Справа № 494/1175/18
Номер провадження 2-р/504/3/25
18.09.2025с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Литвинюк А. В., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, -
встановив:
30.04.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду Одеської області із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просила роз'яснити рішення Комінтернівського районного суду Одеської області 01.07.2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Березівської дитячо-юнацької спортивної школи, Березівської районної ради Одеської області, Відділу освіти, молоді та спорту Березівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконним наказу № 36 від 30.05.2018 року, його скасування, визнання незаконним дій, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, судових витрат.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2024 року справу розподілено судді Доброву П. В.
Листом Вищої ради правосуддя від 16.10.2024 року повідомлено про рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16.10.2024 року про тимчасове відсторонення судді ОСОБА_2 від здійснення правосуддя.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 373 від 29.01.2025 року призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2025 року справу розподілено судді Литвинюк А. В.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.02.2025 року прийнято до свого провадження матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення та призначено судове засідання на 14.02.2025 року о 14:00 годині в приміщенні Комінтернівського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань № 2).
13.02.2025 року, внаслідок розгляду клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, було постановлено ухвалу, якою вирішено судове засідання, призначене на 14.02.2025 року о 14:00 годині, а також всі послідуючі судові засідання по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням ОСОБА_1 власних технічних засобів, за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку «EasyСon».
10.03.2025 року від ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» надійшли пояснення щодо заяви про роз'яснення рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.07.2019 року, в яких викладено позицію позивачки щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання.
07.04.2025 року на адресу суду надійшов лист за № 01/7/01-14/25/1353 від Березівської районної державної адміністрації Одеської області яким повідомлено, що відповідно до розпоряджень Березівської районної державної адміністрації від 14 січня 2021 року № 3/A-2021 «Про оптимізацію структури Березівської районної державної адміністрації Одеської області» від 15.03.2021 року № 36/A-2021 «Про припинення діяльності юридичної особи публічного права Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 02145103) шляхом ліквідації» відділ освіти, культури, спорту та охорони здоров'я Березівської районної державної адміністрації Одеської області втратив статус юридичної особи та не є правонаступником Відділу освіти Березівської районної державної адміністрації попереднього.
01.08.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду у системі «Електронний суд» з клопотанням про долучення доказів, в якому просила долучити до матеріалів справи № 494/1175/18, пр. № 2-р/504/3/25 копії наказу, ухвали апеляційного суду, розрахункового листа, виконавчих листів.
Протокольною ухвалою суду від 01.08.2025 року клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів задоволено, до матеріалів справи № 494/1175/18, пр. № 2-р/504/3/25 долучено копії наказу, ухвали апеляційного суду, розрахункового листа, виконавчих листів.
Судове засідання у справі було відкладено на 18.09.2025 року о 09:30 годині за клопотанням ОСОБА_1 .
Учасники справи у судове засідання на 18.09.2015 року о 09:30 годині не з'явилися, причини своєї неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи учасники повідомлялися належним чином, у відповідності до вимог ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Суд вважає можливим здійснити розгляд справи, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали, додані до заяви про роз'яснення рішення суду в частині стягнення втраченого заробітку, дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Березівської дитячо-юнацької спортивної школи, Березівської районної ради Одеської області, Відділу освіти, молоді та спорту Березівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконним наказу № 36 від 30.05.2018 року, його скасування, визнання незаконним дій, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, судових витрат.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.07.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, вирішено: скасувати наказ № 36 Березівської ДЮСШ від 30 травня 2018 року «Про відпустки», «Про звільнення з роботи у зв'язку з закінченням трудового договору», в частині звільнення ОСОБА_1 ; визнати дії директора Березівської ДЮСШ щодо видання наказу № 36 від 30.05.2018 р. в частині звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з закінченням трудового договору, згідно п. 2 ст. 36 КзПП України, незаконними; поновити ОСОБА_1 на посаді тренера-викладача Березівської ДЮСШ з навантаженням 0,25 ставки за сумісництвом з 01.06.2018 р.; стягнути з Березівської дитячо-юнацької спортивної школи на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.06.2018 по день винесення рішення суду.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.07.2019 року в частині відмови у задоволенні вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21.04.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.07.2019 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Відділу освіти, молоді та спорту Березівської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати і виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу залишено без змін.
В свою чергу, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.07.2019 року, у відповідності до положень ч. 2 ст. 273 ЦПК України, набрало законної сили 21.04.2020 року після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Згідно ч. 4 ст. 271 ЦПК України, про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Верховний Суд у постановах від 20.02.2019 року у справі № 814/907/16, від 01.09.2020 року у справі № 806/984/18 та від 24.02.2024 року у справі № 380/3108/23 зазначив, що за загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Зі змісту заяви про роз'яснення рішення суду, поданої до суду 30.04.2024 року, вбачається, що на думку заявника рішення суду є незрозумілим в частині розміру стягнутого з відповідача на користь позивача втраченого заробітку за період вимушеного прогулу, що унеможливлює його виконання, оскільки виконавчий орган з цієї підстави відмовив у виконанні виконавчого листа, тому, суд вважає за необхідне роз'яснити судове рішення в цій частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 року у справі № 826/808/16 зазначила, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, а законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
Пленум Верховного Суду України у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначив, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 року № 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1995 року № 348).
Згідно з підпунктом «з» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), цей Порядок застосовується, у тому числі, у випадку вимушеного прогулу.
Відповідно до положень пункту 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Пунктом 3 Порядку № 100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Пунктом 8 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Отже, справляння і сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, а тому суд повинен визначати зазначену суму без утримання цього податку та збору, про що вказує в резолютивній частині рішення.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 18.07.2018 року у справі № 359/10023/16-ц.
Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд звертає увагу, що розрахунок суми заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється за формулою: СВВ = ЗПсер х КВП, де СВВ - сума заробітної плати за час вимушеного прогулу, ЗПсер - середньоденний (годинний) заробіток, КВП - кількість робочих днів за час вимушеного прогулу.
В свою чергу, розрахунок суми середньоденної (годинної) заробітної плати здійснюється за формулою: ЗПсер = ЗПд / Кд, де ЗПсер - середньоденний заробіток, ЗПд - загальна сума заробітної плати за останні два календарні місяці, Кд - кількість робочих днів за останні два календарні місяці.
Період вимушеного прогулу позивачки - з 04.06.2018 року (наступний робочий день після звільнення, враховуючи, що день звільнення є останнім робочим днем у тижні) до 01.07.2019 року (день ухвалення рішення у цій справі) або 269 робочих днів.
Розрахунок кількості робочих днів є таким: червень 2018 року - 19 робочих днів; липень 2018 року - 22 робочі дні; серпень 2018 року - 22 робочі дні; вересень 2018 року - 20 робочих днів; жовтень 2018 року - 22 робочі дні; листопад 2018 року - 22 робочі дні; грудень 2018 року - 20 робочих днів; січень 2019 року - 21 робочий день; лютий 2019 року - 20 робочих днів; березень 2019 року - 20 робочих днів; квітень 2019 року - 21 робочий день; травень 2019 року - 21 робочий день; червень 2019 року - 18 робочих днів; липень 2019 року - 1 робочий день.
Приймаючи до уваги те, що позивачку було звільнено з посади з 01.06.2018 року, при обчисленні середньоденної заробітної плати слід враховувати заробітну плату позивача за квітень і травень 2018 року (два місяці, що передують звільненню).
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки, виданої 11.09.2018 року Відділом освіти Березівської райдержадміністрації за вих. № 40, ОСОБА_1 за квітень 2018 року було нараховано заробітну плату у сумі 1128,08 грн, за травень 2018 року було нараховано заробітну плату у сумі 1128,08 грн.
Таким чином, сума середньоденної (годинної) заробітної плати ОСОБА_1 складає 36,99 грн (2256,16 грн / 61 день).
Відповідно, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2018 року до 01.07.2019 року складає 9 950,31 грн (36,99 грн х 269 робочих днів).
На підставі викладеного, керуючись ст. 128, 223, 271, 273 Цивільного процесуального кодексу України, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду в частині стягнення втраченого заробітку задовольнити.
Роз'яснити рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.07.2019 року у справі № 494/1175/18 в частині розміру стягнутого з Березівської дитячо-юнацької спортивної школи на користь ОСОБА_1 втраченого заробітку за період вимушеного прогулу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Литвинюк А. В.