Справа № 523/18218/25
Провадження №2-а/523/170/25
"29" вересня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М. ,
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати незаконними дії інспектора 1-го взводу 3-ої роти батальйону УПП в Одеській області Михайлової Е.Б. та лейтенанта Сафронова К.Ю., скасувати постанову серії ЕНА №5528883 від 20.08.2025р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вважає, що постанова серії ЕНА №5528883 від 20.08.2025р. є незаконною з огляду на таке:
позивач стверджує, що він не рухався зі швидкістю, яку йому приписує інспектор ОСОБА_2 ;
через вік, автомобіль яким він керував, не міг рухатися з такою швидкістю;
будь-які пояснення позивача були залишені інспектором Михайловою Е.Б. поза увагою;
інспектор не прийняла до уваги, що позивач є інвалідом ІІ групи та прямує до лікарні;
вимірювання проводилося незрозуміло чим і незрозуміло ким, так як вимірювальний прилад неможна було оглянути, зчитати показання. Інспектор Сафронов К.Ю., який проводив вимір не є уповноваженою особою, який, на думку позивача, відмовивши йому у представлені всіх документів, порушив ст. 18 Закону України «Про національну поліцію»;
вимірювальний прилад TrueCam ТС000524, ПВР 471575, 471659, зазначений у постанові, оглянути було неможливо, так як лейтенант ОСОБА_3 одразу заховав прилад.
Посилаючись на вказані обставини, позивач вважає, що постанова не відповідає вимогам закону, ухвалена з порушенням установленого порядку накладання адміністративного стягнення, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його неправомірних дій.
Ухвалою судді від 05.09.2025р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на виправлення недоліків.
Ухвалою судді 12.09.2025р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовними вимогами Бобир Л.В.
Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Додаткових пояснень по справі не надано, клопотань не заявлено.
Управління патрульної поліції в Одеській області не забезпечило участі свого представника у судовому засіданні. Про час та місце розгляду справи сповіщене належним чином через підсистему «Електронний суд», а також особистого ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи 24.09.2025р.
Станом на час розгляду справи відзив та/або пояснення на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, дійшов наступного висновку.
Так, матеріалами справи встановлено, що поліцейська 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Михайлова Елла Борисівна 20.08.2025р. склала відносно Бообир Л.В. постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ЕНА №5528883 за скоєння правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122 КУпАП та застосувала до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності поліцейським зазначено, що ОСОБА_1 20.08.2025р. об 12:34 год. керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вулиці Чорноморського козацтва в м. Одесі зі швидкістю 120 км/годину у населеному пункті, де дозволено рухатися зі швидкістю 50 км/годину, чим перевищив максимальне обмеження швидкості руху на 70 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam ТС000524, ПВР 471575, 471659, чим порушив п.п. 12.4 ПДР.
Вирішуючи виниклий між сторонами спір, суд виходить з наступного обґрунтування.
Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У Постанові Верховного Суду від 23.10.2019 по справі №357/10134/17 зазначено, що відсутність доказів, які б підтверджували факт порушення Позивачем ПДР, свідчить про недоведеність правомірності прийнятої постанови.
Позивач в адміністративному позові зазначає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а проведення вимірювання швидкості руху, складання оскаржуваної постанови було вчинене поліцейськими з порушенням норм закону, в зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до позовної заяви, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УПП в Одеській області, поліцейськими його було проведений вимір швидкості та ухвалено постанову, яку позивач просить скасувати.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно із статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 4 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Постанову винесено поліцейським Управління патрульної поліції в Одеській області, старшим лейтенантом поліції Михайловою Е.Б.
У зв'язку із наведеним слід зазначити, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог
Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
У відповідності до частин першої, третьої статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства випливає, що належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Аналогічну правову позицію з питання неналежного відповідача у справі висловив Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року в справі № 803/1252/17.
Крім того, відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбаченої ст.122 КУпАП, поліцейські відповідного органу діють не як самостійні суб'єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступала поліцейська 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Михайлова Е.Б., як особа уповноважена накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Посадова особа, яка винесла оскаржувану постанову перебуває у трудових відносинах саме з Департаментом патрульної поліції. Оскільки, УПП в Одеській області, в якому проходить службу поліцейський є відокремленим підрозділом Департаменту патрульної поліції.
Таким чином, належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки інспектор є лише посадовою особою відповідного органу.
За приписами ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 зазначив, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Отже, заміна неналежного відповідача або залучення співвідповідача може здійснюватися до ухвалення рішення у справі за наявності відповідного клопотання учасника справи та за згодою позивача.
Відповідно до «Переліку територіальних органів Національної поліції, що утворюються» затвердженого постановою КМУ від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено як юридичну особу публічного права - Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно, Управління патрульної поліції в Одеській області не може та не повинно відповідати за позовом при оскаржені постанови про адміністративне правопорушення.
Тому належним відповідачем по даній справі має бути саме Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ - 40108646), а не поліцейський.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинен нести інший орган, а не той, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем пред'явлено позов до неналежного відповідача, в ході розгляду справи стороною позивача не заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача належним, або залучення до участі у справі співвідповідача, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Разом з тим, інші доводи позовної заяви, які стосуються оскаржуваної постанови, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися з позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови до належного відповідача та клопотати про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.
Керуючись ст.286 КАС України, ст.ст.256,268,288, 293 КУпАП,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 29 вересня 2025р.
Суддя