29 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 453/523/25 пров. № А/857/24045/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 29 травня 2025 року, ухвалене в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження суддею Брона А.Л. у м. Сколе у справі №453/523/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про скасування постанов по справах про адміністративне правопорушення, -
05 квітня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача - Департаменту патрульної поліції, у якому просила скасувати постанови про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ №07162871 від 04.09.2024, серії 4АВ №07190078 від 06.09.2024, серії 4АВ №07718268 від 04.10.2024.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 08.05.2025 залучено ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 29 травня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі вказує, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності як фізичну особу, якій належить на праві власності транспортний засіб, і накладено стягнення згідно із нормами чинного законодавства. Скаржник звертає увагу суду, що позивач не надав жодних доказів дотримання умов звільнення від адміністративної відповідальності.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, що постановами про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 4АВ №07162871 від 04.09.2024, серії 4АВ №07190078 від 06.09.2024, серії 4АВ №07718268 від 04.10.2024, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ( НОМЕР_1 ), автомобіль марки AUDI А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 .
Згідно постанови серії 4АВ №07162871, 02.09.2024 о 15 год. 27 хв. за адресою М-06 Київ-Чоп 648 км+242 м зафіксовано транспортний засіб AUDI А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Особа, яка керувала транспортним засобом - ОСОБА_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год, чим порушила п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Правопорушення було зафіксоване технічним засобом EXPERT-FS, Е75053653, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб EXPERT-FS, Е75053653 має сертифікат відповідності UA.TR.001 22 038-24 від 29.03.2024.
Згідно із частиною другою статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений частиною другою статті 300-1 КУпАП, в порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби стягують з правопорушника штраф у подвійному розмірі 680,00 грн. Строк пред'явлення постанови до виконання особі, щодо якої її винесено, - до 04.12.2024.
Відповідно до постанови серії 4АВ №07190078, 04.09.2024 о 11 год. 35 хв. за адресою М-06 Київ-Чоп 648 км+242 м зафіксовано транспортний засіб AUDI А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Особа, яка керувала транспортним засобом - ОСОБА_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 25 км/год, чим порушила п.12.9 (б) ПДР.
Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Правопорушення було зафіксоване технічним засобом EXPERT-FS, Е75053653, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб EXPERT-FS, Е75053653 має сертифікат відповідності UA.TR.001 22 038-24 від 29.03.2024.
Згідно із частиною другою статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений частиною другою статті 300-1 КУпАП, в порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби стягують з правопорушника штраф у подвійному розмірі 680,00 грн. Строк пред'явлення постанови до виконання особі, щодо якої її винесено, - до 06.12.2024.
Відповідно до постанови серії 4АВ №07718268, 02.09.2024 о 11 год. 08 хв. за адресою М-06 Київ-Чоп 648 км+242 м зафіксовано транспортний засіб AUDI А4, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Особа, яка керувала транспортним засобом - ОСОБА_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 34 км/год, чим порушила п.12.9 (б) ПДР.
Притягнуто ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Правопорушення було зафіксоване технічним засобом EXPERT-FS, Е75053653, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб EXPERT-FS, Е75053653 має сертифікат відповідності UA.TR.001 22 038-24 від 29.03.2024.
Згідно із частиною другою статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений частиною другою статті 300-1 КУпАП, в порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби стягують з правопорушника штраф у подвійному розмірі 680,00 грн. Строк пред'явлення постанови до виконання особі, щодо якої її винесено, - до 04.01.2025.
Позивач вважаючи оскаржені постанови інспекторів незаконними, звернулася до суду із вказаними позовними вимогами.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виснував, що хоча на час винесення оскаржуваних постанов відповідачем не було допущено жодних процесуальних порушень, однак не доведено поза розумним сумнівом факту вчинення таких правопорушень саме позивачем, що виключає підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності. Сам по собі факт несвоєчасного (із незалежних від неї причин) звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення (в даному випадку ОСОБА_2 ), до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, не може мати наслідком притягнення до відповідальності особи, яка не вчиняла адміністративне правопорушення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.1.1 ПДР України - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом п.12.9 «б» ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Відповідальність за порушення припису цього пункту передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно примітки статті 122 КУпАП суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 КУпАП, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Положеннями статті 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно зі ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Аналогічну норму щодо звернення до уповноваженого органу у 20-денний строк особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, містить також ст. 14-2, 279-3 КУпАП, розділ III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020. Отже, КУпАП чітко регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу ( відповідальної особи ) від відповідальності за порушення правил ПДР України в разі передачі автомобіля третім особам.
Разом з тим, звернення ОСОБА_2 01.05.2025 до відповідача із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності у строк понад 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення необхідного результату не дало, оскільки останній звернувся із вказаною заявою з пропуском встановленого строку.
З огляду на те, що штрафи сплачені в пільговий період, та набрали законної сили в день їх сплати, а заяву подано в Департамент патрульної поліції лише 01.05.2025, тобто з пропуском 20 календарних днів з дня набрання постановою законної сили.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Апеляційний суд звертає увагу, що спірні постанови серії 4АВ №07162871 від 04.09.2024, серії 4АВ №07190078 від 06.09.2024, серії 4АВ №07718268 від 04.10.2024 містять посилання в інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитись із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та з постановою в електронній формі. У цих же постановах міститься ідентифікатор доступу.
Скориставшись наданим ресурсом та доступом апеляційний суд ознайомився із фотоматеріалами, якими зафіксовано вчинення правопорушення. Ці матеріали, на погляд апеляційного суду, безсумнівно надають можливість ідентифікувати транспортний засіб, , а саме - автомобіль AUDI A4, номерний знак НОМЕР_2 . Крім того, постанови містять інформацію про дату та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год.
Як уже зазначалось, цей транспортний засіб, згідно наявної у матеріалах справи реєстраційної картки належить ОСОБА_1 , тобто позивачу.
Матеріали справи не містять доказів, а позивачем не доведено, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача транспортного засобу AUDI A4, номерний знак НОМЕР_2 .
Тому, у ситуації, що має місце, відповідальність за правопорушення несе власник такого транспортного засобу, тобто позивач.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що спірні постанови є правомірними та не підлягають скасуванню.
Доказів упередженості відповідача щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об'єктивності відповідача щодо позивача не вказано.
Також матеріалами справи підтверджується, що оскаржувані постанови, винесені відповідачем на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Жодних процесуальних порушень при винесенні оскаржуваних постанов відповідачем допущено не було.
Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що постанови про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі серії 4АВ №07162871 від 04.09.2024, серії 4АВ №07190078 від 06.09.2024, серії 4АВ №07718268 від 04.10.2024, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості рух є законними та обґрунтованими.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 цієї статті за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За приписами частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Враховуючи положення статей 286 та 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Керуючись статтями 139, 242, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити, а рішення Сколівського районного суду Львівської області від 29 травня 2025 року у справі №453/523/25 - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про скасування постанов по справах про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк