Cправа №505/2883/25
Провадження №1-кс/505/1235/2025
Іменем України
24.09.2025 м. Подільськ
Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали за скаргою представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого відділення №-1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 31.07.2025 про закриття кримінального провадження №-12025161180000399 від 03.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області із скаргою, в якій зазначив, що 03.03.2025 року представником ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_4 до відділення поліції №-1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, що має ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України на електронну адресу відділення поліції. У даній заяві від 03.03.2025 зазначено про те, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №45280986 від 07.10.2015, ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Приїхавши до свого нежитлового приміщення за вищевказаною адресою, ОСОБА_3 було виявлено, що на складі розібрана (розпиляна на частини коптильня), з якої було вирізано листи металу. При детальному огляді приміщення, було також встановлено крадіжку: металевих конструкцій, які лежали на подвір'ї, кубових бочок, які знаходились на складі нежитлового приміщення ОСОБА_3 в кількості 3 штук, інших речей, які належать ОСОБА_3 . Також, за відсутності ОСОБА_3 на даному об'єкті нерухомості, за складом наглядав ОСОБА_6 , який і здійснив крадіжку вищезгаданого майна, що ним не заперечується, адже при встановлені крадіжки ОСОБА_3 було викликано співробітників поліції, які зафіксували на боді-камери підтвердження дій самим ОСОБА_6 . Також ОСОБА_6 було повідомлено, що повинно бути зафіксовано на боді-камери співробітників поліції про те, що він почав все вирізати на продаж, отримавши дозвіл його матері, яка являється колишньою дружиною ОСОБА_3 , оскільки вони розлучені з 2020 року. Коли приїхали співробітники поліції, ОСОБА_6 підтвердив, що він дійсно різав метал на продаж і буде це продовжувати робити, вважаючи, що він має на це повне право, однак жодного права у нього немає, адже нежитлове приміщення, на якому знаходився склад з металом перебуває у приватній власності ОСОБА_3 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №45280986 від 07.10.2015. Ключі від приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на вимогу ОСОБА_3 , ОСОБА_6 повертати не хоче, що також зафіксовано поліцією.
Є незрозумілим на яких підставах та обставинах слідча ОСОБА_5 дійшла висновку про закриття кримінального провадження за №-12025161180000399, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, адже нею не було здійснено жодних процесуальних дій в межах компетенції задля встановлення винних та дійсних обставин у даному кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, вважають постанову про закриття кримінального провадження від 31.07.2025, яка була винесена слідчою ОСОБА_5 - протиправною та такою, яка підлягає скасуванню.
Скаржник ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились. Адвокат ОСОБА_4 просив про розгляд скарги за відсутності його та скаржника.
Слідчий відділення №-1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомила.
В судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого відділення №-1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 30.07.2025 кримінальне провадження №-12025161180000399 від 02.06.2025 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо, встановлено відсутність події кримінального правопорушення та відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Разом з тим, згідно ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
З матеріалів кримінального провадження №-12025161180000399 вбачається, що допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що в 2006 році вона познайомилася з ОСОБА_3 , з яким почала проживати, під час їхнього сумісного проживання вона розпочала бізнес а саме ТОВ «Еко Бренд Україна», де працювала комерційним директором, а її чоловік ОСОБА_3 був генеральним директором, вони спільно заробляти грошові кошти, у 2010 році вони офіційно вступили у шлюб. Приблизно в 2010 році, вона за свої кошти придбала будівлю колишнього ковбасного цеху, яка розташована в АДРЕСА_1 . Так як вони з ОСОБА_3 на той час перебували у шлюбі вона погодилася на те, щоб право власності на вказану будівлю було оформлено на її чоловіка ОСОБА_3 . Там вони відкрили завод по виробництву добрив, також на території заводу був коптильний цех. Завод функціонував до 2019 року. Її син від першого шлюбу ОСОБА_6 , повернувшись з військової служби в АТО також працював на вказаному підприємстві та розвозив на автомобілі добрива. У 2019 році вони з чоловіком ОСОБА_3 , розійшлися, але офіційно розлучилися у 2020 році. Після розлучення ОСОБА_3 почав переслідувати її, погрожував фізичною розправою, на даний час є цивільна справа по розподілу майна, яка знаходиться на розгляді в Балтському районному суді Одеської області. В лютому 2025 року, вона попросила свого сина ОСОБА_6 щоб він, діючи за її довіреністю, на території непрацюючого заводу, зняв з приміщення коптильного цеху металеві конструкції, якими в приміщенні було обшито стіни та металеві прути, так як приміщення було у аварійному стані. Після чого її син ОСОБА_6 почав демонтувати вказане майно. Але, потім на місце приїхав ОСОБА_3 та почав звинувачувати її сина у викраденні його майна, на що ОСОБА_6 відповів що діє за її розпорядженням. Всі звинувачення ОСОБА_3 відносно сина безпідставні, цивільна справа про розподіл сумісно придбаного у шлюбі майна на теперішній час перебуває на розгляді в Балтському районному суді Одеської області.