1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/913/24 1-кс/335/3340/2025
26 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, вдови, з вищою освітою, пенсіонерки, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.28 ч. 1 ст. 366 КК України, -
Старший слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , звернулася до суду з клопотанням, у якому зазначає, що у провадженні СУ ГУНП у Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023080000000094 від 14.09.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.05.2023 ОСОБА_5 будучи головою Дніпровської медико-соціальної експертної комісії Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради» разом з лікарем терапевтом ОСОБА_7 , яка згідно наказу №31-0 від 13.04.2018 призначена на посаду спеціаліста з медико-соціальної реабілітації Дніпровської медико-соціальної експертної комісії, будучи діючим членом комісії МСЕК, та ОСОБА_8 - лікарем хірургом другої категорії, який згідно наказу №30-0 від 14.03.2011 призначений на посаду лікаря хірурга другої категорії Ленінської (Дніпровської) медико-соціальної експертної комісії, перебуваючи на своєму робочому місці, у кабінеті МСЕК в адміністративній будівлі КНП "Правобережний центр первинної медико-санітарної допомоги" ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізького Козацтва, 25, в складі комісії провели огляд ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходив медико-соціальну експертну комісію за направленням № 974 від КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, за результатами якого комісією встановлено діагноз: «Двобічний гонартроз ІІ ст. - ІІІ ст. Змішана контрактура колінних суглобів помірно. Двобічний артроз кульшових суглобів І ст. ІІ ст., ОА лівого плечового суглобу і лівого ліктьового суглобу І ст. і лівого гомілково-ступневого суглобу І ст. Укорочення лівої нижньої кінцівки 3 см. ГХ ІІ ст. Начальна катаракта. Гіпертонічна ангіопатія сітківки 05. Хронічний ер. отит. Приглухуватість».
В подальшому, провівши огляд ОСОБА_9 та оглянувши медичну документацію останнього, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи службовими особами, виконуючи функції держави, діючи умисно, протиправно, групою осіб, достовірно знаючи вимоги чинного законодавства та Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 561 від 05.09.2021, та розуміючи, що по виявленні патологій вираженості функціональних порушень з боку ОРА згідно до Постанови КМУ №1317 від 03.12.09, наказу МОЗ України №561 від 05.09.2011 у ОСОБА_9 не встановлено наявних згідно чинного законодавства та нормативно правових актів підстав для визначення групи інвалідності, визначили останньому ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням безстроково та внесли до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 1249 завідомо недостовірні відомості щодо наявної у ОСОБА_9 патології та ступеню вираженості функціональних порушень з боку опорно-рухового апарату на момент проведення медико-соціальної експертизи, який був посвідчений підписом вищезазначених осіб.
В подальшому, на підставі вищезазначеного акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 1249 від 08.05.2023, до якого ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внесли недостовірні відомості щодо наявної у ОСОБА_9 патології та ступеню вираженості функціональних порушень з боку опорно-рухового апарату на момент проведення медико-соціальної експертизи, ОСОБА_5 здійснено службове підроблення виписки з акту огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААГ № 164566 від 08.05.2023, до якої остання власноручно внесла недостовірні відомості щодо встановлення ОСОБА_9 другої групи інвалідності за загальними захворюваннями безстроково, підписала її та поставила печатку Дніпровської медико-соціальної експертної комісії Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради», чим надала вказаній довідці офіційного статусу, що підтверджується актом № 717 огляду медико-соціальною експертною комісією від 10.04.2024 ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» та листом ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» від 10.05.2024 № 19-8/13/-1416, відповідно до якої за результатами вивчення медико-експертної документації, з урахуванням наявної патології та ступеня вираженості функціональних порушень з боку опорно-рухового апарату на момент проведення медико-соціальної експертизи, ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» відповідно до пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 та Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом МОЗ України від 05.09.2011 № 561, винесено рішення - ОСОБА_9 , 1967 р.н., особою з інвалідністю не визнаний з 03.05.2023, рішення Дніпровської МСЕК № 1249 від 08.05.2023 скасовано.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене групою осіб.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на обґрунтованість підозри, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та /або/ суду; може незаконно впливати на експертів у цьому кримінальному провадженні, оскільки самі є лікарями, та має сталі зв'язки у цій сфері; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні, прокурор клопотання підтримав на підставах зазначених у ньому, просить його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Зазначили, що підозра не обґрунтована, ризики, наведені покурором необгрунтовані та не доведені. Просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області, знаходиться кримінальне провадження за № 42023080000000094 від 14.09.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 28 ч 1 ст. 366 КК України.
11.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч.1 ст.366 КК України, за викладених вище обставин.
Відповідно до вимог ст.ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства" («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя вважає не доведеними та не підтвердженими належними доказами в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні та наведено прокурором у судовому засіданні.
Так, серед ризиків прокурором зазначені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), разом з тим не надано жодних обґрунтувань та доказів підтвердження цих ризиків, що є порушенням вимог ст. 184 КПК України, та свідчить про формальний, певним чином, зневажливий підхід прокурора до даного процесуального питання, з урахуванням обставин та особи підозрюваної, які відомі прокурору.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання слідчий суддя, також, оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з урахуванням конкретних обставин справи.
При цьому, виходячи з аналізу правових норм кримінального процесуального законодавства, виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Встановлено, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання та реєстрацію, вдова, пенсіонерка, має ряд захворювань, внаслідок чого потребує постійного лікування, раніше не судима.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, враховуючи сукупність наведених обставин, зокрема ту обставину, що лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для застосування такого виду запобіжного заходу, як особисте зобов'язання, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність об'єктивних даних, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_5 , а також відсутність обґрунтованих підстав для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, у зв'язку з чим клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області погоджене прокурором Запорізької обласної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1