17 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/16089/24 пров. № А/857/3283/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,
з участю секретаря судового засідання - Волчанського А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі №380/16089/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень,-
суддя в 1-й інстанції - Коморний О. І.,
дата ухвалення рішення - 11 грудня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 20 грудня 2024 року,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просив визнати протиправною та скасувати Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 липня 2024 року №254/24 "Про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , заступником Міністра соціальної політики України"; визнати протиправним та скасувати Обгрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, затверджений заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Миколою Корнелюком 17 липня 2024 року, складений за результатами повної перевірки декларації щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , заступником Міністра соціальної політики України, направлений до Національного антикорупційного бюро України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що у поясненнях від 16 липня 2024 року надане обґрунтування та докази того, що сума його доходу за період трудової діяльності становила 85384,99 доларів США, з урахуванням курсу долара, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків. Також надано пояснення та докази, що відповідно до трудової книжки матір працювала з 1980 року, а сума її доходу за період трудової діяльності становила 66598,44 доларів США, що підтверджується випискою з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Також його матір має додаткові доходи зі здачі в оренду земельних ділянок та від цінних паперів. Батько працював з 1971 року, а сума його доходу за період 2002-2008 становила 33717,97 євро (відповідно до виписки з рахунку соціального страхування в Італійській Республіці (Estrado Conto Previdenziale) та орієнтовно 55570,72 доларів США, 18832698,4 крб та 44593,68 рублів за період ведення трудової діяльності в Україні. Сестра проживає в Канаді та сума доходу сестри за період 2013, 2015-2017, 2020-2021 років становила 152604,00 канадських доларів. Оскільки фізичні особи можуть переміщувати через митний кордон України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000,00 євро, без письмового декларування митному органу, ввезені суми до 10000,00 євро не були відображені в Реєстрі Державної митної служби. Крім того, на вимогу відповідача надано інформацію про дохід 15040,10 доларів США від продажу квартири його сім'ї із копією Договору купівлі-продажу. Таким чином, матеріали справи містять докази джерела походження наступних сум: 167013,53 доларів США (85384,99 доларів США - його дохід, 66598,44 доларів США - дохід матері, 15040,10 доларів США - дохід від продажу квартири), 33717,97 євро (дохід батька) та 4152604,00 канадських доларів (дохід сестри). Крім того вказує, що відповідно до валютного курсу станом на 31 грудня 2022 року ним надано підтвердження джерел походження на суму 11527144,35 грн, однак вказані документи не були взяті судом до уваги. На думку апелянта, відповідач не врахував його дохід з перерахунку на іноземну валюту; не врахував дохід батька з 1971 по 2022 роки, не врахував дохід матері з 1980 по 2016 року, не врахував дохід сестри з 2012 по 2022 роки, маючи інформацію з державних реєстрів, яку отримав, скориставшись своїми повноваженнями щодо отримання такої; не врахував факт продажу позивачем з родиною квартири; відобразив у рішеннях обрані за власним бажанням криптоактиви, номенклатура яких не відповідає навіть вказаним у матеріалах повної перевірки. При цьому, інформацію про криптоактиви самостійно згенерував з джерел сумнівного походження - неіснуючих суб'єктів; не врахував того, що повідомлення дружиною недостовірних відомостей про свій фінансовий стан не може створювати негативні наслідки для суб'єкта декларування, якщо суб'єкт владних повноважень достеменно не перевірив такі обставини. Також покликається на те, що відповідач прийняв рішення, не дотримавшись встановлених строків для отримання пояснень, тобто рішення прийняв без повних пояснень. Таким чином, рішення відповідача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки суперечать Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що на виконання вимог Порядку №26/21 відповідачем здійснено аналіз значного за обсягом об'єму інформації отриманої з реєстрів, від органів державної влади, правоохоронних органів, банківських установ, самого суб'єкта декларування, що безпосередньо підтверджується змістом складеної ним Довідки та в свою чергу спростовує доводи позивача про поверхневість дій відповідача під час проведення повної перевірки поданої ним декларації. Так, за результатами проведення повної перевірки поданої заступником Міністра соціальної політики України ОСОБА_1 щорічної декларації за 2022 рік, встановлено, що суб'єкт декларування зазначив недостовірні відомості у розділі 10 «Нематеріальні активи» декларації та розділі 12 «Грошові активи» декларації (пп.1, 3 розділу 3.1 Довідки); неточні відомості у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації (п.2, розділу 3.1 Довідки), чим не дотримав вимог пп.6,7,8 ч.1 ст.46 Закону. Наголошує, що відповідач неодноразово скеровував на адресу позивача запити для надання ним пояснень з порушених питань. При цьому, інформація, що була викладена ОСОБА_1 у своїх поясненнях та надані ним документи, які надійшли до Національного агентства 14 травня 2024 року та 07 червня 2024 року (у межах строку проведення повної перевірки) були враховані відповідачем, що безпосередньо підтверджується змістом складеної ним Довідки, оданк відповідні пояснення та документи не спростовували встановлених фактів декларування ним недостовірних і неточних відомостей. Зауважує, що із відомостей ДРФО щодо отриманих близькими особами суб'єкта декларування доходів (з офіційних джерел) вбачається, що матері позивача у період з 2017 по 2022 роки нарахований дохід (без сплати податків) у розмірі 397277,00 грн; рідній сестрі ОСОБА_2 за 2018 рік нарахований дохід (без сплати податків) у розмірі 31 120,00 грн, при цьому відомості про доходи батька в ДРФО відсутні у зв'язку із закриттям його номера облікової картки платника податків. Наголошує, що відомості про валютні цінності, які зі слів позивача, ввезені сестрою суб'єкта декларування ОСОБА_2 в Україну, в Реєстрі Державної митної служби відсутні. Таким чином, сукупний розмір отриманих близькими особами позивача доходів (з офіційних джерел) не давав їм змоги накопичити та здійснити передачу суб'єкту декларування задекларованих ним готівкових коштів у іноземній валюті. Звертає увагу на те, що позивачу було достеменно відомо про необхідність відображати у декларації належну йому та членам його сім'ї криптовалюту, оскільки у розділі 10 «Нематеріальні активи» декларації за 2022 рік ОСОБА_1 зазначив відомості про одну із криптовалют - Tether (USDT), яка станом на 31 грудня 2022 року була на його внутрішньому Spot-гаманці криптобіржі «BINANCE», однак не відобразив інформацію про інші види криптовалют, що також були розміщені на його внутрішньому Spot-гаманці цієї криптобіржі станом на кінець звітного періоду, наявність якої він не заперечує. ОСОБА_1 , як публічна особа повинен був вжити вичерпних заходів для отримання відповідної інформації та зазначати у декларації достовірні відомості про такий об'єкти декларування, однак з незрозумілих причин суб'єкт декларування не виконав покладений на нього обов'язок та не зазначив у декларації за 2022 рік відомості, які у розумінні вимог Закону підлягають обов'язковому декларуванню. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Позивач (апелянт) - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Представники відповідача - Гирич К. С., Дубаневич О. З. у судовому засіданні в режимі відеоконференції не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційному скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що на виконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 , як заступник Міністра соціальної політики України, подав щорічну декларацію за 2022 рік, унікальний ідентифікатор документа - 057574cf-2a8c-48f8-b1bf-7267d7c1cca4.
З 11 березня 2024 року по 08 липня 2024 року Національним агентством з питань запобігання корупції проводилась повна перевірка Декларації.
Національним агентством у ході проведення повної перевірки поданої ОСОБА_1 декларації, 27 березня 2024 року (т.1, а.с.208) направлено засобами електронного зв'язку на електронну пошту суб'єкта декларування (ІНФОРМАЦІЯ_1), запит (вих. №404-01/19504-24) про надання пояснень та документів щодо "Причин не зазначення у декларації за 2022 рік відомостей про об'єкти декларування, а саме :
- у розділі 3 "Об'єкти нерухомості" про Ваше зареєстроване місце проживання станом на 31 грудня 2022 року;
- у розділі "Доходи, у тому числі подарунки" про дохід, отриманий дружиною від ТОВ "КРКА Україна" у вигляді додаткового блага у розмірі 5883 грн, відомості про який наявні в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.
Встановлених розбіжностей у декларації за 2022 рік із відомостями, що містяться у реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, а саме:
- у розділі "Доходи, у тому числі подарунки" Вами зазначені відомості про дохід, отриманий дружиною у вигляді заробітної плати у розмірі 438273 грн, разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків розмір доходу, виплаченого Вашій дружині - 425408 гривень.
Зобов'язуємо надати копії підтверджуючих документів, які підтверджують достовірність відомостей, зазначених у декларації:
- у розділі 3 "Об'єкти нерухомості" щодо зазначеної вартості квартири, що належить Вам на праві власності;
- у розділі 10 "Нематеріальні активи" про криптовалюту, зокрема, але не виключно, надати копії виписок з акаунтів про баланс активів станом на 01 січня 2022 року, 31 грудня 2022 року про кількість, дату набуття криптовалюти, а також про вчинені транзакції протягом 2022 року, у тому числі про внутрішні (конвертаційні) транзакції всередині криптобірж.
Крім того, пропонуємо повідомити відомості про транспортний засіб, яким ви та член сім'ї (дружина) користувалися протягом 2022 року.
Також пропонуємо пояснити:
джерело походження Ваших та дружини грошових активів станом на 31 грудня 2022 року у розмірі 118835,00 дол. США,42000,00 євро та 1036066,00 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 31 грудня 2022 року становить біля 31115000 грн, враховуючи, що згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Вами та членом сім'ї (дружиною) за період з 1998 по 2022 рік отримано біля 3600000 гривень." (т.1, а.с.206-208).
Національне агентство за допомогою програмних засобів Реєстру 01 травня 2024 року повторно направило позивачу до його персонального електронного кабінету запит аналогічного змісту, що підтверджується наявними в матеріалах доказами (т.1, а.с.209-210).
Позивач у листі-відповіді від 14 травня 2024 року надав пояснення щодо об'єктів нерухомості, доходів його дружини, криптовалюти та відсутності автомобіля. Щодо джерел походження заощаджень вказав, що вказані в Декларації кошти є результатом трудової діяльності позивача та його рідних, тривалий час акумулювались позивачем з ціллю побудови житлового будинку, надав документи на підтвердження: копію довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копію договору купівлі-продажу, P. №6456 від 05 серпня 2011 року; принтскріни з сайтів та додатків Binance, WhiteBit; копію Квитанції No 0AH4-K5M5-XCXT-M4EC від 30 листопада 2022 року; принтскрін з додатку до апаратного гаманця Ledger Nano S; копію Державно акту на право власності на земельну ділянку (т.1, а.с.211-215).
Відповідачем надіслано другий запит про надання пояснень від 27 травня 2024 року (вих. №404-01/38009-24) (т.1, а.с.228-229) та зобов'язано позивача надати копії документів з наступних питань:
"- станом на 01 січня 2022 року відповідно до інформації, наданої компанією "BINANCE", у Вас знаходилася криптовалюта REO у кількості 17.982000, SAND - 4,627800, Matic - 0,01663085, ZIL - 104.60000, ONE - 55.300000, XRP -31.04475200, DOT - 12.98586907, яка відсутня станом на 31 грудня 2022 року. У зв'язку з цим поясніть стосовно отриманого доходу від її продажу, надайте копії підтверджуючих документів;
- причини не зазначення відомостей про криптовалюти: WABI у кількості - 204, LTC - 0,00074356, SOLO- 0,14238675, HFT - 0,582193, SHIB -447725,03, ETHW - 0,0009, VTHO - 56,95216735, DOGE - 643, VET - 249,0244, ЕТН -0,0009, NEAR - 186, 35540236, BNB - 0,42798491, BETH - 0,01236135, NFT-1259,732416, RUNE - 6,63691132, які знаходилися у Вас станом на 31 грудня 2022 року відповідно до інформації, наданої компанією "BINANCE" (надати копії підтверджуючих документів щодо придбання зазначених криптовалют та їх вартість на дату набуття);
- надходжень протягом 2022 року на Ваш рахунок в КБ AT "ПриватБанк" грошових коштів від фізичних осіб у сумі 615452 грн, у тому числі від ОСОБА_3 у розмірі 465865 грн, ОСОБА_4 - 47600 грн, ОСОБА_5 - 11950 грн, ОСОБА_6 - 11501 грн та інших. Зазначити підстави отримання таких коштів, повідомити щодо стосунків із зазначеними особами;
- надходжень коштів у вигляді переказів без призначення платежу протягом 2022 року на рахунок члена сім'ї (дружини) в AT "Креді Агріколь банк" у розмірі 413351 гривня (пояснити підставу та джерело таких переказів);
- повідомити відомості про транспортний засіб, яким користувався член сім'ї (дружина) протягом 2022 року, враховуючи здійснені нею регулярні витрати з банківського рахунку на АЗС, сплату штрафів за порушення правил дорожнього руху, оплату паркомату (зазначити власника автомобіля, надати, за наявності, копії документів щодо підстав користування таким автомобілем)."
У листі-відповіді від 07 червня 2024 року позивач надав пояснення (т.1, а.с.231-235):
1. Стосовно криптовалюти, яка станом на 01 січня 2022 року знаходилась на аккаунті біржі Віпапсе та відсутня станом на 31 грудня 2022 року.
2. Стосовно криптовалюти WABI у кількості - 204, LTC - 0,00074356, SOLO - 0,14238675, HFT - 0,582193, SHIB - 447725,03, ETHW - 0,0009, VTHO - 56,95216735, DOGE - 643, VET - 249,0244, ЕТН - 0,0009, NEAR -186,35540236, BNB - 0,42798491, BETH - 0,01236135, NFT - 1259,732416, RUNE - 6,63691132, які відповідно до інформації, наданої компанією "BINANCE", знаходилися на станом на 31 грудня 2022 року.
3. Стосовно надходжень протягом 2022 року на рахунок в КБ AT "ПриватБанк" грошових коштів від фізичних осіб у сумі 615452 грн, у тому числі від ОСОБА_3 у розмірі 465865 грн, ОСОБА_4 - 47600 грн, ОСОБА_5 - 11950 грн, ОСОБА_6 - 11501 грн та інших.
4. Стосовно надходжень коштів у вигляді переказів без призначення платежу протягом 2022 року на дружини в AT "Креді Агріколь банк" у розмірі 413351 гривня та відомостей про транспортний засіб, яким користувалась дружина протягом 2022 року, враховуючи здійснені нею регулярні витрати з банківського рахунку на АЗС, сплату штрафів за порушення правил дорожнього руху, оплату паркомату.
Відповідач звернувся із запитом про надання пояснень від 03 липня 2024 року (вих.№404-01/48623-24) (т.1, а.с.238-239), в якому зобов'язує "надати копії підтверджуючих документів (за наявності) щодо:
Ваших та члена сім'ї (дружини) заощаджень станом на 31 грудня 2022 року у розмірі 118835 дол. США, 42 000 євро та 1036066,00 гривень.
Згідно з відомостями, які містяться в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, Ви та член сім'ї (дружина) отримали з 01 січня 2002 року по 31 грудня 2022 року дохід у загальному розмірі 3613742 грн (до сплати податків та зборів, з урахуванням усіх ознак доходу).
Відповідно до інформації з ДРФО Вами сплачені податки у розмірі 104760 грн, дружиною - 428513,44 гривень.
Сукупний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на двох за період 2004-2022 роки становив 569486 гривень.
Крім того, у 2011 році Вами здійснено витрати на придбання квартири у розмірі 334740 грн, у 2021 році - 40272 грн на придбання криптовалюти, у 2022 - 214588 грн на придбання криптовалюти. Крім того, протягом 2022 року відповідно до виписок банку Вами витрачено кошти на загальножиттєві потреби (сплата страховки, таксі, послуг міського транспорту, комунальних платежів та інш.) - 89330 гривень.
Дружиною здійснено витрати на придбання у 2017 році квартири -774326 грн, у 2022 році відповідно до виписок банку витрачено 459946 грн (у тому числі на оплату товарів, послуг, оплату АЗС, паркомату).
Отже, враховуючи конвертацію отриманого у кожному році доходу по курсу НБУ на 31.12 відповідного року з урахуванням зазначених витрат, Ваш та члена сім'ї загальний дохід еквівалентний сумі біля 68600 дол. США.
Враховуючи зазначене, вказані Вами активи перевищують доходи, одержані із законних джерел на 50235 дол. США, 42 000 євро та 1036066,00 грн, що за курсом НБУ станом на 31 грудня 2022 року становить біля 4509000 гривень.
Враховуючі надані Вами раніше пояснення стосовно отримання грошових коштів у подарунок від батьків, зобов'язуємо надати копії документів, які підтверджують фінансову спроможність Ваших батьків та Вашої сестри здійснити такі подарунки."
Згідно з доказами надсилання запиту від 03 липня 2024 року, останній переглянутий ОСОБА_1 12 липня 2024 року та надано відповідь 16 липня 2024 року (т.1, а.с.240)
Відповідно до листа позивача від 16 липня 2024 року (т.1, а.с.241-250, т.2, а.с.1-3) надано пояснення щодо: заощаджень станом на 31 грудня 2022 року у розмірі 118835,00 доларів США, 42000,00 євро, 1036066 грн; Розрахунку витрат, відображених у листі від 03 липня 2024 року; Акумулювання коштів у розмірі 118835,00 доларів США, 42000,00 євро та 1036066,00 грн. На підтвердження описаних пояснень надано копії документів: копія трудової книжки ОСОБА_7 ; відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_7 ; відомості Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо ОСОБА_7 (1998 рік); договір оренди землі на земельну ділянку за кадастровим номером 4623380400:07:000:0172 від 23 листопада 2016 року; договір оренди землі на земельну ділянку за кадастровим номером 4623380400:07:000:0173 від 23 листопада 2016 року; приватизаційне платіжне доручення №2327 від 31 грудня 1994 року; приватизаційне платіжне доручення №2328 від 31 грудня 1994 року; лист Третьої Львівської державної нотаріальної контори від 22 березня 2007 року №1093/02-14; касаційна скарга ЗАТ "Львівського м'ясокомбінату" від 22 листопада 2005 року; копія трудової книжки ОСОБА_8 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_8 ; дозвіл на перебування/працевлаштування (Permesso di soggiorno per stranieri); довідка про присвоєння податкового номеру (Certificato di attribuzione); повідомлення про гостинність (Notifica di ospitslia); посвідчення № НОМЕР_1 (Carta DTdentita); виписка з рахунку соціального страхування ОСОБА_8 в Італійській Республіці ( Estrado Conto Previdenziale ); виписка з податкового органу Канади щодо ОСОБА_2 за 2013 рік; виписка з податкового органу Канади щодо ОСОБА_2 за 2015 рік; виписка з податкового органу Канади щодо ОСОБА_2 за 2016 рік; виписка з податкового органу Канади щодо ОСОБА_2 за 2017 рік; виписка з податкового органу Канади щодо ОСОБА_2 за 2020 рік; виписка з податкового органу Канади щодо ОСОБА_2 за 2021 рік; договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 від 20 грудня 2011 року; свідоцтво про одруження від 25 квітня 2019 року; копії сторінок паспорта ОСОБА_1 з відмітками про перетин кордону; копії сторінок паспорта ОСОБА_7 з відмітками про перетин кордону; копії сторінок паспорта ОСОБА_8 з відмітками про перетин кордону; фото сторінки паспорта ОСОБА_2 з відмітками про перетин кордону.
За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення (довідка) від 12 липня 2024 року №254/24 "Про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , заступником Міністра соціальної політики України" (т.1, а.с.25-29) та рішення Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , заступником Міністра соціальної політики України" до відповідного органу (т.2, а.с.108-116).
Відповідно до вказаних рішень за результатами повної перевірки декларації позивача відповідач встановив, що:
у розділі 10 Декларації зазначено відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 15 286,33 грн, чим не дотримано вимоги п.6 ч.1 ст.46 Закону України "Про запобігання корупції";
у розділі 11 Декларації зазначено відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримано вимоги п.7 ч.1 ст.46 Закону України "Про запобігання корупції";
у розділі 12 Декларації зазначено відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 5 068 155,60 грн, чим не дотримано вимоги пп.6, 7, 8 ч.1 ст.46 Закону України "Про запобігання корупції" та є ознакою правопорушення передбаченого ч.1 ст.366-1 КК України.
Позивач, вважаючи рішення Національного агентства протиправними, звернувся у суд з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у межах спірних правовідносин Національним агентством з питань запобігання корупції дотримано процедуру проведення повної перевірки, а саме: приписів пп.4 п.4 та п.16 розділу V Порядку №26/21, які передбачають звернення у разі необхідності до суб'єкта декларування для отримання пояснень та копій підтверджуючих документів, їх розгляд і врахування під час проведення повної перевірки (в межах строків її проведення), а тому складена відповідачем Довідка не може бути скасована з підстав протиправного обмеження позивача у праві надати відповідні пояснення та підтверджуючі документи. Крім того, оцінюючи дії НАЗК через призму дотримання принципу правової визначеності, суд зазначив, що Законом №1700-VII, як і Порядком №26/21, визначено послідовний ряд дій НАЗК, які сформульовані достатньо чітко і зрозуміло аби надати змогу виокремити правомірну поведінку особи від неправомірної, тоді як практичне застосування відповідних положень є передбачуваним, при цьому, у спірних відносинах позивач знаходився у стані повної правової визначеності, не міг не розуміти, що заповнені дані декларації будуть виявлені НАЗК при проведенні повної перевірки декларації та, відповідно, відображені у довідці за результатами проведення такої перевірки, а потім і в обґрунтованому висновку, а тому дійшов висновку про правомірність дій відповідача з одного боку та щодо відсутності факту порушення прав позивача, які потребували б судового захисту, з іншого.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції" №1700-VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1700-VII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) .
Згідно з ч.1, 4 ст.4 Закону №1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
За змістом ч.1 ст.45 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до ст.1 Закону №1700-VII члени сім'ї - це особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Згідно з п.п."а" п.1 ч.1 ст.3 Закону 1700-VII суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
За змістом пп.7-1 ч.1 ст.11 Закону №1700-VIІ (у редакції, чинній на момент призначення повної перевірки) до повноважень Національного агентства належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.
Відповідно до ч.1, 4 ст.51-1 Закону №1700-VIІ Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.
Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.
Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
Проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно зі ст.51-3 Закону №1700-VІІ повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення в них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок автоматизованого розподілу обов'язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства.
Національне агентство за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забезпечує ведення черги декларацій, відібраних для проведення їх повної перевірки, та інформує суб'єкта декларування про включення поданої ним декларації до зазначеної черги декларацій.
У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.
У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів Національним агентством надається можливість суб'єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі Національне агентство інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Суб'єкт декларування має право ознайомитися з усіма матеріалами повної перевірки щодо себе за результатами її проведення. Копії матеріалів повної перевірки надаються Національним агентством на письмовий запит суб'єкта декларування протягом семи робочих днів з дня його отримання.
Повна перевірка декларації проводиться в частині об'єктів декларування, не охоплених повною перевіркою декларацій відповідного суб'єкта декларування за попередні періоди, крім випадків, коли Національне агентство отримало нову інформацію про об'єкт, який перевірявся, або коли наявні нові джерела інформації, що не були відомі чи не були доступні Національному агентству під час проведення попередньої повної перевірки.
За змістом п.5 ч.1 ст.12, ч.3 ст.51-1 Закону №1700-VІІ наказом Національного агентства від 29.01.2021 №26/21, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.02.2021 за №158/35780, був затверджений Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який визначає процедуру проведення Національним агентством повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі- Порядок №26/21 у редакції чинній на момент проведення повної перевірки).
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №26/21 складовими предмета повної перевірки декларації є: 1) з'ясування достовірності задекларованих відомостей; 2) з'ясування точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірка на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.
Згідно з п.2 розділу І Порядку №26/21 недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які не відповідають дійсності або є неправдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації, зокрема відомості, що відрізняються від відомостей, які містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, індивідуально-правових актах, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації.
За змістом п.4 розділу V Порядку №26/21 повна перевірка декларації передбачає такі дії:
1) аналіз відомостей про об'єкти декларування та їх порівняння з відомостями з реєстрів, банків даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, із судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування; створення, збирання, одержання, використання та інша обробка документів чи інформації", у тому числі з обмеженим доступом, у тому числі за допомогою автоматизованих засобів, яка є необхідною для повної перевірки, з використанням джерел інформації, визначених у цьому Порядку;
2) звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку;
3) звернення у разі необхідності до суб'єкта декларування для отримання пояснень та копій підтверджуючих документів, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку.
Відповідно до п.13 розділу ІІ Порядку №26/21 достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації.
Згідно з п.16 розділу V Порядку №26/21 у разі виявлення Національним агентством під час проведення повної перевірки можливих недостовірних відомостей у декларації, неточної оцінки задекларованих активів, порушення вимог ст.ст.23, 25 Закону, ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, а також з метою підтвердження достовірності відомостей, зазначених у декларації, уповноважена особа направляє відповідному суб'єкту декларування запит про надання копій документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей (за їх наявності) стосовно активів, розміщених за межами України, а також стосовно інших активів, коли інформація про них відсутня у Національного агентства, та пропозицією надати письмові пояснення відповідно до Закону. Такий запит направляється суб'єкту декларування за допомогою програмних засобів Реєстру, чи електронного зв'язку або на поштову адресу у строк не пізніше 15 робочих днів до дня завершення основного або продовженого строку проведення повної перевірки.
Суб'єкт декларування не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання відповідного запиту Національного агентства зобов'язаний надати або надіслати за допомогою програмних засобів Реєстру, поштового чи електронного зв'язку копії документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей (за їх наявності), та може надати або надіслати в такий самий спосіб письмові пояснення з питань, зазначених у запиті.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2024 року Національним агентством з питань запобігання корупції розпочато повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , заступником Міністра соціальної політики України.
За результатами проведення повної перевірки поданої заступником Міністра соціальної політики України ОСОБА_1 щорічної декларації за 2022 рік, встановлено, що суб'єкт декларування зазначив: недостовірні відомості у розділі 10 «Нематеріальні активи» декларації та розділі 12 «Грошові активи» декларації (пп.1, 3 розділу 3.1 Довідки); неточні відомості у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації (п.2, розділу 3.1 Довідки), чим не дотримав вимог пп.6, 7, 8 ч.1 ст.46 Закону.
У зв'язку з наведеним вище Національним агентством з питань запобігання корупції в ході проведення повної перевірки поданої ОСОБА_1 декларації, 27 березня 2024 року направило перший запит (вих. №404-01/19504-24) про надання пояснень та документів щодо причин незазначення у декларації за 2022 рік відомостей про об'єкти декларування (у розділі "Об'єкти нерухомості" про зареєстроване місце проживання станом на 31 грудня 2022 року, у розділі "Доходи, у тому числі подарунки" про дохід, отриманий дружиною від ТОВ "КРКА Україна"); встановлених розбіжностей у розділі "Доходи, у тому числі подарунки" (стосовно зазначеного розміру доходу, отриманого дружиною у вигляді заробітної плати); надання копій підтверджуючих документів (щодо зазначеної вартості квартири, що належить на праві власності та щодо кількості криптовалюти, дати її набуття, а також: про вчинені протягом 2022 року транзакції); надання інформації про транспортний засіб, який був у користуванні протягом 2022 року у позивача та його дружини; стосовно джерела походження зазначених у декларації грошових активів у розмірі 118835,00 доларів США, 42000,00 євро та 1036066,00 грн, що належали на праві власності суб'єкту декларування та члену його сім'ї.
Разом з тим, станом на 01 травня 2024 року відповідь від суб'єкта декларування відповідачем отримана не була.
При цьому, з метою повного та всебічного з'ясування достовірності відомостей зазначених ОСОБА_1 у поданій за 2022 рік декларації, Національне агентство з питань запобігання корупції за допомогою програмних засобів Реєстру 01 травня 2024 року повторно направило позивачу до його персонального електронного кабінету запит аналогічного змісту, відповідь на який була отримана відповідачем 14 травня 2024 року,
Матеріалами справи стверджується, що у подальшому для з'ясування додаткових відомостей стосовно наявної у суб'єкта декларування на кінець звітного періоду криптовалюти, а також щодо підстав та джерел надходження на банківські рахунки позивача та його дружини грошових коштів, Національним агентством з питань запобігання корупції було направлено на електронну пошту ОСОБА_1 другий запит про надання пояснень від 27 травня 2024 року (вих.№404-01/38009-24). Цей запит за допомогою програмних засобів Реєстру 28 травня 2024 року також був направлений до персонального електронного кабінету ОСОБА_1 , відповідь на який була отримана відповідачем 07 червня 2024 року,
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 направлено на його електронну пошту та до персонального електронного кабінету третій запит від 03 липня 2024 року (вих.№404-01/48623-24) щодо розміру його грошових активів, зазначених у відповідному розділі декларації за 2022 рік.
Так, зі змісту першого запиту вбачається, що позивачу запропоновано пояснити "…джерело походження його та дружини грошових активів станом на 31 грудня 2022 року у розмірі 118835,00 дол. США, 42 000,00 євро та 1036 066,00 гр…", у третьому запропоновано надати пояснення щодо "…його та члена сім'ї (дружини) заощаджень станом на 31 грудня 2022 року у розмірі 118835,00 дол. США, 42000,00 євро та 1036 066,00 грн…", що свідчить про аналогічність запитуваної Національним агентством з питань запобігання корупції інформації та спростовує доводи апелянта про те, що вищевказані запити не є аналогічними.
Щодо покликань апелянта на висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №640/32072/20, то колегія суддів не приймає такі до уваги, оскільки спірні правовідносини не є релевантними до правовідносин, які виникли у справі №640/32072/20, так як у справі №640/32072/20 третій запит про надання пояснень та документів, що був скерований суб'єкту декларування, стосувався інших питань (відомостей), ніж ті, що містилися у попередніх запитах органу, натомість у спірних правовідносинах запит направлений позивачу 03 липня 2024 року стосувався тих самих питань (відомостей), що були викладені у попередніх запитах.
За змістом абз.3 п.16 розділу V Порядку №26/21 надані суб'єктом декларування пояснення та копії підтверджуючих документів є обов'язковими до розгляду Національним агентством виключно під час проведення повної перевірки.
Відповідно до п.17 розділу V Порядку №26/21 повна перевірка має бути завершена у строк не більше ніж 120 днів з дня початку строку її проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, повна перевірка ОСОБА_1 тривала з 11 березня 2024 року по 08 липня 2024 року, 12 липня 2024 року відповідачем складено та зареєстровано оскаржувану Довідку №254/24, при цьому, додаткові пояснення суб'єкта декларування надійшли до Національного агентства 16 липня 2024 року.
Таким чином, наведені вище обставини підтверджують, що додаткові письмові пояснення від 16 липня 2024 року були надані позивачем поза межами строку проведення повної перевірки, у зв'язку з чим обґрунтовано не були взяті відповідачем до уваги, оскільки у розумінні абз.3 п.16 розділу V Порядку №26/21 надані суб'єктом декларування пояснення та копії підтверджуючих документів є обов'язковими до розгляду Національним агентством виключно під час проведення повної перевірки.
Крім того, приписами абз.5 п.16 розділу V Порядку №26/21 передбачено, що надання суб'єктом декларування пояснень, копій підтверджуючих документів, іншої інформації після завершення строку повної перевірки не є підставою для проведення повторної повної перевірки.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач не був позбавлений можливості протягом всього терміну проведення повної перевірки за власною ініціативою надавати пояснення та документи стосовно тих відомостей, про які були зазначені у запитах відповідача (достовірність яких викликала сумнів під час проведення повної перевірки декларації), що в свою чергу спростовує твердження ОСОБА_1 про порушення Національним агентством його права на надання відповідних пояснень та документів.
Колегія суддів зазначає, що позивач не подав будь-яких доказів, які б підтверджували обмеження відповідачем його права на надання пояснень і підтверджуючих документів до закінчення повної перевірки поданої декларації
Щодо доводів апелянта про те, що відповідачем не враховані надані ним документи на підтвердження джерел походження зазначених ним у Декларації грошових активів, то колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи стверджується, що під час проведення повної перевірки декларації ОСОБА_1 відповідачем встановлено, що позивач зазначив у щорічній декларації за 2022 рік відомості про наявність у нього станом на 31 грудня 2022 року готівкових коштів у розмірі 93000,00 дол. США, 42000,00 євро та 653000,00 гривень, а тому з метою з'ясування джерел походження задекларованих грошових активів Національне агентство 27 березня 2024 року звернулось до позивача із запитом про надання з цього приводу пояснень та підтверджуючих документів. Крім того, у зв'язку з відсутністю відповіді на вищевказаний запит 01 травня 2024 року такий було направлено повторно.
Так, на підтвердження джерел походження грошових активів у розмірі 93000.00 дол. США, 42000,00 євро та 653000,00 грн суб'єкт декларування зазначив, що задекларовані готівкові кошти, які належать йому на праві власності, складаються з доходів, отриманих ним від власної трудової діяльності та подарунків, отриманих у різні періоди часу на підставі усних правочинів від батька, який деякий час працював за кордоном в Італії та матері. Також суб'єкт декларування пояснив, що батьки отримували грошові кошти від своїх батьків та доньки - ОСОБА_2 , яка з 2012 року працювала в Канаді.
При цьому, у поясненнях ОСОБА_1 не вказав розміру коштів, які надавали йому близькі особи, ні на яких умовах їх передавали, а також не надав жодних підтверджуючих документів щодо джерела походження таких коштів.
Як встановлено відповідачем, за наявною інформацією, яка міститься в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО), ОСОБА_1 з 01 січня 2004 року (перший зазначений у ДРФО дохід) по 31 грудня 2022 року отримав сукупний дохід у розмірі 1119693,00 грн (без сплати податків та зборів, з урахуванням усіх ознак доходу). При цьому, згідно з відомостями з ДРФО із вказаної суми, суб'єкт декларування сплатив податки в розмірі 104760,00 гривень. Сукупний розмір прожиткового мінімуму на 1 особу за період 2004-2022 роки становив 283 945,00 гривень.
Крім того, з відомостей зазначених позивачем у декларації, а саме: у розділах З «Об'єкти нерухомості» та 10 «Нематеріальні активи», вбачається, що у 2011 році він здійснив витрати на придбання квартири у розмірі 334740,00 грн; у 2021 році придбав криптовалюту на загальну суму 40272,00 грн, а у 2022 році на загальну суму 214 588,00 грн, а також згідно з виписками з банківських рахунків ОСОБА_1 , відкритих у Акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на загальножиттєві витрати (сплата страховки, таксі, послуг міського транспорту, комунальних платежів тощо) ним сплачено - 89330,00 грн.
З огляду на вищезазначені витрати, враховуючи конвертацію отриманого у кожному році доходу за курсом НБУ на 31 грудня відповідного року, можлива сума заощаджень суб'єкта декларування еквівалентна близько 17 000,00 дол. США.
Згідно з ч.5 ст.719 ЦК України договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (що дорівнює 850,00 грн або 23,24 дол. США - за офіційним курсом НБУ станом на 31 грудня 2022 року), укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на спростування зазначених у Довідці відповідачем результатів перевірки, а саме: документів (договорів), які б підтверджували дарування батьками йому відповідних валютних цінностей чи докази ввезення таких цінностей сестрою суб'єкта декларування ОСОБА_2 в Україну згідно з Реєстром Державної митної служби.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених підтверджуючих документів щодо передачі (дарування) доходів позивачу, не можуть бути належним доказом фактичного отримання ОСОБА_1 цих коштів. Крім того, позивач у декларації за 2022 рік у розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" мав можливість зазначити інформацію щодо отримання позивачем від членів родини подарунків у виді грошових коштів протягом 2022 року.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що факт неврахування Національним агентством письмових пояснень наданих позивачем на третій додатковий запит від 03 липня 2024 року жодним чином не впливає на зміст встановлених в Довідці фактів декларування недостовірних та неточних відомостей. Крім того, позивач, незважаючи на надану можливість, не зміг належним чином з посиланням на докази, підтвердити наявність у нього задекларованих коштів, пояснити джерело їх походження або ж поставити під сумнів відомості отримані Національним агентством з офіційних реєстрів,
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою, яка проводила перевірку, направлений запит на отримання відповіді щодо наявності віртуальних активів у ОСОБА_1 .
Так, під час проведення повної перевірки декларації ОСОБА_1 . Національним агентством з'ясовано, що суб'єкт декларування в розділі 10 "Нематеріальні активи" не зазначив відомості про свої активи, а саме криптовалюту: SHIB, Shiba Inu; APT, Aptos; VTHO, VeThor; DOGE, Dogecoin; VET, VeChain; NEAR, NEAR Protocol; BNB; BETH; RUNE (інформацію про кількість та вартість станом на 31 грудня 2022 року). Загальна сума зазначених суб'єктом декларування у вказаному розділі декларації недостовірних відомостей становить 15286,33 гривень.
За змістом п.132 Національного агентства щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 №4 декларант повинен самостійно або за допомогою програмно-технічних засобів брокера біржі, який здійснював операції з купівлі-продажу криптовалют в інтересах клієнта, забезпечити облік таких активів для цілей заповнення декларації.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач не спростував факту наявності у його власності станом на 31 грудня 2022 року криптовалют SHIB, Shiba Inu; APT, Aptos; VTHO, VeThor; DOGE, Dogecoin; VET, VeChain; NEAR, NEAR Protocol; BNB; BETH; RUNE, і позивачем не надано доказів звернення до брокера криптобіржі "BINANCE", зокрема до служби підтримки клієнтів цієї платформи, з метою отримання інформації щодо наявної у нього станом на 31 грудня 2022 року криптовалюти, що не дає підстави вважати, що ОСОБА_1 здійснив всі необхідні дії для забезпечення обліку його активів та заповнення відповідного розділу декларації.
Разом з тим, у розділі 10 "Нематеріальні активи" декларації за 2022 рік ОСОБА_1 зазначив відомості про одну із криптовалют - Tether (USDT), станом на 31 грудня 2022 року (що наявна у внутрішньому Spot-гаманці криптобіржі "BINANCE"), однак не відобразив інформацію про інші види криптовалют, які у розумінні вимог Закону підлягають обов'язковому декларуванню.
Колегія суддів зазначає про те, що позивачем не наведено належних доказів, які б свідчили про очевидну неможливість вказати у відповідному розділі декларації необхідні відомості, при цьому, покликання на те, що впродовж 2022 року він не був суб'єктом декларування, а тому інформація про здійсненні в цей період операції ним не фіксувалася, жодним чином не спростовує факт не зазначення ним відомостей про належну йому на праві власності криптовалюту, що, в свою чергу, безпосередньо вплинуло на достовірність даних його декларації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний суд не робить висновку у цій справі про правильність або неправильність зазначення позивачем відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а лише надає оцінку діям відповідача під час вчинення дій (прийняття рішень) на предмет їх відповідності критеріям, що передбачені ч.2 ст.2 КАС України. Суд не констатує факт правильного або неправильного заповнення суб'єктом декларування декларації, а лише надає оцінку діям НАЗК на предмет їх правомірності під час проведення повної перевірки декларації.
У спірних правовідносинах позивач знаходився у стані повної правової визначеності, не міг не розуміти, що заповнені дані декларації будуть виявлені НАЗК при проведенні повної перевірки декларації та, відповідно, відображені у довідці за результатами проведення такої перевірки, а потім і в обґрунтованому висновку. При цьому, незгода позивача з результатами проведення повної перевірки його декларації не може бути правовою підставою для скасування Довідки Національного агентства.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у межах спірних правовідносин Національним агентством з питань запобігання корупції дотримано процедуру проведення повної перевірки, а саме: приписів пп.4 п.4 та п.16 розділу V Порядку №26/21, які передбачають звернення у разі необхідності до суб'єкта декларування для отримання пояснень та копій підтверджуючих документів, їх розгляд і врахування під час проведення повної перевірки (в межах строків її проведення), а тому складена відповідачем Довідка не може бути скасована з підстав протиправного обмеження позивача у праві надати відповідні пояснення та підтверджуючі документи. Крім того, оцінюючи дії НАЗК через призму дотримання принципу правової визначеності, суд зазначив, що Законом №1700-VII, як і Порядком №26/21, визначено послідовний ряд дій НАЗК, які сформульовані достатньо чітко і зрозуміло аби надати змогу виокремити правомірну поведінку особи від неправомірної, тоді як практичне застосування відповідних положень є передбачуваним, при цьому, у спірних відносинах позивач знаходився у стані повної правової визначеності, не міг не розуміти, що заповнені дані декларації будуть виявлені НАЗК при проведенні повної перевірки декларації та, відповідно, відображені у довідці за результатами проведення такої перевірки, а потім і в обґрунтованому висновку, а тому дійшов висновку про правомірність дій відповідача з одного боку та щодо відсутності факту порушення прав позивача, які потребували б судового захисту, з іншого.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 195, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі №380/16089/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді С. М. Кузьмич
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.