32362 (тридцять дві тисячі триста шістдесят дві) гривні 03 (три) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в будинку АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029, м. Львів, вулиця Смаль - Стоцького, будинок №1, 28 корпус, 4-й поверх, реквізити № НОМЕР_4 у АТ «Креді-Агріколь Банк») суму судових витрат в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.М. Тончева