про відмову у відкритті касаційного провадження
29 вересня 2025 року
м. Київ
справа №120/3165/23
адміністративне провадження № К/990/37025/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №120/3165/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачу довідки про грошове забезпечення на роботах у другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб'янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986 з урахуванням подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, доплати-премії за Чорнобиль в розмірі 126 крб. та грошової винагороди-премії за Чорнобиль в розмірі 1000 крб.;
- зобов'язати відповідача провести розрахунок грошового забезпечення позивача з урахуванням вимог Постанови Ради Міністрів УРСР та Української Ради професійних спілок № 207-7 від 10.06.1986, Постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 № 168-5, Постанови ЦК КПРС, Президіума Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР ВЦРПС від 07.05.1986, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс, Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031-рс, Постанови Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів від 07.05.1986 № 153/10-43 за роботу в другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб'янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986 з урахуванням подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, доплати-премії за Чорнобиль в розмірі 126 крб. та грошової винагороди-премії за Чорнобиль в розмірі 10000 крб., доплати за вихідні та святкові дні 2, 4, 9 травня 1986 року, суточні, добові в розмірі 3 крб. 50 коп. за період з 02.05.1986 по 10.05.1986, оплату праці в надурочний час 12 год. в зоні небезпеки зони відчуження (зона іонізуючого випромінювання) при шестигодинному робочому дні;
- зобов'язати відповідача надати позивачу оновлену довідку про перераховане грошове забезпечення за роботу в другій та першій зонах небезпечності в зоні відчуження ЧАЕС (с. Луб'янка, м. Чорнобиль, с. Діброва) за період з 02.05.1986 по 10.05.1986.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Вінницький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 19.06.2023 (залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023) у задоволенні позову відмовив.
В подальшому до суду першої інстанції надійшла заява позивача про перегляд рішення суду у справі №120/3165/23 за нововиявленими обставинами
Втім, Вінницький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 18.12.2023 (залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024) у задоволенні заяви відмовив.
03.03.2025 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про перегляд рішення суду від 19.06.2023 у справі № 120/3165/23 за нововиявленими обставинами з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.
Заява мотивована тим, що на час розгляду справи позивач вважав, що доплата за Чорнобиль в розмірі 126 крб., як зазначено в довідці УМВС України у Вінницькій області про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 12.01.2012 № 11/29, вважається премією за Чорнобиль, а тому вимагав у відповідача вписати цей розмір премії в графу "Премія" довідки про заробітну плату № 47 від 14.02.2023. Отримавши відмову, позивач звернувся з позовом до суду та вимагав зобов'язати відповідача вчинити відповідні дії, а саме внести цей розмір премії (126 крб.) у графу "Премії" довідки № 47 від 14.02.2023. У задоволенні позовних вимог в цій частині було відмовлено і позивач погоджується з такою позицією суду, оскільки у первинних документах, зокрема в особовій картці позивача та довідках УМВС України у Вінницькій області № 11/29 від 12.01.2012 та № 80/9145 від 10.06.1998, не було вписано, що доплата за Чорнобиль у розмірі 126 крб. є саме премією, а вказано про те, що ця сума коштів є доплатою за Чорнобиль.
Позивач просив суд задовольнити його заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, рішення суду від 19.06.2023 у справі № 120/3165/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким на підставі положень ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача видати позивачу нову довідку про заробітну за роботу у 1986-1990 роках в зоні відчуження, в якій вказати усі складові його заробітної плати за травень 1986 року у розмірі 378,97 крб. (посадовий оклад - 110,00 крб., оклад за спеціальне звання - 120,00 крб., вислуга років - 23,00 крб. та доплата за ЧАЕС в розмірі 126,00 крб., як додаткова заробітна плата за особливі умови праці) та з цього розміру здійснити розрахунок денної тарифної ставки в зоні відчуження (378,97 крб./31 = 12,22 крб.).
Втім, Вінницький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 31.03.2025 (залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025) у задоволенні заяви відмовив.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 08.09.2025 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025, а справу передати до Вінницького окружного адміністративного суду на новий розгляд.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків Верховного Суду у постановах від 05.02.2020 у справі №810/1198/17 та від 22.08.2022 у справі № 377/9/17 щодо розрахунку денної тарифної ставки позивача у зоні відчуження.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною 2 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
З наведеного вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 №816/4947/14 та від 13.02.2018 № 815/756/14.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 822/862/15, від 10.07.2020 у справі № 823/1440/17, від 26.12.2022 у справі № 460/801/20.
Також, відповідно до висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 29.08.2018 у справі №552/137/15-ц, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Відмовляючи у задоволенні заяви у розглядуваній справі, суди попередніх інстанцій вказали, що усі доводи позивача про необхідність перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами зводяться виключно до його незгоди з висновком Вінницького окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні позову та із судовою оцінкою наявних у справі доказів.
Крізь призму заяви за нововиявленими обставинами та усних пояснень позивача можна констатувати, що заявник намагається у позапроцесуальний спосіб змінити рішення суду від 19.06.2023, яке набуло статусу остаточного, досягнути його ревізії за відсутності для цього законних підстав.
Фактично, звертаючись повторно із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, позивач зазначає обставини для перегляду ухваленого не на його користь судового рішення, посилаючись, як на нововиявлені, на ті обставини, які такими не є. Водночас позивач наводить нове обґрунтування позовних вимог та змінює їх, а також надає переоцінку тим доказам, які вже оцінювалися судом в процесі розгляду справи, що є недопустимим згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду.
Відмовляючи у задоволенні заяви у розглядуваній справі, суди попередніх інстанцій відхилили твердження позивача про те, що інформація, яка міститься у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 810/1198/17, не була встановлена судом та не була відома позивачу на час розгляду справи, оскільки, як видно з тексту рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023, суд враховував таку постанову при вирішенні спору між сторонами і застосовував наведені у ній висновки суду касаційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що наведена заявником обставина не відповідає ознакам та критеріям, наведеним у зазначених вище процесуальних нормах, а тому не є нововиявленою у розумінні частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Як наслідок, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №120/3165/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа Я.О. Берназюк С.М. Чиркін