29 вересня 2025 року
м. Київ
справа №320/9654/22
адміністративне провадження №К/990/38140/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року
у справі №320/9654/22
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Відповідача щодо застосування грудня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення Позивачу в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язати Відповідача нарахувати і виплатити на користь Позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, в сумі 85 927, 84 грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів;
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення Позивачу за період з 01 березня 2018 року по 07 вересня 2018 року включно у фіксованій величині 4 463,15 грн в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- стягнути з Відповідача на користь Позивача індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4 463,15 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 07 вересня 2018 року включно у загальній сумі 27 820, 30 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення за весь спірний період - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення за весь спірний період - січень 2008 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з міз застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення грошового доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року по 07 вересня 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення грошового доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями в частині відмови в задоволенні позовних вимог, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Крім того, як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №320/9654/22 в порядку спрощеного позовного провадження.
В касаційні скарзі позивач, посилаючись на «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає та належним чином обґрунтовує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржник підставами касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України вказуючи, що судами попередніх інстанції застосовано норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 без врахуванням висновків Верховного Суду, викладених зокрема, у постанові від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22, внаслідок чого безпідставно відмовлено позивачу у зобов'язанні відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю у конкретних розрахованих сумах.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі №320/9654/22.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/9654/22.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду