29 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 826/4945/18
адміністративне провадження № К/990/37723/25
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Васильєва І. А., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 826/4945/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмаслотрейд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмаслотрейд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення -рішення №0000931201 від 18 травня 2017 року, форми "Н" Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, відповідно до якого за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ - 3001848 грн. 22 коп. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі триста тисяч сто вісімдесят чотири гривні 82 копійки; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ -375717 грн.67 коп. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі - сімдесят п'ять тисяч сто сорок три гривні 53 копійки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 вересня 2025 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М.,- головуючий суддя, Шишов О. О., Дашутін І. В.
У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Дашутіна І.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 17 вересня 2025 року № 17), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 25 вересня 2025 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Васильєва І. А., Шишов О. О.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху, з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку скаржник знову зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою, проте ухвалами Верховного Суду касаційну скаргу було повернуто скаржнику.
Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 30 липня 2025 року, від 21 серпня 2025 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику.
Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз'яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом, змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося, що свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Статтею 330 КАС України передбачено, що однією з вимог касаційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Верховний Суд окремо наголошує, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Окрім цього, при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.
Керуючись статтями 169, 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 826/4945/18.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 826/4945/18.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. А. Васильєва
О. О. Шишов