Номер провадження 2/243/1682/2025
Номер справи 243/6818/25
(Заочне)
«17» вересня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Гончарової А.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Слободкіної Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту,-
ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона доводилась дочкою ОСОБА_3 . У її матері ОСОБА_4 (прізвище до шлюбу ОСОБА_5 ) була рідна сестра ОСОБА_6 . У неї був син ОСОБА_7 , у якого був син ОСОБА_8 . Таким чином, ОСОБА_1 доводилась двоюрідною тіткою ОСОБА_8 . ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_8 залишилась спадщина: 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 , яку він успадкував після смерті батька ОСОБА_7 . Інша 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_1 . ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_8 п'ятої черги спадкування за законом, інших спадкоємців немає. З метою оформлення спадщини ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса. Однак їй було відмовлено в оформленні прав на спадщину, оскільки при перевірці у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено арешт нерухомого майна на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . Арешт був накладений в якості забезпечення позову ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 28.10.2008 у справі №2-6062-2008 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності. Пізніше вказана позовна заява була залишена без розгляду, але арешт не був скасований.
В зв'язку з викладеним позивач просить суд припинити та скасувати державну реєстрацію обтяження, а саме, арешту, накладеного ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 28.10.2008 у справі №2-6062-2008 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 , та представник позивача, адвокат Прокопцев С.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АН №1569230 від 31 липня 2025 року, надали заяву про розгляд справи без їхньої участі, позов просили задовольнити.
Відповідач, ОСОБА_2 , до судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, повідомлялася про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив.
У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач ОСОБА_2 своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, не використала наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах справи доказами та ухвалити заочне рішення.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №437764168 від 31 липня 2025 року, 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину 2-2716 від 16.10.2008, інша 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину 2-5333 від 14.12.2010.
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить актовий запис про смерть №962 від 21.05.2015.
Після смерті ОСОБА_8 залишилась спадщина, до складу якої увійшла 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 , що належала йому на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2010.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2025 року №243/9912/24 було встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доводилась двоюрідною тіткою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З метою оформлення спадщини після ОСОБА_8 ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса.
Після смерті ОСОБА_8 була заведена спадкова справа, про що свідчить Витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №75705409 від 06.02.2024, Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №77249401 від 07.06.2024.
ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні прав на спадщину, оскільки при перевірці у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено арешт нерухомого майна на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , який був накладений на підставі ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28.10.2008 №2-6062-2008, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2008 року №2-6062-2008 було задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладено арешт на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2008 року №2-6062-08 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Перша Слов'янська державна нотаріальна контора про визнання права власності було залишено без розгляду за заявою представника позивача.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт/заборону, відповідно до статей 15,16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. За змістом наведеної норми право на спадщину є майновим правом спадкоємця, юридичний факт виникнення якого пов'язаний з часом її прийняття, неотримання ж свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця такого права.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України у пункті 9 зазначеної постанови від З червня 2016 року № 5, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У рішенні суду про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту суд зазначає про скасування заходів забезпечення позову, які оскаржуються.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави, передбачені законом, для задоволення позову та зняття арешту з майна належного позивачу, оскільки накладення арешту перешкоджає вільному розпорядженню майном, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими та мають бути задоволені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 355, 356 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту - задовольнити повністю.
Скасувати арешт 1/2 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 , накладений ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2008 року №2-6062-2008, реєстраційний номер обтяження 8136491, зареєстрований 31 жовтня 2008 року Першою слов'янською державною нотаріальною конторою.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 25 вересня 2025 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області А.О.Гончарова