29 вересня 2025 року
м. Київ
справа №120/7730/23
адміністративне провадження № К/990/32162/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі №120/7730/23 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання постанови протиправною та її скасування,
У червні 2023 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 11 травня 2022 року про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання постанови протиправною та її скасування повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі №120/7730/23 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання постанови протиправною та її скасування - повернуто особі, яка її подала.
21 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі №120/7730/23. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику 10-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження, документа про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн та копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, у разі невиконання іншої частини ухвали - касаційну скаргу буде повернуто.
02 вересня 2025 року до Верховного Суду від скаржника надійшов лист щодо виконання вимог ухвали від 13 серпня 2025 року в якому, заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та копія касаційної скарги.
У зв'язку із перебуванням суддів Кашпур О.В. з 01 вересня 2025 року по 26 вересня 2025 року (Наказ від 01 серпня 2025 року №2538/0/6-25), Уханенка С.А. з 25 серпня 2025 року по 12 вересня 2025 року (Наказ від 01 серпня 2025 року №2536/0/6-25) у відпустці, питання щодо відкриття провадження у справі вирішується колегією суддів після усунення всіх обставин, які перешкоджали вирішенню цього питання.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого вказує, що ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі №120/7730/23 ним отримано 22 лютого 2025 року (відповідно до конверту який надавався до попередньої касаційної скарги), а касаційну скаргу направлено засобами поштового зв'язку лише 12 березня 2025 року, тобто не з пропуском строку, передбаченого статтею 329 КАС України.
Просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки строк пропущено не з його вини, а з вини керівництва Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів виходить з наступного.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Необхідно зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Питання про поновлення строків на касаційне оскарження Верховний Суд вирішує на підставі наявних в касаційній скарзі матеріалів та доказів.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Тобто обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних учасником справи причин, підтверджених відповідними доказами.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
В заяві про поновлення строку на касаційне оскарження позивач зазначає, що оскаржувану ухвалу отримано ним 22 лютого 2025 року.
Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу було передано до відділення поштового зв'язку 12 березня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2025 року вперше подану касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі №120/7730/23 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання постанови протиправною та її скасування - повернуто особі, яка її подала.
Зазначену вище ухвалу Верховного Суду скаржник отримав 30 травня 2025 року, що підтверджується наявною інформацією у Діловодстві Верховного Суду.
Повторну касаційну скаргу скаржником було передано до відділення поштового зв'язку 21 липня 2025 року.
Водночас, скаржник в поданому на виконання ухвали Верховного Суду клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження жодним чином не обґрунтовує зволікання із зверненням до суду касаційної інстанції після отримання ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої касаційної скарги.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Колегія суддів зазначає, що навіть якщо вперше касаційна скарга була подана з дотриманням процесуального строку, проте не можна вважати, що повторно подана касаційна скарга є такою, що подана без зволікань та у розумний строк, а саме майже 2 місяців після отримання ухвали Верховного Суду про повернення попередньої касаційної скарги.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами.
З урахуванням вищевикладеного, Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Визнати неповажними підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження та відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі №120/7730/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі №120/7730/23 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання постанови протиправною та її скасування.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко