29 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 826/2696/17
адміністративне провадження № К/9901/52252/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2018 (суддя: Келеберда В.І.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018 (судді: Мельничук В.П., Лічевецький І.О., Ісаєнко Ю.А.)
у справі № 826/2696/17
за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Головного управління ДПС у Полтавській області
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС»
про визнання протиправною та скасування вимоги, -
У лютому 2017 року Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач, АТ «Укргазвидобування») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області, податковий/контролюючий орган), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС» (далі - третя особа, ТОВ фірма «ХАС»), в якому просило суд визнати нечинною з 15.06.2016 податкову вимогу від 31.07.2015 № 73-23, виставлену ТОВ фірмі «ХАС».
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваної податкової вимоги від 31.07.2015 № 73-23, оскільки податковим органом було винесено іншу (нову) вимогу від 15.06.2016 № 19702-17, а відтак вимога від 31.07.2015 № 73-23 втратила чинність.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2018, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем не доведено порушення спірною вимогою прав та інтересів саме АТ «Укргазвидобування», як самостійного суб'єкта господарювання, оскільки податкова вимога від 31.07.2015 № 73-23 була прийнята та винесена відносно ТОВ фірми «ХАС».
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою (т. 3 а.с. 1-8), в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.
В доводах касаційної скарги скаржник зауважив, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач також зауважує, що оскаржена податкова вимога винесена за податковим боргом, який виник за договором спільної інвестиційної та виробничої діяльності, а відтак така податкова вимога стосується прав та інтересів позивача. При цьому, скаржник також зазначив, що податковим органом було сформовано нову податкову вимогу від 15.06.2016 № 19702-17, яка є чинною, тоді як діюче законодавство не передбачає одночасного існування двох податкових вимог, у зв'язку з чим податкова вимога від 31.07.2015 № 73-23 втратила чинність та має бути скасована.
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу (т.3 а.с. 61-67), в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, оскільки податкову вимогу від 31.07.2015 № 73-23 було прийнято відносно третьої особи - ТОВ фірма «ХАС», а відтак така вимога жодним чином не порушує права та інтереси позивача.
При цьому, відповідач також звернув увагу на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 20.05.2016 по справі № 911/404/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016, розірвано договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 від 04.02.2004, укладений між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС», разом з додатковими угодами від 07.05.2004, № 2 від 01.03.2011, № 3 від 18.04.2011, № 4 від 16.06.2011 та № 5 від 18.05.2012.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між АТ «Укргазвидобування» та ТОВ фірма «ХАС» укладено договір про спільну діяльність від 04.02.2004 № 60, відповідно до якого до компетенції ТОВ фірма «ХАС», як уповноваженої особи відноситься, зокрема: ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; сплата передбачених чинним законодавством податків, обов'язкових зборів (платежів); складання та подання уповноваженим державним органам обов'язкової звітності (п. 5.10 Договору) (т. 1 а.с. 22-26).
Відтак, суди встановили, що відповідальною особою за утримання і перерахування податків і зборів до бюджету згідно вказаного договору є ТОВ фірма «ХАС».
Зазначений договір взятий на податковий облік у Миргородській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Полтавській області.
Суди також встановили, що у зв'язку із наявністю заборгованості по рентному платежу за користування надрами для видобування природного газу в сумі 1 596 087,52 грн. наказом від 05.08.2015 № 61 по договору про спільну діяльність від 04.02.2004 № 60 призначено податкового керуючого.
Податковим органом 31.07.2015 з метою погашення податкового боргу винесено податкову вимогу № 73-23 (т. 1 а.с. 43).
За результатом розгляду заяви ТОВ фірма «ХАС» податковим органом прийнято рішення про розстрочення податкового боргу від 20.08.2015 № 281/25 та укладено договір про розстрочення податкового боргу від 20.08.2015 № 32 (т. 1 а.с. 112-114).
Проте станом на 31.05.2016 сума податкового боргу по ТОВ фірма «ХАС», як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність становила 8 699 643,61 грн. по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу.
15 06.2016 податковим органом сформовано податкову вимогу № 19702-17 на суму 8 699 643,61 грн. (т. 1 а.с. 51)
Однак, не погодившись з податковою вимогою від 31.07.2015 № 73-23, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п/п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України (далі- ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п/п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Відповідно до п/п. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПК України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 826/2702/17.
Так, згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
В контексті з наведеним суди попередніх інстанцій вірно встановили, що взяття на облік договору № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 04.02.2004 було здійснено шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків - ТОВ фірма «ХАС», відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
На підставі п. 59.1 ст. 59 ПК України, податковим органом відносно ТОВ фірми «ХАС» прийнято податкову вимогу від 31.07.2015 № 73-23, як особи, яка є уповноваженою згідно договору про спільну діяльність від 04.02.2004 № 60, за ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; сплату передбачених чинним законодавством податків, обов'язкових зборів (платежів); складання та подання уповноваженим державним органам обов'язкової звітності.
При цьому, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено, яким чином оскаржувана податкова вимога порушує саме його права, як самостійного суб'єкта господарювання, оскільки обов'язок щодо декларування та сплати зобов'язань з плати за користування надрами в рамках договору про спільну діяльність № 60 від 04.02.2004 покладено саме на ТОВ фірму «ХАС», а відтак право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
Більш того, колегія суддів також зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 20.05.2016 у справі № 911/404/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС», за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про розірвання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 від 04.02.2004, позовні вимоги задоволено. Розірвано договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 від 04.02.2004, укладений між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС», разом з додатковими угодами від 07.05.2004, № 2 від 01.03.2011, № 3 від 18.04.2011, № 4 від 16.06.2011 та № 5 від 18.05.2012 (т. 2 а.с. 38-47).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 апеляційну скаргу ТОВ фірма «ХАС» на рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2016 у справі №911/404/16 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 20.05.2016 у справі № 911/404/16 залишено без змін (т. 2 а.с. 18-37).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.11.2016 у справі № 911/404/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС» на рішення господарського суду Київської області від 20.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 у справі № 911/404/16 повернуто скаржнику.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено порушення саме його прав та інтересів оскаржуваною вимогою.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанції допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018 у справі № 826/2696/17, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Cудді В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк