(заочне)
Провадження № 2/510/1777/25
Справа № 510/1474/25
29 вересня 2025 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,
за участю секретаря Фурсової А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» заповнила заявку на укладення кредитного договору № 21.06.2024-100000937 (кредитної лінії) від 21 червня 2024 року, ознайомилась з його умовами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів.
У відповідності до квитанції від 21 червня 2024 року ID 2478909197, на платіжну картку відповідача, зазначену у заявці було переховано грошові кошти в сумі 11000 грн. на виконання умов кредитного договору № 21.06.2024-100000937 (кредитної лінії) від 21 червня 2024 року.
Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем виконало у повному обсязі.
Однак, з причини неналежного виконання умов договору у відповідача сформувалась заборгованість у сумі 36571,01 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11000 грн.; заборгованості за процентами в розмірі 19250 грн.; заборгованості по неустойці за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 5500 грн.; заборгованості за комісією у розмірі 821,01 грн.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце його проведення сповіщалась належним чином всіма доступними засобами, включаючи повідомлення у додаток «Viber», про причини неявки не повідомила. Правом на подання відзиву на позов не скористалась.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Дійсно, як встановлено судом, 21 червня 2024 року між сторонами в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» було укладено кредитний договір № 21.06.2024-100000937 (кредитної лінії).
У відповідності до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит на суму 110000 грн., строком на 210 днів, кінцевою датою повернення кредиту - 16 січня 2025 року.
Крім того, за умовами договору сторони досягли домовленості щодо: фіксованої денної процентної ставки у розмірі 1% (п. 5 заявки до кредитного договору); денної процентної ставки за весь строк кредитування 0.88% (п. 6 заявки до кредитного договору); комісії у розмірі 2200 грн. (п. 8 заявки до кредитного договору); неустойки (п. 13 заявки до кредитного договору).
Згідно квитанції від 21 червня 2024 року ID 2478909197, на платіжну картку відповідача, зазначену у заявці переховані грошові кошти в сумі 11000 грн. на виконання умов кредитного договору № 21.06.2024-100000937 (кредитної лінії) від 21 червня 2024 року.
Таким чином ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 .
В свою чергу, відповідачем 11 липня 2024 року вчинені конклюдентні дії, направленні на часткове погашення заборгованості у розмірі 5228,99 грн. в зарахування першого за графіком платежу.
Однак, з причини неналежного виконання умов договору у відповідача сформувалась заборгованість у сумі 36571 грн. 01 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11000 грн.; заборгованості за процентами в розмірі 19250 грн.; заборгованості за неустойкою в розмірі 5500 грн.; заборгованості за комісією у розмірі 821,01 грн.
Згідно положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, що визначено ч. 1 ст. 638 ЦК України.
Згідно зі ст. 634 ЦК України, договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надання позивачем кредитних коштів відповідачу, користування ними, здійснення часткового погашення суми заборгованості, підтверджується наданою представником відповідача випискою про рух коштів відповідача.
Заявлена за розрахунком представника позивача заборгованість відповідачем спростована не була, контр розрахунку не надано.
За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягненню виниклої у відповідача заборгованості на користь позивача.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представником позивача, при подачі позову до суду сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., згідно платіжної інструкції № СЦ00028039 від 18 липня 2025 року.
Отже, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору у зазначеному розмірі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 21.06.2024-100000937 (кредитної лінії) від 21 червня 2024 року у розмірі 36 571 (тридцять шість тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн. 01 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова