29 вересня 2025 року
м. Київ
справа №990/77/22
адміністративне провадження №К/990/29189/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Кашпур О.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Жука А.В у справі №990/77/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач), у якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду;
- зобов'язати відповідача розглянути його скаргу від 25 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 990/77/22 позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду.
14 червня 2022 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 20 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
До Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі №990/77/22.
11 липня 2022 року до Верховного Суду надійшло розпорядження Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року №148, яким передано апеляційну скаргу у справі № 990/77/22 за позовом ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення підсудності.
Ухвалою Верховного суду від 18 липня 2022 року визначено підсудність даної справи №990/77/22 за Шостим апеляційним адміністративним судом.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
08 травня 2023 року матеріали адміністративної справи №990/77/22 надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України та встановлено 7-денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків. Зокрема, на усунення виявлених недоліків, запропоновано особі, яка подала позовну заяву надати:
- надання до суду оригіналу позовної заяви, який був повернутий на адресу позивача згідно ухвали суду від 20 червня 2022 року, із доданими до неї доказами, засвідченими у встановленому законом порядку, в тому числі в примірнику для відповідача;
- надання завірених у встановленому порядку копій заповнених сторінок паспорта позивача;
- уточнення змісту позовних вимог, зокрема, конкретизувати, які саме дії (бездіяльність) відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких він звертається з позовом до адміністративного суд;
- надання доказів звернення до відповідача із скаргою 25 листопада 2022 року та реєстрацію такої у відповідному порядку Сьомим апеляційним адміністративним судом;
- надання доказів сплати судового збору за заявлені позовні вимоги в сумі 992,40 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись з ухвалою суду про повернення позовної заяви, позивач 02 січня 2025 року подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року направлена Сьомим апеляційним адміністративним судом за підсудністю до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
17 лютого 2025 року до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання щодо виконання ухвали, в якому заявник просив врахувати його майновий стан та звільнити від сплати судового збору. Щодо строку на звернення до суду з апеляційною скаргою, останній вказав на те, що звернувся до канцелярії суду з проханням надати такі докази про отримання ухвали суду першої інстанції, однак таку інформацію не отримав у зв'язку з відсутністю самих матеріалів, тому просив розгляд клопотання про поновлення строку розглянути після витребування матеріалів справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №990/77/22.
Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09 липня 2025 року для розгляду цієї касаційної скарги визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2025 року визначено колегію суддів для розгляду цієї касаційної скарги у складі: Жука А.В. (головуючий суддя), Мельник-Томенко Ж.М., Кашпур О.В.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2025 року визнано неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі №990/77/22 залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції: уточненої касаційної скарги, в якій обґрунтувати наявність передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, підстав касаційного оскарження судових рішень; копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи; заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали від 28 липня 2025 року скаржником подано до суду заяву, в якій серед іншого заявлено відвід судді Верховного Суду Жуку А.В.
З огляду на перебування у відпустці суддів, що входять до складу Суду для розгляду цієї справи, заявлений відвід вирішується за наявності всього складу суду (суддя Кашпур О.В. - із 01 вересня 2025 року по 26 вересня 2025 року згідно наказу від 01 серпня 2025 року №2538/0/6-25, суддя Мельник-Томенко Ж.М. - із 05 серпня 2025 року по 18 серпня 2025 року та з 20 серпня 2025 року по 01 вересня 2025 року згідно Наказу від 24 липня 2025 року №3433/0/5-25, суддя-доповідач Жук А.В. - із 04 серпня 2025 року по 29 серпня 2025 року згідно Наказу від 21 липня 2025 року №3255/0/5-25).
Так, заява про відвід обґрунтована тим, що враховуючи, що «працівник» Верховного Суду Жук А.В. неодноразово в своїх ухвалах від 30 квітня 2025 року та 26 червня 2025 року у цій справі уже висловлював свою позицію, а також, що відвід від участі його у розгляді цієї справи з метою усунення будь-яких обстави, які б могли викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Жука А.В., а також з огляду на правове значення результатів розгляду цієї справи, рух справи в суді касаційної інстанції й зміст процесуальних документів, позивач вважає за потрібне заявити відвід «працівнику» Верховного Суду Жуку А.В.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних чинників.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11).
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід судді Жуку А.В., , колегія суддів вважає, що доводи скаржника про сумніви в його об'єктивність та неупередженість є необґрунтованими, адже в заяві не наведено будь-яких фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про їхню небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи.
Доводи заявника зводяться до незгоди з постановленими Верховним Судом 30 квітня 2025 року та 26 червня 2025 року ухвалами про повернення касаційних скарг.
Верховний Cуд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Так, у відповідності з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У той же час, на думку колегії суддів, доводи заявника свідчать про незгоду сторони з прийнятими у справі судовими рішеннями, а саме: поверненням попередньо поданих касаційних скарг, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Верховний Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За таких обставин, заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жуку А.В., є необґрунтованою.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жуку А.В., визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Жука А.В у справі №990/77/22 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
О.В. Кашпур
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду