ф
29 вересня 2025 року
м. Київ
справа №320/27124/23
адміністративне провадження № К/990/36865/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Гімон М.М., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Валмпак»
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року (Суддя: Лисенко В.І.),
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2024 року (Судді: Маринчак Н.Є., Черпак Ю.К., Штульман І.В.),
у справі № 320/27124/23
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Валмпак»
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
07 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК Валмпак» (далі - позивач, ТОВ «ТВК Валмпак») звернулось до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року № 335/1810, яким позивачу нараховані штрафні санкції в розмірі 992 786, 35 грн за несвоєчасну сплату податку на додану вартість (т. 1 а.с. 1-49).
Після усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалами суду від 16.08.2023 року та від 27.10.2023 року, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року позивачу поновлений строк звернення з цим позовом до суду з посиланням на поважність причин його пропуску з огляду на отримання позивачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у липні 2023 року (08.07.2023 року); відкрито загальне позовне провадження у даній справі (т. 1 а.с. 51-52, 60, 66).
12.12.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з посиланням на неповажність причин пропуску позивачем шестимісячного строку звернення з цим позовом до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України. За доводами контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення тричі надсилалось на адресу реєстрації товариства, але контролюючому органу повернулись конверти з відміткою «за закінченням зберігання». Однак за доводами представника відповідача, позивачем самостійно констатовано факт отримання спірного податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810 на початку грудня 2022 року у листі від 13 грудня 2022 року (вих.№38), адресованого відповідачу, що спростовує доводи позивача про отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення лише 08.07.2023 року (т. 1 а.с. 75-80).
В судовому засіданні 17.01.2024 року в суді першої інстанції представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити позов, однак представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення з цим позовом до суду без поважних причин, просив залишити позовну заяву без руху (т. 1 а.с. 206-207).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року на підставі вимог ч. 13 статті 171 КАС України позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві починаючи з січня 2022 року звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (т. 1 а.с. 206-211).
На виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, 24.01.2024 року та 30.01.2024 року позивач надіслав на адресу суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду (т. 1 а.с. 213-216, 217-220), які обґрунтовані поважністю причин пропуску строку звернення, внаслідок отримання ним копій податкового повідомлення-рішення № 335/1810 від 06 січня 2022 року та акту перевірки № 21426/10-36-18-10-21/4342904 від 08 грудня 2021 року лише 08 липня 2023 року, на підтвердження чого надав копію конверта з номером поштового відправлення.
При цьому за доводами заявника, останній звертався 08.06.2022 року та 10.08.2022 року із запитами до контролюючого органу про отримання податкового повідомлення-рішення та із запитом від 13.12.2022 року про отримання акта перевірки, однак надіслані раніше контролюючим органом на адресу позивача поштові відправлення не були вручені останньому, що підтверджується копією конверту з відміткою про повернення (за закінченням терміну зберігання).
Додатково товариство вказує, що на початку грудня 2022 року позивач в електронному кабінеті платників податків побачив інформацію про наявне податкового повідомлення-рішення № 335/1810 від 06 січня 2022 року (через, що в листі вих № 38 від 13 грудня 2022 року було зазначено про отримання податкового повідомлення-рішення) та на підстав чого 13 грудня 2022 року позивач звернувся до відповідача з проханням надати акт перевірки № 21426/10-36-18-10-21/4342904 від 08 грудня 2021 року, оскільки без акту перевірки на його думку неможливо оскаржити податкове повідомлення-рішення, бо в акті викладаються висновки за результатами перевірки.
Також, позивач посилався і на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують направлення відповідачем саме акту перевірки № 21426/10-36-18-10-21/4342904 від 08 грудня 2021 року, оскільки відповідачем не долучено ні супровідного листа, ані опису вкладення, а наявний лише корінець поштового відправлення з якого не зрозуміло, які саме документи були відправлені позивачу; для належного підтвердження вручення акта перевірки № 21426/10- 36-18-10-21/4342904 від 08 грудня 2021 року відповідач мав надати опис вкладення відправлених документів, а інформація по трекінгу поштового відправлення № 0740500519014 не відображається на офіційному сайті АТ «Укрпошта».
Додатково, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилався і на запровадження карантину, пов'язаного з Covid-19, який закінчився 30.06.2023 року і на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року (оскільки велись активні бойові дії біля міста Бровари в лютому-березні 2022 року), що в сукупності за доводами заявника вплинуло на неможливість вчасно отримати як акт перевірки так і податкове повідомлення-рішення з незалежних від позивача причин.
Крім цього, позивач також просив суд врахувати, що в період здійснення перевірки відповідачем та винесення акту перевірки і оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, існувала стала судова практика щодо тривалості строку звернення до суду з позовом про скасування рішень про визначення грошових зобов'язань протягом 1095 днів (пункт 102.1 статті 102 ПК України), яка викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а.
Отже враховуючи викладене, позивач просив поновити строк звернення з цим позовом до суду, внаслідок поважності вищевикладених причин його пропуску (т. 1 а.с. 213-216, 217-220).
Однак, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року визнано неповажними зазначені позивачем причини пропуску строку звернення з цим позовом до суду, у зв'язку з чим, на підставі вимог частини 4 статті 123 КАС України позовну заяву залишено без розгляду. За висновком суду першої інстанції, позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з чим висновок суду, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.
Вищенаведена ухвала суду мотивована тим, що ГУ ДПС у Київській області було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК ВАЛМПАК» (код ЄДРПОУ 43429004) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Зважаючи на встановлені порушення, контролюючим органом складено акт №21426/10- 36-18-10-21/43429004 від 08 грудня 2021 року, який направлено на адресу позивача (вул. Січових Стрільців, 1, м. Бровари, Київська обл., 07400) та вручено останньому 10 грудня 2021 року, що підтверджується корінцем поштового відправлення.
У подальшому, відповідачем було сформовано податкове повідомлення-рішення 06 січня 2022 року №335/1810 на суму 992 786 грн 35 коп, яке тричі надсилалося позивачеві через відділення поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу реєстрації платника (вул. Січових Стрільців, 1, м. Бровари, Київська обл., 07400), однак листи були повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копіями конвертів.
Однак у листі ТОВ "ТВК ВАЛМПАК" від 13 грудня 2022 року (вихідний №38) позивачем констатовано факт отримання спірного податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810, що в сукупності за висновками суду першої інстанції спростовує твердження позивача про отримання ним спірного рішення лише 08 липня 2023 року.
Отже за висновками суду першої інстанції, звернувшись до суду 07 серпня 2023 року позивач без поважних причин пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810, що і слугувало підставою для залишення ухвалою від 23.05.2024 року позовної заяви без розгляду на підставі вимог частини 4 статті 123 КАС України (т. 1 а.с. 221-222).
За наслідками апеляційного перегляду вищенаведена ухвала залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2024 року (т. 2 а.с. 70-74).
За наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про неповажність причин пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810, яке тричі надсилалося позивачеві через відділення поштового зв'язку рекомендованим листом, але повернуто за закінченням терміну зберігання.
Однак за висновком суду апеляційної інстанції, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 лютого 2020 року (справа №826/17798/18) та від 23 вересня 2021 року (справа №640/8096/19).
Позивачем самостійно констатовано у листі від 13 грудня 2022 року (вих.№38) про отримання ним податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810 на початку грудня 2022 року в електронному кабінеті платників податків, а в апеляційній скарзі зазначено вже іншу дату, тобто про отримання податкового повідомлення-рішення № 335/1810 від 06 січня 2022 року лише 08 липня 2023 року.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції відхилила посилання скаржника на неможливість оскаржити податкове повідомлення-рішення № 335/1810 від 06 січня 2022 року без акту перевірки, з посиланням на те, що предметом судового оскарження у межах даної справи є лише податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року № 335/1810.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК Валмпак» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, визначивши підставою касаційного оскарження порушення судами норм процесуального права, внаслідок неправильного застосування вимог пункту 58.3 статті 58 та пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України; порушення приписів статті 121 КАС України, внаслідок не прийняття до уваги висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 відносно застосування в межах кожної конкретної справи питання зміни сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду.
Більш детальніше в доводах касаційної скарги позивач зазначає, що отримав акт перевірки № 21426/10-36-18-10-21/4342904 від 08 грудня 2021 року та копію податкового повідомлення-рішення № 335/1810 від 06 січня 2022 року лише 08 липня 2023 року, на підтвердження чого було надано конверт з номером поштового відправлення; в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують направлення відповідачем саме акту перевірки № 21426/10-36-18-10-21/4342904 від 08 грудня 2021 року, оскільки відповідачем не долучено ні супровідного листа, ані опису вкладення, а наявний лише корінець поштового відправлення з якого не зрозуміло, які саме документи були відправлені позивачу; для належного підтвердження вручення акту перевірки № 21426/10- 36-18-10-21/4342904 від 08 грудня 2021 року відповідач мав надати опис вкладення відправлених документів; позивач не отримав вчасно акт перевірки № 21426/10-36-18-10-21/4342904 від 08 грудня 2021 року та податкове повідомлення-рішення № 335/1810 від 06 січня 2022 року від відповідача, щоб скористатись правом на судове оскарження винесеного податкового повідомлення-рішення; строк протягом якого позивач намагався отримати оскаржуване рішення є розумним і позивач протягом цього строку, в найкоротші терміни намагався отримати оскаржуване рішення, що підтверджується листами/ зверненнями, які містяться в матеріалах справи.
Додатково скаржник вказує, що жодної констатації позивачем факту отримання податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810 у листі від 13 грудня 2022 року (вих.№38) не було. При цьому за доводами касаційної скарги, судами порушені вимоги пункту 58.3 статті 58 та пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, внаслідок не встановлення, саме якою особою отримано податкове повідомлення-рішення в розрізі доводів відповідача про його вручення 09.09.2022 року Висоцькій І.В .
Також скаржник просив врахувати, що в період здійснення перевірки відповідачем, винесення акту перевірки № 21426/10-36-18-10-21/4342904 та прийняття податкового повідомлення-рішення № 335/1810 від 06 січня 2022 року існувала судова практика щодо тривалості строку звернення до суду з позовом про скасування рішень про визначення грошових зобов'язань протягом 1095 днів (пункт 102.1 статті 102 ПК України), яка викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а.
Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 3 а.с. 1-6).
В надісланому на адресу суду відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечував проти доводів касаційної скарги, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій про неповажність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду, що у процесуальний спосіб призвело до залишення позовної заяви без розгляду.
Посилаючись на висновки, викладені Верховним Судом в постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, відповідач наголошує, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення у випадку, якщо платником податків не застосовувалась процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) становить шість місяців.
Однак за доводами відповідача, посилання позивача на неотримання спірного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими, оскільки податкове повідомлення-рішення тричі надсилалося позивачеві через відділення поштового зв'язку рекомендованим листом, які були повернуті за закінченням терміну зберігання. Проте враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 10.02.2023 року у справі № 160/5278/19, від 24.09.2019 року у справі № 825/1109/16, від 20.10.2020 року у справі № 140/30/20, від 21.10.2021 року № 360/4692/19, від 14.07.2022 у справі № 120/479/21-а, від 26.07.2022 у справі № 640/3437/21, добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена ЄДРЮОФОП і у разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
До того ж, за доводами контролюючого органу, у листі ТОВ «ТВК ВАЛМПАК» від 13 грудня 2022 року (вих.№38) позивачем констатовано факт отримання податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810, що в сукупності свідчить про неповажність причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду і доводить правильність висновків судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду. На підставі викладеного, відповідач просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення а рішення судів попередніх інстанцій без змін (т. 3 а.с. 18-23, 32-33).
Верховним Судом відкрито касаційне провадження у даній справі з метою перевірки правильності ухвалення оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги, закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду в поряду письмового провадження на підставі вимог пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Вирішуючи спірне у цій справі питання, яке стосується дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810, колегія суддів зазначає наступне.
Частина перша статті 122 КАС України встановлює, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.
При цьому в кожному випадку темпоральні проміжки, як і момент початку відліку строку, є різними.
У постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 (пункт 17) дійшла висновку, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становив шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Повертаючись до обставин даної справи, колегія суддів звертає увагу, що предметом позову у цій справі є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року № 335/1810, яким позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість на підставі висновків акта камеральної перевірки від 08 грудня 2021 року № 21426/10-36-18-10-21/4342904.
При цьому з даним позовом позивач звернувся лише 07.08.2023 року, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду отриманням вищенаведеного податкового повідомлення-рішення разом з актом перевірки лише 08 липня 2023 року, на підтвердження чого додав копію конверту (штрих код 02088 05000309) (т.1 а.с. 46, 57).
Протягом розгляду справи в судах попередніх інстанцій, а також в доводах касаційної скарги скаржник доводив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення і акт перевірки він не отримував раніше 08 липня 2023 року, а всі поштові повідомлення, скеровані відповідачем на його адресу повертались відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Надаючи оцінку таким доводам позивача, колегія суддів зазначає, що як встановлено судами попередніх інстанцій, згадане податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810 тричі надсилалося позивачеві через відділення поштового зв'язку рекомендованим листом на адресу реєстрації платника (вул. Січових Стрільців, 1, м. Бровари, Київська обл., 07400), але поштові конверти були повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання.
Зокрема, судом касаційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що вперше надіслане засобами поштового зв'язку податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810 на адресу «ТВК ВАЛМПАК» (вул. Січових Стрільців, 1, м. Бровари, Київська обл., 07400), повернулося відправнику 03.02.2022 року з відміткою за закінченням терміну зберігання (номер поштового відправлення 0740029405364 (т.1 а.с. 97).
В подальшому, ТОВ «ТВК ВАЛМПАК» (вул. Січових Стрільців, 1, м. Бровари, Київська обл., 07400) 08.06.2022 року звернулось із запитом до начальника Броварської ДПІ ГУ ДПС у Київській області, яким просило надіслати на його адресу податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810 (т. 1 а.с. 98), на виконання якого, ГУ ДПС у Київській області 16.06.2022 року скеровано на адресу ТОВ «ТВК ВАЛМПАК» (вул. Січових Стрільців, 1, м. Бровари, Київська обл., 07400) засобами поштового зв'язку податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810, яке повернулося на адресу контролюючого органу у липні 2022 року з відміткою за закінченням терміну зберігання (номер поштового відправлення 0740029549552 (т. 1 а.с. 99, 100-101).
10.08.2022 року ТОВ «ТВК ВАЛМПАК» (вул. Січових Стрільців, 1, м. Бровари, Київська обл., 07400) знов звернулося із запитом до начальника Броварської ДПІ ГУ ДПС у Київській області, в якому просило надіслати на адресу товариства податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810 (т. 1 а.с. 102) і як зазначено контролюючим органом, 09.09.2022 року відповідач листом (№ 21452/6/10-36-04-08) вручив представнику ТОВ «ТВК ВАЛМПАК» Висоцькій І.В. податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810 з розрахунком штрафних санкцій, про що міститься відмітка з підписом цієї особи про отримання (т. 1 а.с. 77, 103).
При цьому як встановлено судами попередніх інстанцій, в подальшому, 13 грудня 2022 року ТОВ «ТВК ВАЛМПАК» звернулось із листом до ГУ ДПС у Київській області, в якому позивачем самостійно констатовано факт отримання податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810 на початку грудня 2022 року (в електронному кабінеті платників податків). В даному листі товариство, посилаючись на те, що до вказаного податкового повідомлення-рішення додано розрахунок штрафних санкцій, який базується на висновках акта камеральної перевірки від 08.12.2021 року № 21426/10-36-18-10-12/43429004 від 08.12.2021 року, просило контролюючий орган надіслати на адресу ТОВ «ТВК ВАЛМПАК» (вул. Січових Стрільців, 1, м. Бровари, Київська обл., 07400) та на електронну адресу vf_docs@ukr.net належним чином завірену копію вищенаведеного акта камеральної перевірки (т. 1 а.с. 104).
Однак листом від 12.01.2023 року ГУ ДПС у Київській області повідомило ТОВ «ТВК ВАЛМПАК», що акт камеральної перевірки від 08.12.2021 року № 21426/10-36-18-10-12/43429004, який надісланий рекомендованим листом, вручений уповноваженій особі товариства - Бондаренко за підписом 20.12.2021 року (т. 1 а.с. 97, 105).
За результатами оцінки вищенаведених доказів у справі, суди встановили, що у листі від 13 грудня 2022 року (вих.38) позивачем самостійно констатовано про отримання податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810 (на початку грудня 2022 року), тоді як із даним позовом позивач звернувся лише 07.08.2023 року, вказуючи про отримання податкового повідомлення-рішення № 335/1810 від 06 січня 2022 року лише 08 липня 2023 року, що в сукупності свідчить про неповажність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом після встановлених процесуальних строків.
Колегія суддів, надаючи оцінку правильності таким висновкам судів попередніх інстанцій звертає увагу, що частина друга статті 122 КАС України пов'язує початок відліку строку з обставинами того, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі №420/6932/24 (адміністративне провадження №К/990/48578/24), але не виключно.
Так, згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Вимогами п. 42.4 передбачено листування через електронний кабінет.
