Номер провадження: 22-ц/813/1645/25
Справа № 501/3019/23
Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.
Доповідач Назарова М. В.
29.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерного банку «Укргазбанк», відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Пасічник Олени Вячеславівни
на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 березня 2024 року, ухвалене Іллічівським міським судом Одеської області у складі: судді Смирнова В.В. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04 серпня 2023 року ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі свого представника Поліщука Павла Анатолійовича звернулися до Іллічівського міського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення заборгованості, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у сумі 15267,66 грн, з яких: 10288,25 грн заборгованість по кредиту, 4979,41 грн заборгованість за процентами.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 25 березня 2020 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено договір приєднання до правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюється з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк» відкрито договір споживчого кредиту № 2020/І_С/198/-000621. Згідно з укладеним договором банк видав відповідачеві кредитну картку, відкрив картковий рахунок та надав кредит шляхом встановлення ліміту дозволеного овердрафту орієнтованою сумою до 10000,0 грн, максимальною до 300000 грн зі сплатою 42% річних (базова процентна ставка) та 48% річних за прострочення заборгованості, строк дії договору з 25 березня 2020 року по 24 березня 2021 року. Однак, як зазначає позивач, відповідач своєчасно не повернув кредит та не сплатив процентів за користування ним у строки, визначені договором, а також не дотримувався умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та встановлення ліміту дозволеного овердрафту за картковим рахунком (а.с. 1-20).
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 19 березня 2024 року позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за договором споживчого кредиту від 25.03.2020. № 2020/І_С/198/-000621 у розмірі 15267,66 грн та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн (а.с. 36-37).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 11 червня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 19 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення (а.с. 51).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 просив заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 березня 2024 року скасувати.
Доводами апеляційної скарги є те, що розгляд справи відбувся за відсутності відповідача, без забезпечення судом першої інстанції належного повідомлення про дату та час судового засідання. При цьому, скаржник стверджує, що судом не врахована сума грошових коштів, яка була ним внесена в жовтні місяці в рахунок погашення заборгованості у розмірі 15267,90 грн, внесення якої впливає на розгляд справи, в тому числі, на предмет спору загалом. Через що посилається на відсутність предмету спору, що унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову (а.с. 54-72).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 липня 2024 року (суддя - доповідач ОСОБА_3 ) відкрито апеляційне провадження (а.с. 86).
У зв'язку зі звільненням у відставку з посади судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 , згідно з рішенням Вищої ради правосуддя № 2518/0/15-24 від 10 вересня 2024 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.09.2024 року, цивільну справу було розподілено на колегію суддів: головуючого суддю Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року справу прийнято до провадження.
Відповідно до наказу голови Одеського апеляційного суду № 66-ос від 11 квітня 2025 року суддю ОСОБА_4 відраховано зі штату Одеського апеляційного суду у зв'язку з припиненням повноважень судді.
Відповідно до п. 3.9 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28.03.2025 року із змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено склад суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Назарову М.В.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Так, предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову в якій становить 15267,66 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 вказаної норми).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Матеріалами справи встановлено, що 25 березня 2020 року між ПАТ КБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладений договір приєднання до правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюється з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк» відкрито договір споживчого кредиту №2020/І_С/198/-000621 (а.с. 17).
Кредит відповідачу наданий шляхом встановлення ліміту дозволеного овердрафту орієнтованою сумою 10000 грн максимальною до 300000 грн зі сплатою 42% річних (базова процентна ставка) та 48% річних за прострочення заборгованості, строк дії договору з 25 березня 2020 року по 24 березня 2021 року.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного вище договору, утворилась заборгованість, яка станом на 08 травня 2023 року становить 15267,66 грн та яка складається з: заборгованості за кредитом (прострочена) - 10288,25 грн, заборгованості за процентами (прострочена) - 4979,41 грн (а.с. 10-11).
Приймаючи оскаржуване заочне рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув, з огляду на що надані позивачем докази суд першої інстанції визнав належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, а також підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості (а.с. 36 зв.).
Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги таке.
Як в заяві про перегляд заочного рішення, так і в апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а тому вважає, що заочне рішенню підлягає скасуванню у зв'язку із порушенням норм процесуального права (а.с. 43, 59 зв.).
З матеріалів справи вбачається, що питання про проведення розгляду справи у заочному порядку вирішено протокольною ухвалою (а.с. 35).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тобто, за відсутності хоча б однієї із вищезазначених умов ухвалення заочного рішення у справі не допускається.
Звертаючись до суду із позовом, ПАТ АБ «Укргазбанк» у прохальній частині позовної заяви зазначили, що проти винесення заочного рішення не заперечують та просили розглянути справу за відсутності позивача (а.с. 4).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 18 серпня 2023 року за вказаним позовом відкрито провадження і, зокрема, визначено відповідачу строк 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення та документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (а.с. 23-23 зв.).
Відповідно до ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.
Разом з тим, в матеріалах справи, окрім супровідного листа (а.с. 24), відсутні докази направлення копії ухвали та позовної заяви на адресу відповідача, а отже вимоги ст. 190 ЦПК України судом першої інстанції не дотримані.
За ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 13 цієї статті визначено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з журналами судових засідань та довідок секретаря судового засідання у даній справі судові засідання були призначені на 20 вересня 2023 року, 25 жовтня 2023 року, 12 грудня 2023 року, 30 січня 2024 року та 19 березня 2024 року (а.с. 25, 27, 31, 33, 35). Сповіщення відповідача про дати та час судових засідань здійснювалося шляхом надсилання sms-повідомлень на мобільний номер телефону (а.с. 26, 28, 32, 34), що був повідомлений позивачем у позовній заяві (а.с. 1), а також на 25 жовтня 2023 року відповідачу на його адресу проживання була надіслана судова повістка, яка надійшла до районного суду без вручення із зазначенням причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 29-30 зворот). Однак, у довідках про доставку sms-повідомлень, що направлялися відповідачу на 12 грудня 2023 року, 30 січня 2024 року та 19 березня 2024 року, зазначено, що абонент тимчасово недоступний, а повідомлення не доставлені (а.с. 28, 32, 34). Крім того, передумови, передбачені частиною 13 статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, не встановлені, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв відповідача про виклик до суду за допомогою засобів мобільного зв'язку.
Зазначені обставини вказують на те, що відповідач не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи.
Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Серед іншого, з огляду на неодноразове перенесення судових засідань, апеляційний суд звертає увагу на те, що в ухвалі про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції вирішив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 23).
За ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Тобто, в такому разі, судові засідання у справі не призначаються, а розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.
Як вже зазначалося вище, заочне рішення у справі може бути ухвалене за одночасного існування чотирьох умов, до яких, зокрема, входять належне сповіщення відповідача про судові засідання та його неявка до суду без поважних причин або без повідомлення причин. Положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 280 ЦПК України свідчать про те, що заочне рішення не може бути ухвалене у разі розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Зазначене, у своїй сукупності, свідчить про те, що судом першої інстанції не дотримано процесуального порядку ухвалення заочного рішення та розглянуто справу за відсутності учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, який заявляє про таке в апеляційному суді.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасник справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі, якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Крім того, за обставинами даної справи, спір між сторонами виник щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 15267,66 грн (а.с. 1-4). З матеріалів справи вбачається, що 25 березня 2020 року ОСОБА_1 підписав заяву-договір про приєднання до правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк». У пункті 4 Заяви (паспорт споживчого кредиту) відображені, зокрема, наступні дані: номер договору - 2020/ОВР/198-000291, програма кредитування - пакет «ЕКО-кредитка», мета кредиту - споживчі цілі, тип та спосіб надання кредиту - ліміт дозволеного овердрафту, безготівковим шляхом, строк кредитування - 12 місяців, орієнтовна сума кредиту - 10000 грн (а.с. 17-17 зворот).
Заперечуючи щодо наявності перед банком заборгованості за кредитним договором, до заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 долучив довідку, в якій зазначено, що станом на 26 жовтня 2023 року у відповідача перед АБ «Укргазбанк» за договором № 2020/ОВР/198-000291 від 25 березня 2020 року заборгованість погашено, не сплачено судові витрати в сумі 2684 грн (а.с. 45).
Про відсутність заборгованості перед банком зазначено і позивачем у додаткових поясненнях, що подані під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Позивач повідомив, що не передавав та не буде передавати на примусове виконання виконавчий документ щодо основного зобов'язання з підстав повного погашення заборгованості, а також визнав, що боржник ОСОБА_1 погасив заборгованість станом на 27.10.2023, а саме - після відкриття провадження.
Додатково повідомив, що станом на 20 червня 2024 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Іллічівським міським судом Одеської області від 19 квітня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» судового збору у розмірі 2684 грн.
Згідно з частиною 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (постанова ВП ВС від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04).
При цьому, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20).
По справі наданими сторонами доказами доведено що після звернення позивача до суду і до ухвалення оскаржуваного заочного рішення відповідачем було погашено кредитну заборгованість у повному обсязі, що свідчить про відсутність предмету спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених ст. 255 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб, з огляду на що апеляційний суд скасовує оскаржуване заочне рішення та закриває провадження у справі.
За ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. З системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами (постанова ВС від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18).
У справі, що переглядається апеляційним судом, звернення позивача до суду з позовом про стягнення наявної станом на час такого звернення заборгованості за кредитним договором не може свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, оскільки його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та не тягнути за собою його обов'язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу, так як на момент звернення до суду із позовом заборгованість погашена не була, а отже витрати на правову допомогу з позивача на користь відповідача стягненню не підлягають, у зв'язку з чим відповідна заява скаржника про стягнення витрат на правову допомогу підлягає залишенню без задоволення.
Таким чином, з огляду на викладене на підставі ч. 1 ст. 377 ЦПК України апеляційний суд скасовує оскаржуване заочне рішення та закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись ст. 255, 367, 374, 376, 377 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Пасічник Олени Вячеславівни задовольнити частково.
Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 березня 2024 року - скасувати.
Провадження у справі - закрити.
Заяву ОСОБА_1 в особі свого представника Пасічник Олени Вячеславівни про стягнення витрат на надання правничої допомоги залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 29 вересня 2025 року
Судді: М.В. Назарова
В.А. Коновалова
В.В. Кострицький