Справа № 947/34914/25
Провадження № 1-кс/947/14307/25
18.09.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 , про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні №42017000000001712 від 25.05.2017 року,
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_3 , про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні №42017000000001712 від 25.05.2017 року.
В обґрунтування клопотання заявник вказав, що 06.09.20217 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2017 року було проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучене майно яке належить заявнику. 31.08.2023 року слідчим СУ ГУНП в Одеській області прийнято рішення про закриття даного кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Вилучене майно власнику не повернуто, а тому просить вирішити долю речових доказів та повернути вилучене майно.
При цьому заявник, посилаючись на ч. 9 ст. 100 КПК України, звернувсь із даним клопотанням до слідчого судді, де просить вирішити долю речових доказів в рамках кримінального провадження №42017000000001712.
Дослідивши клопотання та надані матеріали приходжу до наступного висновку.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Частиною 9 статті 100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
В пункті 5 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.
З моменту постановлення слідчим постанови про закриття кримінального провадження, досудове розслідування є закінченим, а відтак слідчий суддя позбавлений процесуальних повноважень вирішувати питання про долю речових доказів поза межами досудового розслідування.
Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ст. 100 ч. 9 КПК України про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22 (провадження № 51-4350кмо23).
Беручи до уваги викладене, оскільки кримінальне провадження 42017000000001712 від 25.05.2017 року на теперішній час закрите постановою слідчого від 31 серпня 2023 року, а досудове розслідування у кримінальному провадженні є закінченим, до повноважень слідчого судді не відноситься розгляд клопотання про долю речових доказів, в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
З урахуванням зазначеного, у відкритті провадження за клопотанням заявника ОСОБА_4 про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні №42017000000001712 від 25.05.2017 року відмовити.
Керуючись ст.ст. 100, 170-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
У відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_3 , про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні №42017000000001712 від 25.05.2017 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1