Разом з тим, відповідно до приписів пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 4 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року №124/28254, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Разом з тим, як вірно враховано судом апеляційної інстанції, відповідно до правових висновків Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2023 року у справі № 160/5278/19, добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Колегія суддів звертає увагу, що як вказувалось судом вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення двічі надсилалося позивачеві через відділення поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу реєстрації платника (вул. Січових Стрільців, 1, м. Бровари, Київська обл., 07400), однак листи були повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копіями конвертів, долучених до матеріалів справи.
Тому посилання скаржника в доводах касаційної скарги на неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 58.3 статті 58 та пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду. При цьому судами попередніх інстанцій не надавалась оцінка саме якою особою отримано податкове повідомлення-рішення в розрізі доводів відповідача про його вручення 09.09.2022 року Висоцькій І.В. , тому ці доводи касаційної скарги фактично свідчать про оцінку судом касаційної інстанції доказів у справі, які не були предметом оцінки судами попередніх інстанцій в розрізі відліку пропущеного строку звернення з цим позовом до суду.
При цьому як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, в листі від 13 грудня 2022 року, адресованому ГУ ДПС у Київській області, позивачем самостійно зазначено про отримання податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року №335/1810, що спростовує доводи скаржника в касаційній скарзі про те, що ним не було констатовано факт отримання податкового повідомлення-рішення у вищенаведеному листі. До того ж, в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення з цим позовом до суду, адресованому суду першої інстанції, позивач вказав про те, що саме на початку грудня 2022 року позивач в електронному кабінеті побачив інформацію про наявне податкове повідомлення-рішення і звернувся із запитом для отримання акту перевірки, оскільки без останнього неможливо оскаржити податкове повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 218/звор).
При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність посилання скаржника на поважність причин пропуску строку звернення до суду, внаслідок отримання ним акту перевірки від 08 грудня 2021 року лише 08 липня 2023 року, оскільки предметом судового оскарження у межах даної справи є податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року № 335/1810.
До того ж, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення уповноваженій особі ТОВ «ТВК Валмпак» (Бондаренко) 10.12.2021 року акту перевірки від 08.12.2021 року (т. 1 а.с. 92), на чому також наполягав контролюючий орган і в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, надавши до вказаного клопотання копію вищенаведеного рекомендованого поштового повідомлення з відміткою про отримання Бондаренко, що в свою чергу не спростовано доводами касаційної скарги.
Послідовно, надаючи оцінку доводам скаржника щодо обов'язку відповідача надати опис вкладення до рекомендованого повідомлення про вручення позивачу примірника спірного податкового повідомлення-рішення та акту перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про їх необґрунтованість з огляду на наступне.
Так, у відповідності до частини 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила), оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю; прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Частиною одинадцятою Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до частини 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Отже як вірно зазначено судом апеляційної інстанції та не спростовано доводами касаційної скарги, до інших видів листів, крім внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю, опис вкладення не передбачений.
Відносно посилання заявника на те, що податкові повідомлення-рішення та акт перевірки прийняті ще до зміни сталої судової практики в розрізі строків звернення до суду, у зв'язку з чим, на думку скаржника судам необхідно було врахувати ці обставини під час вирішення питання поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду, колегія суддів звертає увагу на наступне.
У даній справі предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2022 року № 335/1810, про наявність якого позивач дізнався щонайменше звертаючись із першим запитом до контролюючого органу 08.06.2022 року та вказуючи в подальшому про його отримання в грудні 2022 року. Однак позивач звернувся із даним позовом лише 07.08.2023 року, тобто після досить тривалого часу відколи відбулася зміна у тлумаченні спеціального закону щодо застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, а тому ця обставина не може свідчити про погіршення становища платника податків, який звертається до суду після встановлення відповідної судової практики (постанови Верховного Суду від 26 листопада 2020 року № 500/2486/19, від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20).
Так, у відповідності до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина 15 статті 171 КАС України).
При цьому наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені і статтею 123 КАС України.
Частиною 4 статті 123 КАС України встановлено, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже під час касаційного перегляду справи позивачем не наведено поважних причин, що слугували підставою для пропуску процесуального строку звернення до суду з позовом і як наслідок, призвели до залишення позовної заяви без розгляду з цих підстав. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення слід залишити без змін.
Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Водночас, необхідно зазначити, що як наголошено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24, залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення з позовом та заявою про поновлення строку звернення до суду першої інстанції, який в межах своєї дискреції може вирішити питання про поновлення строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Валмпак», залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2024 року у
справі №320/27124/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді М.М. Гімон
В.П. Юрченко