Справа №521/13371/25
Провадження №2/521/6320/25
про залишення позовної заяви без руху
25 вересня 2025 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Мурзенко М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
В провадженні судді Хаджибейського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15.08.2025 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 25.09.2025 року.
25 вересня 2025 року через канцелярію суду була подана зустрічна позовна заява ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Відповідно до ч.2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно із вимогами ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Дослідивши зустрічну позовну заяву, суд доходить висновку про залишення її без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачкою визначено ціну позову - 3 567 563 грн.
Таким чином, позивачці необхідно сплатити за вимоги майнового характеру судовий збір у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2025 року, що складає 15 140,00 грн. (3028 грн. *5).
Позивачка документ про сплату судового збору позовної заяви не долучила, однак надала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на її скрутне матеріальне становище.
На підтвердження своїх вимог позивачка надала до суду копію свідоцтва про народження дитини, копію медичного висновку №1111-74С4-КВ2Х-368Н від 28.07.2025, а також копію довідки з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26.07.2005).
Додана до клопотання форма ОК-7 щодо отримання заробітку-доходу, сама по собі не свідчить про такий майновий стан сторони, що унеможливлює сплату нею судового збору.
Так, з вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_3 протягом 2017 року отримано дохід в сумі 23229 грн. 75 коп., у 2018 р.- 44 676 грн. 00 коп., в 2019- 50076 грн. 00 коп., в 2020 р.- 57784 грн. 00 коп., в 2021 р.- 90500 грн. 00 коп.
Водночас, до зустрічної позовної заяви додано копію договору про пайову участь № 15/123 від 26.04.2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОК «Чорноморська Рів'єра 2016», з якого вбачається, що ОСОБА_2 за вказаним договором сплатила вартість майнових прав в сумі, еквівалентній 35 922,00 долл. США.
Враховуючи викладене, суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору та про необхідність залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу квитанції про сплату (доплату) судового збору в сумі 15 140 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України,
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В.Мурзенко