Cправа №505/3071/25
Провадження №1-кс/505/1329/2025
Іменем України
25.09.2025 м. Подільськ
Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
та сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільську Одеської області клопотання слідчого відділення №-2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Котовськ Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
-підозрюваного у кримінальному провадженні №-12025161180000482 від 02.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
Клопотання слідчий мотивує тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28.08.2025 у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, у невстановлений слідством час, але не пізніше 28.08.2025, ОСОБА_6 , всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи та у невстановленому досудовим розслідуванням місці особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, вагою не менше ніж 0,231г та маючи умисел, спрямований на її незаконне зберігання з метою збуту та збут, переслідуючи мету незаконного збагачення, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, посягаючи на встановлені та охоронювані законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, почав незаконно зберігати при собі вказану психотропну речовину для подальшого збуту третім особам.
У подальшому, продовжуючи свою незаконну діяльність, направлену на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, 28.08.2025 о 17 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи по вул.Шевченка у с.Куяльник Подільського району Одеської області, з корисливих мотивів, умисно, незаконно збув ОСОБА_7 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, кількісний вміст якої становить 0,231г, за грошові кошти у сумі 1000 гривень.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.09.2025 у ОСОБА_6 повторно виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, у невстановлений слідством час, але не пізніше 23.09.2025, ОСОБА_6 , всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи та у невстановленому досудовим розслідуванням місці особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та маючи умисел, спрямований на її незаконне зберігання з метою збуту та збут, переслідуючи мету незаконного збагачення, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, посягаючи на встановлені та охоронювані законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, повторно почав незаконно зберігати при собі вказану особливо небезпечну психотропну речовину для подальшого збуту третім особам.
У подальшому, продовжуючи свою незаконну діяльність, направлену на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, 23.09.2025 о 14 годині 10 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи біля приміщення магазину за адресою: Одеська область, м.Подільськ, бульвар Бірзульський, 17Г, з корисливих мотивів, умисно, повторно незаконно збув ОСОБА_7 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, за грошові кошти у сумі 1000 гривень.
23.09.2025 о 19 годині 14 хвилин ОСОБА_6 в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України.
23.09.2025 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності:
- протоколом про хід та результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 28.08.2025 о 17 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи по вул. Шевченка у с. Куяльник Подільського району, з корисливих мотивів, умисно, збув ОСОБА_7 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, кількісний вміст якої становить 0,231г, за грошові кошти у сумі 1000 гривень;
- висновком експерта №СЕ-19/116-25/21437-НЗПРАП від 06.09.2025 відповідно до якого надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, яку видав ОСОБА_7 містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, кількісний вміст якої становить 0,231г;
- протоколом огляду закупника і вручення грошових коштів від 23.09.2025, відповідно до якого, особі, яку залучено до конфіденційного співробітництва - ОСОБА_7 вручено грошові кошти у розмірі 1000 гривень, а саме купюру номіналом 1000 гривень серії ЄМ3961660 для придбання психотропної речовини у ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду предмета від 23.09.2025 відповідно до якого, 23.09.2025 особа, яку залучено до конфіденційного співробітництва - ОСОБА_7 добровільно видав полімерний згорток із кристалічною речовиною, яка відповідно до результатів експрес тесту містить наркотичні засоби або психотропні речовини;
- протоколом допиту свідка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого останній надав покази, про те, що 28.08.2025 та 23.09.2025 будучи залученим до конфіденційного співробітництва придбав у ОСОБА_6 психотропну речовину за грошові кошти у розмірі по 1000 гривень;
- протоколом затримання ОСОБА_6 від 23.09.2025 відповідно до якого під час проведення особистого обшуку останнього вилучено купюру номіналом 1000 гривень серії ЄМ3961660, яка видавалась ОСОБА_7 для проведення оперативної закупки;
- повідомленням про підозру ОСОБА_6 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України;
- іншими доказами у їх сукупності;
При вирішенні питання про наявність підстав для обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінованими злочинами, а також наявність ризиків визначених:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України - ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду є те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, які згідно ст.12 КК України відносять до категорії тяжких злочинів за вчинення якого підозрюваному у разі визнання його винним може бути призначено покарання на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваним території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
- п.3 ч.1 ст.177 КПК України - ризик можливого незаконно впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, під загрозою можливого покарання, може почати впливати на свідків, яких вже допитано під час проведення досудового розслідування, з метою зміни їх показів;
- п.5 ч.1 ст.177 КПК України - ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Обґрунтовується тим, ОСОБА_6 підозрюється у вчинені двох кримінальних правопорушень, вчинених 28.08.2025 та 23.09.2025, виходячи з чого, можна дійти висновку, що останній протиправними діями заробляє собі на проживання, а також ураховуючи, що ОСОБА_6 являється наркозалежною особою свідчить про можливість вчинення ним злочинів, передбачених ст.309 КК України.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Суд при вирішенні питання про доцільність обрання запобіжного заходу повинен оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п.п.1,2, ч.1 ст.178 КПК України, а саме:
- вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваною кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Відомостей, які б вказували про неможливість перебування підозрюваного в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я не здобуто, а тому вважаємо, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання з підстав зазначених у ньому та просили його задовольнити і обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів. Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_6 є наявність уникнення ризиків передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підозрюваний ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 заперечували проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, натомість просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12025161180000482 від 02.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
23.09.2025 о 19:14 годин ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
24.09.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище і долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлена свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Враховуючи викладене, слідчий вважає, що неможливо запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу окрім тримання під вартою.
Розглянувши клопотання та вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухав думку прокурора, слідчого, які вважали необхідним клопотання задовольнити, підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 , які заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який у передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.
Враховуючи вищевикладене, застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу неможливе.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_6 , також враховуються, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я.
Вважаю, що прокурором та слідчим під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов'язків, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 25.09.2025 - 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80 х 3028 = 242 240).
За таких підстав, суд вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, а відносно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 21.11.2025, включно, із застосуванням застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків на підставі ч.5 ст.194.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 186, 193, 196, 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого відділення №-2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту затримання, тобто з 19 год. 14 хв. 23 вересня 2025 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію о 19 год. 14 хв. 21 листопада 2025 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 , обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме, 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 25.09.2025 - 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80 х 3028 = 242 240), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №505/3071/25 провадження №1-кс/505/1329/25, кримінальне провадження №-12025161180000482 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2025.
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_6 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, прокурора, суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, а саме: Одеська область, м.Подільськ;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1