Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3285/25
Номер провадження: 1-кс/511/1099/25
29.09.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання начальника відділення №1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 , по кримінальному провадженню №12025162390000654 від 27.09.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяєве Ширяївського району Одеської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, інваліда 2 групи, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених: ч. 4 ст. 185 КК України (обвинувальний акт у КП №12024162510000311 від 09.03.2024 направлено до Приморського районного суду м. Одеси; ч. 4 ст. 185 КК України (обвинувальний акт у КП №12024162470000530 від 23.04.2024 направлено до Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалою Малиновсього районного суду №521/9193/24 від 24.04.2025 оголошений у розшук; раніше судимий вироком Біляївського районного суду Одеської області від 24.12.2024 за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненому від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України,
Зміст заявленого клопотання.
29 вересня 2025 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025162390000654 відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України.
28 вересня 2025 року у даному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 289 КК України ОСОБА_4 .
На переконання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 , належить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як на теперішній час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_4 , може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; вчинити нове кримніальне правопорушення, так як даний злочин вчинив в період перебування в судах відносно нього кримінальних праваджень, де він обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 , процесуальних обов'язків. Також просив одночасно призначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді у застави у розмірі 160 (сто шістдесят розмірів) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 подане клопотання підтримала, просила його задовольнити. Свою позицію обгрунтувала тим, що ОСОБА_4 , пред'явлено обгрунтовану підозру за ч.2 ст.289 КК України, даний злочин відноситься до категорії тяжких, вчинений ним в період проходження іспитового строку за попереднім вироком суду. Перебуваючи на волі, підозрюваний, може переховуватися від правоохоронних органів з метою уникнення відповідальності, а також впливати на хід розслідування у справі, та може вчинити повторний злочин.
Підозрюваний ОСОБА_4 , вину свою у вчиненні інкримінованого злочину визнав, не заперечував проти задовлення клопотання прокурора.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Просив обрати підозрюваному більш м"який запобіжний захід або у мінімальному розмірі заставу.
Нормативно -правове обгрунтування.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Суд, заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, прийшов до висновку, що належить задовольнити клопотання слідчого та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і цей висновок суд обгрунтовує наступним.
Оцінка обгрунтованості підозри та її стислий виклад.
Так 28 вересня 2025 року ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікованого за частиною 2 статті 289 КК України у кримінальному провадженні №12025162390000654 відомості по якому внесені до ЄРДР 27.09.2025 року.
Згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за незаконне заволодіння транспортним засобом вироком Біляївського районного суду Одеської області від 24.12.2024 за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України будучи звільненим від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, на шлях виправлення не став, маючи не невідбуте покарання та непогашену в законному порядку судимість, в період іспитового строку, повторно вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом за наступних обставин. 27.09.2025 близько 11:00 (точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилося за можливе) ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи повз домоволодіння АДРЕСА_3 побачив транспортний засіб марки «Toyota Camry» темно синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в цей час, у нього виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, який знаходився біля домоволодіння АДРЕСА_3 , в цей же день о 11:10 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч волі власника, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переконавшись, що його дії залишаються непоміченими потерпілим та іншими особами, відчинив водійські двері, сів в салон автомобіля марки «Toyota Camry», 1997 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого привів у дію двигун за допомогою ключа, який знаходився в замку запалювання та попрямував на вказаному автомобілі по вул. Олександра Довгошея в с-щі Велика Михайлівка Роздільнянського району Одеської області в бік вул. Центральна с-ща Велика Михайлівка Роздільнянського району Одеської області, залишивши місце події, таким чином незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, після чого, керуючи вказаним автомобілем, не справився з його керуванням та навпроти домоволодіння АДРЕСА_3 здійснив зіткнення з опорою ЛЕП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вказаний транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень та деформації. Таким чином, потерпілому ОСОБА_9 спричинено матеріальну шкоду.
Суд вважає, що обґрунтованість підозри на даній стадії підтверджується попередньо зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - показаннями потерпілого ОСОБА_9 ; - протоколом огляду місця події та вилученими речовими доказами, - протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; - протоколом затримання осоюи в порядку ст.208 КПК України, повідомленням про підозру.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочину за ч.2 ст.289 КК України, кваліфікованого як незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім обгрунтованості підозри, суд, вирішуючи доцільність обрання підозрюваному такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Так ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.289 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, а тому суд має право на підставі п.4 ч.2 ст.183 КПК України обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Даний злочин відноситься до категорії кримінальних правопорушень, направлених на заподіяння шкоди життю та здоров"ю особи, а відтак є суспільно небезпечним злочином.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку суду, ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від органів досудового розслідування є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується , суворість можливого покарання, вчинення злочину в період проходження іспитового строку за попереднім вироком. Так, санкією ч.2 ст.289 КК України передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Також на користь такого висновку суду свідчать і дії підозрюваного у кримінальних провадженнях відносно нього, якиі перебувають на розгляді Приморського районного суду м. Одеси та Хаджибеївського районного суду м. Одеси, по яким підозрюваний перебуває у розшуку.
Також суд вважає, що наявний ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні, зокрема є актуальним ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні.
Крім цього, суд вважає, що у зв'язку з військовою агресією збройних сил РФ та впровадження на території України воєнного стану, вказані ризики високі і лише збільшились, так як повсякденний уклад цивільного способу життя людей порушено.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту неможливо, так як необхідних умов для обрання такого виду запобіжного заходу судом не встановлено. Підозрюваний не одружений, не працевлаштований, не проживає по зареєстрованому місцю проживання.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу , що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується ОСОБА_4 і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати підозрюваному інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішення питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя відхиляє твердження сторони обвинувачення щодо розміру застави, оскільки клопотання не містить жодних відомостей про матеріальний стан підозрюваного та його близьких осіб, наявність рухомого та нерухомого майна, відомостей про заробітну плату, тощо, а тому вказаний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваного покладених на нього обов'язків та не буте завідомо непомірним для нього, оскільки ЄСПЛ у своїй практиці наголошує на необхідності встановлення розміру застави, який не є надмірним і враховує індивідуальні обставини обвинуваченого.
На думку суду, застава у розмірі - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб цілком дійсно зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш пропорційним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та підозрюваного, так як обвинувачений є особою з інвалідністю другої групи.
Альтернативний запобіжний захід такого виду на думку суду є гарантією того, що не перебуваючи під вартою обвинувачений не ухилиться від виконання своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 176-178, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання начальника відділення №1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, з моменту затримання, тобто з 27 вересня 2025 року по 25 листопада 2025 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», (місцезнаходження юридичної особи Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059).
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 242 240 грн у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту де проживає - смт. Авангард Одеського району, Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави, строк дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - 25 листопада 2025 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1