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 повідомив, що з його мати ОСОБА_8 з 2006 року проживала спільно з ОСОБА_3 , в 2010 році вони офіційно вступили у шлюб. У них свій був спільний бізнес фірма ГОВ «Еко Ьренд Україна», де мати працювала комерційним директором, а ОСОБА_3 - генеральним директором. Через деякий час, а саме в 2010 році, мати придбала будівлю колишнього ковбасного цеху, яка розташована в АДРЕСА_1 , так як вони з ОСОБА_3 на той час перебували у шлюбі, мати погодилася, щоб право власності на вказану будівлю було оформлено на її чоловіка ОСОБА_3 . Там вони відкрили завод по виробництву добрив, також на території заводу був коптильний цех, завод функціонував до 2019 року. Він також працював на вказаному підприємстві. У 2019 році мати зі свої чоловіком ОСОБА_3 розійшлися і офіційно, розлучилися у 2020 році. Після розлучення ОСОБА_3 почав переслідувати його матір, погрожувати фізичною розправою, на даний час цивільна справа по розподілу майна перебуває па розгляді у Балтському райсуді Одеської області. В лютому 2025 року, його мати попросила, щоб він на території непрацюючого заводу зняв з приміщення коптильного цеху металеві конструкції, якими в приміщенні було обшито стіни та металеві прути, так як приміщення було у аварійному стані. Після чого, він почав демонтувати вказане майно. Але, потім на місце приїхав ОСОБА_3 та почав його звинувачувати у крадіжці, на що він йому повідомив, що діє за розпорядженням своєї матері, згідно довіреності.
Аналогічні покази надала дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_9 .
Крім того, встановлено що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - 29 жовтня 2010 року зареєстровано актовий запис про шлюб ОСОБА_8 з ОСОБА_3 .
Також, долучено копію рішення Балтського районного суду Одеської області від 03.08.2015, яким задоволено позов ОСОБА_3 , в якому він просить визнати угоду купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладену між ним та ОСОБА_10 , такою що відбулася.
Отже, ОСОБА_7 є власницею 1/2 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а її син ОСОБА_6 діяв за іі вказівкою згідно довіреності.
Зважаючи на встановлені вище обставини, слідчий прийшов до правильного висновку, що нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_7 і ОСОБА_3 . При визначенні повноважень співвласників на володіння, користування та розпорядження спільним майном необхідно керуватися відповідними нормами Цивільного кодексу України.
Встановлення зазначених обставин і їх належна оцінка обумовили прийняття слідчим рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування здійснено досудове розслідування в повному обсязі, проведено ряд слідчих дій, в результаті яких не підтверджено обставин, вказаних в заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, та правильно встановлено, що наразі викладені в заяві про злочин фактичні данні свідчать про наявність цивільно-правових відносин між зацікавленими особами, а дії ОСОБА_7 щодо майна, співвласницею якого вона є, не можуть бути кваліфіковані як самоправство.
Посилання заявника щодо неповноти досудового розслідування не спростовують об'єктивності висновку слідчого в контексті з'ясованих обставин кримінального провадження, які підтверджені належними та допустимими доказами, а тому доводи заявника про незаконність оскаржуваної постанови є необґрунтованими.
При цьому, з огляду на встановленні під час досудового розслідування обставини, слід дійти висновку про відсутність необхідності у вчиненні інших слідчих дій, про які зазначає скаржник, оскільки останні мають вчинятися з огляду на їх реальну необхідність, дієвість та забезпечення отримання відомостей, які мають значення для кримінального провадження.
КПК України не передбачає проведення повторних або додаткових досудових розслідувань одних і тих самих фактичних обставин у випадку незгоди заявника з ефективністю або результатами вже проведених або триваючих досудових розслідувань.
Встановлені в ході судового розгляду даної скарги обставини, аналіз досліджених письмових матеріалів кримінального провадження, дають підстави стверджувати, що на даний час слідчим відділом були проведені необхідні слідчі дії, повно, всебічно досліджено обставини справи, надано їм відповідну правову оцінку та прийнято законне та обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження. Постанова ґрунтується на вимогах закону, належно зібраних та допустимих доказах, які не спростовуються обставинами, викладеними в поданій скарзі.
Таким чином скарга є безпідставною та необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309, 372, ч.2 ст.376, ст.392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого відділення №-1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 31.07.2025 про закриття кримінального провадження №-12025161180000399 від 03.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1